Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

План

1. Забезпечення захисту інформації

2. Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії

У XXI ст. при виконанні соціально-географічних досліджень загалом і регіональних соціально-географічних досліджень зокрема стрімко зростає роль програмних продуктів, які повинні забезпечити відносну автономність роботи геоінформаційних систем і користувачів цих систем, можливість використання програмних продуктів у кластерних вирішеннях.

Розробленням програмних продуктів займається низка колективів науково-дослідних інститутів, фірм, окремих вчених, фахівців у сфері комп'ютерних технологій. До найвідоміших і найпопулярніших розробників програмного забезпечення, що може використовуватися в ГІС-технологіях, відносять: ESRI (Environmental Science Research Institute) із програмними продуктами Arclnfo AzcView MapObjects, які особливо ефективні при розв'язанні проблем суспільної географії загалом і соціальної, у тому числі регіональної соціальної географії, зокрема.

Програмні продукти ESRI розробляються в розрізі таких класів розроблень:

1. ГІС, які дають змогу створювати картографічні бази даних за допомогою нанесення на електронну карту місць розташування об'єктів. Інформація про ці об'єкти міститься у відомостях баз даних, електронних таблицях тощо. До програмних продуктів цієї серії належить Business MAP/ Business MAP PRO.

2. Настільні картографічні системи, які мають ширші картографічні можливості для аналізу даних і здійснення геоаналізу. В складі програмних продуктів цієї серії — Atlas GIS, ArcView GIS.

3. Повнофункціональні ГІС, що використовуються при потребі повного набору інструментів автоматизації і перетворення даних, моделювання чи виконання специфічних задач, отримання картографічних матеріалів найвищої якості. До програмних продуктів цієї серії належать пакет ARC/INFO — відкрита професійна ГІС, яка доповнюється ArcFM, що дає змогу отримувати повноцінні рішення для сервісної індустрії, та Маріех, за допомогою чого можна розробити анотування карти та створювати нові символи для карт.

4. ГІС — сервери, призначені для управління даними ГІС з метою інтеграції різних розробок, взаємодією з централізованим сховищем даних, використанням довгих трансакцій, підтримки просторових типів даних і інтеграції мультимедійної інформації, доступу багатьох користувачів, розподіленої доставки даних і дуже великих їх об'ємів.

До програмних продуктів цієї серії належать Spatial Database Engine (SDE) — універсальний сервер просторових даних разом із ARC/INFO — відкритою професійною ГІC, ArcSDE — універсальним сервером просторових даних ARC/INFO, MapObjects Internet Map Server — компонентно-базовані динамічні карти, Arc View Internet Map Server — динамічна публікація карт в Інтернеті (детальніша інформація міститься на web-сайті http://www.esri.com).

5. INTERGRAPH — ГІС цієї фірми мають суттєві переваги у сфері комп'ютерної графіки, візуалізації інформації, тривимірного подання даних (детальніша інформація міститься на web-сайті http://www. intergraph.com).

6. Mapіnfo — фірма, яка є одним із світових лідерів у сфері геоінформаційних систем, настільного картографування, програмних застосувань для локальних і глобальних мереж, телекомунікацій. Детальний опис програмного забезпечення компанії Mapinfo наводиться на web-сайті http://www.mapinfo.com.

7. Mapinfo Professional — провідне програмне забезпечення для ділового картографування, що дає змогу виконувати складні та детальні аналізи даних для кращого розуміння ділової інформації в географічній перспективі.

8. MapBasic — мова програмування для розроблення настроювань при застосуванні Mapinfo або інтеграції Mapinfo Professional з іншими програмними застосуваннями.

9. МарХ — економічно вигідний, надійний ОСХ-компонент (OLE Control Extension), який легко можна вбудовувати у прикладні програми, використовуючи сучасні засоби програмування.

10. MapXsite — сервер базових картографічних застосувань для Internet, що допомагає додавати картографічні функції на web-сторінки. Використання MapXsite дає змогу користувачам web-сторінки, назвавши будь-яку адресу, побачити на карті найближчу філію або торгову точку.

11. MapXtreme — сервер картографічних застосувань для Intrеnet або Internet. Рішення на базі MapXtreme допомагає різноманітним організаціям відображати їхні дані на карті для визначення нових взаємозв'язків і напрямів, які іншим шляхом не можна було б побачити.

12. SpatialWare — система управління просторовою інформацією. Виконує аналіз і моделювання в середовищі баз даних із застосуванням поліпшеного просторового доступу на базі SOL.

13. Mapinfo Pro Press — спеціальний модуль, що виконує роль драйверу принтера операційної системи для Mapinfo Professional. Він полегшує виведення на друк зображень великого формату або складу.

14. Smallworld — спеціалізований продукт для інженерних мереж, підземних/наземних комунікацій, муніципальних ГІС (детальніше — http://www.smallworld-sy8tems.co.uk).

15. AutoDESK — серія програмних продуктів, які започатковані з САDівських систем і особливо підходять для архітектури, планування забудови (див.http://www3.autodesk.com).

16. Bentley — спеціалізуються у сфері інженерних досліджень та інженерних проектів (аеропорти, госпіталі, дороги, мости тощо) (див. http:www.bentley.com).

