АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

БЄЛОВ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ

УДК 615.9:613.63:616-008.6(477)

Особливості токсичної дії компонентів ракетного

палива на організм працюючих при демонтажі ракетних комплексів (до обґрунтування гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів)

14.02.01. - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил України

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Варус Василь Іванович, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини ЗС України, начальник

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шафран Леонід Мойсейович, керівник відділу токсикології, Український НДІ медицини транспорту МОЗ України; доктор медичних наук, старший науковий співробітник Храпак Володимир Венедиктович, головний науковий співробітник, Інститут фармакології та токсикології АМН України

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра гігієни праці і професійних захворювань, м. Київ

Захист відбудеться "4" грудня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського,75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського,75).

Автореферат розісланий "3"листопада 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.мед.н. Г. І. Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Досягнення науково-технічного прогресу в Збройних Силах (ЗС) найчастіше пов'язані з безупинним посиленням впливу несприятливих факторів професійної діяльності на окремі фізіологічні системи й організм людини в цілому. У зв'язку з цим, вплив зазначених факторів на стан здоров'я військовослужбовців, встановлення причинно-наслідкових звўязків між умовами праці і виникаючими в організмі змінами набуває особливої актуальності (Гембицький Є.В. 1982, Варус В.І. 1998).

Не менш важливою проблемою сучасної військово-медичної служби України є здійснення медичного забезпечення військово-технічних проектів (наприклад, програм по роззброюванню), пов'язаних з ризиком для здоров'я й життя персоналу. Реалізація подібних програм на практиці викликає в особового складу ускладнення професійної діяльності і нерідко додає їй екстремального характеру.

Ліквідація ракетно-ядерної зброї на Україні поставила перед медичною службою Міністерства оборони ряд складних проблем, пов'язаних із забезпеченням високого рівня працездатності, професійної надійності і збереження здоров'я військових фахівців, зайнятих на роботах по демонтажу і ліквідації ракетних комплексів. Великий обсяг та інтенсивність проведених демонтажних робіт, короткі терміни їхньої реалізації, нестача кваліфікованих фахівців, несприятлива соціально-економічна ситуація на Україні - усе це в умовах, що створилися, обумовило порушення прийнятого технологічного циклу обслуговування ракетних комплексів, а отже, і збільшення інтенсивності впливу шкідливих професійних факторів на організм працюючих. Наслідком цього стало те, що уже в перші роки після початку зазначених вище робіт було відзначено значне погіршення стану здоров'я персоналу груп транспортування й заправлення ракетного палива (ГТЗРП) (Варус В.І., Корольов В.В., Бібік Т.А., Бєлов О.А. 1996-1998 рр.). Насамперед, у даної категорії військовослужбовців збільшився рівень загальної захворюваності, працевтрат і професійної дискваліфікації. З певною підставою можна було передбачити, що причиною високої захворюваності військових фахівців, у даному випадку, став поєднаний вплив комплексу професійно-виробничих факторів, головними серед яких могли бути компоненти ракетного палива (КРП).

Актуальність вивчення різних сполучень екзогенних факторів у сучасних умовах неодноразово підкреслювалася в роботах ряду провідних гігієністів України (Кундієв Ю.І., 1995, Трахтенберг І.М., 1998, Шафран Л.М., 1995, Штабський Б.М., 1991, Яворовський О.П., 1989.) Вищевикладене стало передумовою до проведення досліджень особливостей токсичної дії КРП на організм працюючих з метою обґрунтування гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці військовослужбовців ЗС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дані дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи (НДР) на тему: "Дослідження ефективності керування станом здоров'я і професійною надійністю військовослужбовців, зайнятих на роботах із джерелами іонізуючих випромінювань та компонентів ракетного палива й джерелами електромагнітних полів у системі медичного забезпечення" (на прикладі 43 Ракетної Армії), шифр "Джерело" (держ. реєстрація за номером 0198U006017) проведеного в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил України (НДІ ПВМ ЗС України).

Мета роботи. Визначення особливостей токсичної дії високотоксичних компонентів ракетного палива на організм працюючих при демонтажі ракетних комплексів і обґрунтування, на основі отриманих даних, комплексу профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі :

1. Визначення факторів і умов, що впливають на стан здоров'я працюючих з високотоксичними компонентами ракетного палива.

2. Вивчення особливостей токсичного впливу високотоксичних компонентів ракетного палива на організм працюючих.

3. Обґрунтування системи гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці при проведенні робіт із високотоксичними компонентами ракетного палива.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено особливості зниження функціональних резервів персоналу ГТЗРП у технологічному циклі робіт з демонтажу ракетних комплексів. Отримано нові дані, що підтверджують залежність у працюючих із КРП показників (функціональних, біохімічних, імунологічних, гематологічних), які забезпечують механізми адаптації, від впливу комплексу професійно-виробничих факторів.

Показано, що встановлені особливості можуть служити прогностичною моделлю, яка описує формування меж адаптаційних реакцій, передпатології і патології в осіб, діяльність яких здійснюється в екстремальних умовах, викликаних потенційно токсичними хімічними впливами. Результати роботи дозволяють розширити і поглибити сучасні уявлення, важливі для теорії та практики медицини праці і медицини екстремальних станів.

