характеризується наступними ознаками: виборність в органи державної влади; правова держава; поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову; широкий спектр прав і свобод громадян, їхньої гарантії і захист; діяльність недержавних суспільно-політичних організацій як рівноправних партнерів держави; політичний плюралізм; повна гласність; парламентаризм; широкі можливості особистості впливати на процес прийняття і здійснення політичних рішень, демократична політична культура.
Авторитарний режим (з лат. auctoritas - влада, вплив) означає зосередження влади в руках якого-небудь політичного лідера чи угруповання. В умовах такого режиму панує виконавча влада. Парламент існує як дорадча установа при главі держави, що займає, як правило, усі ключові державні посади. Основними методами державної діяльності стають накази і команди. В умовах авторитарного режиму особистість перебуває в підпорядкуванні в пануючого угруповання.
Тоталітарний режим (з лат. totalis - весь, повний, цілий) являє собою політичне панування групи осіб, очолюваних лідером (фюрером, дуче, вождем). Основні ознаки цього режиму: усебічний контроль за життям суспільства; відсутність реальних прав і свобод, демократичних організацій; придушення опозиції; репресії; мілітаризація життя суспільства; панування єдиної загальнообов'язкової ідеології. Особистість втрачає здатність до самостійності суджень і дій, сліпо підкоряючись авторитету.
Відповідно до режимів виділяють типи політичних систем: демократична, авторитарна, тоталітарна.
Узагальнимо сказане. Політична система є сукупністю політичних організацій, політичних норм, політичної культури і політичних комунікацій. У процесі взаємодії цих елементів реалізується політична влада і управління, досягається стабільність і розвиток суспільства, складається певний політичний режим.