розлучення майже перестало нести на собі тавро ганьби, морального осуду;*

дедалі більше тенденція оцінювання шлюбу з поглядів рівнів особистого задоволення, яке він дає.

Розлучення за будь-яких мотивів — явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено:*

підвищується рівень повторних шлюбів;*

збільшується кількість сімей з нерідним батьком або мачухою;*

більш поширеним явищем стають неповні сім'ї (переважно сім'ї з однією матір'ю).

Проте, розлучення — це аж ніяк не віддзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим але останнім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.

Поширеним і небезпечним для сім'ї є сексуальне скривдження дітей, домашнє насильство. Відкриття сексуального скривдження дітей, яке почалося в Сполучених Штатах, набуло меж міжнародного характеру.

Сексуальне скривдження визначається як сексуальний контакт між дитиною й дорослим, у якому дорослий шукає сексуальної втіхи. Щодо сексуального зловживання в родинах, то найчастіше мова йде про кровозмішувальні сексуальні стосунки між батьком і неповнолітньою дочкою або між вітчимом і пасербицею. Але мають місце також зносини дядько - племінниця, брат - сестра, батько - син, мати - дитина.

Домашнє насильство — застосування фізичної сили одним із членів родини до іншого або інших. Найпершими об'єктами насильства знову стають діти. Другий широко розповсюджений вид — це насильство чоловіків стосовно жінок, проте буває, що й жінки вдаються до домашнього насильства, спрямованого проти малих дітей та проти своїх чоловіків.

Соціологи вказують на такі причини поширення домашнього насильства:

1) це поєднання емоційної напруги та персональної інтимності, характерне для сімейного життя;

2) це те, що чимало виявів насильства в сім'ї люди толерують, а іноді схвалюють.

Література

1. Андреев Ю. П. Категория "социальный институт" // Философские науки. — 1984. — M.

2. Антонов И. А. Микросоциология семьи (Методология исследования структур и процессов). — М.: Note Bene, 1998.

3. Гідденс Е. Сім 'я, шлюб і особисте життя /і Соціологія. — К., 1999.

4. Гребеников И. В. Основы семейной жизни. — М., 1991.

5. Ильчиков М. В., Смирнов Б. А. Социология воспитания. — М., 1998.

6. Лейман И. И. Наука как социальный институт. —Л., 1971.

7. Комарова А.І. та ін. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім'я: проблеми, перспективи розвитку" // Уряду України: Президенту, законодавчій, виконавчій владі (Прогнози, пропозиції наукових та практичних працівників). Т.1. — К., 1994.

8. Прибиткова І. М. Основи демографії —К., 1995.

9. Смелзер Н. Семья / Социология. — М.: Феникс, 1994.

10. Якуба О. О. Сім'я як соціальний інститут / Соціологія. — Харків, 1996.