Практичне значення отриманих результатів. На основі систематизації й аналізу виявлених зрушень і порушень у стані здоров'я військових фахівців, зайнятих виконанням основних процесів і операцій по зливу КРП, запропоновано комплекс гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці і збереження здоров'я військових фахівців. Обґрунтовано методичні рекомендації з донозологічної діагностики токсичного дисгомеостазу в осіб, що зазнали інтенсивного впливу професійних шкідливостей. Аргументовано принципові вимоги по медико-біологічному і гігієнічному супроводу (експертизі) військово-технічних проектів, реалізація яких пов'язана з ризиком для здоров'я і життя персоналу. Результати роботи використані: при розробці системи медичного забезпечення військовослужбовців 43 РА, робота яких пов'язана з впливом професійних шкідливостей; при розробці рекомендацій з організаційно-штатної структури і функціональних обов'язків, матеріально-технічного забезпечення відділення професійної патології військового госпіталю; при створенні військово-медичного реєстру осіб, що приймали участь у ліквідації ракетно-ядерної зброї на Україні; при підготовці заключного звіту НДІ ПВМ ЗС України з НДР "Джерело"; при встановленні причин захворюваності на токсикодермію мешканців Первомайського району Миколаївської області.

Особистий внесок здобувача. Автор визначив найбільш інформативні методики досліджень функціонального стану працюючих при демонтажі ракетних комплексів, установив роль компонентів ракетного палива в етіопатогенезі станів організму, що виникають під дією техногенних токсичних впливів малої інтенсивності. Обґрунтував пропозиції по удосконаленню існуючої системи медичного забезпечення професійної діяльності військових фахівців в екстремальних умовах. Автором проведені математична обробка та аналіз отриманих результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Обсяг самостійно виконаної роботи в загальній структурі дисертації займає близько 90%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на конференціях, семінарах і робочих нарадах: на Першій науково-практичній конференції Науково-дослідного центру професійного здоров'я Збройних Сил України з проблем медичного забезпечення робіт з демонтажу і ліквідації ракетно-ядерної зброї на Україні (Ірпінь, січень 1995 р.); на розширеній робочій нараді Головного військово-медичного управління МО України з питань медичного забезпечення військовослужбовців, що проживають на радіоактивно-забруднених територіях (Ірпінь, січень 1996 р.); на Першому Міжнародному Симпозіумі з проблем авіаційної і космічної медицини Україна/AGARD NATO/Росія (Ірпінь, 4-11 квітня 1997 р.); на Українсько-американському симпозіумі по обговоренню результатів тривалого клініко-епідеміологічного моніторингу за станом здоров'я військовослужбовців 43 РА, що беруть участь у заходах щодо ліквідації ядерної зброї (Ірпінь, червень 1997 р.); на методичному семінарі Головного медичного управління МО України з питань наукових досліджень у медичній службі, медичних проблем підвищення професійної надійності військовослужбовців (Ірпінь , квітень 2000 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 у спеціалізованих наукових виданнях (із них 3 одноосібних) та одна в збірнику наукових праць.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису об'єкта й методів дослідження, результатів індивідуальних досліджень та обговорення результатів, висновків і переліку літератури. Фактичний матеріал представлений в 24 таблицях і 9 малюнках. Бібліографічний покажчик містить 179 джерел, з яких 52 закордонних та 127 вітчизняних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Дослідження проводилися в реальних умовах здійснення технологічного циклу по зливу ракетного палива в частинах 43 РА, а також в умовах відділення професійної патології. Об'єктами досліджень були фахівці ракетних військ стратегічного призначення, а також діючі на них чинники виробничого середовища (мікрокліматичні умови, повітря робочої зони і т.д.). Основну групу обстежуваних (60 чоловік) в технологічному циклі склали фахівці (чоловіки, середній вік 33,6 ± 8,5 років), які безпосередньо брали участь у роботах з КРП у період 1993-1998 рр. Контрольну групу (52 чоловіки), ідентичну основній за віком і статевим складом, складали фахівці технічних підрозділів аналогічних військових частин, що не мали контакту з КРП у процесі своєї професійної діяльності. У динаміці зливо-наливного циклу 10-ти ракетних комплексів, протягом 2-х років (1997-1998 рр.) вивчався комплекс психофізіологічних, біохімічних, імунологічних і гематологічних показників функціонального стану. Перед початком робіт здійснювалися фонові дослідження. По закінченні зливо-наливного циклу, тобто через 2,5 місяці, проводили повторні дослідження, результати яких зіставляли з даними фону. Ряд психофізіологічних показників (суб'єктивний та тепловий стан, працездатність) оцінювали під час проведення демонтажних робіт. В умовах відділення професійної патології 11 військового госпіталю (ВГ) у обстежуваних (92 особи основної групи) виявляли ранні зміни в стані їхнього здоров'я, вивчали динаміку цих змін, визначали їхній причинний зв'язок з характером виконуваної роботи, досліджували особливості клінічного перебігу соматичних захворювань і патологічних станів. Обстеженню в стаціонарних умовах підлягали також 252 військовослужбовця контрольної групи. Крім того, проводили медико-статистичний аналіз захворюваності досліджуваного контингенту. Зміст і обсяг досліджень подані в таблиці .

