До питань, що потребують системного моніторингу й аналітичного осмислення інформаційно-аналітичними підрозділами у сфері етнонаціональних відносин, можна віднести:

висвітлення й аналіз демографічної ситуації в країні;

дослідження міграційних процесів;

дослідження та висвітлення соціальної ситуації в регіонах, зокрема в тому, що стосується її впливу на рівень конфліктності в регіоні (безробіття, заборгованість із заробітної плати тощо);

дослідження та аналіз реакції етнонаціональних меншин та регіонів на події загальнодержавного масштабу з метою прогнозування й вироблення рекомендацій щодо запобігання конфліктам (наприклад, реакції російського населення Криму на проведення спільних з НАТО військових навчань у Криму).

дослідження діяльності політичних партій, політичних та громадських організацій, як вітчизняних, так і зарубіжних, щодо етнонаціональних меншин (наприклад, таких як Тахрир, Евразес тощо).

дослідження й висвітлення загальних тенденції етнополітич- ного розвитку регіонів (приміром, висвітлення, аналіз і прогнозування розвитку етнополітичної ситуації в Закарпатті, складовою якої є русинське питання, або ситуації в Криму тощо).

вироблення рекомендацій щодо припинення та запобігання етносоціальним конфліктам;

моніторинг реалізації управлінських рішень у сфері етнона- ціональної політики.

У розробці цих проблем оптимальним може бути поєднання двох форм роботи. З одного боку, оперативне інформування щодо подій кожного дня по регіонах. Це важливо тому, що етнічні суперечності й етнічні конфлікти найчастіше виростають з місцевих проблем, а їх ескалація походить з нездатності низових владних структур вирішувати ці проблеми, головним чином унаслідок обмеженості прав і незначності ресурсів.

У цьому контексті високу оцінку представників владних структур отримали щоденні огляди оперативної інформації українських ЗМІ, що готуються СІАЗ протягом останніх років, «Регіони сьогодні», де за відповідними рубриками (область - політика, економіка, соціальна сфера, культурне життя, місцева влада) розміщуються інформаційні матеріали щодо політичної, економічної, соціальної ситуації в регіоні, а також інформація про найбільш помітні події культурно-національного та релігійного життя. Щоденний режим випуску цього продукту дає змогу відстежити тенденції розвитку ситуації, визначити ступінь ефективності дій місцевої влади тощо. Безумовною перевагою огляду також є його оперативність (режим «сьогодні - на сьогодні»), що дає змогу владі своєчасно відреагувати на зміни ситуації в регіонах.

Враховуючи зручний формат і затребуваність випусків «Регіони сьогодні», актуальним є впровадження подібного продукту з періодичністю раз на місяць стосовно подій з життя етнічних груп та національних меншин, який би містив інформацію щодо зміни їх соціального складу, зайнятості, культурного розвитку, процесів міграції, демографічної ситуації, міжетнічних зв'язків, відносин з діаспорами тощо.

З іншого боку, особливої ваги набувають спеціальні тематичні аналітичні матеріали, в яких аналізується, узагальнюється ситуація в кожному конкретному випадку та пропонуються рекомендації щодо вирішення проблемних питань, які виникли в певній ситуації.

Досвід СІАЗ свідчить про затребуваність такої форми інформаційно-аналітичної продукції. Аналітичні матеріали, що готуються Службою, розміщуються в інформаційно-аналітичному журналі «Україна: події, факти, коментарі» і бюлетені матеріалів, підготовлених на базі аналізу оперативної інформації електронних видань «Резонанс», а також - на сайті бібліотеки. Серед проблем, аналіз яких систематично здійснюється співробітниками СІАЗ, - проблема кримськотатарського народу і російського та російськомовного населення Криму. Підготовка матеріалів з цієї проблематики вимагає врахування трьох основних аспектів: власне становища і тенденцій розвитку нацменшин, наявності впливу зовнішніх факторів та рішень і дій у даній сфері центральної та місцевої влади.

Важливою серед інших тем, що перебувають під постійною увагою співробітників Служби, - специфіка Закарпатського регіону. Специфічні особливості Закарпаття показують, що політико-ет- нічні процеси, які там відбуваються, обумовлені цілим комплексом різних факторів, історично детерміновані, і вироблення механізму державного впливу на них має ґрунтуватися не на міркуваннях політичної доцільності, а на науковому зваженому підході.

Дослідження названих та інших тем у сфері етнополітичних відносин дало змогу зробити висновок про те, що природний процес творення української політичної нації має здійснюватися шляхом поступових і послідовних перетворень. Мова йде про поступову розробку відповідного законодавства, реальне втілення в життя місцевого самоврядування, забезпечення прав всіх національних меншин, тобто про демократичний, цивілізований підхід. Крім того, варто активізувати залучення представників різних етнічних груп до обговорення і вирішення питань загальнодержавного рівня, формувати в них усвідомлення причетності до загальнодержавних справ. У поліетнічних суспільствах, в умовах залучення до соціального суперництва культурних, релігійних та інших відмінностей, стратегія управління повинна будуватися на взаємовигідних формулах співпраці, справедливому розподілі влади й ресурсів, культурної терпимості до іншого, а не на придушенні відмінностей. Тактика ж ігнорування або штучного стримування етнополітичних проявів у регіонах, найімовірніше, призведе до зворотного ефекту.

Важливе місце у вивченні названих проблем посідає дослідження їх конфліктного потенціалу, впливу зовнішніх факторів на загострення або пом'якшення конфлікту, внутрішньої соціально- економічної ситуації, державної політики тощо. Ідеться про дослідження розвитку міжетнічних суперечностей, прогнозування ймовірності їхнього переростання в міжетнічні конфлікти і розробку рекомендацій щодо запобігання останнім.

Відомо, що переходи конфлікту від декларативної стадії до демонстративної, а далі до активної, під час якої трапляються спроби досягти своїх цілей силовим методом, як правило, є малопомітними, швидкоплинними. Тому особливого значення набуває розробка методик критеріального визначення кожної зі стадій, щоб органи державного урядування мали чітке уявлення, коли виникає імовірність силового протистояння сторін конфлікту [7].

Широке коло джерел, що використовується при підготовці аналітичних матеріалів, різноманітність їх характеру обумовлює застосування співробітниками відповідної методики їх опрацювання.

Відомо, що процес аналізу матеріалів ЗМІ є сукупністю