Завдання систематичного дослідження тенденцій і процесів економічної, політичної, соціально-культурної, наукової сфер держави спеціалісти Служби вирішують шляхом моніторингу змісту інформаційних потоків у динамічному інформаційному середовищі. Моніторинг важливих суспільних явищ, особливо передвиборних кампаній, засобів впливу на них, загальної суспільно-політичної ситуації в країні та її регіонах передбачає щоденне відстеження змістовної частини інформаційних джерел та її ґрунтовний аналіз.

З метою забезпечення оперативності, актуальності і повноти наповнення інформаційно-аналітичних матеріалів Служба проводить моніторинг як за об'єктами так і за основними темами дослідження [5].

Значна частина інформаційно-аналітичних матеріалів Служби виробляється саме на основі моніторингу центральних і регіональних видань, електронних ЗМІ. Зокрема, до таких продуктів належать інформаційно-аналітичний огляд оперативної інформації регіональних ЗМІ «Регіони сьогодні», «Відгуки про діяльність органів влади», щоденний випуск «Київська влада сьогодні», інформаційно-аналітичний бюлетень «Проблеми споживчої політики у владному вимірі», щотижневик «Прогнози» та ін.

До того ж спеціалісти Служби здійснюють не лише моніторинг економічних, політичних і соціальних процесів у державі, а й інформаційного супроводу цих процесів засобами масової інформації. Оскільки ЗМІ розглядається як один з вагомих інструментів, за допомогою якого можна впливати на процеси, що відбуваються в Україні, так і поза її межами. Це зумовило започаткування досліджень з вивчення ролі різних ЗМІ у висвітленні суспільно важливих проблем, маніпуляції суспільною свідомістю тощо.

Так, одним з напрямів діяльності Служби стало складання рейтингів найбільш освітлюваних ЗМІ подій економічної, політичної, соціальної сфери України. Рейтинг складається щотижня на підставі аналізу матеріалів центральної і регіональної преси, а також інтернет-видань [7].

Важливим у підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів є етап аналітичної обробки, під час якої отримана інформація (знання) аналізується, відокремлюється суб'єктивна, незначуща, застаріла або неінфор- мативна змістовна частина.

Основні напрями цього процесу реалізуються «через аналіз матеріалу на семантичному, смисловому рівні, досягнення змістовного синтезу» [1], результатом якого стає екстракція інформації (знань) чи створення нової інформації. Зокрема, формування інформаційно-аналітичного опису стану досліджуваної проблеми, об'єкта, явища тощо в керованій сфері може здійснюватися двома зазначеними шляхами.

Створення нової інформації передбачає значну глибину переробки і осмислення базової інформації (знань), логічний аналіз матеріалів, що містить оцінку повідомлень, ідей, концепцій, прогнозів, рекомендацій, зіставлення різних точок зору, виявлення певних закономірностей суспільного життя в різних його проявах тощо. Шляхом такої переробки змісту первинних документів можуть бути розкриті тенденції розвитку різних напрямів суспільно-політичних подій, які зумовлюють ті чи інші явища в управлінській сфері, виявлені проблеми, що потребують вирішення, ризики в конкретних ситуаціях, сферах та ін.

Зокрема, аналітичні дослідження Служби містять авторську переробку інформації (знань) з інтерпретацією подій, ситуацій чи проблем, експертними висновками, коментарями фахівців з питань, що піддаються аналізу. Таким чином робота спрямована не стільки на здійснення аналітико-синтетичної обробки первинних текстів, згортання інформації (реферування, анотування), скільки на дослідження суспільних процесів, резонансних подій, думок громадськості та ін.

З огляду на це однією з особливостей виробництва аналітичного матеріалу дослідники називають знання, досвід, професійну інтуїцію фахівців, які також виступає як інтелектуальний базис поряд із сукупними інформаційними ресурсами. Спеціалісти Служби мають орієнтуватися в актуальних питаннях суспільного життя, в особливостях сучасного політичного процесу, законотворення, пріоритетних напрямах зовнішньої політики та основах економічних законів тощо.

Таким чином, зусиллями спеціалістів СІАЗ вироблена методологія дослідницької техніки для отримання результатів шляхом аналізу змісту матеріалів про стан і властивості суспільної дійсності на основі застосування передових методів моніторингу й обробки інформації (знань), посилення аналітичної і прогнозної складової в інформаційно-аналітичних матеріалах, впровадження електронних інформаційних технологій. Цей процес можна розглядати як структуризацію масивів інформації (знань) та введення в державну сферу управління нової суспільно значущої інформації (знань).

Список використаної літератури

Акилина, М. Информационная функция как понятие [Текст] / М. Акилина // Библиотека. - 1999. - № 10. - С. 31-32.

Видрін, Д., Табачник, Д. Україна на порозі XXI ст. Політичний аспект [Текст] / Д. Видрін, Д. Табачник. - К. : Либідь, 1995. - С. 10.

Винарик, Л. С., Щедрин, А. Н., Васильева, Н. Ф. Информационная экономика: становление, развитие, проблемы [Текст] / Л. С. Винарик [и др.] / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. Донецк, 2002. - С. 210.

Винарик Л. С., Щедрин А. Н. Роль информационных технологий в управлении административными регионами [Текст] / Л. С. Винарик, А. Н. Щедрин / НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. - Препр. доклада ИЭП НАН Украины, 1995. - С. 5.

Вишневська, І. Електронні інформаційно-аналітичні продукти бібліотек як засіб удосконалення обслуговування користувачів [Текст] /

І. Вишневська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К. : НБУВ, 2007. - Вип. 18. - С. 8-9.

Горовий, В. Процес вдосконалення бібліотечного обслуговування корис-тувачів у контексті впровадження електронних технологій [ Текст] / В. Горовий // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К. : НБУВ, 2002. - Вип. 8. - С. 11.

Гранчак, Т. Дослідження впливу електронних ЗМІ на перебіг суспільно-політичних процесів як один з напрямів підвищення ефективності інформаційно-аналітичного продукту [Текст] / Т. Гранчак // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І.