Гігієнічна оцінка технологічного процесу передбачала вивчення робочого циклу, умов праці персоналу ГТЗРП і хронометраж основних робочих операцій.

Дослідження умов праці працюючих під час виконання демонтажних робіт включало вимір параметрів мікроклімату, а саме: температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря, освітленості робочих місць, шуму. Визначався вміст КРП у повітрі робочої зони й в атмосферному повітрі, а також у біологічних средовищах (сечі). Температуру повітря вимірювали кімнатним ртутним термометром, відносну вологість - психрометром Ассмана, освітленість - люксометром Ю-160, швидкість руху повітря - чашковим анемометром, шум - комбінованим вимірником шуму і вібрації ВШР-003.

Таблиця 1

Зміст і загальний обсяг досліджень

№ п/п Зміст роботи Кількість військових фахівців Кількість обстежень

основна група контрольна група основна група контрольна група

1 2 3 4 5 6

1. Санітарно-гігієнічна оцінка технологічного процесу і умов на робочих місцях за допомогою:

-опису робочого циклу і професіографічних показників; 60 52

-оцінки хімічного фактора трудового процесу; 120 -

- оцінки мікрокліматичних умов. 360 240

2. Вивчення динаміки функціонального стану працюючих в технологічному циклі за даними:

-функціональних проб і дозованих фізичних навантажень; 60 52 480 208

-психофізіологічних показників; 60 52 480 208

-гематологічних, біохімічних та імунологічних показників. 60 52 480 208

3. Вивчення стану здоров'я під час стаціонарного обстеження в умовах НДІ ПВМ і 11 ВГ за даними:

-психофізіологічних показників; 92 252 268 256

-клініко-інструментальних досліджень і методів функціональної діагностики; 92 252 820 1322

-функціональних проб і дозованих фізичних навантажень; 92 252 240 454

-гематологічних, біохімічних та імунологічних показників. 92 252 640 828

Усього 92 252 3948 3776

Концентрацію парів пального - 1,1 діметилгідразину (1,1 ДМГ) - у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі визначали колориметричним методом, який ґрунтується на взаємодії 1,1 ДМГ із пара-нітрозобензальдегідом з утворенням забарвленого комплексу, а також експрес-методом за допомогою індикаторних трубок ІТ - 1Т. Індикація окислювача - азотного тетраоксиду (АТ) - здійснювалася тільки експрес-методом за допомогою індикаторних трубок ІТ - 2Т. Наявність 1,1 ДМГ у сечі обстежених визначалася колориметричним методом, який ґрунтується на розвитку забарвленого комплексу при взаємодії 1,1 ДМГ із тринатрійпентаціаноаміноферроатом (Pincerton і співавт., 1961).

Суб'єктивний стан працюючих (самопочуття, активність, настрій) оцінювали за методикою "САН" (В.А. Доскін і співав., 1973), тепловий стан - по напрузі механізмів терморегуляції і тепловідчуття. Втрати води визначали шляхом обчислення різниці між масою обстежуваних на початку робочої зміни і після завершення роботи. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) обчислювали по пульсу і по тривалості серцевого ритму R-R електрокардіограми. Артеріальний тиск вимірювали за методом Короткова з допомогою сфігмоманометра. Тепловідчуття визначали шляхом анкетованого опитування (по 5-ти бальній шкалі). Функціональний стан ЦНС оцінювали по латентних періодах простої і складної зорово - моторної реакції (ЛП ПЗМР і ЛП СЗМР) та по показниках, що характеризують функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) (Точилов К.С., 1970; Сапов І.С. і співав., 1976, 1980). Увага вивчалася шляхом проведення коректурної проби в модифікації Анфімова. Адаптаційні можливості і функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем працюючих визначались за допомогою функціональної проби В.І. Голуба, О.А. Осипової, В.М. Луфта (1988). Стан вегетативної нервової системи оцінювали за методом P.Ewing і співав. (1988). Функцію зовнішнього дихання визначали за допомогою приладу "Метатест". Стан серцево-судинної системи оцінювали за показниками електрокардіографії на приладі Біосет - 3000. Тетраполярна грудна реографія проводилася за допомогою приставки РПГ - 202, эхокардіографія - на апараті LOGIQ - 560МD (Японія), велоергометрія - на велоергометрі КЕ - 12.

Дослідження шлунково-кишкового тракту проводили за допомогою ендоскопу "Olimpik" (США) та ультразвукового апарату LOGIQ - 560МD.

Біохімічний статус досліджували на аналізаторі "Specific bаsіс" фірми Коне (Фінляндія) з використанням стандартних наборів і реактивів. Визначали вміст загального та непрямого білірубіну, сечовини, креатиніна, альбумінів, глобулінів, загального холестерину, глюкози, активність ферментів (лактатдегідрогенази - ЛДГ, аспартатамінотрансферази - АСТ, аланінамінотрансферази - АЛТ, креатинінфосфокінази - КФК, гама-глютамілтранспептидази - g-ГТП, лужної фосфотази), а також вміст мікроелементів (Са, Mg, P). Жирнокислотний склад ліпідів крові (у плазмі й еритроцитах) вивчали за допомогою газорідинної хроматографії на хроматографі "Цвет- 500" за методом Т.С. Брюзгиної та співав., (1994). Рівень кортизолу та тиреотропних гормонів визначали постановкою твердофазного флюороімунометричного аналізу з використанням апаратури для флюоресцентного імуноаналізу з часовим розвўязуванням "Delfia" (Фінляндія ).

При оцінці імунологічного статусу згідно з меморандумом ВООЗ (1988) визначали склад популяції лімфоцитів (Т-РОК, В-РОК) методами спонтанного і комплементзалежного розеткоутворення з еритроцитами барана. Функціональний стан лімфоцитів крові по індексу стимуляції (ІС) визначали шляхом оцінки індивідуального мітогенезу клітин у тесті з ФГА. Функціональну активність фагоцитів крові оцінювали в НСН - тесті. Рівень аутоантитіл визначали в реакції пасивної гемаглютинації за методом Бойдена в модифікації К.Ф. Чернушенко, а рівень ЦІК - за методом В.Гашкової (1968). Рівень вільнорадикальних процесів (ВРП) і антиоксидантної стійкості (АОС) у імунокомпетентних клітинах вимірювали методом хемілюмінометрії на ХЛМ1С - 01 (V. Falk, 1987). Вимірювали спонтанну, посилену люміналом (Fluka) чи ініційовану 3-х процентним розчином гідроген пероксиду хемілюмінісценцію.

Окремі фрагменти роботи виконані в лабораторному відділенні 11 ВГ (м. Ірпінь), у науково-дослідному лабораторному центрі при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця (керівник - професор Яценко В.П.), у відділенні газової хроматографії (зав. к.т.н. Брюзгіна Т.С.), у групі клітинної і радіаційної імунології (зав. д.м.н. Афоніна Г.Б.) .

Отримані дані були піддані статистичній обробці на ПВМ РС/АТ 486 за допомогою програмного пакета Microsoft Exсel (версія 5.0). Визначалося значення таких показників як середнє арифметичне, середнє квадратичне відхилення, помилка середньої величини, критерій вірогідності розходжень Стўюдента.

Гігієнічна оцінка технологічних процесів і умов праці. Встановлено, що всі операції по зливу компонентів ракетного палива в період проведення демонтажу і ліквідації ракетних комплексів здійснювалися в умовах наявності в повітрі робочої зони токсичних речовин - 1,1 ДМГ і АТ, що відносяться відповідно до I і III класів небезпеки, у концентраціях, що перевищують гігієнічні нормативи припустимого вмісту в 3-4, а в короткотривалих випадках і більше разів. Роботи, проведені в процесі технологічного циклу, супроводжувалися у різному ступені вираженою м'язовою і розумовою напругою. Вони передбачали підготовку, стикування, відстикування заправних і комунікаційних систем вагою 30-50 кг. У підготовчому і заключному періодах зливо-наливних заходів здійснювався контроль за сигналізацією і вимірювальними приладами (до 90 операцій терміном 30 хв.). Параметри навколишнього середовища - мікроклімату - на робочих площадках, розташованих на відкритому повітрі, коливалися в наступних інтервалах: температура повітря - 12-28°С; відносна вологість - 52-80%; швидкість руху повітря - 0,2 - 5,5 м/сек. Отже, роботи, виконувані при демонтажі ракетних комплексів, можуть бути охарактеризовані по важкості і напруженості трудового процесу, як роботи середньої важкості і важкі, а по шкідливості й небезпеці факторів виробничого середовища вони можуть бути віднесені до IV класу небезпеки (екстремальних). Використовувані при проведенні основних процесів і операцій по зливу КРП засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - костюми і фільтруючі протигази - при температурі навколишнього повітря понад 20о С викликали у працюючих напругу в деяких фізіологічних системах організму, що виявлялося розвитком граничного теплового стану, збільшенням втрат вологи, зниженням адаптаційних можливостей кардіореспіраторної системи і працездатності.

У свою чергу, відзначені порушення у осіб основної групи, що були обумовлені застосуванням ЗІЗ, призводили до обмеження використання засобів захисту органів дихання протягом усього технологічного циклу (протигази використовувалися тільки під час операцій стикування і розстикування заправних магістралей терміном 30-40 хв.), що викликало порушення техніки безпеки і збільшення дозових навантажень КРП на організм працюючих. Про це свідчила наявність 1,1 ДМГ у сечі в 44% персоналу ГТЗРП після припинення контакту з паливами (через 10-12 годин). Посиленню даного фактора також сприяла низька укомплектованість підрозділів військовими фахівцями - в окремі роки до 60-70%, а також обсяг виконаних демонтажних робіт, який різко зріс у 5-6 разів.

Функціональні зміни і порушення в організмі працюючих при демонтажі ракетних комплексів. Зміни комплексу психофізіологічних, біохімічних, імунологічних і гематологічних показників функціонального стану в осіб основної групи після завершення технологічного циклу характеризувалися вірогідною (р<0,05) відмінністю від показників фону та контрольної групи і відзначалися, як правило, в межах фізіологічної норми та носили фазовий характер, який проявлявся погіршенням показників, що досліджувалися, в кінці технологічного циклу та супроводжувався поверненням останніх до фонових даних перед початком наступного етапу робіт.

