У даній традиції більшість вчених зумовлює трансформацію всієї світової громадської системи на самозбережувальний характер діяльності. Наявні інформатико-комп'ютерні системи здатні революціонувати технологічні процеси до їх переходу на ресурсосамозбережувальну спрямованість. Принцип техніцизму "природа як майстерня" переростає в принцип екологізму "природа як храм". Даний екологізм, на думку деяких дослідників, може і повинен зумовити зміни в урбанізації - появи деурбанізованих процесів за принципом "назад до природи". Така абстрагована нова форма існування людства можлива при генеруванні переваг урбаністичної забудови із елементами сільської природи і максимуму комфорту для всіх видів суспільної життєдіяльності. При цьому допускається, що кожна суспільна ланка (сім'я) проживатиме в житловій одиниці, комфортно оздобленій всіма прогресивними засобами НТП (типу "глобального села із "електронними будинками") (Г. Маклуен, О. Тофлер), або типу "інформаційного" містечка.

На майбутнє футурологи пророкують і максимальний пріоритет малого і середнього бізнесу в економічній системі людства. За таких більш конкретних форм взаємодії "людина-людина", "людина-природа" індивід здатний швидше і комплексніше самоутвердитися. "Малі справи" - це спосіб вирішення конкретних проблем і завдань, в основі якого лежить необхідність самоорганізації особистісних якостей, даних людині. Нове суспільство, таким чином, формує індивідуальностей - "щасливих людей", що "вільно створюють власний зовнішній і внутрішній світ".

Підвищення благоустрою, рівень життя і якісні перетворення життєвих стандартів мають привести до пріоритету таких цінностей, які далекі від виробничих, а саме: автономність і самовираз особи, вільний час і дозвілля, приватне життя. На думку деяких дослідників, дані ціннісні переорієнтації відображають тенденцію переміщення прагнень людей з галузі "володіння" у галузь "самовиразу", що ототожнено із фроммівськими життєвими модусами "мати" (оволодівати) і "бути". Саме домінування елементів того чи іншого модусу в кінцевому підсумку характеризуватиме і характер цивілізації: споживацький або пізнавальний. Більш конкретно це виражається в тому, що змінюється еталонний тип особи: ним стає "людина граюча" - вільна від диктату праці, шаблонів поведінки і "споживацтва".

Ми розглянули лише декілька основних різнобіжних концепцій, які достатньою мірою обумовлюють для постіндустріального суспільства підвищення ролі людини і формування нового типу виробничо-економічних і соціокультурних відносин, котрі визначають інноваційну філософію і соціологію майбутнього науково-технічного прогресу. Багато виявів такого роду вже помітні давно і в наш час.

Література

Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.

Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К Ін-т соціології НАНУ, 2000.

Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника социологического исследования И Философская и социологическая мысль. – 1994, № 11.

Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.

Петров О. В. Социологоческие собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.

Пилипенко В. Соціологічна наука та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.

Райман Р. Г. Электоральное исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.

Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.