Геоінформаційні системи не лише надзвичайно швидко впроваджуються у діяльність практично всіх суспільних сфер, а й перетворюються зі спеціалізованого знаряддя для науковців і невеликого кола спеціалістів у загальнодоступне через глобальну комп'ютерну мережу Internet, джерело інформації для широкого загалу. Причому дуже часто користувач навіть не здогадується, що він працює з ГІС. Загальнодоступними стали оглядові карти, які в електронному варіанті практично не відрізняються від карт у паперовому виконанні. Наприклад, Internet має карти міст, за якими можна вибирати найкоротший шлях до визначних місць або готелю. В мережі Internet є й стародавні атласи, що значно полегшує ознайомлення з величезним історико-культурним пластом інформації, до якої раніше доступ часто був закритий.

Інтерактивні карти в мережі Internet допомагають соціогеографам, вченим інших галузей і просто пересічним громадянам генерувати карти відповідно до конкретних запитів, здійснювати просторовий аналіз (наприклад, пересічний громадянин може визначити адресу готелю і розташування найближчих ресторанів від нього, а соціогеограф за цими ж даними може розрахувати рівень забезпеченості населення об'єктами громадського харчування).

Не менш важливо й те, що широкодоступними стали моніторингові карти, які фіксують реальні зміни на території. Наприклад, у багатьох містах розвинутих країн світу для населення створена система відстежування транспортної ситуації на дорогах. Вона перманентно зчитує дані з датчиків, що стоять на автобанах, фіксує швидкість переміщення транспортних потоків і передає цю інформацію на web-сервер. Різна швидкість позначається вздовж доріг крапками конкретного кольору. Вивчивши їх розташування, можна приймати рішення, яким маршрутом краще їхати.

В системі Internet існують бази даних, за допомогою котрих створюються моніторингові карти погоди: зображення поверхні Землі змінюється щогодини внаслідок обробки даних, що надходять безпосередньо зі супутника. Оглядаючи серію карт та порівнюючи дані, зображені на них, споживач може оцінити динаміку зміни погоди.

І, нарешті, високоточні цифрові мапи та дистанційну зйомку можна купити безпосередньо через Internet.

Провісником комп'ютерних мереж стали телефонні та телеграфні мережі XIX ст. Сучасна міжнародна інформаційна система Internet народилась завдяки військовим. Спочатку як військовий проект виникла мережа ArpaNet. Вона розширилася, злившись з багатьма цивільними мережевими сервісами (CompuServe, BitNet, FIDONet, USENet та ін.). Внаслідок цього утворилося те, що ми знаємо сьогодні як Internet. З історією розвитку Internet можна познайомитися на такому сайті у цій мережі: http://dox.sbnet.ru/-serge/books.ru/astu/telecom/ internet/internet/f2.htm.

Компанія Cisco Systems — світовий лідер мережевих вирішень Internet. Система Internet інтенсивно розвивається: щосекунди до неї долучається семеро нових користувачів. Вона суттєво змінила спілкування між фірмами, офіційними й приватними особами. Згідно з даними Cisco Systems, для радіо потрібно було 35 років, щоб охопити 35 млн. користувачів, телебаченню — 13 років, a Internet — всього чотири роки. Завдяки Internet докорінно змінюється стиль роботи ділового, освітнього й інших суспільних секторів. Створено проект нової глобальної системи супутникового зв'язку, розробленого в Інституті космічних досліджень НАН України разом з працівниками Національного агентства космічних досліджень України. Проект отримав назву "Leopark" і передбачає запуск 28 супутників на низьку орбіту, які забезпечуватимуть багатосторонні передачі даних між комп'ютерними мережами, телевізійний і телефонний зв'язок. У випадку вдалого впровадження проекту значно поліпшилося б становище у сфері передачі інформації. Подібні проекти забезпечили б можливість оперативного доступу до баз і банків даних з будь-якої точки держави за допомогою сотового зв'язку та переносних комп'ютерів або міні-комп'ютерів — сервіс, який високими темпами зараз розвивається за кордоном. Очевидно, що вони б змогли суттєво поліпшити роботу органів управління різного ієрархічного рівня, в тому числі й місцевого самоврядування.

Забезпечення захисту інформації

На сучасному етапі особливо актуальною проблемою стає забезпечення захисту інформації. її необхідно розв'язувати у таких напрямах:

1. Захист інформації, яку науковці використовують у процесі досліджень, а також захист результатів досліджень у вигляді інтелектуальної власності.

2. Захист інформації від руйнування і втрати у зв'язку з технологічними неполадками в комп'ютерних системах.

3. Захист інформації, яка стосується життєдіяльності особистості, груп людей або суспільства загалом і є конфіденційною, тобто такою, що може принести їм шкоду, коли стане легкодоступною для загалу.

4. Захист інформації, що висвітлює відкриття або є комерційною, технічною чи технологічною таємницею.

5. Захист інформації, яка є державною таємницею.

Розглянемо детальніше особливості захисту інформації за окремими напрямами.

Інформація, якою користуються вчені, у тому числі й соціогеограф, має бути достовірною, актуальною, вивіреною та непошкодженою, оскільки від цього залежать не лише результати наукових досліджень, а й практичні вирішення, що приймаються на її основі. У багатьох випадках ця інформація має конфіденційний характер (наприклад, коли вона стосується приватних відомостей про особу або призначена лише для службового користування). Тоді така інформація повинна мати належний захист.

Потреба в захисті інформації зростає, якщо доводиться