Істотно прискорилися темпи заміни вироблюваної продукції, устаткування, технології. Значно зросла цінність наукових досліджень.

Уся сфера економічних відносин стала більш складною і гнучкою. З'явилися комплексні науково виробничі об'єднання й інші інтегральні організації, що поєднують науку, виробництво, освіту, сферу обслуговування. Нова технологія зміцнила життєздатність дрібних і середніх підприємств, особливо тих, які прямо чи побічно пов'язані з новими галузями виробництва.

Швидкий розвиток характерний і для сфери виробничих і побутових послуг - транспорту, зв'язку, енергетики, інформаційного обслуговування.

Під впливом НТР змінюється вигляд робітничого класу, по-перше, відбуваються зміни в його галузевій і професійній структурі та, по-друге, спостерігається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Справді, у даний час зростає частка зайнятих у новітніх галузях, які визначають науково-технічний прогрес (електронній, аерокосмічній, машинобудівній); з'являється безліч нових професій - оператори, наладчики автоматичних верстатів і ліній тощо; скорочуються багато старих професій - гірників, текстильників тощо.

Одночасно відбувається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Робітники великих підприємств наближаються до певних категорій інженерно-технічних кадрів. Наприклад, колектив сталеливарників, обслуговуючий один з агрегатів на сучасному західнонімецькому металургійному підприємстві, складається з 150 осіб: 25 з них - робітники, що керують процесами біля пульта; приблизно настільки ж - наладчики устаткування; понад 25 осій-інженери, інші - техніки, програмісти, фахівці з інформатики, майстри. Прибуток підприємства є в даному випадку результатом праці всіх названих працівників.

На автоматизованому підприємстві продукт виробляється "сукупним робітником" - не тільки тими працівниками, що безпосередньо обслуговують автоматику, але і тими, хто розробляв принципи автоматизації, проектував машини, виготовив їх, а також тими, хто постачав необхідну енергію, сировину тощо. Низова інженерно-технічна інтелігенція, конторські службовці зближаються з робітничим класом і сьогодні є його частиною.

До працівників промисловості належать працівники невиробничих галузей (торгівлі, фінансів, сфери послуг).

НТР викликає корінні зрушення в організації виробництва і праці, у системі управління виробництвом. Аналіз первинної інформації і прийняття рішень починають здійснюватися винятково за допомогою ЕОМ.

НТР І ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Ріст масштабів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції посилили негативний вплив людини на природу, призвели до порушення екологічної рівноваги на планеті, наслідком чого є екологічна криза.

У сфері матеріального виробництва зросло споживання природних ресурсів. За 40 років після Другої світової війни було використано стільки мінеральної сировини, скільки за всю попередню історію людства. Але запаси вугілля, нафти, газу, заліза, міді й інших важливих для людей багатств природи невідтворювані і, як розрахували вчені, будуть вичерпані через кілька десятиліть.

Навіть лісові ресурси, що, здавалося б, постійно відновляються, насправді швидко зникають. Вирубування лісу у світовому масштабі в 18 разів перевищує його приріст. Площа лісів, які дають Землі кисень, зменшується з кожним роком. Деградує життєво важливий для людей родючий шар Грунту, і це відбувається всюди на Землі. Як з'ясувалося, земля накопичує один сантиметр чорнозему за 300 років, а гине один сантиметр ґрунту за 3 роки.

Не меншу небезпеку, ніж невтримна експлуатація ресурсів Землі, несе зростаюче за останні десятиліття забруднення планети - і Світового океану, і атмосферного повітря. Світовий океан постійно забруднюється в основному через розширення видобутку нафти на морських промислах. Величезні нафтові плями згубні для життя океану. В океан скидаються також мільйони тонн фосфору, свинцю, радіоактивних відходів. Тільки США скидають в океан до 50 млн. тонн відходів. На кожен квадратний кілометр океанської води зараз припадає 17 тонн різних відходів із суш і. А мертвий океан, вважають учені, - це мертва планета.

Найбільш вразливою частиною природи стала прісна вода. Стічні води, пестициди, добрива, дезінфекційні засоби, ртуть, миш'як, свинець, цинк у величезних кількостях попадають у ріки й озера. У республіках СНД щорічно викидаються в ріки, озера, водоймища і моря неочищені стічні води, що містять десятки мільйонів тонн шкідливих речовин. Не краще становище й в інших країнах світу. Сильно забруднений Дунай, Волга, Міссісіпі, Великі американські озера. За висновком фахівців, у деяких районах Землі 80% усіх хвороб викликані недоброякісною водою, яку змушені споживати люди.