Серед параметрів, що відображають стан психофізіологічних функцій у працюючих, найбільш істотні погіршення були відзначені по показниках продуктивності, швидкості переробки інформації, концентрації уваги, сенсомоторної реактивності і функціональній рухливості нервових процесів.

При дослідженні функціонального стану вегетативної нервової системи, по показниках вегетативної регуляції серцево-судинної системи, у 70% осіб основної групи були виявлені порушення вегетативної регуляції кардіо-респіраторної системи за парасимпатичним типом.

У ліпідному комплексі крові у тих, хто працює, зміни були відзначені у співвідношенні насичених і ненасичених жирних кислот (ЖК) та виявлялися підвищенням вмісту пальмітинової ЖК і зниженням рівня лінолевої ЖК (у плазмі в 2,7 рази, в еритроцитах у 3 рази), наявністю ненасичених ЖК триєнового ряду і свідчили про активацію в крові у осіб основної групи процесів ліпідної пероксидації (табл.2)

Таблиця 2

Жирнокислотний склад ліпідів (у %) у плазмі й еритроцитах крові

у працюючих при демонтажі ракетних комплексів

Найменування жирних кислот Контрольна група, n=52 Основна група до контакту з КРП, n=60 Основна група після припинення контакту з КРП, n=60

плазма еритроцити плазма еритроцити плазма еритроцити

З16:0 Пальмітинова 37.1 ±1.6 33.6 ± 0.8 38.2 ±0.7 36.9 ± 0.7 47.4± 1.2** 46.8± 2.7**

З10:0 Стеаринова 13.4 ± 0.7 17.6 ± 0.06 11.5± 0.3 13.9 ± 0.2 13.7 ± 0.5 15.1 ± 1.0

З18:1 Олеїнова 16.3 ± 0.5 20.5 ± 0.9 17.6± 0.3 18.8 ± 0.3 18.2 ± 0.7 17.4 ± 1.1

З18:2 Лінолева 29.1 ± 1.5 14.5 ± 1.1 26.7± 0.5 24.7 ± 0.4* 9.8 ± 0.5** 8.2 ± 0.9**

З20:3 Эйкозотриєнова 0 0 5.7± 0.4* 5.7 ± 0.5* 10.9± 0.6** 12.4 ± 1.5**

З20:4 Арахідонова 3.9 ± 0.4 13.9 ± 0.7 0 0 0 0

З22:4, 6 Полієнові 0.3 ± 0.02 сліди 0.3± 00.2 0.3 ± 0.06 0 0

Сума насичених ЖК 50.5 ± 1.6 51.2 ± 1.4 49.7± 0.7 50.5 ± 0.8 61.1± 0.9** 61.1 ± 2.0**

Сума ненасичених ЖК 49.5 ± 1.6 48.8 ± 1.4 50.3± 0.7 49.5 ± 0.8 38.9± 0.9** 38.1 ± 2.0**

Сума ПНЖК 33.3 ± 1.5 28.4 ± 1.0 32.7± 0.6 30.7 ± 0.6 20.7± 0.8** 20.7 ± 1.6**

ЖК - жирні кислоти; ПНЖК - поліненасичені жирні кислоти;

* розходження достовірні (p<0.05) у порівнянні з контролем;

* *розходження достовірні (p< 0.05) у порівнянні з контролем і фоновими даними

Серед інших біохімічних показників у працюючих, були виявлені зміни в білковоутворювальній, антитоксичній і екскреторній функціях печінки, а так само у ферментативній активності (табл. 3). Відзначені зміни виявлялися порушенням синтезу сечовини і співвідношенням альбумінів і глобулінів, збільшенням вмісту загального і непрямого білірубіну, підвищенням активності ЛДГ, АСТ, АЛТ, g-ГТП на фоні зниження вмісту кальцію і лужної фосфатази.

Таблиця 3

Динаміка біохімічних показників крові у працюючих при демонтажі

ракетних комплексів

Показники Контрольна група, n=52 Основна група, до контакту з КРП, n=60 Основна група після закінчення контакту з КРП, n=60

