Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





закупівлі продукції за підвищеними цінами. Виходить, якщо ціни зростуть, скажімо, на 10 %, люди захочуть мати на 10 % більше грошей у гаманцях і на рахунках. За фіксованої пропозиції грошей таке розширення попиту на невикористані гроші призведе до зниження ціни грошей — відсоткової ставки, — що, у свою чергу, зменшить інвестиції. Так само вищий рівень цін викличе скорочення попиту на невикористані гроші, знизить ставку відсотка і збільшить інвестиції.

Зміщення кривої попиту на інвестиції.

На рис. 9.1 показано динаміку ставки відсотка як основного чинника, що визначає інвестиції, за даної очікуваної норми чистого прибутку для різних можливих величин інвестицій. Але на положення кривої попиту на інвестиції впливають й інші змінні: 1) витрати на придбання, експлуатацію і обслуговування устаткування; 2 ) податки на підприємця; З) технологічні зміни; 4) наявний основний капітал; 5) очікування.

Дуже важливими при обчисленні очікуваної норми прибутку від будь-якого інвестиційного проекту є первісні видатки на основний капітал разом із видатками на його технічне обслуговування, поточний ремонт і експлуатацію. Із зростанням цих видатків буде знижуватися очікувана норма чистого прибутку від передбачуваного інвестиційного проекту, а крива попиту на інвестиції зміщуватиметься вліво. І навпаки, якщо ці видатки падають, то очікувана норма чистого прибутку зростає і крива попиту на інвестиції пересувається вправо. Політика профспілок щодо заробітної плати може також вплинути на криву попиту на інвестиції, оскільки заробітна плата є вагомим елементом витрат виробництва більшості підприємств.

При прийнятті інвестиційних рішень підприємці розраховують на очікуваний прибуток після сплати податків. Отже, зростання податків на підприємницьку діяльність веде до зниження прибутковості, викликає зміщення кривої попиту на інвестиції вліво, а скорочення цих податків призводить до її зміщення вправо.

Основним стимулом для інвестування є технічний прогрес. Продуктивніше устаткування зумовлює зниження витрат виробництва або поліпшення якості продукції, тим самим веде до збільшення норми чистої продукції від інвестування на це устаткування. Тобто прискорення технічного прогресу зміщує криву попиту на інвестиції вправо, і навпаки.

На очікувану норму прибутку від додаткових інвестицій в будь-яку галузь виробництва впливає і наявний основний капітал. Якщо певна галузь добре забезпечена виробничими потужностями і запасами готової продукції, то в цій галузі інвестування буде стримуватися. Зайві виробничі потужності ведуть до зміщення кривої попиту на інвестиції вліво, а нестача основного капіталу — до її зміщення вправо.

Прибутковість будь-якого капіталовкладення залежатиме від прогнозів майбутнього продажу і майбутньої рентабельності продукції, яка виготовляється за допомогою цього основного капіталу. Очікування підприємців можуть базуватися на розроблених прогнозах майбутніх умов підприємництва.

Разом із тим слід зважати на суб'єктивні та інтуїтивні причини, такі невизначені і важко передбачувані чинники, як зміни внутріполітичного клімату, ускладнення міжнародного становища, зростання населення, умови на фондовій біржі тощо. Важливо відзначити, що коли підприємці настроєні оптимістично щодо майбутніх умов виробництва, крива попиту на інвестиції буде зміщуватися вправо, а песимістичні настрої ведуть до зміщення цієї кривої вліво.

Інвестиції і дохід.

Для співставлення інвестиційних рішень підприємців з планами споживання домогосподарств необхідно виразити плани інвестицій через рівень використовуваного доходу. Це означає, що потрібно побудувати графік інвестицій, щоб показати обсяг коштів, які всі фірми планують вкладати за будь-якого потенційного рівня доходу або обсягу виробництва. Такий графік відображає інвестиційні плани, або наміри, підприємців.

Припустимо, що підприємці починають інвестувати, очікуючи отримання прибутку протягом тривалого періоду внаслідок технічного прогресу, зростання населення тощо. Тому інвестування незалежне від рівня поточного доходу (після сплати податків) або обсягу виробництва. Далі припустимо, що крива попиту на інвестиції має такий вигляд, як на рис. 9.1, і що поточна ставка відсотка дорівнює 8 % . Це означає, що для підприємницького сектора буде прибутковою витрата 20 млрд грн на інвестиційні товари. На рис. 9.2 видно, що такий рівень інвестицій очікується за будь-якого рівня доходу.

Підвищення рівня ділової активності може спричинити додаткові видатки на основний капітал, що показує на графіку/, (рис. 9.2). Інвестиції можуть мінятися із зміною доходу. Зростання використовуваного доходу зумовлює збільшення прибутку і, відповідно, рівня інвестування. За низького рівня доходу й обсягу виробництва в підприємницькому секторі матимуть місце невикористані і надлишкові виробничі потужності. Це означає, що стимули для закупівлі додаткового основного капіталу зменшуватимуться. Але із зростанням рівня доходу цей надлишок потужностей зникне і підприємства будуть зацікавлені у поповненні свого основного капіталу.

