Що стосується доволі заяложеного слова "ідеологія", то воно і нині має шанувальників у академічних колах світової наукової спільноти.

Наприклад, віце-президент Міжнародної соціологічної асоціації Н. Смелзер (Смелсер) вважає, що різні ідеології виконують у житті суспільства важливі функції. До цих функцій належить послаблення соціальної напруженості, яка виникає, коли люди усвідомлюють відмінності між проголошуваними цінностями та реальними умовами свого життя. Ідеологія також виражає або захищає різні інтереси соціальних груп (К. Маркс), надає сенсу діям людей (К. Гірць). Таким чином, дослідження ідеологій, їх впливу на соціальні групи та класи є важливим компонентом сучасної соціології знання.

Висновки

1 Сьогодні соціологія знання є загальновизнаною дисципліною, яка вивчає соціальну зумовленість не тільки наукового, а й будь-яких інших форм знання, поданих як зміст історично зафіксованих форм суспільно! свідомості (релігія, політична ідеологія, правосвідомість, філософія, наука, мистецтво).

2 Ключовою філософсько-методологічною проблематикою соціології знання є переосмислена проблематика традиційної теорії пізнання (гносеології), відповідно до чого такі гносеологічні категорії, як "суб'єкт" та "об'єкт", розглядають крізь призму понять "суспільство", "спільнота" (наприклад, "наукова спільнота"), "соціальна група", "клас", "суспільна свідомість", "форма суспільної свідомості", "суспільне буття", "соціальна установка", "ціннісний орієнтир" тощо.

3 Пізнавальними інструментами соціології знання є. (1) порівняльно-історичний метод пізнання, який передбачає передусім аналіз документальних джерел; (2) побудова типологічних схем з використанням структурно-функціонального методу; (3) дослідження ціннісних орієнтирів соціальних груп, класів; (4) соціально-психологічне вивчення міжособистісних зв'язків, що визначаються відповідними соціальними установками. Вибір конкретних емпіричних методик визначено предметною цариною та відповідними їй методами.

ЛІТЕРАТУРА

Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления. — М: Высш шк 1968. - 104 с.

Выготский Л. С. Проблемы развития психики // Собр. соч.: В 6-ти т. — М * Педагогика, 1983. — Т. 3. — 368 с.

Корнеев М. Я., Шульц В. П. Критика основных направлений буржуазной социологии знания. — Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1985. — 160 с.

Малкей М. Наука и социология знания: Пер. с англ. — М.: Прогресс 1983 — 254 с.

Мангейм К. Идеология и утопия // В кн: Утопия и утопическое мышление-Сборник переводов. — М.: Прогресс, 1991. — С. 113—169.

Мегрелидзе К. Р. Основные проблемы социологии мышления. — Тбилиси* Мецниереба, 1972. — 438 с.

Москвичев Л. Н. Современная буржуазная социология знания. — М * Мысль 1977. - 176 с. '

Шацкий Ј. Утопия и традиция: Пер. с польск. — М.: Прогресс, 1990. — 456 с. Яковлев М. В. Идеология. — М.: Мысль, 1979. — 272 с.