ціноутворення суттєво впливають дві групи факторів: внутрішні та зовнішні. Незалежно від того, як іде формування ціни на сільськогосподарську продукцію, до уваги беруть деякі загальноекономічні критерії, що встановлюватимуть відхилення ціни вверх чи вниз від споживчої вартості товару.
До внутрішніх факторів ціноутворення на мікрорівневому рівні в агропромисловому комплексі можна віднести:
рекламу - чим практично не займаються сільськогосподарські товаровиробники;
специфіку готової продукції - сільськогосподарські підприємства в основному продають сировину в кращому разі напівфабрикати і дуже маленький відсоток готової продукції;
особливості виробничого процесу - за рідким винятком це оригінальні культури або рідкісні тварини;
ринкову стратегію та тактику сільськогосподарського товаровиробника - основна маса підприємств спочатку виробляє продукцію, а потім вирішує що з нею робити, оскільки нинішні умови функціонування ринку не дають можливості цим займатись серйозно;
специфіку життєвого циклу продукції - в теперішній час підприємства дуже рідко складають вірний баланс продукції з різними життєвими циклами;
організацію сервісу при продажу продукції - більша частина сільськогосподарської продукції йде на продаж насипом, навалом, у мішках, великих ящиках тощо, тому про сервіс говорити не доводиться;
обсяг ринку - на мікрорівні в підприємствах
агропромислового комплексу практично не вивчається;
імідж сільськогосподарського товаровиробника як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках - основна маса підприємств агропромислового комплексу має негативний імідж як в Україні так і за її межами.
Звідси випливає, що на мікрорівні агропромислового комплексу країни практично усі сільськогосподарські товаровиробники не використовують свої можливості і не дбають про вплив на результати виробництва внутрішніх критеріїв ціноутворення.
До зовнішніх критеріїв ціноутворення в агропромисловому комплексі слід віднести:
політичну стабільність держави де виробляють продукцію та де її реалізують - тут ми маємо певну стабільність в Україні і не зовсім стабільне становище у деяких наших найближчих сусідів;
відсутність на ринку трудових, матеріальних, фінансових та інших вільних ресурсів - трудові ресурси вільними є, щодо останнього то тут нічого немає;
характер регулювання економіки державою - в агропромисловому комплексі це регулювання має вигляд зарегульованості і прямого втручання у справи сільськогосподарських товаровиробників;
обсяг та характерні риси існуючого і перспективного споживчого попиту - в Україні деякі наробки є, але на мікрорівні агропромислового комплексу практично ніяких;
наявність та рівень конкуренції між сільськогосподарськими товаровиробниками - сільськогосподарських підприємств різних форм власності та організації виробництва величезна кількість, але стан розвитку агропромислового комплексу України не дозволяє скористатися конкуренцією як рушійною силою прогресу та збільшення випуску продукції.
Виходячи з характеристики зовнішніх критеріїв слід також підкреслити, що на мікрорівні агропромислового комплексу вони практично не діють як і внутрішні.
Таким чином на основі розглянутого можливо стверджувати, що ціна, ціноутворення, цінова політика відіграють суттєву роль у розвитку сільськогосподарського товаровиробника, однак характеристика мікрорівневого управління з цього питання свідчить, що управлінці усіх рангів дуже мало уваги приділяють цьому питанню.
Література.
Айвазян С.А., Балкинд О.Я., Баснина Т.Д. и др. Стратегия бизнеса.: Справочник / под ред. Г.Б.Клейнера. - М.: КОНСЭКО, 1998.
Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гардарика, 1998. - 296 с.
Карданская Н.Л. Принятие управленческого решения:Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 407 с. 4. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: Наук. зб. / Ред. Е.А.Кузнєцов. Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова: екон.-прав. ф-т. - Одеса: АО БАХВА, 1998. - 336 с.УДК 338.07 Білошицький О.І.