лоні древніх цивілізацій виник ідеал вірності істині, пошуку і поширення її, незважаючи на страх перед насильством, готовність у крайніх ситуаціях підтвердити свою вірність істині мучеництвом чи навіть смертю. Цей ідеал блискуче висловив Аристотель у своєму знаменитому вислові: "Платон мені друг, але істина дорожча"). А легенда про грецького філософа Зенона Елейського говорить, що на допиті в присутності тирана Неарха, який узурпував владу, він відкусив собі язик і виплюнув його в обличчя ворога.
Звичайно, багато чого у світі древніх цивілізацій важко усвідомити сучасній людині. Багато положень і істин, висловлених в письмових джерелах, стають очевидними лише в контексті історії, проте загадки стародавності допомагають краще розуміти наше сьогоднішнє життя.
ЄДНІСТЬ СВІТУ ДРЕВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Новітні дані науки показують, що древні народи знаходилися в постійних контактах, у ході яких йшло взаємне збагачення культур. Незважаючи на географічну віддаленість, з давніх часів були налагоджені зв'язки Близького Сходу, Середньої Азії й Індії; вплив месопотамської цивілізації доходив до Аравії. Греки і римляни добиралися до Індії, рідше - до Китаю, індійські торгові колонії існували в Ірані і Єгипті. Наявність цих контактів підтверджують не тільки археологічні дані, але і результати експедицій Тура Хеєрдала на човнах, скопійованих із човнів древніх єгиптян (експедиція"Ра") і жителів Межиріччя (експедиція "Тигри").
Винятково важливу роль у поглибленні зв'язків Заходу і Сходу зіграли походи Олександра Македонського, утворення величезної держави, потім елліністичних держав і Римської імперії. У цих державах складалася самобутня культура, що з'єднала елементи різних культур в органічне ціле.
Свій внесок у становлення древніх цивілізацій внесли і нові народи, що освоїли неозорі простори степів, а також недоступні для землеробства пустелі і напівпустелі. Кочівники і хлібороби не могли існувати одне без одного, без взаємного обміну продуктами землеробства і скотарства - двох найважливіших елементів господарської системи Древнього світу.
Фундамент древніх цивілізацій закладали не тільки представники народів з високорозвинутою культурою, але і незлічима безліч невідомих трудівників. Багато видатних творців древньої культури були рабами. Твори раба Фрігії, байкаря Езопа були широко відомі в Греції, дуже вплинули на творчість представників набагато більш пізніших епох - М. Лютера, Ж. Лафонтена, Г. Лессінга, Л. Глібова. Від римського раба Теренція започатковуються джерела європейської драми. І цей ряд імен може бути продовжений.
Древні цивілізації - незгаслі світи, світло від яких іде до нас. їхні досягнення є частиною сучасної культури. Ми звертаємося до них не тільки заради естетичної насолоди від шедеврів літератури і мистецтва. Уроки минулого покликані служити благородним цілям сучасності - взаєморозумінню і взаємозбагаченню народів, взаємній повазі й усвідомленню себе спадкоємцями загального багатства древніх цивілізацій.