Шлях до духовної особистості

План

1. Особистість реальна 

2. Самобутність менталітету українця

3. Соціальне мислення

Що заважає духовному розвитку особистості? Чи потрібно пройти через труднощі, щоб знайти духовну силу? Що може дати людині почуття свободи і впевненості? Чи володіємо ми соціальним мисленням?

Набуття особистістю духовності пов'язано як із соціальними можливостями, так і з власними зусиллями, індивідуальною життєвою позицією людини. На жаль, сьогодні ми все частіше говоримо про бездуховність, агресивність чи, навпаки, пригніченість, депресію, при яких особистість виявляється нездатною до розвитку й удосконалення.

ОСОБИСТІСТЬ РЕАЛЬНА

Дослідження реальної особистості успішно здійснювалися в Україні в 20-х рр. XX ст. Вивчалася особистість дитини, що росла у певній сім'ї, що мала певний матеріальний і культурний рівень, характер взаємин і навчалася у певній школі тощо. Однак незабаром ці дослідження були заборонені, розвиток дитини став пояснюватися за допомогою умоглядних схем або окремих приватних спостережень. Доросла особистість і сама проблема особистості на багато років зникли з поля зору психологів, а коли знову з'явилися "на сцені" психологічної науки, то постали у вигляді ідеалу радянської людини, що може все, а тому усе повинна.

Сучасна вітчизняна психологічна наука, на відміну від психології недавньої епохи, коли ідеал радянської людини видавався за сутність особистості, спрямована на дослідження реальної особистості.

Вивчаючи реальну особистість, що формується в ту чи іншу епоху в конкретному суспільстві, психологія і теоретично, і практично розкриває механізми і способи життєдіяльності людей, які водних випадках виявляються індивідуально-незрілим, пасивним, живучим приземленим, повсякденним, бездуховним життям, а в інших цікавими, плідно живучими, гуманними. Духовність і культура можуть вирости тільки на фундаменті індивідуально-повноцінної людини.

На жаль, варто визнати, що багато реалій нашого життя не сприяють формуванню духовної особистості. Так, довгий час вважалося, що наявність у дитини матері - підстава її повноцінного розвитку. Однак останні дослідження показали, що працюючі, стомлені матері чи батьки, які не надають значення спілкуванню з дитиною, оточують її тільки матеріальними турботами, не Можуть дати тієї любові, яка їй необхідна. А наслідком цього дефіциту є агресивність, розумова неповноцінність, інфантилізм, а отже, і бездуховність.

Нерідкі випадки, коли до серйозних порушень у розвитку особистості ведуть неправильні відносини між вчителем і учнем. Особливо часто така ситуація складається в молодших класах. Уявіть собі, у школу приходить наївна, готова любити нового дорослого, відкрита, довірлива дитина і наштовхується на байдужість дорослого. Дитина замикається, між нею і дорослим утворюється бар'єр. Не секрет, що багато шкільних характеристик обмежуються такими фразами: "Крутиться на уроках", "Любить відповідати біля дошки" тощо. Якщо дорослі бачать тільки поведінкові, педагогічно негативні особливості дитини, то між ними утворюється подвійна блокада: дорослого дратує безсилля його педагогіки, дитина використовує демонстративну, зухвалу поведінку.

Учені довели, що одного розвитку інтелекту, розуму, на що сьогодні орієнтовані підлітки, далеко не досить для формування морально повноцінної особистості. Швидше навпаки, саме глибина морального переживання сприяє інтелектуальному прогресу. Виявлено тип дітей, які, знаходячись у конфліктній, Насиченій протиріччями сім'ї, будучи інтелектуально розвинутими, холодно і Цинічно обговорювали моральні проблеми, тоді як інший тип, з набагато менш розвинутим інтелектом, усією душею, усіма почуттями переживаючи моральні проблеми, ставав зрілим і особистісно, і інтелектуально.

САМОБУТНІСТЬ МЕНТАЛІТЕТУ УКРАЇНЦЯ

Добре відома манера американців у всіх випадках життя говорити "о'кей!". За цією фразою стоїть уявлення про труднощі як про щось принижуюче людину, що потрібно ретельно ховати від навколишніх. Українській свідомості і типу духовності завжди був властивий жаль, доброзичливість при сприйнятті нещасть інших людей. Нещастя ніколи не ототожнювалося з чимось принижуючим людину.

Звільнившись від необхідності неправди, яка у недавнім минулому була соціальним законом, одержавши свободу слова і думки, люди зіштовхнулися з новими проблемами, насамперед із проблемою соціальної несправедливості, пов'язаної зі зростаючою економічною нерівністю. Не буде перебільшенням сказати, що історична доля України породжувала і продовжує породжувати безліч протиріч. Навчитися по-людськи жити в ситуації постійних життєвих протиріч, вирішувати їх морально, вистоювати перед обличчям труднощів -така, видно, доля і перспектива особистості, що живе в нашій країні. Ніхто з психологів ще не зумів довести, що благополучне, спокійне життя породжує оптимальний тип особистості. І навпаки, проходячи через випробування і труднощі, навчившись душевному благородству і великодушності в далеко не сприятливих умовах, людина знаходить духовну силу.

