найбільш здатною для служіння великим суспільним потребам свого часу... Велика людина є саме зачинателем, тому що вона бачить дальше від інших і хоче сильніше від інших. Вона вирішує наукові завдання, поставлені на чергу попереднім ходом розумового розвитку суспільства; вона вказує на нові суспільні потреби, створені попереднім розвитком суспільних відносин; вона бере на себе ініціативу задоволення цих потреб.
РІЗНОМАНІТТЯ ШЛЯХІВ І ФОРМ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Повернемося до питання про співвідношення закономірності, об'єктивної обумовленості ходу подій і свободи вибору. Якщо ви думкою оглянете хід світової історії, то в розвитку різних країн і народів ви помітите чимало загального. Первісне суспільство скрізь змінилося суспільством, керованим державою. На зміну феодальній роздробленості прийшли централізовані монархії. У багатьох країнах відбулися буржуазні революції. Усі колоніальні імперії впали, і на їхньому місці виникли десятки незалежних держав. Ви самі могли б продовжити перерахування подібних подій і процесів, що відбувалися в різних країнах, на різних континентах. У цій подібності виявляється єдність історичного процесу, певна тотожність порядків, що змінюють один одного, спільність доль різних країн і народів.
Однак у темі "Соціальне пізнання" ми відзначали також унікальність і неповторність історичних подій. Конкретні шляхи розвитку окремих країн і народів різноманітні. Немає народів, країн, держав з однаковою історією. Різноманіття конкретно-історичних процесів викликане і відмінністю природних умов, і специфікою господарства, і своєрідністю духовної культури, і особливостями способу життя, і безліччю інших факторів. Чи значить це, що кожній країні властивий свій власний варіант розвитку і він е єдино можливим? Історичний досвід свідчить про те, що при певних умовах можливі різні варіанти вирішення назрілих проблем, можливий вибір способів, форм, шляхів подальшого розвитку, тобто історична альтернатива. Альтернативні варіанти нерідко пропонують ті чи інші групи суспільства, різні політичні сили.
Згадаємо, що при підготовці селянської реформи, проведеної в Російській імперії в 1861 р., різні суспільні сили пропонували неоднакові форми її здійснення. Одні відстоювали революційний шлях, інші - реформістський. Але серед останніх не було єдності. Пропонувалося кілька варіантів реформ.
У 1917 р. перед Центральною Радою також стояло кілька альтернатив: або повна незалежність від Росії, або автономія у її складі. У кожному випадку вибір був зроблений. Такий вибір відбувається державними діячами, пануючими елітами, народними масами залежно від співвідношення сил і впливу кожного із суб'єктів історії.
Будь-яка країна, будь-який народ у певні моменти історії опиняються перед доленосним вибором, і його історія здійснюється в процесі реалізації цього вибору.
Багатоваріантність шляхів і форм суспільного розвитку небезмежна. Вона включена в рамки певних тенденцій історичного розвитку. Так, наприклад, ми бачили, що ліквідація кріпосного права, що віджило себе, була можлива й у формі революції, і у формі здійснюваних державою реформ. А назріла потреба в прискоренні економічного росту в різних країнах здійснювалася або шляхом залучення нових і нових природних ресурсів, тобто екстенсивним шляхом, або шляхом упровадження нової техніки і технології, підвищення кваліфікації працівників, на основі росту продуктивності праці, тобто інтенсивним шляхом. У різних країнах або одній і тій же країні можуть бути використані рівні варіанти реалізації однотипних змін.
Таким чином, історичний процес, у якому виявляються загальні тенденції єдності різноманітного суспільного розвитку, створює можливість вибору, від якого залежить своєрідність шляхів і форм подальшого руху даної країни. Це говорить про історичну відповідальність тих, хто робить цей вибір.