Чи не головним об'єктом дослідження стає працівник у ринкових відносинах — підприємець, бізнесмен, менеджер (Предприниматель Украины: эскизы к социальному портрету/Отв. ред. В. М. Ворона, Е. И. Суименко. К., 1995; Наш деловой человек / Е. И. Донченко, Е. Г. Злобина, В. А. Тихонович. К., 1995).

Вийшли у світ праці, що досліджують соціальну регуляцію трудової поведінки за ринкових умов України (Пилипенко В. Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ). К., 1993), а також аналізують досвід подібного регулювання за рубежем (Арсеенко А. Г. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений (на примере США, Канады, Великобритании). К., 1995).

Соціально-економічні проблеми праці посідають чільне місце в соціологічних моніторингах стану українського суспільства, що проводяться Інститутом соціології НАН України (керівник В. М. Ворона) та іншими соціологічними центрами.

Проблеми підприємницької діяльності, типологізації і характеристики суб'єктів ринкових відносин, аналіз стану виробничо-економічної сфери в Україні, проблеми трудової кар'єри переходять на сторінки навчальних посібників (В. А. Полторак. Соціологія. Основи соціології праці і управління. К., 1992; Його ж. Социология труда: справочник. Днепропетровск, 1997; Нагорный Б. Г. Социально-экономические проблемы управления инновационными процессами в промышленности. Донецк, 1995; Лукашевич Н. П. Основы социологии труда. К., 1994; Його ж. Социология карьеры. X., 1999; Його ж. Социология труда. К., 2001; Пилипенко В. Є., Шевель I. П. Соціологія підприємництва. К., 1997; Економічна соціологія / За ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка. К., 1997; Дворецька Г. В. Соціологія праці. К., 2001).

Зрозуміло, що цей короткий огляд лише окреслив загальні контури стану розвитку досліджень сучасних проблем соціології праці в Україні і не може претендувати на якісь оцінки чи рейтинги. Його мета — привернути увагу до необхідності серйозних і глибоких спеціальних досліджень у цій галузі.

Отже, соціологія праці виникла й розвивалася разом із виникненням науки соціології як одна з провідних її складових. Тому соціологія праці у своєму розвитку пройшла ті самі етапи, що й соціологія: донауковий (III тисячоліття до н. е. — XIV ст.) і науковий (від XV ст. до наших днів).

Донауковий етап охоплює виникнення перших форм індивідуальної та спільної праці в найдавніші часи, становлення їх у процесі поділу і зміни праці й відображення цих процесів у суспільній свідомості у вигляді міфів, теологічних уявлень у поєднанні з геніальними здогадами і припущеннями.

Науковий етап історії соціології праці починається з виникненням соціології та інституалізації її як науки. Нагромадження результатів вивчення соціальних проблем праці в межах протестантизму, утопічного соціалізму, класичної політекономії і класичної філософії XVI—XVIII ст. створило наукові передумови для виникнення соціології праці як соціальної галузі знань.

Класичний етап розвитку соціології праці (XIX — початок XX ст.) характерний розробкою і відкриттям основних наукових теорій, що не тільки послужили теоретичною базою виникнення і розвитку емпіричної і прикладної соціології праці, а й становлять ядро, теоретичну основу розвитку соціології праці на сучасному етапі.

Сучасний етап соціології праці (початок XX ст. — теперішній час) має істотні особливості в різних країнах. Найзначніший внесок у розвиток соціології праці в цей час здійснює американська і французька соціологічна наука.

Російська соціологія праці виникла й розвивалася в контексті світового розвою цієї науки. Однак специфічні історичні умови визначили необхідність виокремлення додаткових періодів у сучасному етапі: дореволюційного (середина XIX ст. — до 1917 p.), радянської соціології праці (початок 20-х — середина 50-х), відродження і розвитку сучасної вітчизняної соціології праці.

Українська соціологія виникла й розвивалася в руслі світової і російської соціології праці, проте на основі сукупності власних соціально-гуманітарних ідей. Як окрема наука українська соціологія праці інституалізувалась із проголошенням України суверенною незалежною демократичною державою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М., Политика, 1992.

2. Дворецька Т. В. Соціологія праці: Навч. посібник. К., 2001.

3. Захарченко М. В., Погорілий О. /. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). К., 1993.

4. История буржуазной социологии XIX — начала XX века. М., 1979.

5. История буржуазной социологии первой половины XX века. М., 1979.

6. История социологии. Учебное пособие. Минск, 1993.

7. История социологии в Западной Европе и США. М., 1993.

8. Кайдалов Д. П., Суименко Е. И. Актуальные проблемы социологии труда. М., 1974.

9. Кондратик Л. І. Історія соціології України в іменах. Луцьк, 1996.

10. Кравченко А. И. История зарубежной социологии труда: Общие принципы. М., 1991.

11. Кравченко А. И. Социология труда в XX веке: историко-критический очерк. М., 1987.

12. Ромашов О. В. Социология труда. М, 1999.

13. Советская социология: В 2 т. М., 1982. Т. 1—2.

14. Соціологічна думка України / М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук, М. О. Молчанов та ін. К., 1996.

15. Социологическая мысль в России. Л., 1978.

16. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред.

17. В. І. Воловича. К., 1998.

18. Социология труда / Под ред. Н. И. Дряхлова, А. И. Кравченко, В. В. Щербины. М., 1993.

19. Соціологія: терміни, поняття, персоналії / За заг. ред. В. М. Пічі. Київ; Львів, 2002.

20. Энциклопедический социологический словарь / Общ. ред. Г. В. Осипова. М., 1995.