Мінливість інвестицій.

Інвестиції є наймінливішим компонентом загальних видатків. Найважливішими чинниками, що впливають на мінливість інвестицій, є: 1) тривалість строків служби; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість прибутків; 4) мінливість сподівань. Різні складові інвестиційних товарів мають неоднаковий термін служби. Активна частина (машини, верстати) здебільшого служить менше часу у процесі виробництва, ніж пасивна частина (будинки, споруди). Величина інвестицій пов'язана з ремонтом і заміною устаткування або будинків.

Основним чинником інвестицій, як зазначалося вище, є технічний прогрес. Нова продукція і нові технології стимулюють інвестування. Так, винайдення автомобілів не тільки призвело до значного зростання інвестицій у саму автомобільну промисловість, але й зумовило величезні інвестиції в такі суміжні галузі, як сталеварна, нафтопереробна, виробництво скла і гумо-технічних виробів, не кажучи вже про державні інвестиції у будівництво доріг і магістралей. Коли інвестиції у суміжні галузі були в основному завершені, їхній загальний рівень стабілізувався.

На очікування майбутніх доходів значною мірою впливає розмір поточного прибутку. Підприємці здійснюють інвестування тільки тоді, коли відчувають, що це принесе відповідний прибуток. Мінливість прибутку надає мінливого характеру інвестиційним стимулам. Зростання прибутку дає підприємцям як більше стимулів, так і більше коштів для інвестування; зменшення прибутку має зворотний ефект. Непостійність прибутку збільшує нестабільність інвестицій.

Оскільки основний капітал має тривалий термін служби, прийняття інвестиційних рішень здійснюється на основі очікуваного чистого прибутку. Однак фірми схильні прогнозувати умови підприємництва з урахуванням реалій сьогодення. Суттєво вплинути на наміри підприємців здатні зміни внутріполітичного становища, посилення напруженості у міждержавних відносинах, розробка нових джерел енергії, зміна приросту населення і пов'язаного з ним попиту на ринку, нові законодавчі ініціативи, страйки, рішення суду з трудових і антимонопольних питань, зміна державної економічної політики тощо.

Особливої уваги заслуговує фондова біржа, яку підприємці часто розглядають як барометр загальної впевненості суспільства у майбутній стабільності підприємництва. Підвищення курсу акцій на біржі додає впевненості у майбутньому, і, навпаки, зниження курсу акцій зменшує впевненість.

На основі викладеного вище робимо висновок про залежність більшості коливань обсягу виробництва і зайнятості від зміни інвестицій.

Циклічний характер економічного розвитку

Економічний цикл і його фази.

Кожне суспільство прагне економічного зростання, повної зайнятості, технічного прогресу, швидкого збільшення виробничих потужностей і неухильного підвищення життєвого рівня свого народу. Однак, як показує світовий досвід, це економічне зростання не є рівномірним, а переривається періодами нестабільності.

Періоди швидкого зростання економіки іноді супроводжуються інфляцією, тобто підвищенням рівня цін. Бувають і періоди, коли зростання поступається місцем спадові і депресії, тобто низькому рівню виробництва і зайнятості. У деяких випадках водночас із підвищенням рівня цін різко зростає безробіття. Тобто тривала тенденція до економічного зростання переривається та ускладнюється спадом виробництва, безробіттям і інфляцією.

Економічний цикл характеризується чергуванням підйому і спаду рівня економічної ефективності впродовж декількох років. Економічні цикли можуть суттєво відрізнятися один від одного тривалістю та інтенсивністю. Однак, усі вони мають одні і ті ж фази: криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

На рис. 9.3 відображений ідеалізований економічний цикл. Розгляд починається з вершини циклу, коли в економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну або майже повну потужність. У цій фазі циклу рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

Рис. 9.3. Економічний цикл

У наступній за вершиною фазі спаду виробництво і зайнятість скорочуються, але ціни не знижуються, вони падають лише тоді, коли спад великий і тривалий, тобто коли виникає депресія. Найнижча точка спаду характеризується тим, що виробництво і зайнятість, досягнувши найнижчого рівня, починають дещо пожвавлюватися. Фаза спаду переходить у фазу пожвавлення. Рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає аж до повної зайнятості. У міру того, як пожвавлення в економіці посилюється, рівень цін може почати підвищуватися доти, доки не виникне повна зайнятість і виробництво не почне працювати на повну потужність.

Попри загальні для всіх циклів фази, окремі економічні цикли суттєво відрізняються один від одного тривалістю та інтенсивністю. Тому деякі економісти говорять переважно про економічні коливання, а не про цикли, бо цикли, на відміну від коливань, характеризуються регулярністю.

Окремі економісти пропонують різні теорії, що пояснюють коливання ділової активності. Деякі автори концентрують свою увагу на нововведеннях. Вони твердять, що технічні нововведення суттєво впливають на інвестиції і споживчі видатки, а отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Але великі нововведення з'являються нерегулярно і тим самим сприяють нестабільності економічної активності.

Інші вчені пояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями (війнами, зростанням попиту на воєнну продукцію тощо). Є і такі економісти,


Сторінки: 1 2 3