Відомо, що без їжі людина може жити п'ять тижнів, без води-п'ять днів, без повітря - п'ять хвилин. Тим часом забруднення атмосферного повітря давно перевершило допустимі межі. Забрудненість, вміст вуглекислоти в атмосфері великих міст зросли в десятки разів у порівнянні з початком XX ст. 115 млн. легкових автомобілів у США поглинають кисню в 2 рази більше, ніж створюється його на території цієї країни всіма природними джерелами. Загальний викид шкідливих речовин в атмосферу (промисловістю, енергетикою, транспортом тощо) у США складає близько 150 млн. тонн у рік, у СНД - більше 100 млн. т. У 102 містах СНД із населенням більше 50 тис. людей концентрація шкідливих для здоров'я речовин у повітрі перевищує медичні норми в 10 разів, а в деяких - ще більше. Кислотні дощі, які містять двоокис сірки й окис азоту, з'являються в процесі функціонування теплових електростанцій і заводів ФРН та Великобританії, випадають у Скандинавських країнах і несуть загибель озерам, лісам. Територія СНД одержує з кислотними дощами, що прийшли з Заходу, у 9 разів більше шкідливих речовин, ніж їх переноситься в зворотному напрямку. Аварія на Чорнобильській АЕС показала екологічну загрозу, створювану аваріями на атомних електростанціях, які існують у 26 країнах світу. Серйозною проблемою стало побутове сміття: тверді відходи, поліетиленові пакети, синтетичні миючі засоби тощо.

Зникає навколо міст напоєне ароматом рослин чисте повітря, ріки перетворюються в стічні канави. Купи консервних банок, битого скла й іншого сміття, смітники уздовж дорогі, захаращені території, покалічена природа - такий підсумок тривалого панування індустріального світу.

16-18% території України складають регіони, де екологічний ризик для здоров'я в 10-100 разів перевищує норми, установлені для більшості країн.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА

Який же вихід з становища, що склалося? Перш ніж відповісти на це питання, давайте подумаємо: чи сам по собі науково-технічний прогрес викликає руйнування природного середовища, чи його негативний вплив обумовлений способами використання досягнень науки і техніки, суспільними порядками? Історичний досвід показав, що руйнівні впливи природі нанесла господарська діяльність, спонукувана лише приватним інтересом. Досвід показав також, що суспільство в стані обмежити негативний вплив приватних інтересів, воно може знаходити розумні способи регулювання відносин виробництва і природи.

Серед частини вчених і представників громадськості екологічна загроза породила настрої песимізму, невір'я в можливість запобігти руйнуванню навколишнього середовища. Не випадкові і їхні висновки, ворожі науці і техніці, вимоги зупинити зростання виробництва, а в зв'язку з цим і поклоніння перед дикою, необробленою природою. Відлунням подібних настроїв є масові акції з вимогами закрити ряд підприємств, що випускають украй необхідну людям продукцію (наприклад, ліки), зупинити атомні електростанції тощо. Однак такий спосіб вирішення проблем лише породжує нові проблеми (подумайте які).

Справжня перспектива виходу з екологічної кризи - у змінах виробничої діяльності людини, ЇЇ свідомості і способу життя. Науково-технічний прогрес створює не тільки "перевантаження" для природи; у найбільш прогресивних ресурсоємних і безвідхідних технологіях, побудованих за принципом замкнутого циклу, він дозволяє запобігати негативним впливам, створює можливість для екологічно чистого виробництва. Таким чином, сьогодні з'явилася не тільки гостра необхідність, але і реальні передумови зміни суті технологічної цивілізації, надання їй природоохоронного характеру.

Один з напрямів такого розвитку - створення безвідхідних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний процес можна організувати так, щоб відходи виробництва не забруднювали навколишнє середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, що виділяють кисень, необхідний для дихання тварин.

Безвідхідним є таке виробництво, у якому уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється в ту чи іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводить у відходи, то стане зрозумілою складність і грандіозність завдання створення безвідхідного виробництва.

Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичної, гірничодобувної, коксохімічної галузей можуть знову використовуватися в процесі виробництва, причому одержувана з них продукція найчастіше перевершує за своїми якостями вироби, виготовлені з первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, застосовувана як добавка при виробництві газобетону, приблизно в два рази підвищує міцність будівельних панелей і блоків.

Велике значення має розвиток природовідновлювальних галузей (лісове, водяне, рибне господарство тощо). Наша країна займає одне з перших місць у світі за обсягом лісовідновлювальних робіт.

"Тиск" на природу знижують матеріало- і енергозберігаючі технології, усі види економії ресурсів.

Екологічно чистими є і деякі альтернативні (стосовно теплових, атомних і гідроелектростанцій) джерела енергії. Йде пошук способів практичного використання енергії Сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.

Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідки будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх