Водночас розвиток інформаційно-аналітичних функцій обслуговування всіх категорій користувачів, у тому числі й органів державної влади, відбувається шляхом удосконалення традиційних форм роботи до «адаптації потрібної замовникам інформації (знань) у найбільш сприйнятному вигляді, що дедалі частіше набуває ознак власного бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту, створеного на базі структуризації великих обсягів інформації (знань) [6].

З ефективним запровадженням і використанням можливостей інформаційно-телекомунікаційних технологій, зокрема Інтернету, інформаційний потенціал бібліотек у розробці якісно інших форм інформаційно-аналітичного супроводу діяльності своїх користувачів збагатився.

Введення в суспільний обіг, зокрема управлінську сферу, найбільш затребуваних для її функціонування інтелектуально-інформаційних матеріалів у формах, оптимальних для засвоєння, ефективного використання в практиці стало головною метою створення Відділу інформаційно-аналітичного забезпечення органів законодавчої, виконавчої і судової влади ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України. Цим структурним підрозділом, власне, у 1992 р. було започатковано Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади.

У процесі співпраці з представниками владних структур та вивчення їхніх інформаційних потреб, аналізу власних організаційно-технологічних можливостей, наявних у бібліотеці інтелектуально-інформаційних ресурсів, було визначене місце відділу в системі інформаційного супроводу діяльності державних органів. Це сприяло підвищенню якості виконання замовлень.

Головними завданнями Служби визначено:

аналіз політичних, соціально-економічних процесів під час ринкових перетворень в Україні;

аналіз ставлення до суспільного життя в Україні державних структур, громадської думки країн СНД та далекого зарубіжжя;

вивчення державотворчого, законодавчого процесів у зарубіжних країнах і зіставлення їх з практикою законотворення в Україні;

узагальнення досвіду роботи інформаційно-аналітичних структур у системі бібліотек з ефективного використання фондів активного введення в суспільний обіг наукової та іншої інформації, необхідної для підвищення ефективності діяльності органів державної влади;

аналіз періодичної преси СНД, загальноукраїнських та регіональних видань, вивчення періодичної преси та ін. офіційних видань політичних партії, інших громадських об'єднань, релігійних організацій;

у рамках наявних можливостей та виходячи з потреб владних структур, здійснення аналізу електронних потоків інформації, одержуваних комп'ютерними мережами України '.

З метою реалізації цих завдань співробітниками Служби розроблювалися й опрацьовувалися методики створення власних бібліотечних інформаційно-аналітичних продуктів, орієнтованих на запити управлінських структур, технології відбору, оперування масивами інформації (знань), їх структурування, підготовки до використання сучасних інтелектуально-інформаційних ресурсів відповідно до запитів, створення комплексних проблемно-орієтованих БД.

Зі зростанням конкуренції в середовищі створення та поширення інформаційно-аналітичних продуктів (послуг) дедалі більші вимоги ставляться до їх якості. У зв'язку з цим перед спеціалістами Служби постало завдання забезпечення показників якості продукованого ними аналітичного матеріалу. Такими показниками стали повнота, достовірність та релевантність інформації (знань) при оперативному її опрацюванні; оптимальний рівень розробленості теми дослідження, з наявністю логічно викладених думок (ідей), висновків, прогнозів тощо.

Поряд з цим необхідно зазначити, що повнота і достовірність викладеного матеріалу полягає в більш ширшому охоплені відомостей із заданої теми та зіставленні фактів у процесі її дослідження. Насамперед ці вимоги можна задовольнити активним застосуванням існуючих на практиці технологій продукування інформаційно-аналітичних матеріалів, передових методів моніторингу, а також використанням швидкого доступу до різних джерел інформації, її обробки на основі впровадження електронних інформаційних технологій.

У зв'язку з цим спеціалісти Служби розв'язують організаційно-технологічні питання, починаючи від удосконалення існуючих у світовій практиці та вироблення власних раціональних прийомів роботи з інформаційним ресурсом, методів дослідження актуальних тем, що входять у коло інформаційних інтересів владних структур, і закінчуючи випуском готового аналітичного продукту. Сюди можна включити розроблення технологій й алгоритмів пошуку і відбору відомостей в інформаційних системах, базах даних та через комунікаційні засоби масової інформації (Інтернет), формування знань про особливості інформаційних потоків, структурування інформації (знань) за різними напрямами суспільної діяльності; вироблення методології аналізу та синтезу відомостей; уміння застосовувати засоби та технології збереження і поширення підготовленого інформаційно-аналітичного продукту.

Стрімке збільшення обсягів різноманітної інформації, з якою доводиться працювати, актуалізувало питання впровадження інноваційного підходу до організації інформаційно-аналітичної діяльності Служби у процесі обробки і використання інформації (знань), що проявляється в широкому використанні інноваційно-інформаційних технологій і насамперед комп'ютерної техніки з відповідним програмним забезпеченням і можливос- тей глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. У роботі з електронною інформацією дедалі більшого значення в динамічному ритмі сучасності відіграє часовий фактор: великі обсяги інформації виставляються на сайтах Інтернету в невеликі проміжки часу і потім знімаються чи зникають у надрах баз даних. Поряд з цим аналітики називають проблему надлиш- ковості інформації, так званих інформаційних шумів тощо.

Ураховуючи ці фактори Служба об'єктивно зобов'язана була забезпечити оперативність інформаційного обслуговування під час аналізу великих обсягів нової інформації (знань), дедалі більшою мірою використовуючи комп'ютерні технології. У зв'язку з цим основними напрямами впровадження інноваційно-інформаційних технологій стали:

використання можливостей Інтернет на стадії збору інформації;

комп'ютеризація процесу обробки інформації;

об'єднання комп'ютеризованих робочих місць у єдину інформаційну систему;

використання периферійних пристроїв;

створення власних спеціальних електронних баз даних [9].

Невід'ємною частиною роботи з підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів Служби є формування і наповнення повнотекстових БД. Основними джерелами їх наповнення стала інформація центральних і регіональних періодичних видань, електронних ЗМІ, сайтів і порталів органів державної влади всіх рівнів, наукових установ, політичних та економічних структур, інших джерел глобальної мережі.

Інформація, розміщена в цих БД, дає змогу здійснювати дослідження різноманітних питань суспільно-політичної, економічної, культурної сфер України більш комплексно, виявити певні закономірності суспільного життя в різних його проявах, вивчити