Однак чи не найголовнішим фактором зацікавленості нетрадиційною медициною науковців, на наш погляд, є необхідність і можливість поліпшення використання трудового потенціалу в умовах наростаючої бідності населення через його оздоровлення за допомогою використання альтернативних, тобто нетрадиційних медичних послуг, а також через можливість створення нових місць праці у цій сфері. Причому дуже важливими факторами формування стійкого інтересу населення до нетрадиційної медицини у період після здобуття Україною незалежності стали, на нашу думку, не лише його зубожіння і практична недоступність отримати допомогу офіційної медицини у зв'язку з занадто високою вартістю послуг, а й надія на те, що в сфері нетрадиційної медицини можна знайти хоч будь-яке місце праці. Останній фактор зумовив появу в сфері нетрадиційної медицини "лжецілителів", котрі зайнялися цим видом діяльності лише з метою "легкої наживи" й отримання надприбутків. Дуже часто вони досягають мети у зв'язку з надзвичайно низьким рівнем доступності наукової медичної допомоги в сучасних установах охорони здоров'я для більшості населення України (табл. 4.7).

Таблиця 4.7.

Рівень доступності медичної допомоги*

Територія | Кількість домогосподарств, у яких хто-небудь із членів упродовж останніх 12 місяців потребував медичної допомоги, придбання ліків і медичного приладдя | Кількість домогосподарств, у яких хто-небудь із членів упродовж останніх 12 місяців при потребі не зміг отримати медичної допомоги, придбати ліки чи медичне приладдя

тис. | до загальної кількості | тис. | % до загальної кількості домогосподарств, у яких

хто-небудь із членів потребував медичної допомоги, придбання ліків і медичного приладдя

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Україна | 15 105,5 | 85,6 | 4 336,2 | 28,7

Автономна Республіка Крим | 559,4 | 75,3 | 151,6 | 27,1

Вінницька область | 400,2 | 62,6 | 111,2 | 27,8

Волинська область | 36,5 | 13,1

Дніпропетровська область | 279,5 | 89,5 | 390,1 | 29,2

Доненька область | 1 337,9 | 94,8 | 394,0 | 22,6

Житомирська область | 1 743,8 | 91,6 | 181,0 | 47,8

Закарпатська область | 378,7 | 75,9 | 116,2 | 30,9

Запорізька область | 375,8 | 96,3 | 318,8 | 50,8

Івано-Франківська область | 425,6 | 95,1 | 88,0 | 20,7

Київська область | 667,7 | 85,2 | 126,3 | 22,2

Кіровоградська область | 408,0 | 88,6 | 149,4 | 36,6

Луганська область | 811.7 | 81,4 | 237,7 | 29,3

Львівська область | 744,5 | 90,1 | 174,8 | 23,5

Миколаївська область | 470,7 | 99,7 | 216,6 | 46,0

Одеська область | 605,9 | 69,1 | 224,2 | 37,0

Полтавська область | 435,5 | 68,7 | 73,0 | 16,8

Рівненська область | 341,9 | 93,5 | 13,4 | 3,9

Сумська область | 413,5 | 83,9 | 124,7 | 30,1

Закінчення табл. 4.7.

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Тернопільська область | 307,0 | 89,9 | 76,2 | 24,8

Харківська область | 957,1 | 88,4 | 250,0 | 26,1

Херсонська область | 384,8 | 88,5 | 156,6 | 40,7

Хмельницька область | 397,9 | 82,7 | 72,0 | 18,1

Черкаська область | 509,2 | 90,3 | 168,4 | 33,1

Чернівецька область | 249,7 | 82,2 | 23,6 | 9,4

Чернігівська область | 422,7 | 86,2 | 137,0 | 32,4

м. Київ | 830,7 | 87,7 | 282,1 | 34,0

м. Севастополь | 119,0 | 79,3 | 41,5 | 34,9

Дані таблиці засвідчують, що із загальної кількості домогосподарств, у яких хто-небудь із членів упродовж останніх 12 місяців потребував медичної допомоги, придбання ліків і медичного приладдя, що становила 85,6% усіх домогосподарств України, 28,7% домогосподарств не змогла отримати медичну допомогу. З усіх домогосподарств, котрі не змогли отримати медичної допомоги, — 97,4 % не змогли придбати ліки; 96,8 % не змогли придбати медичне обладнання; 78,4 % не змогли відвідати лікаря; 94,5 % не змогли відвідати стоматолога (див. табл. 4.8).

У таблицях відображені регіональні особливості рівня доступності для населення медичної допомоги і фінансових можливостей населення стосовно забезпечення такої медичної допомоги. Ці особливості виявляються в тому, що найвища частка домогосподарств, у яких будь-хто потребував за останні 12 місяців медичної допомоги, медичного приладдя та ліків, зосереджена, зазвичай, в областях із складною екологічною ситуацією, — Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській і Миколаївській. При цьому частка домогосподарств, в яких будь-хто із членів не зміг отримати таку допомогу в зв'язку з різними причинами, насамперед фінансовими негараздами, у названих областях не найвища.

