УДК 631.1

Беглішя В.П., Миколаївський державний аграрний університет

Транспортний сервіс: сутність, складові, основні завдання та значення його ефективного розвитку

Розглянуто переваги та недоліки усіх елементів транспортної системи України. Найбільшого застосування в сільському господарстві набув вантажний автомобільний транспорт, використання якого має ряд галузевих особливостей, які необхідно враховувати при плануванні та організації високоефективного транспортного обслуговування АПК.

The advantages and lacks of all elements of transport system of Ukraine are considered. The motor transport has the greatest distribution in agriculture of Ukraine. It uses has some branch-wise features, which are necessary for taking into account at praming and creation of highly effective transport service in AIC.Раціональна організація транспортного обслуговування є важливою складовою матеріального виробництва, одним із головних чинників підвищення ефективності сільського господарства.

В умовах розвитку агропромислової інтеграції траспортне обслуговування активно впливає на весь процес розширеного відтворення, сприяє формуванню запасів сировини, палива, продукції промислового і сільського господарства, обумовлює обсяг товарів у процесі переміщення, ємкість складів, сховищ. Від розвитку транспортного обслуговування в значній мірі залежить успішна реалізація економічної стратегії розвитку АПК регіону.

Переміщуючи вантажі, транспорт продовжує виробничий процес інших галузей матеріального виробництва у сфері обігу, виступаючи зв'язуючою ланкою між сферами виробництва та споживання. Транспортні засоби, що беруть участь у виробничому процесі, скорочують час виробничого циклу та відстань територіальної розосередженості, чим сприяють розвитку та зміцненню господарських зв'язків. Звідси виникає потреба у встановленні не тільки місця транспортного обслуговування в агропромисловому комплексі, але і його ролі та функціональних обмежень в реалізації планомірного процесу відтворення кінцевої продукції.

Усі сфери діяльності агропромислового комплексу є об'єктами транспортного обслуговування. За своєю внутрішньою побудовою та кінцевим призначенням вони являють собою різновиди виробничо-економічних систем. Це створює необхідні передумови для перетворення сукупності обслуговуючого АПК транспорту в єдину систему з підсистемами внутрішньогосподарського та позагос- подарського транспорту та включення її як одного з важливих елементів до складу агропромислового комплексу.

Сучасне сільське господарство Миколаївської області - одна з найбільш транспортомістких галузей економіки. Область є крупним виробником сільськогосподарської продукції, як рослинництва, так і тваринництва. В міру розширення масштабів виробництва усе більшого значення набувають задачі своєчасного збирання урожаю з полів і транспортування на сховища, а також доведення продукції до споживача з найменшими втратами (особливо продукцію, що швидко псується).

Рішення цих важливих економічних задач належить добре організованій транспортній мережі.

На відміну від інших галузей матеріального виробництва, транспорт не створює нових продуктів споживання, але бере участь у створенні вартості переміщуваного продукту, додаючи до неї вартість його транспортування.

Розвиток транспортного господарства знаходиться під впливом об'єктивних економічних законів. Варто мати на увазі, що є галузі, у тому числі і сільське господарство, де транспорт не тільки виконує значну частину виробничого процесу, але і є його складовою частиною.

Процес виробництва сільськогосподарської продукції супроводжується рядом транспортних робіт, обумовлених технологією (перевезення насіння, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, кормів). На долю перевезень припадає близько 30-40% вартості продукції. При транспортуванні вантажів у сільському господарстві, як і в інших сферах виробництва, вартість, створена працею робітників, зайнятих на транспорті, приєднується до вартості перевезених товарів. Розширене відтворення в сільському господарстві вимагає підвищення рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств транспортним обслуговуванням.

У сільському господарстві необхідно переміщувати на великі відстані величезну кількість добрив, насіння, врожаю, палива, мастильних матеріалів і інших вантажів, що вимагає організації роботи транспортних засобів в умовах польових доріг, а нерідко бездоріжжя. Тому сільське господарство неможливо обмежити якось одним високоефективним видом транспорту. В аграрному секторі України є необхідним застосування елементів транспортної системи у взаємодоповнюючому та взаємозба- гачуючому комплексі.

Транспортна система країни являє собою сукупність усіх видів магістрального транспорту, що зайнята обслуговуванням народного господарства. До її складу належать залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний, трубопровідний види транспорту. Кожен з них грає самостійну роль у народному господарстві в цілому і в сільському господарстві зокрема, а також доповнює інші види транспорту з урахуванням переваг та особливостей кожного (табл. 1).

Комплексний розвиток усіх видів транспорту та єдиної транспортної системи в цілому створює можливість раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів усіх галузей народного господарства. Він забезпечується координацією роботи, удосконаленням форм і методів взаємодії між видами транспорту.

Незважаючи на скорочення протягом 1991 -2001 років обсягів перевезень в Україні залізничним транспортом на 56,5% (до 370 млн. т) та вантажообороту на 55,9% (до 177,5 млрд. т/км), за масштабами вантажообороту провідне місце серед усіх видів транспорту залишається саме за залізничним (45% від вантажообороту 2001 року), що обумовлюється значними перевагами залізниць, пов'язаними з великими перевізними можливостями (країну охоплює 22,2 тис. км залізниць, з них 3,2% припадає на Миколаївшину, що на 0,7 процентних пункта більше за середньоукраїнський рівень), з регулярним зв'язком між різними районами країни та області в будь-який час року та доби. Завдяки вигідному економіко-географічному розташуванню через Миколаївську область здійснюється значна частка транзитних залізничних перевезень продукції АПК, що підлягає подальшому експорту з морського порту.

В той же час за період 1996-2001 pp. відзначається несуттєве зростання вантажообороту залізничним транспортом в Україні на 14,1 млрд. т/км, що відбулося за рахунок збільшення об'ємів перевезень на 74 млн. т, незважаючи на скорочення середньої відстані перевезень на 72