Організація, методика і процедури соціологічного дослідження
Організація, методика і процедури соціологічного дослідження
План
1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
2. Програма та її елементи
Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
Як і будь-яка наука, соціологія, окрім власне знань як таких, володіє засобами на їх отримання. До цієї категорії в соціології відносять як окремі методи отримання соціологічної інформації, так і систему соціологічного дослідження з усіма процедурами та етапами його проведення.
У структурі соціологічного знання третій так званий "практичний" рівень становить практикум соціології, рівень прикладних соціологічних досліджень. З одного боку, це і засіб у структурі соціологічного знання отримання конкретних даних (знань) про соціальні реалії, з іншого - це і засіб реалізації критерію чіткості наукових знань про реальну соціальну дійсність. Це ще раз підкреслює те, що соціологія не є світоглядною теоретичною наукою, а опирається на практично-емпіричну базу. Завдяки цьому рівневі знання соціологія збагачує (поповнює) власну теоретичну та методологічну базу на загальному та спеціальному рівнях.
У цьому плані соціологія володіє цілою системою власних засобів для конкретного вивчення соціальної дійсності, до яких відносять:
¦ методи (засоби отримання та систематизації наукових знань, котрі включають принципи, норми та правила організації пізнавальної діяльності, сукупність прийомів та способів дій);
¦ прийоми та способи, які вибудовуються у певну послідовність дій - процедуру;
¦ методика (власне реалізація методу: прив'язка одного або комбінація кількох методів та процедур до дослідження, вибір та розробка методичного інструментарію, стратегії);
¦ техніка та інструментарій (реалізація методу на основі простих операцій, прийомів, послідовних дій.
Надійність і цінність інформації, отриманої в результаті соціологічного дослідження залежить, у першу чергу, від цілковитого засвоєння всіх методичних та практичних прийомів соціологічного аналізу різних соціальних явищ.
У найбільш загальному вигляді соціологічне дослідження є соціально організованою, багатофункціональною науковою діяльністю, котра включає в себе систему логічно послідовних методологічних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірні знання про соціальну дійсність.
Існує багато видів конкретно-соціологічних досліджень (згідно з різними критеріями поділу). Відповідно до визначеної мети)соціологічні дослідження поділяються на фундаментальні та прикладні. Фундаментальні мають за мету розвиток науки. Прикладні ставлять за мету отримання та використання знань для вдосконалення соціальних процесів, вирішення різноманітних завдань життєдіяльності суспільства.
Відповідно до рівня абстрагованості соціологічних знань та специфікою методів і прийомів аналізу соціологічні дослідження поділяються на теоретичні та емпіричні. І перші, і другі можуть мати і фундаментальний, і прикладний характер. Тому, з точки зору практичної функції соціології, умовно і найбільш поширеним поділом можна типологізувати соціологічні дослідження як теоретико-методологічні, теоретико-прикладні, які допомагають вивчати і вирішувати соціальні проблеми завдяки розробці нових підходів вивчення, розуміння, пояснення тих чи інших соціальних та наукових проблем, так і практично-прикладні дослідження, спрямовані на практичне вирішення окреслених соціальних проблем з тим, щоб запропонувати конкретні засоби дії. Така типологія соціологічних досліджень вимагає і певної логіки організаційно-технічних дій, а саме:
¦ при теоретичних дослідженнях більше уваги приділяється аналізу наукової літератури, спеціальних соціологічних теорій, створенню логічних схем, теоретично-методологічних концепцій;
¦ при практичних (емпіричних) - емпіричним поняттям, моделям об'єктів, які вивчаються, логічним схемам емпіричних процедур, статистично-математичним методикам.
Проведення будь-якого соціологічного дослідження включає кілька послідовних етапів (фаз):
¦ теоретико-методологічний (підготовка дослідження, складання програми);
¦ практичний (збір первинної соціологічної інформації - отримання в різній формі неузагальнених даних, які підлягають подальшій обробці та аналізу);
¦ етап підготовки та обробки емпіричних даних;
¦ аналітичний: аналіз та узагальнення отриманої інформації, формування наукових фактів, розвиток та побудова теорій, концепцій, підведення підсумків дослідження, формулювання висновків та рекомендацій (іноді цю стадію називають теоретичною).
Розрізняють також і соціальні дослідження (крім соціологічних). (Нагадаємо, що соціологічні дослідження присвячені вивченню закономірностей функціонування та розвитку різних соціальних спільностей, характеру та способів взаємодії людей). Соціальні дослідження вивчають, поряд з формами прояву та механізмами дії соціальних закономірностей, ще й конкретні форми та умови соціальної взаємодії людей: економічних, політичних, культурних, демографічних та ін. І, таким чином, соціальні дослідження є комплексними, проводяться на стику з іншими науками (тобто це соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-психологічні та ін.).
Підготовка та проведення соціологічного дослідження - це досить трудомісткий процес, насичений різними видами робіт, науковими процедурами та операціями. При цьому потрібно продумати надійну теоретичну основу дослідження, його загальну логіку, послідовність, розробити методичні матеріали для збору інформації, сформувати дослідницьку групу зі спеціалістів різних соціологічних підпрофілів (соціологи, політологи, маркетологи, програмісти).