Перелічені причини й інші фактори не лише зумовили зростання інтересу до нетрадиційної медицини, а й сприяли її перетворенню на вагомий фактор розвитку сфери охорони здоров'я в тому чи іншому регіоні та потужний фактор формування загальної медико-соціальної ситуації країни загалом і, безумовно, специфічних особливостей такої ситуації в розрізі окремих регіонів.

Усі названі причини суттєво активізували вивчення актуальних аспектів народної та нетрадиційної медицини, яке здійснювалося переважно за допомогою проведення медико-соціологічних досліджень. Однак ці дослідження стосувалися, насамперед, того, як ставиться населення, у тому числі спеціалістів, до нетрадиційної медицини, а також дослідження її ефективності з погляду оздоровлення.

Наприклад, київські вчені В. Поканевич, А. Нагорна, Т. Кульчицька виконали аналіз потреби різних верств населення у народній і нетрадиційній медицині, окремих її напрямах і ставлення до неї методом анкетування. Обсяг вибірки у їх дослідженні — 629 осіб. Серед опитаних налічувалося 445 пацієнтів і 184 медичних працівники; чоловіки становили 42,2 %, жінки — 57,8%. За віком опитані визначилися так: до 20 років — 7,4 %; 20—29років — 43,3 %; 30—39—16,2 %; 40—49— 15,6 %; 50—59—10,7 %; 60 років і більше — 6,8 %. За місцем проживання респонденти поділялися на міських жителів (86,3 %) і сільських (13,7 %), за соціальним положенням — на студентів (45,1 %), робітників (11,1 %), працівників сільського господарства (4,4 %), службовців (18,8 %), підприємців (5,2 %), домогосподарок (3,8%), пенсіонерів (7,6%), інші соціальні верстви (4 %), за освітою — з початковою (3,9 %), середньою загальною (33,9 %), середньою спеціальною (39,3 %), вищою (22,9 %).

Таблиця 4.8.

Фінансові можливості населення стосовно забезпечення медичною допомогою*

Територія | Кількість домогосподарств, у яких будь-хто з членів упродовж останніх 12 місяців при потребі не зміг через занадто високу вартість (%):

придбати ліки | придбати медичне обладнання | відвідати лікаря | відвідати стоматолога

Україна | 97,4 | 96,8 | 78,4 | 94,5

Автономна Республіка Крим | 98,1 | 100,0 | 94,8 | 100,0

Вінницька область | 88,1 | 78,4 | 72,8 | 83,7

Волинська область | 84,0 | 100,0 | 95,8 | 100,0

Дніпропетровська область | 98,0 | 100,0 | 92,7 | 100,0

Донецька область | 100,0 | 94,2 | 69,0 | 87,4

Житомирська область | 96,9 | 100,0 | 32,6 | 86,3

Закарпатська область | 100,0 | 100,0 | 91,1 | 96,8

Запорізька область | 100,0 | 100,0 | 79,7 | 94,4

Івано-Франківська область | 100,0 | 100,0 | 90,0 | 85,8

Київська область | 87,9 | 100,0 | 62,1 | 84,3

Кіровоградська область | 98,9 | 100,0 | 76,6 | 85,8

Луганська область | 99,1 | 100,0 | 80,5 | 96,2

Львівська область | 95,0 | 100,0 | 76,8 | 94,3

Миколаївська область | 100,0 | 100,0 | 92,6 | 100,0

Одеська область | 99,3 | 92,4 | 96,4 | 100,0

Полтавська область | 93,8 | 100,0 | 74,0 | 100,0

Рівненська область | 100,0———

Сумська область | 100,0 | 100,0 | 51,0 | 83,4

Тернопільська область | 93,7— | 82,9 | 76,0

Харківська область | 93,9 | 100,0 | 90,3 | 95,8

Херсонська область | 97,4 | 77,4 | 86,9 | 97,2

Хмельницька область | 98,9 | 100,0 | 100,0 | 100,0

Черкаська область | 98,8 | 100,0 | 88,0 | 100,0

Чернівецька область | 100,0 | 100,0 | 100,0—

Чернігівська область | 96,0 | 100,0 | 28,2 | 100,0

м. Київ | 95,1 | 100,0 | 75,7 | 94,4

м. Севастополь | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 91,3

* Розраховано за: Стан здоров'я населення (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2001 р.): Стат. бюл. — К.: Держ. комітет статистики України, 2002. — С. 62—63.

Згідно з даними, отриманими внаслідок дослідження, здійсненого цими вченими, позитивне ставлення до народної та нетрадиційної медицини висловили 89,7 % опитаних медичних працівників, але 55 % з них з недовірою ставляться до окремих методів цієї медицини. Було виявлено, що найефективнішими напрямами народної та нетрадиційної медицини (перші п'ять рангових місць), визначеними медичними працівниками, стали фітотерапія, мануальна терапія, рефлексотерапія, гомеопатія, біоенергоінформотерапія.

Дослідженням встановлено, що чимало медичних працівників користуються методами народної та нетрадиційної медицини (84,8 %). Причому позитивний досвід такого лікування мають 75,5% респондентів. З-поміж респондентів