Представники різних наук по-різному сприймають один і той же об'єкт. Так, якщо взяти сім'ю чи будь-яку організацію, колектив як об'єкт аналізу, то, скажімо, економіста, передусім, цікавитиме її бюджет – доходи-витрати; юриста – права та обов'язки кожного члена сім'ї чи колективу; демографа – дітність, статево-вікова структура сім'ї; психолога – різні типи особистості, мотиви; політолога – сприйняття політичних процесів, ставлення до них і т. ін. І тільки соціолог візьме всі ці чинники до уваги в їх сукупності і поставить ключове фундаментальне питання: "яка згуртованість цієї групи, як і чому вона існує?". Соціологія розглядає таку групу як систему, цілісний організм з різних позицій.

Специфіка соціальних відносин полягає в тому, що вони виступають суттєвим аспектом всіх видів суспільних відносин: економічних, політичних, ідеологічних і т. д. На відміну від більшості наук, що вивчають окремі підструктури суспільства, окремі види відносин, соціологія вивчає суспільство як цілісність, як цілісний функціонуючий соціальний організм, що розвивається.

Поняття "суспільство" на побутовому рівні асоціюється із поняттями: країна, держава, суспільство. Але ці поняття слід розрізняти. Країна - це частина світу або територія, окреслена певним кордоном, яка користується державним суверенітетом. Держава – це політична організація даної країни, яка вимагає певного типу режиму влади. Суспільство – соціальна організація певної країни, основою якої є соціальна структура.

Отже, предметом вивчення соціології є суспільство як цілісний організм, його властивості, сторони, соціальні механізми його функціонування і розвитку. Суспільство - це продукт взаємодії людей, і мета соціолога - отримати достовірну істинну картину його, виявити та вивчити сучасні наявні та потенційні суспільні проблеми з метою їх подальшого вирішення. Сучасне суспільство - це, свого роду, система, яка складається із окремих рівнів соціальних груп та їх зв'язків, і розглядається з таких позицій:

¦ фундаментальний рівень формування організації суспільства - це людство в цілому, яке складає свої інтереси як єдина цивілізація;

¦ соціальні інститути - стійкі, організовані форми спільної діяльності людей;

¦ класи, групи, спільності, верстви, кола;

¦ рівень окремого індивіда, особи, оскільки для соціології сама особистість є предметом вивчення – як суб'єкт та об'єкт соціальних відносин.

Всі вони пов'язані з різними сферами суспільних відносин (економічною, політичною, культурною тощо).

На рис. 1 показано соціальні рівні суспільства у сферах суспільних відносин.

Розглядаючи предмет і об'єкт соціології, ми вжили термін "соціальне", що виступає коренем всієї соціальної науки. Як слід його розуміти? Як вже вказувалось, соціологія виділяє і вивчає соціальні відносини між людьми та групами, що діють у даній сфері. Соціальна група являє собою зв'язок індивіда та суспільства. Один і той же індивід входить у різноманітні соціальні групи, націю, трудовий колектив і т. ін. Він займає в них різне становище і виконує різні ролі. Перерозподіл та комбінування статусів та ролей здійснюється завдяки специфічній, соціальній якості, "володарем" та "носієм" якої є індивід - особа. Суть останньої, як відомо, характеризується сукупністю соціальних відносин. Звідси випливає, що, розглядаючи соціальну сферу, соціологія розглядає разом з тим і особу, її потреби, інтереси, цінності, позиції, її багаточисленні зв'язки з іншими індивідами, її спосіб життя. А соціальний зв'язок - це перша і необхідна умова існування суспільного життя. Наявність взаємодії людей, взаємовідносин, взаємодіючих груп є основою для "побудови" визначення терміна "соціальне".

"Соціальне" означає не що інше, як певну якість, характеристику, яка окреслює та ідентифікує взаємодію різних усуспільнень людей, спосіб цієї взаємодії. Кожен з нас в процесі життєдіяльності є носієм багатьох характеристик, ролей, які проявляють, ідентифікують людину. Кожна особа виконує безліч функцій, прав, обов'язків у відношенні один до одного. Так, для прикладу, візьмемо близьку для нас категорію "студент". Це одна із характеристик певної особи. На перший погляд, звучить узагальнено, абстрактно, але: це може бути студент "нашого" вузу, економічного вузу, столичного вузу, престижного вузу (щодо всіх інших вузів). Крім того, "студент" для когось є сином чи донькою, братом чи сестрою, батьком чи матір'ю, молодшим чи старшим, представником певної національності, працівником якоїсь установи, спортсменом, вболівальником, спеціалістом у певній галузі, членом певної організації і т. ін. Таким чином, він проявляє себе завдяки цим характеристикам в діяльності у відношенні до інших людей.

"Соціальне" - від латинського "socialis" - спільний, товариський, суспільний, – центральна категорія соціології. Це поняття служить для визначення суті суспільного життя, відображення специфіки соціальної форми руху матерії. В широкому розумінні, соціальне означає все те, що належить до суспільства взагалі, на відміну від природного. У вузькому розумінні, соціальне означає сторону суспільних відносин, із котрих складається суспільство і стосується відносин людей один до одного і до суспільства. Якщо вдатися до більш глибокого розкриття цих значень, то слід сказати, що категорія соціальне відображає особливу об'єктивну та суб'єктивну реальність, яка створюється людьми безпосередньо через буття в спільнотах. Ця реальність поєднує в собі риси, дії, вчинки людей, взаємини між ними, речі, норми, цінності, знаки, символи, смисли та їх значення.

Можна виділити кілька основних рис, що характеризують специфіку соціального:

¦ це загальна якість, яка притаманна різним групам індивідів і є результатом інтеграції ними тих чи інших якостей суспільних відносин;

¦ воно відображає взаємне становище індивідів та їх груп;

¦ воно є результатом сумісної діяльності різних індивідів, що проявляється в їх спілкуванні та взаємодії;

На підставі вищенаведеного можна дати таке визначення соціології: це - наука про тенденції, закони функціонування та розвитку соціальних систем (людина в діяльності як система, спільні групові організаційні дії людей як система, процеси та явища в глобальному суспільстві як система). (Але жодне трактування соціології не є вичерпним, ключовим, внаслідок характерного для неї розмаїття концепцій та напрямів).

Треба додати, що соціологія, вивчаючи суспільне життя в тих чи інших його формах та сферах, не обмежується описом та поясненням процесів соціального розвитку. Вона аналізує та вказує шляхи планомірної, цілеспрямованої дії на ці процеси. В цьому виражається практична спрямованість соціологічної науки, тобто її зверненість до конкретних соціальних проблем, які підлягають вирішенню шляхом соціального планування та соціального управління. Цей специфічний "управлінський" ракурс соціологічної науки виражається у виробленні науково обґрунтованих прогнозів та практичних рекомендацій.

Література

Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.

Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К Ін-т соціології НАНУ, 2000.

Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника социологического исследования И Философская и социологическая мысль. – 1994, № 11.

Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.

Петров О. В. Социологоческие собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.

Пилипенко В. Соціологічна наука та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.

Райман Р. Г. Электоральное исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.

Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.