Вихідним пунктом всього дослідження є проблемна ситуація. З теоретичної точки зору - це певне соціальне протиріччя між знанням про потреби людей і їх дій і незнанням шляхів засобів, методів, прийомів реалізацій цих дій. З практичної точки зору - це певне соціальне протиріччя, яке потребує організації цілеспрямованих дій для його вирішення.
Соціологічне дослідження починається зі стадії розробки дослідного проекту, програми дослідження. Використовується весь наявний теоретичний матеріал, методологічні засоби, концепції, теорії, гіпотези. Можна сказати, що соціолог ще не вийшов на "об'єкт", але він приступає до дослідження. Це найбільш відповідальна стадія дослідження – методологічна.
Програма та її елементи
Програма - це, свого роду, концептуальна модель постановки дослідження і розуміння досліджуваного явища. Це теоретичне обгрунтування методологічних підходів та методичних прийомів вивчення певного явища або процесу. Ретельно продумана та розроблена в усіх своїх складових, програма виступатиме гарантією успіху всього дослідження. Програма дослідження є типовою універсальною моделлю будь-якого наукового пошуку. Всілякого роду соціальні маркетингові дослідження (котрі зараз набули масового застосування) повністю використовують моделі, методики соціологічного дослідження.
Програма соціологічного дослідження складається з таких основних елементів:
Методологічний розділ
¦ Формування проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження;
¦ Визначення цілей і постановка завдань;
¦ Уточнення й інтерпретація основних понять;
¦ Попередній системний аналіз об'єкта дослідження;
¦ Розгортання робочих гіпотез;
¦ Стратегічний план дослідження.
Процедурний розділ
¦ Обґрунтування системи вибірки, одиниць спостереження;
¦ Начерки основних процедур збору та аналізу даних;
¦ Робочий план (де упорядковуються етапи, строки, ресурси роботи).
Потреба в соціологічній інформації у процесі соціологічного дослідження, як правило, виникає у зв'язку із необхідністю повніше знати її стан, умови виникнення протиріч, виявити шляхи та засоби їх розв'язання. Висунуту самим життям суперечливу ситуацію прийнято називати соціальною проблемою. За визначенням В. Ядова, – це, свого роду, "знання про незнання" певних сторін кількісних та якісних змін, тенденцій розвитку причин та інших характеристик будь-якого соціального явища чи процесу.
Мета дослідження орієнтує на його кінцевий результат (теоретико-пізнавальний; практично-прикладний). Залежно від мети визначається логіка побудови програми. При теоретичному дослідженні - увага приділяється вивченню наукової літератури, побудові концепції і т. ін. При практично-прикладному дослідженні відбувається з'ясування завдань, і тільки тоді вивчається література в пошуках відповіді: чи є типове рішення з назрілих конкретних завдань. Соціологічне дослідження насамперед має практичну мету, бо необхідно надати інформацію для вироблення практичних рекомендацій щодо з'ясування та для уникнення соціальних проблем.
Соціальна проблема не існує сама по собі і завжди визначає свого носія - ту чи іншу спільність людей, їх діяльність, з котрими вона нерозривно пов'язана. Тому об'єктом соціологічного аналізу виступає носій тієї чи іншої соціальної проблеми.
Об'єкт дослідження - це те, на що спрямований процес пізнання, це те, що містить протиріччя і породжує проблемну ситуацію. Предметом дослідження виступають найбільш значимі властивості, сторони, особливості, що підлягають вивченню. Це ті сторони, які найбільш чітко, випукло виражають дане протиріччя, дану проблему.
Завдання дослідження - сукупність конкретних установок (заходів), спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання містять основні вимоги до аналізу проблеми і поділяються на основні та неосновні. Основні завдання відповідають цільовій установці дослідження і передбачають пошук відповіді на центральне питання дослідження: які шляхи та засоби вирішення досліджуваної проблеми. Але часто складається ситуація, коли виникає необхідність з'ясувати ще кілька допоміжних питань. Відповідно до цього висуваються допоміжні завдання: неосновні, побічні, часткові. Іноді їх ставлять для "прострілки" проблеми, підготовки дослідження та перевірки побічних гіпотез. За характером, їх поділяють на практичні і теоретичні. Мета дослідження логічно диктує структуру завдань (тобто послідовність робіт).
Як правило, будь-який науковий пошук базується на попередніх явно або неявно виражених припущеннях про характер та причини виникнення досліджуваної проблеми. Гіпотеза - головний методологічний інструмент, який організує весь процес дослідження і підпорядкований його внутрішній логіці. У соціологічному дослідженні гіпотеза означає обґрунтовані припущення про структуру об'єктів, характер зв'язків і можливі підходи вирішення проблем. По суті - це грань між спостереженням реальних дій і система пояснення цих подій.
Важливо, щоб гіпотези були логічно пов'язані у систему доказів висунутого пояснення. Але для підвищення і підтвердження гіпотетичного судження слід керуватися правилами:
¦ прагнути якомога більше висувати різних гіпотез;
¦ прагнути вказати для кожної гіпотези якомога більше її індикаторів.
Гіпотези бувають основні та неосновні.
Щоб більш реально підійти до розуміння проблеми чи елементу, що вивчається, фактора, необхідно логічно проаналізувати предмет дослідження, знайти точки дотику понятійного апарату дослідження із реальним