1 2 3 4

Сечовина, ммоль/л 7,3 ± 0,2 5,7 ± 0,24* 4,8 ±0,22****

Креатинін, ммоль/л 80,3 ± 1,6 72,9 ± 1,32* 75 ± 2,4*

Остат. азот, ммоль/л 20,5 ± 0,56 16 ± 0,69* 13,7 ± 0,61*

Загальний холестерин, ммоль/л 4,5 ± 0,17 5,1 ± 0,17* 5,2 ±0,14*

Загагальний білірубін, мкмоль/л 11,5 ± 0,94 11,7 ± 0,77 18,5 ± 1,12***

Білірубін непрямий, мкмоль/л 9,7 + 0,37 9,8 + 0,24 15,2 + 0,7***

Загагальний білок, г/л 74,5 ± 0,63 72,8 ± 1,07 72,8 ± 2,56

Альбуміни, % 56 ± 0,26 53,5 ± 0,77* 53 ± 0,77*

Глобуліни, % 44 ± 0,35 46,5 ± 0,42* 47 ± 0,39*

Глюкоза, ммоль/л 4,7 ± 0,21 4,8 ± 0,14 4,7 ± 0,12

АЛТ, ммоль/л 0,17 ± 0,02 0,27 ± 0,03* 0,31 ± 0,08*

АСТ, ммоль/л 0,22 ± 0,02 0,30 ± 0,03* 0,35 ± 0,04*

g-ГТП, од/л 24,6 ± 2,28 31,3 ± 5,2 46,7±5,3****

ЛДГ, од/л 250 ± 17,2 370 ± 21,29* 386,4 ±29,96*

КФК, од/л 168 ± 11,5 147,6 ± 19,8 173,8 ± 12,9

ЛФ, ммоль/л 1,9 ± 0,17 2,1 ± 0,09 1,6 ± 0,09**

a-амілаза, од/л 43,9 ± 4,1 47,3 ± 4,5 38,8 ± 6,08

Ca, ммоль/л 2,46 ± 0,04 2,52 ± 0,05 2,29 ± 0,06**

Mg, ммоль/л 0,81 ± 0,04 0,85 ± 0,07 0,79 ± 0,04

P, ммоль/л 1,05 ± 0,44 1,08 ± 0,21 1,03 ± 0,06

* розходження достовірні (р<0.05) у порівнянні з контролем;

** розходження достовірні (р<0.05) у порівнянні з фоновими даними ;

*** розходження достовірні (р<0.01) у порівнянні з контролем і фоновими даними;

**** розходження достовірні (р<0.05) у порівнянні з контролем і фоновими даними.

Зміни функціонального стану ендокринної системи в осіб основної групи супроводжувалися активацією гіпофізарно-адренокортикотропного та гіпофізарно-тиреоїдного відділів і відзначалися збільшенням у системі циркуляції рівнів проміжних та кінцевих гормональних продуктів (кортизолу і тиреоїдних гормонів) (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка гормональних змін у працюючих при демонтажі ракетних комплексів

Показники Контрольна група, n=52 Основна група до контакту з КРП, n=60 Основна група після закінчення контакту з КРП, n=60

1 3 4 5

Т3 (трийодтиронін) нмоль/л 1.93 ± 0.09 1.77 ± 0.10 2.15 ± 0.13**

Т4 (тироксин), нмоль/л 110 ± 6.85 117.3 ± 7.09 129 ± 4.3 *

FT3 (вільний трийодтиронин), нмоль/л - 6.31 ± 0.28 6.87 ± 0.35

FT4 (вільний тироксин), нмоль/л - 14.7 ± 0.98 16.6 ± 0.95

ТТГ (тиреотропний гормон), нмоль/л 1.68 ± 0.19 0.95 ± 0.13 1.79 ± 0.22**

Кортизол, нмоль/л 410 ± 24.7 409 ± 25.9 618 ± 27.8 ***

Тестостерон, нмоль/л 22.1 ± 1.39 22.9 ± 1.65 15.8 ± 1.16 ****

* розходження достовірні (p<0.05) у порівнянні з контролем

** розходження достовірні (p<0.05) у порівнянні з фоновими даними

***розходження достовірні (p<0.01) у порівнянні з контролем і фоновими даними

****розходження достовірні (p<0.05) у порівнянні з контролем і фоновими даними

Кількісні і функціональні параметри системи імуногенезу в працюючих характеризувалися зменшенням популяції Т-лімфоцитів, збільшенням вмісту В-лімфоцитів, формуванням аутосенсибілізації до антигенів печінки і легень, пригнічуванням функціональної активності імунокомпетентних клітин, на що вказувало зниження індексу стимуляції лімфоцитів у тесті з ФГА в 1,7 рази, і активацією вільнорадикальних процесів у крові, на користь якого свідчило збільшення показника хемілюмінесценції в 1,3 рази при ініціації гідроген пероксидом (табл. 5). Зміни червоного паростка периферичної крові і клітинного складу білої крові в осіб основної групи виявлялися зменшенням вмісту гемоглобіну, еритроцитів, ретикулоцитів, тромбоцитів і процентного вмісту моноцитів у 1,8 рази.

Таблиця 5

Динаміка показників імуногенезу у працюючих при демонтажі ракетних комплексів

Показники Контрольна група, n=52 Основна група до контакту з КРП, n=60 Основна група після закінчення контакту з КРП, n=60

1 2 3 4

ІС, відн. ед. 6,10 + 0,05 5,48 ± 0,19* 3,50 ± 0,18**

Т - РОК, % 54,8 + 1,3 49,9 ± 1,9 41,8 ± 2,7**

В - РОК, % 19,6 ± 1,6 22,6 ± 3,1 27,1 ± 2,4**

НСТ -тест, % 28,3 ± 1,7 31,7 ± 2,9 22,4 ± 1,1**

ІКС п, відн. од. 0,96 ± 0,05 1,07 ± 0,1 1,38 ± 0,03***

ІКС л відн. од. 0,94 ± 0,05 1,10 ± 0,10 1,27 ± 0,02***

АОС, умов. од. 7,0 ± 0,2 5,9 ± 0,1* 4,1 ± 0,2 ***

ІХЛ, відн.од. 7,7 ± 0,4 8,6 ± 0,2 10,4 ± 0,5 ***

ІКС п, л - індекс клітинної сенсибілізації до антигенів печінки і легень;

