¦ рівня однорідності або різнорідності досліджуваних об'єктів (наскільки різнорідна або однорідна досліджувана спільність);

¦ ступеня дрібності групування аналізу (наскільки інтенсивним та детальним буде аналіз);

¦ цілеспрямованого рівня надійності висновків (чим конкретнішими є висновки, тим ретельніший аналіз, і тим більше елементів треба дослідити).

Крім того, згідно зі статистичними закономірностями, критеріями (незначними) оптимальності обсягу вибірки виступають і дисперсія (коефіцієнт розсіювання контрольних ознак), і різного типу похибки.

Складання програми - необхідна умова успіху всієї роботи. Програма виконує безліч функцій і має ряд загальних вимог до її оптимальності та ідеальності. Перша вимога - необхідність програми. Безпрограмне дослідження нагадує пошук методів шляхом проб та помилок. Друга вимога - експліцитність програми. Всі її положення повинні бути чіткими, всі елементи продумані відповідно до логіки дослідження, і досить чітко сформульовані. Логічна послідовність всіх елементів програми - третя вимога. Четверта вимога - гнучкість програми, що підкреслює зв'язаність всіх її елементів в динаміці розвитку процесів дослідження.

в) Робочий план та основні процедури соціологічного дослідження

Соціологічні дослідження будуються на детальному поділі праці. Чітке виділення окремих видів робіт і станів важливе для організації праці. За своїм призначенням робочий план повинен упорядкувати основні етапи дослідження згідно з програмою і відображає основні процедурні заходи. Він дозволяє заздалегідь передбачити і найбільш точно визначити обсяг наукових, організаційних та фінансових затрат, допомагає уникнути марних витрат, дезорганізованості, надає ритмічності дослідженню на всіх його етапах. Розробка такого етапу передбачає суворий перелік певних принципів та правил. Основні елементи в робочому плані подаються залежно від основних блоків дій та процедур соціологічного дослідження, а саме:

¦ пілотажне (пробне) дослідження, апробація (проба) методики збору знань, внесення корективів до програми та інструментарію збору первинної інформації;

¦ польове дослідження (безпосереднє проведення організаційних та методологічних робіт по збору первинної соціологічної інформації; тут передбачається вибір місця та часу для опитування, централізований процес заповнення та збору анкет, бланків- інтерв'ю чи іншого інструментарію);

¦ підготовка даних для обробки (сукупність операцій з підготовки первинної інформації для її обробки);

¦ обробка даних;

¦ аналіз та інтерпретація даних (всі види робіт, пов'язані із аналізом результатів обробки отриманих даних);

¦ виведення результатів та рекомендацій, обговорення попередніх та остаточних звітів, подання рекомендацій).

У ході проектування соціологічного дослідження, окрім розробки програми та плану, готуються також і допоміжні документи (інструкції, картки вибірки і т. ін.).

г) Вимірювання в соціології (шкалювання)

Вивчення соціальних явищ чи процесів обумовлює вияв не тільки їх якісних, а й кількісних характеристик. Процес їх отримання базується на так званій процедурі виміру. Соціологічна практика виробила цілий ряд підходів для виміру установок, думки, мотивів, оцінки знань, умінь, інформативності. Всі ці фактори, які використовуються для соціологічного виміру, прийнято називати індикаторами. Всім індикаторам притаманні різні характеристики, що виступають в якості варіантів відповідей на питання. Вимір - це процедура, за допомогою якої об'єкт вимірюється з певним еталоном-еквівалентом і отримує числовий вираз у певному масштабі. Для цього існує прийом шкалювання - якісно-кількісна процедура виміру соціальних показників, отримання моделі властивостей соціального об'єкта, або квантифікація поняття. На цьому етапі широко застосовуються різні математично-статистичні методики.

Головний принцип пошуку еталона виміру полягає у ранжируванні всіх основних ознак, характеристик природи та механізму суспільного життя згідно з їх поляризацією – більше - менше. Сам пошук еталона виміру здійснюється в кілька етапів. На першому етапі закладається (формується) система відповідності тієї чи іншої властивості, котра характеризуватиме одиниці спостереження, наприклад, належність індивіда до соціального класу, згідно з основними стратифікаційними ознаками (рівень багатства, влади, престижності, авторитету і т. ін.). Друга стадія дозволяє соціологові встановити протяжність властивостей, які були виділені в якісному аналізі. Для цього застосовують або оцінки, визначені експертами, або будується шкала виміру. Надалі встановлюються емпіричні індикатори або зовнішні ознаки тих властивостей, котрі піддаються розподілу в усій протяжності властивостей. Завдяки їм виявляють наявність або відсутність їх у досліджуваній групі. Надалі індикаторні показники комбінують у шкали – найрозповсюдженіший інструмент у соціології.

У соціологічних дослідженнях застосовують кілька основних типів шкал: номінальні, рангові та інтервальні (метричні). За допомогою номінальних шкал визначаються переважно об'єктивні ознаки, властивості респондентів (опитуваних): стать, рід занять, освіту, національність тощо. Завдяки номінальним шкалам, як правило не "вимірюють" ту чи іншу ознаку чисельно (ступінь, насиченість), а "визначають" її як альтернативу, варіант. Приклад номінальної шкали, яка визначає національність:

¦ українець;

¦ росіянин;

¦ білорус;

¦ єврей;

¦ інша (вказати).

