Релігія в сучасному світі

План

1. Релігія і релігійне мислення 

2. Різноманіття релігії

3. Роль релігії в сучасному світі

4. Віротерпимість

Чому в сучасній Україні стає усе більше віруючих? Чи справедливе українське народне прислів'я "Бог один, але молільники неоднакові"? Чи збігаються десять заповідей із сучасними моральними нормами? Чи буде XXI століття часом переваги ісламу?

Однією з найдавніших форм культури є релігія. На уроках історії і з попередніх розділів даного курсу ви довідалися, що релігійні уявлення людей зародилися в далекій давнині. Як і релігійні обряди, культи, вони відрізнялися великою розмаїтістю. Важливою віхою в історії людства стала поява світових релігій: буддизму, християнства, ісламу.

На певній стадії розвитку релігії виникає церква, у лоні якої складається духовна ієрархія, з'являються священики. Церква поєднує віруючих одного віросповідання, розробляє єдині норми їхнього поведінки.

РЕЛІГІЯ І РЕЛІГІЙНЕ МИСЛЕННЯ

Досвід дослідження феномена релігії показав, що намагатися придумати одне вичерпне ЇЇ визначення - справа безперспективна. Для прикладу візьмемо таке розповсюджене визначення релігії, як віра в Бога чи надприродне. Розглядаючи його, один з відомих вітчизняних дослідників релігійного досвіду зауважує, що в ряді релігійних вчень віра в Бога відсутня і акцент робиться на абсолютні можливості, закладені в самій людині (наприклад, у чань-буддизмі). Так, у Китаї при наявності найцікавіших релігійних традицій у мові немає слова "Бог". Що ж стосується віри в надприродне, то під це визначення, строю говорячи, попадають тільки іудаїзм, християнство й іслам, де Бог цілком позамежний і непорівнянний з нашим світом. У багатьох же інших релігійних традиціях надприродне просто не існує, оскільки боги, люди.

тваринні й інші істоти володіють однією і тією ж природою, як, наприклад, у релігії Древнього Єгипту. Крім того, сам цей термін історично дуже рухливий і багато чого з того, що зовсім природно для пересічної людини в XXI ст., було абсолютно надприродним для найвизначніших учених XVII ст. У свій час В.І. Вернадський помітив: "Те, що вчора здавалося науково неможливим, завтра може виявитися науково необхідним".

При уважному розгляді і багато інших "точних" визначень релігії виявляються абсолютно неточними. Так, визначення релігійної віри як обов'язково хибної з погляду логіки виявляється неправильним стосовно середньовічних теологів, що саме займалися логічними доказами Божественного буття. Так що ж дозволяє поєднувати незліченну кількість абсолютно різних культів, вірувань тощо під єдиним терміном "релігія"? До пояснення цього можна підійти формально, сказавши, що всі релігійні системи містять у собі певні заборони і дозволи, ритуал, тексти, що розглядаються як священні, шанування засновника тощо. Але це зовні подібні моменти, які не говорять нічого про подібність по суті.

Галілео Галілей, визначаючи різницю між наукою і релігією, сказав: "Релігія учить про те, як зійти на небо, а не про те, як воно обертається". "Зійти на небо" - у цих словах розкривається суть релігії. Не випадково всі її види так чи інакше пов'язані з поняттям "шлях". Вона - шлях і одночасно заклик цим шляхом йти, заклик вийти за межі обмеженого людського існування і стати чимось великим, набувши при цьому незмірно більших можливостей. "Якби було у вас віри на гірчичне зерно, - говорив учням Христос, -ви могли б рухати горами". Особлива ритуальна практика (наприклад, аскеза і молитва в християнстві, медитація і психофізичний тренінг у буддизмі) у всіх релігійних системах покликана дати людині можливість такого перетворення. І це один із найістотніших моментів, що поєднує усі види релігійного досвіду людства.

РІЗНОМАНІТТЯ РЕЛІГІЇ

У світі існує різноманіття вірувань, сект, церковних організацій. Це і різні форми політеїзму (багатобожжя), традиції яких йдуть від первісних релігій (віри в духів, поклоніння рослинам, тваринам, душам померлих). З ними сусідять різні форми монотеїзму (єдинобожжя). Тут і національні релігії - конфуціанство (Китай), іудаїзм (Ізраїль) тощо, і світові релігії, що сформувалися в епоху виникнення імперій і знайшли собі прихильників серед народів, що говорять на різних мовах, - буддизм, християнство, іслам. Саме світові релігії впливають на розвиток сучасних цивілізацій.

Ви вже довідалися про ряд особливостей кожної з цих релігій. Наведемо тут їхні узагальнені характеристики.

Буддизм — найбільш рання за часом появи світова релігія. Найбільше поширення вона одержала в Азії. Центральну сферу буддійського вчення складає моральність - норми поведінки людини. Через міркування і споглядання людина може досягти істини, знайти правильний шлях до порятунку і, дотримуючись заповіді святого вчення, прийти до досконалості.

