Аналіз матеріалів ЗМІ здійснюється насамперед з метою розв'язання таких завдань, як отримання достовірної та об'єктивної інформації про перебіг певних процесів; виявлення суспільно- політичних, соціально-економічних, науково-технічних та ряду інших проблем; моніторинг інформаційно-інноваційного простору; системний аналіз одержаної інформації; виявлення чинників, що спричиняють загрози в даний час і в перспективі тощо.

За результатами аналізу матеріалів ЗМІ формується відповідний інформаційно-інноваційний масив.

Щодо технології даного процесу, то інформація оцінюється та відсортовується за достовірністю (підтверджувана, сумнівна, неправдоподібна тощо) і оперативністю (історія питання, стан на сьогодні, прогноз). Якщо ж немає можливості встановити достовірність інформації, то побічно про неї можна судити, крім іншого, і за надійністю її джерела (надійне, досить надійне тощо). Підвищенню рівня об'єктивності й ґрунтовності аналізу сприяє наявність достатньо представницького підбору матеріалів з різних джерел. Це також означає, що в підборі інформації мають бути відображені всі істотні сторони проблеми й значущі факти.

Важливою є також оцінка значущості інформації, відділення другорядного, відсікання «інформаційного шуму», оскільки надмірна деталізація не сприяє кращому розумінню проблеми. Навпаки, надмірна кількість інформації заважає побачити характерні особливості ситуації та тенденції її розвитку. Тому другорядна інформація потребує узагальнення й «стискання» в процесі підготовки.

Кінцевий матеріал має висвітлювати зміст проблеми, її витоки, фактори загострення, чинники впливу (зокрема, співвідношення впливу зовнішньополітичного і внутрішньополітичного чинників), можливі сценарії вирішення питання (рекомендації) і розвитку подій.

Удосконалення процесу аналітичної обробки матеріалів у підсумку дає змогу не просто надати доступ до інформації, а, що набагато важливіше, надати доступ одразу до потрібної замовнику, оптимально структурованої і навіть узагальненої інформації. Серед безумовних плюсів такої форми ресурсу - оптимальний для кожного індивідуального замовника вид інформації, що забезпечує максимально ефективне її використання. Підсумковий матеріал має певного адресата, на якого він персонально орієнтується. При цьому під час виконання замовлення враховується не лише тема, а й індивідуальні побажання замовника (обсяг матеріалу, стиль, форма надання - друк або електронний вигляд тощо).

Важливим напрямом діяльності інформаційно-аналітичних структур у сфері етнонаціональних відносин має стати моніторинг відповідних матеріалів ЗМІ (як друкованих, так і електронних) як інструменту суттєвого впливу на формування національного світогляду. Про його актуальність свідчать дані дослідження становища і тенденцій розвитку міжнаціональних відносин у Харкові, проведеного лабораторією соціологічних досліджень Харківського національного університету на замовлення Асоціації національно- культурних об'єднань України у квітні - травні 2000 р. [5]. Відповідно до даних дослідження, разом із загальною тенденцією підвищення ступеня етнічної толерантності з підвищенням освітнього рівня людей дещо збільшується частка осіб, які виявляють антипатію (негативні стереотипи) щодо певних етнічних груп. При цьому, як з'ясувалося, основним джерелом формування негативного образу окремих етнічних груп у цьому випадку є засоби масової інформації. Негативне ставлення до окремих національних груп склалося переважно на основі повідомлень ЗМІ в 14 % респондентів (усього було опитано 800 жителів міста, що представляли основні етнічні, вікові та освітні групи), але з цієї частки респондентів 56 % мали вищу освіту. Цей факт зайвий раз свідчить про те, що висвітлення проблеми міжнаціональних відносин у засобах масової інформації потребує особливо делікатного й відповідального підходу.

За результатами моніторингу відповідних матеріалів ЗМІ можна виявити публікації та радіотелевізійні програми, що пропагують расову, етнічну, релігійну й іншу нетерпимість і закликають до етноекстремізму й насильства; зробити висновок щодо необхідності збільшення кількості новинних і тематичних сюжетів для більш адекватного й повного відображення поліетнічної та полі- культурної специфіки регіонів країни, проблем міжетнічної і міжконфесійної взаємодії і діалогу і, нарешті, стосовно підготовки й перепідготовки фахівців у сфері масових комунікацій з питань культури, традицій і способу життя різних етнічних груп, з визначенням правил освітлення етнічних і релігійних тем і принципів формування етнотолерантної масової свідомості й поведінки.

У цьому контексті варто наголосити на тому, що інформаційно- аналітичні відділи здатні не лише виконувати функцію спостереження за інформаційним середовищем, але й поширення (через електронну розсилку або власний сайт) затребуваної суспільством науковообґгрунтованої, незаангажованої, якісної інформації, що має на меті об'єктивне висвітлення ситуації, популяризацію політики, що проводиться владою, і сприяння, таким чином, створенню позитивного іміджу влади, підтримці населенням її ініціатив. Зокрема, СІАЗ не лише розміщує матеріали, що готуються Службою, на сайті НБУВ, але й здійснює їх електронну розсилку на більш ніж 530 адрес обласних, міських і районних управлінських структур, а також ряду наукових установ, громадських організацій та ін.

Забезпечення широкого доступу громадськості до суспільно значущої інформації з етнополітичної проблематики перешкоджатиме формуванню атмосфери фобій, несприйняття або дискримінації на національному ґрунті, сприятиме підвищенню рівня толерантності в суспільстві, інтеграції української етносистеми. Адже високий рівень етнічної толерантності й міжетнічної згоди можливий за умови не лише збігу базових економічних, політичних, соціальних, але й культурних та інших цінностей, узгодженні основних кодів громадянської ідентичності. Зрештою ідеться про кроки з формування національної ідеї, пов'язаної з поліетнічним характером українського суспільства.

Можливості інформаційно-аналітичних структур бібліотек щодо цього розширюються з розвитком і впровадженням у діяльність дистантних форм доступу