Кросскультурні дослідження, що проводяться в сучасній психології, у яких порівнюються особливості менталітетів різних країн, показують, що в українському менталітеті виявляється переважним моральний початок. Якщо в західноєвропейських країнах взаємини людей визначаються і регулюються добре напагодженими законами, то в Україні - такими механізмами, як совість, довіра і сором. У ході порівняльного дослідження, проведеного французькими і українськими вченими, виявилося, що француз завжди виконує те, що запропоновано інструкцією. А ось чому одні українці зовсім ні за що не відповідають, тоді як інші звалюють на себе відповідальність за всіх, що навіть виходить за межі інструкції, ніхто зрозуміти не міг. Французи можуть працювати з людьми, які їм особисто глибоко несимпатичні, тоді як для українців команда - це насамперед люди, що довіряють один одному і розуміють один одного з півслова, завжди готові прийти один одному на допомогу.

Іншими словами, в українському суспільстві при безлічі явищ і проявів відчуження, при відсутності налагоджених соціальних, правових, інституціональних зв'язків працюють зв'язки, побудовані на особистих, безпосередніх відносинах. Перед дослідником, який багато років вивчав типи особистостей американських президентів, відзначаючи сильні якості кожного, що проявилися у певний історичний момент, було поставлене питання: "Навіщо Америці потрібний харизматичний лідер, якщо це соціально розвинута країна, де все налагоджено і не вимагає сильної влади?"Якщо це питання поставити в сучасному українському суспільстві, охопленому безліччю криз одночасно, де основні соціальні процеси відбуваються стихійно, то можна сказати, що йому потрібний не тільки харизматичний лідер, тобто такий, що володіє найкращими людськими якостями, а люди, багато людей у різних галузях, на різних місцях, які володіли б моральною й інтелектуальною силою, здатні брати на себе відповідальність, приймати рішення, знімати принципові протиріччя.

Одним з найстрашніших механізмів тоталітарного режиму було те, що одні, сподіваючись уникнути караючого меча, добровільно зраджували інших. І в даний час найбільш важке моральне завдання - залишитися моральним і чесним в нашому непростому житті. Колись філософ І. Кант так сформулював своєрідний моральний закон: поводься з іншими так, як ти б хотів, щоб вони поводилися стосовно тебе". Це особливий закон, який кожен повинен внутрішньо сформулювати самому собі. Сказати собі, що ти не зробиш ніколи, на що не підеш ні при яких умовах, що виключено для тебе в принципі, і наслідувати цьому - найважче завдання, психологічно, морально і духовно вирішуване особистістю.

Якщо ти відкинутий з рівня життя на рівень виживання, головне - зберегти те людське в собі, що накопичується роками. Якщо ти поставлений перед необхідністю працювати в двох-трьох місцях, щоб прогодувати сім'ю, постарайся не переступити ледь уловиму межу, що відокремлює трохи більш сите життя від утрати професіоналізму, своєї головної справи в житті. Якщо ти вже побудував собі віллу в Іспанії чи на південному березі Франції, згадай про інвалідів, про сиріт, про інших обділених людей, яким колись за глибоко укоріненою українською традицією посилали гроші і відомі видавці, і знамениті артисти.

Безлічі людей в Україні сьогодні доводиться робити вибір між матеріальними і духовними цінностями. Кожен робить цей вибір самостійно, і для кожного це найважчий, що є мірилом його особистості, вибір. У цьому розумінні проблема моральності, духовності стала життєво конкретною. І збереження духовності нашого суспільства зараз багато в чому залежить від моральної стійкості кожної окремої людини.

СОЦІАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ

Ставлячи перед ученими-психологами питання "Чим наука може допомогти людині?, можна сказати: насамперед зміцнити його духовно.

Сьогодні знецінилися слова, знецінилося багато понять і ідеалів, тому, як це не парадоксально, зміцнення духовності доводиться починати з формування життєвої самостійності, зміцнення життєвої позиції. На жаль, дослідження виявляють у сучасній свідомості деяку рудиментарну форму колективізму, що зберегло в підсвідомості соціальне порівняння. Це порівняння виглядає приблизно так: "Я не брешу, а всі навкруги брешуть", "Я не краду, а всі навкруги крадуть". Достоїнства оцінюються не самі по собі, вони доводяться тільки порівнянням, яке надає задоволення тим, що в інших цього немає, тобто своєрідне ствердження через заперечення, ствердження переваг "Я" через порівняння з іншими, причому негативне. Це дуже недалеко від того розповсюдженого почуття колективізму, яке недавно вело до купівлі такого ж дивану, як у сусіда. Самостійність зміцнюється власними досягненнями, власними рішеннями, власним моральним вибором і як психологічна якість дивна тим, що зміцнює себе сама. Точно визначені домагання, диференціація залежного і не залежного від власних зусиль, визначення контуру своєї відповідальності дають людині, коли вона починає діяти, почуття свободи, здатність визначати події,