У центрі буддизму стоїть вчення про чотири благородні істини, суть яких полягає в наступному: причиною всіх нещасть і страждань людини є бажання: щоб перестати страждати, треба перестати бажати. В уявленнях буддиста навколишній світ ілюзорний і недосконалий, повний горя і зла. Людині за допомогою спеціальних психофізичних вправ, самозаглиблення і саморегуляції варто піти від цього світу і злитися з космосом. Буддизм вважає, що, будучи частиною Всесвіту, людина - володіє всіма можливостями і силами, укладеними в ній, треба тільки вміти їх витягти. Стан повного досконалого спокою і єднання з космосом, у яке кличе віруючих буддизм, одержало назву нірвана.

Одна з найважливіших заповідей буддизму - любов і милосердя до всіх живих істот. Причому буддизм рекомендує не робити різниці між ними і ставитися однаково доброзичливо та співчутливо до добрих і злих людей, тварин.

Послідовник Будди не повинен платити злом за зло, тому що в іншому випадку не тільки не знищуються, а, навпаки, зростають ворожнеча і страждання. Не можна навіть захищати інших від насильства і карати за убивство. Послідовник Будди повинен спокійно, терпляче ставитися до зла, ухиляючись лише від участі в ньому.

У данин час найбільш суттєву соціально-політичну і культурну роль буддизм відіграє в країнах Індокитайського півострова. У Бірмі, Камбоджі, Таїланді він виступає як державна релігія. У Японії буддизм, розбившись на безліч сект, переплітається з національним синтоїзмом, утворивши так звані нові релігії.

У 1950 р. утворилося "Всесвітнє братерство буддистів", у 1970 р. відбулася Азіатська буддійська конференція за мир. Всупереч основній ідеї буддійського віровчення ці організації активно беруть участь у міжнародній політиці, у боротьбі за мир. Особливістю сучасного буддизму є те, що він усе більше перетворюється з релігії в деяке філософське вчення, своєрідну систему самопізнання і самовдосконалення.

Християнство - друга за часом виникнення світова релігія. Нині це найбільш розповсюджена на Землі релігія, що нараховує понад 1900 млн. прихильників у Європі й Америці, хоча в останнє десятиліття з ним успішно конкурує іслам.

Християнство відноситься до групи біблійних релігій, лід якими ми розуміємо релігії близькосхідного походження, прямо чи побічно висхідні у своєму вченні до положень, викладених у Біблії. Це іудаїзм, християнство й іслам. Біблія - текст Божественного одкровення, у якому Бог відкриває людям свою сутність і природу, що не може бути пізнана і виявлена людськими зусиллями.

Бог у християнстві єдиний у трьох особах - Бог Батько, Бог Син, яким є Ісус Христос, Бог Святий Дух. Це образ Трійці . Центральна ідея - ідея гріховності людини як причини всіх її нещасть. Для спокути гріхів людських

Господь послав на землю сина свого єдиного Ісуса Христа і прирік його на мученицьку смерть на хресті. Христос воскрес на третій день, відкривши усім віруючим можливість іншого, вічного життя.

Головний гріх у християнстві гріх гордині. Порятунок - молитва і покаяння. Моральні заповіді, за якими повинна жити людина, викладені в Нагорній проповіді і закликають до найбільшого терпіння, милосердя і прощення образ. "Любіть ворогів ваших, - учить Христос, - благословляйте проклинаючих вас" благотворіть ненавидячих вас...", "Не збирайте собі скарбів на землі...", "Не судіть, не судимі будете", "Не протився злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, поверни до нього й іншу...", "І так в усьому - як хочете, щоб з вами чинили люди, так чиніть і виз ними, тому що в цьому Закон і пророки". У цій проповіді любові до ближнього і смиренності - суть християнського шляху самовдосконалення і порятунку.

Як ви знаєте з курсу історії, у 1054 р. християнство розкололося на два самостійних напрями: західне (католицьке) і східне (православне). У сучасному світі є католицькі церкви, що визнають главою Папу Римського, резиденція якого у Ватикані, протестантські і 15 самостійних православних церков.

Християнство виявилося краще пристосованим до суспільних змін, ніж інші релігії. Християнські богослови навчилися уживатися з наукою, беручи на озброєння окремі наукові теорії. Так, захищаючи релігійне вчення про створення світу, вони посилаються на теорію Всесвіту, що розширюється. Церква активно використовує засоби масової інформації для поширення релігійних поглядів.

У 70-х рр. XX ст. у США з'явилася так звана громадянська релігія, що з'єднала в собі ідеї християнства з думкою про боговибраність США і призначення цієї країни до морального керівництва світом.

На початку 80-х рр. XX