Далеко не завжди легко класифікувати соціальні рухи, оскільки один і той самий соціальний рух може бути лише проміжною ланкою для іншого. Кілька рухів можуть змішуватися один з одним в різні періоди свого розвитку, набувати різних відтінків. Тому при аналізі застосовують класифікацію найбільш загальних ознак рухів:

¦ експресивні рухи (бажання вирватися з "обмеженої", нестерпної для членів певної організації системи);

¦ утопічні рухи (створення ідеальних "міфологічних" соціальних систем;

¦ революційні рухи (неочікувана, стрімка, що змінюється насильно, зміна соціальної системи).

Література

Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.

Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К Ін-т соціології НАНУ, 2000.

Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника социологического исследования И Философская и социологическая мысль. – 1994, № 11.

Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.

Петров О. В. Социологоческие собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.

Пилипенко В. Соціологічна наука та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.

Райман Р. Г. Электоральное исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.

Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.