Виконання правил, норм, договорів, наказів, розпоряджень керівників виробництва називають також ретельністю. Але ретельність неможлива без ініціативи. Справді, одержавши розпорядження, людина повинна подумати, як краще його виконати. Неможливо в правилах, наказах, інструкціях передбачити всі ситуації, що виникають у трудовому процесі. Працівник повинен у конкретних умовах знайти оптимальне рішення, що дозволяє якісно й вчасно виконати дане йому розпорядження. Ініціатива і ретельність взаємозалежні. Бездумний виконавець - поганий працівник. Навпаки, ініціатива - свідчення високого професіоналізму.

Поряд зі спеціальною підготовкою на сучасних виробництвах велике значення має загальна культура працівника, здатність до самостійного вирішення творчих завдань. Культура праці виявляється в її науковій організації.

ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

Дотепер ми говорили про те, який працівник потрібний виробництву: трудова діяльність вимагає від людини професіоналізму, кваліфікації, загальної культури, дисциплінованості, ретельності, ініціативи тощо.

Тепер підійдемо до трудової діяльності з іншого боку: наскільки вона відповідає природі людини, як сприяє (чи перешкоджає) розвитку в ній справді людських якостей.

З розвитком індустріального виробництва людина звільнилася від багатьох фізичних зусиль при виконанні трудових операцій. Однак якщо ремісник створював закінчену річ, що була втіленням його особистої майстерності, ніби представляла його особисті якості, працівник індустріальної праці поряд із засобами праці розглядається лише як фактор виробництва. Це порушує гармонію праці з основними біологічними і психологічними рисами, властивими розвитку людського життя.

Цей результат індустріального виробництва називається дегуманізацією праці. Найбільш повно дегуманізація праці проявилася в його організації за системою американського інженера Ф.У. Тейлора (1856-1915). Тейлор розробив систему організаційних мір, що включала хронометраж трудових операцій, інструкційні картки тощо, яка супроводжувалася системою дисциплінарних санкцій і стимулюванням праці. Диференціальна система оплати праці означала, що працьовитий робітник додатково винагороджується, а ледар не може одержати незароблені гроші.

Система Тейлора характеризувалася виключенням робітників з підготовки і контролю трудового процесу; визначенням зверху робочого ритму, норм і перерв; виключенням робітників із творчих ролей і обмеженням їхньої діяльності виконанням. Сам Тейлор писав: "Кожний повинен навчитися відмовлятися від своїх індивідуальних прийомів роботи, пристосовувати їх до ряду нововведених форм і звикнути приймати та виконувати директиви, що стосуються всіх дрібних і великих прийомів роботи, які раніше залишалися на його особистий розсуд".

Такий вид трудового процесу викликає в його учасників почуття, що над ними як особистостями домінують машини, чим заперечується їх індивідуальність. У них виникає апатія, негативне ставлення до праці як до чогось вимушеного, виконуваного тільки за необхідністю.

Велике значення мають умови праці. У них включаються ступінь небезпеки або безпеки предмета і засобів праці, їх вплив на здоров'я, настрій і працездатність людини. Потенційно небезпечними є фактори фізичні (шум, вібрація, підвищення чи зниження температури, іонізуючі та інші випромінювання), хімічні (гази, пари, аерозолі), біологічні (віруси, бактерії, грибки).

Особливо шкідливі, екстремальні умови праці викликають смерть, важкі професійні захворювання, великі аварії, серйозні травми.

Гуманізація праці означає процес її олюднення. Насамперед необхідно усунути фактори, що загрожують людському здоров'ю в технізованому середовищі. Небезпечні для здоров'я людини функції, операції, пов'язані з великими зусиллями, монотонною працею" на сучасних підприємствах перекладаються на робототехніку.

Сучасні технологічні процеси припускають максимальну інтелектуалізацію праці, таку її організацію, коли особистість не зводиться до простого виконавця окремих операцій. Іншими словами, мова йде про зміну змісту праці, що на сучасному етапі науково-технічного прогресу може стати більш різноманітним, більш творчим.

Особливе значення має культура праці. Дослідники виділяють у ній три компоненти. По-перше, це удосконалення трудового середовища, тобто умов, за яких проходить трудовий процес. По-друге, це культура взаємин між учасниками праці, створення сприятливого морально-психологічного клімату в трудовому колективі. По-третє, осмислення учасниками трудової діяльності змісту трудового процесу, його особливостей, а також творче втілення закладеного в нього інженерного задуму.

Трудова діяльність - це найважливіше в житті будь-якої людини поле її самореалізації. Саме тут розкриваються й удосконалюються здібності людини, саме в цій сфері вона може ствердити себе як особистість. Процес гуманізації праці розширює ці можливості. Використовувати їх - справа кожного з вас.