від складу постачальника до складу покупця. До недоліків автотранспорту відноситься доволі висока собівартість перевезень, що пов'язано із значними холостими пробіга- ми машин та їх порівняно невеликою вантажопідйомністю.
Протягом останніх років зберігається тенденція скорочення чисельності парку вантажних авто- мобілей, незважаючи на подолання сільським господарством критичної кризової точки та поступове нарощування обсягів виробництва. Рівень автотранспортного обслуговування сільського господарства Миколаївської області характеризують дані табл. 2.
При зменшенні чисельності автопарку на 13,2% мало місце зростання вантажообороту на 15%, що в сукупності спричинило суттєве підвищення продуктивності на одну середньоспискову автотонну майже на третину. Незначне підвищення середньої вантажопідйомності автомобіля (що відбулося за рахунок вибуття вантажівок переважно з меншою вантажопідйомністю) суттєвого впливу на результативний показник не спричинило.
Автомобільний транспорт загального користування як підгалузь галузі транспорту покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють не тільки перевізники, а й автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти.
Автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального користування. Автомобільні транспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до відомчого автомобільного транспорту. Автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до індивідуального автомобільного транспорту.
Автомобільний транспорт найбільш ефективний, це дозволяє швидко зосередити в потрібному місці необхідну кількість транспортних засобів і забезпечити доставку вантажів при найменших витратах праці і коштів.
Автомобільний транспорт відрізняється високою маневреністю, гарною прохідністю, достатньою вантажопідйомністю на внутрішньогосподарських роботах і швидкістю руху. Він не тільки обслуговує технологічний процес виробництва продукції, здійснює роботи високоякісно й в оптимальний термін, але і забезпечує виробничий зв'язок між підприємствами, розташованими на різних відстанях.
Питання підвищення ефективності автотранспортного обслуговування має особливе значення, оскільки в сільськогосподарських підприємствах на транспортні, навантажувально-розвантажувальні та складські роботи припадає не менше 25% витрат праці та 35% енергетичних потужностей [4, с. 52].
Із загального обсягу перевезень сільськогосподарськими підприємствами на долю автомобільного транспорту припадає близько 75% (за іншими джерелами - 80% [5, с. 79]), інші перевезення здійснюють трактори (23%) і гужовий транспорт (2%), хоча дві останні категорії не включено до транспортної системи країни). На коротких відстанях (2-3 км) є доцільним використання гужового транспорту (для транспортування внутрішньофермових вантажів, для обслуговування машинно-тракторних агрегатів, для виконання безлічі інших господарських робіт), на відстанях 5-6 км - тракторних потягів (оскільки важливою особливістю є те, що перевезення вантажів для сільського господарства доводиться виконувати переважно по фунтових дорогах), по дорогах з твердим покриттям на усіх поза- господарських перевезеннях, а також на внутрішньогосподарських на відстанях понад 5 км - вантажних автомобілів [6, с. 125].
Усі вантажі, перевезені в сільській місцевості для сільського господарства, можна умовно розділити на чотири групи, для кожної з яких характерні визначені види вантажів, господарське значення, умови і терміни виконання перевезень, відомча приналежність:
група - сюди відносяться вантажі, що доставпяються із сільськогосподарських підприємств на заготівельні пункти, залізничні станції, порти і річкові пристані, а також вантажі, які є продукцією місцевої промисловості і вивозяться із сільських районів. Ці вантажі поєднуються загальним поняттям "сільськогосподарські продукти": зерно, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молоко, яйця, м'ясо, вовна, худоба.
група - охоплює вантажі, що доставляються в сільськогосподарські підприємства
залізничних станцій, портів, річкових пристаней, баз, складів, будівельних, торгових і інших підприємств. Ці вантажі поєднуються поняттям "вантажі виробничого сільськогосподарського призначення" і включають: мінеральні добрива, машини, запасні частини, комбікорми, паливо, будівельні матеріали, лісоматеріали, промислові товари.
група - містить у собі перевезення вантажів технологічного характеру, виконувані в межах сільськогосподарських підприємств. Ці перевезення поєднуються поняттям "внутрішньогосподарські перевезення". Вони включають перевезення силосної маси, зерна з полів на токи і з токів на склади, органічних і мінеральних добрив, вапна, отрутохімікатів, палива, будівельних матеріалів, води між садибами, відділеннями, бригадами.
група - це вантажі, перевезені для потреб несільськогосподарських підприємств і організацій різних міністерств і відомств, що здійснюють виробничу діяльність у сільській місцевості. Це вантажі для потреб меліорації, водного, лісового і рибного господарств.
Вантажі першої групи займають 12-16%, 'їхнє народногосподарське значення велике. Саме перевезення першої і третьої фупи викликають залучення додаткових транспортних засобів. Друга фупа перевезень вантажів за своїм обсягом перевищує першу в 2 рази. У цій фупі домінують перевезення будівельних матеріалів (близько 35%), на частку торгових вантажів - 18-20%. Характерною рисою вантажів другої фупи є їхня відносна стабільність протягом року. Перевезення вантажів четвертої фупи за своїм обсягом порівняно невеликі, на їхню частку звичайно припадає 10-15% від загального обсягу перевезень. При наявності в районах підприємств з видобутку будівельних матеріалів, гірничодобувної й іншої галузей виробництва обсяги перевезень вантажів різко зростають і досягають 50-60% у загальному обсязі автоперевезень [7, с. 95].
Перевезення, виконувані для потреб сільського господарства, прийнято підрозділяти на дві категорії - на внутрішньогосподарські (80% об'єму перевезень у тонах та 45% вантажообороту, т/км) і поза- господарські (20% від об'єму усіх перевезень та 55% від вантажообороту).
До внутрішньогосподарської категорії (у межах бригад, відділень, тваринницьких ферм) відносяться перевезення третьої фупи, а до позагоспо- дарської- перевезення інших фуп.
Організація перевезень сільськогосподарських продуктів (зерна, насіння, цукрового буряку,