З появою поняття «біобібліографія», «біобібліографічна інформація» почалися і термінологічні дискусії навколо них, зокрема про зв'язок їх із бібліографією. Загальновизнано, що біобібліографічна інформація -

митрополитом Евгением / Е. А. Болховитинов. - М. : изд. И. Снегирева, 1838. - Т. 1 : от А до Г. - 367, [9] е.; Болховитинов, Е. А. Словарь русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России, сочинение митрополита Евгения / Е. А. Болховитинов. - М. : Москвитянин, 1845. - 2 т. и др.

Комаров, М. Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798- 1883 p.) [Текст] / М. Комаров. - К., 1883. - 74 с.

Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. Университета св. Владимира (1834-1884) [Текст] / сост. и изд. под ред. ординарного проф. В. С. Иконникова. - К., 1884. - XXXV, 816 е., 11 с.

Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805-1905) [Текст]. -X., 1908. - УШ, 168,390, ХП е., 15 л. портр. ; Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет существования (1805-1905) [Текст]. - X., 1905-1906. - VI, 472, 314, XVI е., 26 л. портр. ; Физико-математический факультет Харьковского университета за первые 100 лет существования (1805-1905) [Текст]. - X., 1908. - VI, 358, 248, XVI е., 18 л. портр. ; Юридический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805-1905) [Текст].-X, 1908. - УШ, 310, TVc.

Левицкий, И. Е. Прикарпатська Русь в ХІХ-м веце в биографиях и портретах ей деятелей с увзглядненьем замечательных людей, которых 1772 р. застав при жизни [Текст] / И. Е. Левицкий. - Л., 1898-1901. - Т. 1, вып. 1^1. - 224 с.

Павловский, И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины ХУШ века [Текст] / И. Ф.Павловский. - Полтава, 1912. - VI, 239 е., портр. ; Павловский, И. Ф. Первое дополнение к «Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины ХУШ века» [Текст] / И. Ф. Павловский. - Полтава, 1913. - 88 е., портр.

Лейтес, А. Десять років української літератури (1917-1927) [Текст]/ А. Лейтес, М. Яшек ; за заг. ред. С. Пилипенка. - X. : Держвидав України, 1928. - Т. 1 : Біо-бібліографічний. - XVI, 672 с.

частина бібліографічної інформації. Специфіка ж полягає у тому, гцо в ній поєднуються біографічні і бібліографічні дані. Проте, якщо в області бібліографічної інформації, особливо в класифікації бібліографічних посібників, прийнята досить чітка термінологія, то у ділянці біобібліографії цього немає. Є визначення окремих, розрізнених термінів, а не їх системи. Для підтвердження цього звернемося до визначень окремих термінів, що подають фахівці, а також відображені в стандартах. Найкраще ця проблема досліджена J1. С. Мандельштам. На її думіу, «в біобібліографії поєднуються біографічні і бібліографічні дані, суттєві для вивчення діяльності певних осіб і їх ролі в історії суспільства, в історії тієї або іншої країни або наукової дисципліни» [12, с. 41]. Далі автор говоритьпро необхідність «...добитися повної домовленості про зміст поняття «біобібліографія», про її завдання, її об'єм і її співвідношення з бібліографією, з одного боку, і з історичними дисциплінами, - з іншої» [12, с. 45]. Вона ж запропонувала «...розробити типи найбільш необхідних біобібліографічних видань, виходячи з потреби у них учених, бібліографів, редакторів, а також широкого кола читачів» [12, с. 46].

Спробу реалізувати ці положення ми знаходимо в доповіді про біобібліографію І. М. Кауфмана, зроблену ним на Всесоюзній конференції з бібліографії у 1959 р. [7]. Але чіткого і вичерпного визначення біобібліографії у працях І. М. Кауфмана також немає. Найбільш узагальнено сформульовано поняття «біобібліографія» Г. Г. Кричевським: «Біобібліографія, персональна бібліографія, вид бібліографії, в якому інформація про твори друку поєднано з біографічними відомостями про їх авторів і літературу, присвячену їм. Ця інформація реалізується, як правило, у формі біобібліографічних словників і покажчиків» [10]. Енциклопедія сучасної України розкриває термін «біобібліографія» як «довідкові видання, в яких поєднуються біографічні та бібліографічні відомості про певну особу. Найпоширеніші види біобібліографії: біобібліографічні словники, довідники й персональні покажчики» [6]. У «Словнику книгознавчих термінів» С. І. Шамуріна є визначення «біобібліографія», «біобібліографічний словник» і «біографічний словник» [23, с. 37]. Під «біобібліографією» С. І. Шамурін розумів «бібліографію, що поєднує короткі біографічні відомості про осіб з указаниям основної літератури про них, і як правило, їх творів», під «біобібліографічним словником» - «...біобібліографію, розташовану в алфавіті імен біобібліографованих осіб», а «біографічним словником» - «.. .збірка життєписів, розташованих в алфавіті імен біографованих осіб». К. Р. Сімон обмежився визначенням поняття «біобібліографічний словник діячів науки і літератури» [19, с. 66]. ДЕСТ 16448-70 «Бібліографія. Терміни і визначення» поняття «біобібліографічний словник» розкриває як «... посібник, що містить списки творів декількох осіб, літературу про них, а також біографічні відомості про цих осіб» [3]. У ДЕСТі 7.0-77 «Бібліографія. Терміни і визначення» і ДЕСТі 7.0-84 «Бібліографічна діяльність. Основні терміни і визначення» поняття «біобібліографічний словник» не включено. Визначення «біобібліографічний покажчик» і в першому і в другому співпадають [4; 5].

У працях зарубіжних фахівців також не