В умовах матеріальної потреби, що завжди супроводжувала людство, така розтрата сил виглядає дивною. Відчуття це ще більш посилюється, якщо взяти до уваги бум, пережитий мистецтвом у XX ст. З'являються все нові його види і стилі. І це відбувається в епоху технічно розвинутої цивілізації, благоговійної перед точними науками, керуючись принципом "час - гроші". Те, що багато великих фізиків і математиків, політичних діячів і навіть великих підприємців XX ст. були тонкими цінителями і знавцями мистецтва, не можна пояснити тільки бажанням відпочити від повсякденної праці. Адже з погляду фізіології заняття в тренажерному залі корисніше, ніж відвідування театру чи картинної галереї. Секрет такої захопленості мистецтвом багато хто бачить у тому, що воно стимулює творчість в інших видах діяльності.

Культура є єдиною системою, що складається з багатьох складових (науки, техніки, мистецтва, релігії тощо), які істотно відрізняються одне від іншого, але повноцінно можуть розвиватися тільки у взаємодії. "Я думаю, - писав Ю.М. Лотман, - що де немає поезії, там не буде і науки... Можу послатися на слова Ейнштейна про те, що одним з імпульсів до теорії відносності були романи Достоєвського".

Рубіж XIX-XX ст. характеризується гігантськими економічними, соціально-політичними потрясіннями. Втрачається віра в прогрес і його розумність, руйнується стара система цінностей, падає авторитет традиційних релігій. Зміни охоплюють і науку. Теорія відносності, створена Ейнштейном, давала новий погляд на світ, малювала аномальні для повсякденної свідомості картини предметів, окремі частини яких рухаються з різною швидкістю, простір постав різнорідним, як клаптева ковдра, час потік по-різному в різних галузях простору, відрізках часу тощо.

Усі канони зруйновані, і нове мистецтво звертається до всіх традицій (від наскального живопису до імпресіоністів) і синтезує їх. Мистецтво в очах багатьох перетворюється в найдосконаліший інструмент пізнання буття. У великих художниках і поетах знову починають бачити пророків, а їхні твори перетворюються в об'єкти культового поклоніння. А на початку нового сторіччя ідолами стають зірки шоу-бізнесу. Мистецтво вже претендує на те, щоб створювати реальність, керуючись свідомістю мас. Цьому сприяють можливості, відкриті перед людством кінематографом і віртуальною реальністю комп'ютера. Проникнувши в усі галузі людського буття - від високих естетичних переживань до побуту (через дизайн і рекламу), мистецтво XXI в. знайшло величезну владу над людською свідомістю, яка може бути повернута як у найбільше благо, так і в найбільше зло. Подумайте, від чого це залежить.