У другій третині століття почалося формування великого машинного виробництва. Індустріальна цивілізація наступала, несучи із собою відчуття величезних можливостей людини, віру в її здатності перетворити навколишній світ, зробити воістину революційні зрушення у всіх сферах громадського життя. Європейська цивілізація виступала як найбільш розвинута, її елементи почали копіювати всюди у світі.

Війни як суперництво за вплив у світі ставали усе більш жорстокими і руйнівними, а прагнення людини до щастя - усе більш жагучим, хоча нерідко і примарним.

Промислова революція в Європі і США зробила повний переворот у громадянському суспільстві, набувши всесвітньо-історичного значення.

У ХІХ-ХХ ст. відбувається подальший розвиток індустріального суспільства, вихід його за рамки європейського континенту.

Спочатку Північна Америка, Австралія, а потім ряд країн Азії усе більше змінюються під впливом промислової революції. Перехід до масового виробництва, розвиток ринкових зв'язків, удосконалення транспорту і засобів комунікації викликали помітні зрушення в соціальній і політичній сферах.

Традиційні соціальні групи розмивалися і поступалися місцем групам, типовим для індустріального суспільства. Відходили в минуле общинні зв'язки.

У політичному житті стверджувалася демократія, поступово складалося громадянське суспільство. Масова культура усе сильніше тіснила класику і фольклор. Світ ставав усе більш взаємозалежним. Разом з тим, поглиблювалися міжнаціональні і міждержавні протиріччя.