у вигляді полігону або гістограми, які будуються у прямокутній системі координат. На прикладі покажемо структуру успішності студентів у вигляді: таблиці, графіка, гістограми (рис. 3).
Таблиця
Рівень успішності | на "3" | на "3" і "4" | на "4" | на "4" і "5" | на "5"
Число студентів | 10 | 15 | 25 | 10 | 10
Доля в % | 14,3 | 21,4 | 35,7 | 14,3 | 14,3
Рис. 3
Отримана після проведення дослідження соціологічна інформація потребує інтерпретації, тобто пояснення, оскільки вона подана в цифровій формі узагальнених величин, які і повинні набути смислового виразу. Крім того, кожен емпіричний показник може бути інтерпретований по-різному, залежно від обраної теорії, принципів, позиції, тому для нього характерна багатозначність.
Отримані із комп'ютерної обробки дані, подані в таблицях або відображені за допомогою графіків і малюнків, результати соціологічних досліджень представляють собою числові величини, придатні для висновків про характер та ознаки досліджуваного явища. Однак тільки дослідником висновки такого роду можуть бути пророблені, бо інтерпретацію результатів дослідження не можна здійснити безпосереднім "розумом" комп'ютерних машин, оскільки видані нею дані ще нічого не пояснюють і не служать відповіддю на поставлені питання. Тому саме інтерпретація (пояснення, тлумачення) соціологічних даних є першою необхідною умовою їх використання. При цьому слід зауважити: характер оцінки пояснення та подання соціологічних даних насамперед, більшою мірою, обумовлений попереднім системним аналізом проблемних елементів дослідження. Немаловажливим є і глибина знань дослідника про предмет та об'єкт дослідження, з якими він має справу. Переважно саме безпосередньо глибокі знання дослідника з даної проблеми, а то й інтуїція, відіграють вирішальну роль у характері аналізу даної проблеми.
Результати аналізу та інтерпретації соціологічних даних набувають форму документів, котрі, як правило, мають і практичне, і теоретичне значення: звіт та аналітичні довідки. Вони містять інформацію, висновки та рекомендації для з'ясування або для уникнення наявних соціальних проблем. У науково-дослідному сенсі - це банк соціологічних даних, які використовуватимуться в майбутньому як попередня інформація при дослідженні аналогічних проблем.
Висновки соціологічного дослідження оформляються у вигляді звітів. Це свого роду пояснювальна записка про рішення поставлених завдань та пропозиції. Структура соціологічного звіту повинна відповідати загальній логіці аналізу, з висвітленням мети, завдань дослідження, повинна містити гіпотези та характеристики вибіркової сукупності. Основна частина звіту складається із проблемних розділів, які визначаються кількістю висунутих припущень. Загальна кількість розділів у звіті, як правило, відповідає кількості гіпотез, які вимагають відповіді.
Як правило, дотримуються такої структури:
¦ коротке обґрунтування цілі досліджуваної проблеми, характеристика дослідження (вибірка, репрезентативність даних, методи збору інформації);
¦ характеристика об'єкта дослідження;
¦ пошук відповідей на сформульовані в дослідженні проблеми.
У кінці наводяться основні висновки щодо всього дослідження та пропонуються практичні рекомендації щодо вирішення існуючих проблем. Практична користь проведеного дослідження вимірюється тим, наскільки його результати допомагають вирішити наявні проблеми.
Таким чином, проведення соціологічного дослідження - складний процес, насичений різними видами робіт, науковими процедурами та операціями. Тому дослідникові необхідно належним чином потурбуватися про надійну теоретичну основу дослідження, продумати його загальну логіку, розробити методичні матеріали для збору інформації, сформувати дослідницьку групу компетентних людей. Необхідно також передбачати організаційне та матеріально-технічне забезпечення. Всі соціологічні дослідження мають виконуватися з дотриманням наукових вимог.
Література
Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.
Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К Ін-т соціології НАНУ, 2000.
Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника социологического исследования И Философская и социологическая мысль. – 1994, № 11.
Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.
Петров О. В. Социологоческие собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.
Пилипенко В. Соціологічна наука та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.
Райман Р. Г. Электоральное исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.
Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.