Рангові (порядкові) шкали застосовують саме для "вимірювання" більшості властивостей і ознак соціальних явищ, як правило, через ставлення респондентів (до чого-небудь, до когось).

Приклад:

З даним викладачем у Вас:

¦ постійно існує повне взаєморозуміння;

¦ не повною мірою існує взаєморозуміння;

¦ взаєморозуміння повністю відсутнє.

Інтервальні (метричні) шкали застосовуються для виміру тих ознак та властивостей, значення яких можна виразити чисельно (вік, дохід, стаж тощо).

Приклад:

Ваш стаж роботи на даному підприємстві:

1. До 1 року; 1. Менше 1 року;

2. До 5 років; або 2. Від 1 до 2 років;

3. До 10 років; 3. Від 2 до 5 років;

4. Понад 5 років.

Переважно всі типи шкал використовуються у комбінованій формі. Існує цілий ряд правил та вимог до побудови шкал виміру у соціології. Одними з таких основних вимог щодо конструювання шкал є: валідність шкали, її повнота та чутливість.

Валідність шкали виражається в тому, що застосована шкала повинна вимірювати саме ті властивості чи якості досліджуваного об'єкта, які дослідник намагається виміряти.

Повнота шкали виміру зумовлює (вимагає) включення всіх наявних варіантів значень того чи іншого індикатору.

Чутливість шкали - це її здатність виявляти характеристику індикатора зі ступенем диференціації. Наприклад:

Наскільки Ви задоволені навчанням у даному вузі:

1. Вкрай не задоволений;

2. В цілому не задоволений;

3. Не можу сказати однозначно;

4. В цілому задоволений;

5. Повністю задоволений.

Як правило, позиції шкал, які використовуються для оцінок, розміщують симетрично - число позицій з позитивними та негативними значеннями однакове, а між ними розміщується позиція із нейтральним значенням.

ґ) Заключний етап дослідження. Аналіз інформації

Щоб отримана первинна соціологічна інформація почала активно служити, виконувати своє призначення, її необхідно шляхом обробки перевтілити в належну форму, а надалі - узагальнити, проаналізувати і науково проінтерпретувати. Основне завдання заключного етапу соціологічного дослідження - отримання даних, досягнення логічної схеми обробки первинної інформації (обробка, аналіз та інтерпретація основних даних), формулювання на цій основі основних висновків та розробка практичних рекомендацій. При цьому виділяють такі підетапи:

Редагування даних (тобто попередня підготовка інформації до кодування та обробки з виправленням помилок та неточностей при заповненні первинних даних (анкети, наприклад);

Кодування – перетворення даних на числову форму для засвоєння в комп'ютерній техніці.

Побудова перемінних (індексів), тобто залежностей, де зібрана інформація, як правило, прямо відповідає на ті питання, які необхідно вирішити при дослідженні.

Аналіз, або статистичний аналіз, при якому проявляються деякі статистичні закономірності та залежності, котрі допомагають зробити певні узагальнення та висновки і на їх основі розробити певні практичні рекомендації.

Тільки після виконання даних процедур з'являється реальна можливість сформулювати висновки та практичні рекомендації, котрі і відкриють соціологічній інформації вихід на практику.

Етап підготовки первинних матеріалів (анкет, наприклад) до обробки складається із кількох підетапів. Перший підетап - перевірка анкет, бланків інтерв'ю на повноту заповнення, обумовлює також вибракування деяких із них. Перевірка анкет на якісне заповнення полягає в уважному перегляді їх на предмет ясності, чіткості та зрозумілості відповідей.

Наступний підетап підготовки - кодування інформації, яка є в анкетах. Процедура кодування - це присвоєння кожному варіанту відповіді певного умовного числа, який іменується кодом. Відповідно до цього, вся інформація в анкеті умовно перевтілюється на впорядковану систему чисел. Бо саме через мову чисел машина (комп'ютер) "розуміє" хід і логіку виконання завдань з обробки інформації.

Після завершення процесу кодування первинної соціологічної інформації переходять до її вводу та обробки. Суть цього процесу - узагальнення первинної інформації. Отримані результати узагальнення прийнято називати соціологічними даними. Соціологічні дані, отримані в результаті обробки первинної інформації, представляють собою, образно кажучи, фарби різних кольорів та відтінків, за допомогою яких потрібно змалювати реалістичну картину знань про досліджуване явище.

Найпоширенішими програмами обробки соціологічної інформації є програмні пакети ОСА (обробка соціологічних анкет) та SPSS. SPSS - досить громіздка та комплексна статистична програма.

Більш зручним та простішим є вітчизняний програмний пакет ОСА.

Рис. 2

Соціологічний аналіз виражається в описанні та поясненні. Для початку - це фіксація, групування результатів дослідження і вираження його в поняттях науки. Групування дозволяє зв'язати соціальні факти в єдину систему, побудову типологій певних соціальних процесів та явищ. Окремим видом математичної операції узагальнення, групування та розподілу первинної соціологічної інформації є складання таблиць - як форма відображення рядів розподілу угрупованих соціологічних даних (рис. 2). Для наочності можна умовно ототожнити табличні дані як відображення сумарності відповідей на те чи інше запитання в анкеті, виражену в числовій формі.

Поряд із табличними способами, з метою наочності широко застосовується графічний спосіб відображення соціологічних даних