УДК 65.012.2

С.М. Євтухова, доц., канд. екон. наук

Херсонський державний університет

Параметральна оцінка розробки та впровадження стратегічного планування на підприємствах харчової промисловості Херсонської області

Запропонована необхідність використання параметральної оцінки розробки та впровадження стратегічного планування на підприємствах харчової промисловості, що представлена можливістю знаходження оптимальних і критичних параметрів розвитку конкретно визначеного підприємства, стратегічне планування, стратегія, оптимальні та критичні параметри стратегічного планування, параметральна оцінка стратегічного планування, стратегічний розвиток

Актуальність проблеми. Концепція впровадження стратегічного планування в діяльність підприємств у сучасних умовах функціонування економічного середовища є вкрай актуальною, оскільки дозволяє комплексно визначати ступінь впливу тієї або іншої конкретної стратегії на формування управлінських рішень. Орієнтуючись на передбачену стратегічну лінію поведінки діяльності підприємства треба виходити з того, що головним в оцінці корпоративних підприємств є використання певного інструментарію, що дає можливість здійснювати ефективне управління стратегічним розвитком цих підприємств в умовах мінливого ринкового середовища.

Аналіз останніх досліджень. Проблематика стратегічного планування підприємств у науковій літературі досліджена як зарубіжними (Ансофф І. [1], Мінцберг Г. [2]), так і вітчизняними вченими (Бельтюков Е.А. [3], Наливайко А.П. [4], Редькін О.С. [5] та ін.). Поряд з цим, питання визначення та впровадження параметрів стратегічного розвитку і досі є відсутнім. Це дає змогу запропонувати авторських підхід до визначення та реалізації параметрів стратегічного планування розвитку підприємств в умовах сьогодення.

Мета роботи полягає у визначені параметральної оцінки розробки та впровадження стратегічного планування на підприємствах харчової промисловості Херсонської області, що є підґрунтям для побудови стратегій стійкого розвитку таких підприємств.

Викладення основного матеріалу дослідження. Проведені дослідження показують, що результати функціонування товариств Херсонської області значною мірою залежать від того, наскільки вони добре визначили позицію всередині галузі. Таким чином, перебування в специфічній ринковій ніші, у якій сили корпоративних підприємств харчової промисловості відповідають реаліям навколишнього середовища, є важливим для досягнення конкурентної переваги. Визначення стратегії для кожного з проаналізованих корпоративних підприємств принципово залежить від конкретної ситуації, у якій воно знаходиться. Проте існують деякі загальні підходи до формулювання стратегії та певні обмеження, які дозволяють відокремити стратегії одну від одної за певними складовими елементами.

Таке розмаїття стратегій, що застосовується в стратегічному управлінні, ускладнює їх класифікацію. На нашу думку, серед класифікаційних ознак, які є найбільш вагомими і придатними до наших підприємств, є такі: рівень прийняття рішень; базова концепція досягнення конкурентних переваг; стадія життєвого циклу галузі; відносна сила галузевої позиції організації.

Ускладнюючим чинником класифікації є те, що більшість стратегій не можуть бути однозначно визначені за однією з ознак. Як відомо, стратегію класифікують за трьома ознаками:

а) належність до п'яти стратегій досягнення конкурентних переваг (стратегії інтегрального розвитку);

б) належність до стратегій управління портфелем сфер бізнесу (стратегії корпоративного розвитку);

в) належність до стратегій, які застосовуються в залежності від зовнішніх і внутрішніх умов (стратегії функціонального розвитку).

Стосовно корпоративних підприємств харчової промисловості, процес вибору стратегії в їх діяльності побудований нами з точки зору трьох ланок: вхідних параметрів (стратегії менеджменту, маркетингу та фінансової стратегії), зв'язуючої ланки - вибору стратегії і заключної - побудова та реалізація стратегічного плану на основі реальних фінансових ресурсів та оцінки адміністративного апарату. Переходячи з одного етапу на інший, товариства харчової промисловості обирають та досліджують різні стратегії розвитку. Обґрунтовуючи наявність різних параметрів вибору стратегії, доцільно обов'язково визначити інноваційність конкретно визначеного заходу.

Діяльність сучасних корпоративних підприємств різниться як за сферами діяльності, так і за цілями, яких підприємства прагнуть досягти за допомогою існуючих ресурсів, технологій та за рівнем менеджменту. Тому класифікаційні ознаки, на підставі яких стратегії підприємств можуть бути розбиті на класи, також достатньо різні. Як правило, в основі цієї класифікації лежить рівень діяльності та усвідомленості керівництвом стратегії підприємства. Ми наголошуємо не на тому, до яких наслідків призводить відсутність у корпоративному підприємстві стратегічного планування, а лише на тому, що в ефективно діючих підприємствах необхідно керуватися у своїх діях чіткою, продуманою стратегією.

Так, наприклад, на підставі досліджених стратегічних напрямків АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика", ВАТ „Херсонський хлібокомбінат", ВАТ „Херсонський маслозавод", ВАТ „Херсонське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві" та ВАТ „Херсонсортнасінняовоч", обґрунтуємо використання головних стратегій розвитку корпоративних підприємств, що поділені на три рівні:

- стратегії інтегрального розвитку з виокремленням стратегій мінімізації витрат, позиціонування, диверсифікації, інвестицій, інновацій та оперативного реагування на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища;

- стратегії корпоративного розвитку, що включають стратегії диверсифікації, відтоку капіталу і ліквідації, зміни курсу і реструктуризації та міжнародної диверсифікації;

- стратегії функціонального розвитку, які реалізуються у стратегіях вертикальної інтеграції, галузевих лідерах, рядових галузевих організаціях, слабких організаціях, конкуренції та наступальних і оборонних стратегіях

Для проаналізованих корпоративних підприємств використання стратегій розвитку в сучасних умовах є актуальним із вступом України до Всесвітньої торгівельної організації/Світової організації торгівлі (ВТО/СОТ), оскільки конкурентноздатність кожного підприємства в контексті процесу міжнародної регіональної інтеграції висуває світові вимоги до оволодіння сучасними способами ведення бізнесу, розроблення нових видів продукції, покращення якості та зниження оперативних витрат, що призведе до стратегічного розвитку українських компаній у майбутньому. На сьогоднішній день при вступі у ВТО для переважної більшості галузей промисловості України та видів промислових товарів відбудуться великі зміни у торгівельній політиці, особливо у митних тарифах, які не дадуть негативного ефекту. На жаль, цього не можна сказати про