вважає, що цей процес зумовлений розвитком господарського життя, оскільки природі протистоїть не техніка сама по собі, а суспільна людина, яка перебуває на відповідній стадії історичного розвитку. Отже, щоб протистояти певним природним стихіям, люди повинні певним чином установлювати взаємини між собою.
Техніка як специфічний соціально-історичний феномен можлива лише за наявності певних економічних відносин, оскільки технічну діяльність здійснюють завжди у формі господарської діяльності. З цього випливає, що вивчення машин та їх систем невіддільне від політико-економічного та соціологічного аналізу, від виявлення складних взаємозв'язків техніки та природознавства у контексті певного типу господарського життя. У такому разі стає зрозуміло, що тільки за капіталізму прості знаряддя праці перетворюються на машину, а техніка минулого, раніше відірвана від науки, перетворюється на наукову техніку та технологію, на особливий різновид науково здійснюваної промислової практики.
Згідно з Гарбером, знаряддя праці — це живе втілення єдності людини та природи, оскільки певне знаряддя праці зроблене культурною істотою з натуральної речовини, тобто з речовини природи. Говорячи філософською мовою, у процесі використання знарядь праці, у процесі створення машин та їх застосування відбуваються, з одного боку, суб'єктивізація об'єкта (об'єкт, будучи втіленням людських задумів, підпорядкований волі людини), а з іншого боку, об'єктивізація суб'єкта (людина опредметнює себе в об'єкті й тим самим робить зримими, наочними, чуттєво даними свої ідеї, поняття, наміри). Таким чином, робить висновок Гарбер, гносеологія та технологія концептуально взаємодоповнюють одна одну й тим самим дають конкретний приклад розв'язання філософської проблеми суб'єкта й об'єкта.
Література
Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Экспертные оценки. — М.: Наука, 1973. — 159 с. Гречихин В. Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. — 232 с.
Куприна А. П. Проблема эксперимента в системе общественной практики. — М.: Наука, 1981. - 168 с.
Кэмпбелл Д. Модели эксперимента в социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1980. — 391 с. Лейтц Г. Психодрама: Теория и практика: Пер. с нем. — М.: Издательская группа "Прогресс", "Унивсрс", 1994. — 352 с.
Логический подход к искусственному интеллекту. От классической логики к логическому программированию: Пер. с англ. — м.: Мир, 1990. — 430 с. Марпшно Дж. Технологическое прогнозирование: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1977. - 592 с.
Масленников Е. В. Метод интеграции концепций экспертов в социологическом исследовании. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. — 87 с. Налимов В. В. Теория эксперимента. — М.: Наука, 1971. — 207 с.
Налимов В. В., Голикова Т. И. Логические основания планирования эксперимента. — М.: Металлургия, 1981. — 151 с.
Нерсесова Е. X. Гносеологический аспект проблемы социальных показателей. — М.: Наука, 1981. - 158 с.
Ноэль Э. Массовые опросы: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1978. — 381 с. Овсянников В. Г. Методология и методика в прикладном социологическом исследовании. — Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1989. — 133 с.
Рывкина Р. В., Винокур А. В. Социальный эксперимент. — Новосибирск: Наука, 1968. - 173 с.
Стандартизация показателей в социологическом исследовании. — М.: Наука, 1981. - 248 с.