Як бачимо, довгий час бібліографія існувала в руслі біобібліографічних традицій. Проте у XVI-XVII ст. наступає період їх поступового відособлення. Розквіт епохи Відродження, затвердження буржуазного способу виробництва викликали потребу в оперативному багатотиражному книгодрукуванні. У книгах з'являються титульні листи з необхідними даними. Все це привело до розвитку бібліографічної діяльності. Виникає методика складання точніших описів, бібліографія вимушена відмовитися від хронологічного розташування матеріалу, вводиться його систематизація.

У бібліографії зароджуються три напрями: бібліофільське, книгознавче і реєстраційне. Перше значною мірою виникло завдяки захопленню знаті збиранням особистих книжкових колекцій. Особливу цінність представляли рукописи, рідкісні друкарські видання.

3 Хіджра - початок мусульманського літочислення (16 липня 622 p.), тобто в X ст. за григоріанським календарем.

У бібліофільському напрямі ХІХ-ХХ ст. бере початок англо- американська школа «аналітичної» (analitical), або описової бібліографії [24]. Оскільки в окремих примірниках були різночитання, доводилося аналізувати, звіряти їх тексти. Таким чином виник другий - книгознавчий напрямок.

Призначення третього напряму - складання бібліографічних посібників різних видів. Сформувавшись у ХІХ-ХХ ст. він переконливо утвердив своє значення, утворивши багатоскладову диференційовану систему. Але у XIV-XVII ст. на методиці підготовки бібліографічних покажчиків ще позначався вплив біобібліографічних традицій. Зразком «реєстраційної» бібліографії того часу визнана «Загальна бібліотека, або Найповніший каталог всіх писань трьома мовами: латинською, грецькою і єврейською. ..» Конрада Геснера [20, с. 114-127]. Упертому томі подано перелік друкарських і рукописних книг вже не за хронологією, а за алфавітом авторів. Укладач зібрав інформацію про 15 тис. книг, що належать перу З тис. авторів, про кожного з яких, як і раніше, подано біографічні дані. Останнє дозволило Р. Слокему при роботі над сучасним зведенням біографічних словників зафіксувати працю К. Геснера як біобібліографічний словник [2, с. 44].

Терміни «біобібліографія» і «біобібліографічний словник» з'явилися значно пізніше, ніж довідкові видання даного типу. На титульних листах видань XVIII ст. можна побачити підзаголовки «Життя і праці», «Життя і твори». Вихід у Лейпцігу в 1732 р. чотиритомного «Словника вчених людей...» X. Г. Йохера, перевиданого в 1750-1751 pp. , послужив поштовхом до публікації різних загальних «біографічних», «історичних», «історичних і біобібліографічних», «критико-біографічних» і т. п. словників в Англії6, Німеччині, Франції та інших країнах. У Росії протягом 1790- 1798 pp. був виданий «Словник історичний, або Скорочена бібліотека, що містить в собі житія і діяння...»9. «Словник...» - результат переробки принаймні двох французьких джерел - «Історичного словника...» Ж. Б. Л'Адвоката 10, що мав у назві визначення «бібліографічний», і «Нового історичного словника...» Л. М. Шодона 11.

Термін «біобібліографія» у назвах словників почав використовуватися у другій половині XVIII ст. Так, у «Покажчику біографічних словників...» Р. Слокема 12 відмічено виданий у Німеччині в 1792 р. «Біо- і бібліографічний словник» Г. Е. Вальдау 13. У XIX ст. цей термін набув широкого поширення в Європі.

У Росії термін «біобібліографічний словник» вперше було вжито у 1892 р. 14 В академічних словниках російської мови, що видані до XVIII ст., він відсутній [21; 22].

Зародившись ще в першій половині XIX ст., українська біобібліографія довго залишалася в первісному стані. Інтерес читачів до діячів української культури задовольнявся, головним чином, за допомогою так званих загальноросійських словників 15. Вони містили, зокрема, відомості і про

auteurs qui sont morts dans le cours de l'annee... [Text], - Paris : Moreau, 1764-1766. -Vol. 1-3.

Словарь исторический или сокращенная библиотека... [Текст] : перевод с фр. Ист. сл. : в 14 ч. - М. : унив. тип. у В. Окорокова, 1790-1798.

L'Advokat, J. В. Dictionnaire historique et bibliographique portatif... [Text] / J. B. L'Advokat. - Nouv. ed. - Paris, 1777. - Vol. 1-3.

Chaudon, L. M. Nouveau dictionnaire historique portatif, ou histoire abregeede tous les hommes qui se fait un non par des vertus, des forfaits [Text] / L. M. Chaudon. -Amsterdam, 1766. - Vol. 1-67; ed. 1789 Vol. 1-9.

Slocum, R. B. Biographical dictionaries and related works: an international bibliography of collective biographies [Text] / Robert B. Slocum. - Detroit : Gale Research Co, 1967.

Waldau, G. E. Thesaurus bio- et bibliographicus [Text] / G. E. Waldau. -Chemniecii, [1792]. - XXXI, 303 p.

Титов, А. А. Материалы для биобиблиографического словаря [Текст] : Словарь писателей духовного и светского чина Костромской губернии : по рукописи М. Я. Диева / А. А. Титов. - М., 1892. - 44 с.

Бантыш-Каменский, Д. Н. Словарь достопамятных людей Русской земли... [Text] / сост. Дмитрием Бантыш-Каменским ; изд. Александром Ширяевым. - М. ; СПб., 1836-1847. - 8 ч.; Болховитинов, Е. А. Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина грекороссийской церкви [Text] / Е. А. Болховитинов. - 2-е изд. - СПб., 1827. - 2 т.; Болховитинов, Е. А. Словарь русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России, служащий дополнением к Словарю писателей духовного чина, составленному українських письменників, учених, відомих людей [9, с. 184]. Ситуація змінилася у кінці XIX на початку XX ст., коли світ побачили біобібліографічні праці М. Ф. Комарова 16, В. С. Іконникова 17, Д. І. Багалія 1S, І. Є. Левицького 19,1. Ф. Павловського20 та ін.

Незважаючи на те що видані праці за змістом були біо-