ІХЛ - індекс хемілюмінесценції. АОС - антиоксидантна стійкість;

* - розходження достовірні (р<0.05) у порівнянні з контролем;

** - розходження достовірні (р< 0.05) у порівнянні з фоновими даними;

*** - розходження достовірні (p < 0.05) у порівнянні з контролем та фоновими даними.

Таким чином, фазові реакції систем організму, що відповідають за підтримку гомеостазу і забезпечують механізми адаптації, а також виявлені структурно-функціональні порушення в біологічних мембранах клітин внутрішніх органів і периферичної крові (збільшення активності в сироватці крові індикаторних ферментів ЛДГ, AST, АЛТ, g-ГТП, посилення процесів перикисного окислювання ліпідів - ПОЛа) обумовлювали особливості токсичного впливу компонентів ракетного палива. Вони стали матеріальною основою формування визначених нами порушень у функціонуванні кардіореспираторної системи, центральної і вегетативної нервових систем, обмінних процесів та імунної реактивності працюючих при демонтажі ракетних комплексів.

Дані захворюваності працюючих при демонтажі ракетних комплексів. Аналіз захворюваності персоналу груп ГТЗРП за період 1992-1998 рр. свідчив про збільшення рівня загальної захворюваності серед даної категорії військовослужбовців у 4,7 рази (з 233+10 до 1100+70%о).У групі контролю аналогічний показник збільшився тільки в 1,5 рази (з 269+45 до 417+48%о). Зростання загальної захворюваності в осіб основної групи було обумовлене збільшенням по класу інфекційних хвороб у 3,2 рази (з 133+17 до 428+26%о), хвороб системи кровообігу в 2,3 рази (з 33+2,2 до 78+5%о), хвороб органів дихання в 3,1 рази (з 33+4%о до 105+4,4%о) і хвороб органів травлення в 5,5 рази (з 67+9 до 380+13%о). У контрольній групі збільшення захворюваності було відзначено тільки по класах хвороб органів дихання в 1,7 рази (з 16+4,9 до 28+5,3%о) і органів травлення в 1,8 рази (з 29,5+6,5 до 54+8,4%о).

Поряд із зростанням рівня загальної захворюваності, у працюючих помітно зросли і випадки працевтрат. Так, в обстежуваних основної групи вони збільшились в 5,4 рази (з 1983+75 до 10766+578 днів на 1000 чоловік особового складу). У контрольній групі показники працевтрат за даний період зросли в 1,4 рази (з 2216+84 до 3320+126 днів).

За аналізований період у персоналу ГТЗРП значно зросла і поширеність хронічних захворювань. За результатами стаціонарного обстеження в осіб основної групи вона досягла 630+24%о, у той час, як у контрольній групі склала тільки 150+8,2%о. У структурі поширеності хронічних захворювань у працюючих перше місце займали хвороби органів травлення, складаючи 33% від усіх випадків захворювань. На другому і третьому місцях відповідно знаходилися хвороби кровообігу і хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини з 17,6% . Хвороби нервової системи й органів відчуття з 15,6%, від усіх випадків захворювань займали 4 місце. Внесок новоутворень, а також хвороб ендокринної системи й обміну речовин у структурі поширеності хронічних захворювань склав по 5,8 %. У контрольній групі найбільш розповсюдженими були захворювання органів травлення і системи кровообігу (31%-16,8%). В осіб основної групи клас захворювань органів травлення формувався переважно за рахунок хронічних гастритів і гастродуоденітів (43%). На другому місці знаходилися функціональні розлади шлунка (19 %). Хронічні хвороби печінки і жовчного міхура займали третє місце (14%). При цьому в 38% працюючих були виявлені вўялоплинні процеси деструкції паренхіми печінки, у відповідь на її ушкодження в результаті хронічного впливу високотоксичних КРП. По даному класу захворювань у контрольній групі переважали функціональні розлади шлунка (26%) і хронічні гастрити (18%). Серед захворювань серцево-судинної системи в основній групі найбільш часто зустрічалися: атеросклеротичні зміни кровоносних судин (25%), вегето-судинна дистонія (18,5%), атеросклеротичний кардіосклероз (18,25%), міокардіодистрофії (12,5%). В осіб контрольної групи переважала вегето-судинна дистонія і спостерігалася у 38% випадків. На частку остеохондрозу хребта припадало від 97% - в основній групі, до 92% у контрольній по класу хвороб кістково-м'язової системи і сполучної тканини. Серед хвороб нервової системи і органів чуття в обох групах (основній і контрольний) провідне місце займали аномалії рефракції й акомодації (64% - 61%). Однак більше ніж у 50% працюючих при демонтажі ракетних комплексів були виявлені астено-невротичні і астено-вегетативні синдроми із субклінічною симптоматикою.

