себе здійснення власних егоїстичних прагнень. Тому, на думку вченого, "нове" людство повинно бути освіченим людством. Він вказав на необхідність прийняття та культивування абсолютно нових принципів, котрі суперечать панівним принципам раціональності, необмеженості, паразитичності суспільства у відношенні до природи.
До таких принципів слід віднести:
¦ економічне життя суспільства повинно керуватися тим типом ринку, який не спрямований на раптову споживацьку вигоду, а на розвиток науки, екотехнологій і т. ін.;
¦ основа політичного життя - інтеграція націй в єдність всього людства;
¦ кооперація всіх галузей знання (природничих та гуманітарних наук в єдину екостратегію);
¦ встановлення спільних правил ставлення людини до Природи;
¦ людство повинно більш практично думати про майбутні покоління;
¦ визначення та регулювання квот на використання ресурсів;
¦ екологізація виховання, освіти, науки, культури.
Вищеперелічені діяльні напрями становлять основу екологічної
етики, яка будує уявлення про необхідність єдності всього людства із Природою (ідеї коеволюції).
Література
Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.
Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К Ін-т соціології НАНУ, 2000.
Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника социологического исследования И Философская и социологическая мысль. – 1994, № 11.
Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.
Петров О. В. Социологоческие собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.
Пилипенко В. Соціологічна наука та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.
Райман Р. Г. Электоральное исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.
Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.