В остаточному підсумку за результатами стаціонарного обстеження в 6 осіб основної групи по сукупності таких ознак інтоксикації як функціональна напруга структур паренхіми печінки, наявність астено-невротичних і астено-вегетативних порушень, помірний внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів, сліди 1,1 ДМГ у сечі, були діагнозовані хронічні професійні інтоксикації, а в 22 виявлені порушення хімічного генезу. Крім цього, до професійно обумовлених захворювань у працюючих були віднесені хвороби органів травлення і системи кровообігу, виявлені в осіб основної групи після початку активних робіт по демонтажу ракетних комплексів. До основних форм останніх були віднесені: хронічні гастрити, гастродуоденіти, холецистохолангіти, дискінезії жовчовивідних шляхів, атеросклеротичні зміни кровоносних судин, атеросклеротичний кардіосклероз і міокардіодистрофії.

Гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи при роботах з високотоксичними ракетними паливами. На підставі аналізу і систематизації даних, отриманих у результаті нашого дослідження, були обґрунтовані наступні гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на покращення умов роботи працюючих. З метою підвищення захищеності персоналу ГТЗРП під час проведення робіт з високотоксичними компонентами ракетного палива рекомендовано комплекс заходів: по налагодженню застосування засобів індивідуального захисту в процесі технологічного циклу; по мінімізуванню несприятливого впливу ЗІЗ на організм військових спеціалістів шляхом оптимізації режимів праці та відпочинку; а також використання фармакологічних засобів, що підвищують резистентність та термоадаптивність організму.

Для покращення медичного забезпечення робіт, пов'язаних із критичними технологіями, була запропонована концепція, яка, не змінюючи мети і задач медичного контролю, переорієнтує систему медичного лікарського спостереження з позицій пасивного споглядання за фактом розвитку порушень в організмі працюючих на активну позицію збереження професійної придатності військовослужбовців за станом здоров'я. Складовими даної концепції повинні стати - якісний медичний контроль і превентивна реабілітація. Отримані нами дані дозволяють стверджувати, що основний акцент при проведенні медичного контролю доцільно зосередити на періодичних медичних оглядах після завершення робіт і припинення контакту працюючих із КРП. Для підвищення інформативності проведеного медогляду, необхідно здійснювати двократні дослідження біохімічних і гематологічних показників функціонального стану організму (до і після контакту з КРП). Це дозволить виявляти функціональні порушення в більш ранній термін і буде сприяти реалізації більш ефективної тактики збереження здоров'я і професійної працездатності військових фахівців. Проведення тритижневого інтенсивного курсу відновлюючих заходів в умовах спеціалізованого відділення професійної патології особам основної групи, що мали синдроми професійної інтоксикації (астено-невротичний, перевантаження структур печінки), призводило до нормалізації сну, поліпшення настрою, збільшення працездатності, зниження напруги функціональних структур печінки, оптимізації білірубінового і білкового обмінів, зниження ферментативної активності.

Наступним напрямком лікувально-профілактичних заходів щодо поліпшення умов праці працюючих в умовах впливу КРП повинні стати методи біологічної профілактики професійної й екологічно обумовленої патології, рекомендовані Б.А. Кацнельсоном і співавт. (1999). По спрямованості втручання в розвиток інтоксикації способи індивідуальної біопрофілактики умовно поділяються на токсикокінетичні і токсикодинамічні. На підставі результатів досліджень, отриманих у ході нашої роботи, які свідчать про те, що у військовослужбовців, зайнятих виконанням основних операцій по зливу КРП відзначалося зменшення вмісту в крові поліненасичених ЖК (арахідонової і лінолевої), посилення процесів вільно радикального окислювання (ВРО) і перекисного окислювання ліпідів (ПОЛа), які відіграють значну роль у системі регуляції клітинного метаболізму, ми пропонуємо, під час проведення робіт із КРП, антиоксидант - a-токоферол застосовувати як засіб індивідуальної біопрофілактики, що підвищує ефективність механізмів детоксикації і має токсикокінетичну спрямованість дії. Засобом вибору індивідуальної біопрофілактики токсикодинамічної спрямованості в умовах контакту з КРП рекомендовано обрати препарат "Есенціале". Вище запропоновані фармакологічні препарати, при використанні в середніх терапевтичних дозах, терміном 7-10 діб, показали високу ефективність, на що вказувало зниження в 92% осіб основної групи рівня вільнорадикальних процесів у крові, і нормалізацію в 95% випадків співвідношення насичених і ненасичених ЖК у плазмі та еритроцитах. В цілому заходи для покращення захищеності персоналу ГТЗРП та проведення превентивної реабілітації, а також застосування засобів біологічної профілактики сприяли зниженню рівня загальної захворюваності в працюючих із КРП на 30%, а по таких класах хвороб як інфекційні, захворювання органів дихання і травлення на 40% і на 20% по класу захворювань серцево-судинної системи. За цей же період працевтрати по класах інфекційних хвороб і хвороб органів дихання зменшилися на 50%, по класу серцево-судинних захворювань - на 40%, і по класу захворювань органів травлення - на 60%.

Таким чином, запропонований комплекс гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів дозволить медичній службі ЗС України зберігати і підтримувати на високому рівні працездатність і професійну надійність військових фахівців, зайнятих на роботах в умовах впливу високотоксичних КРП і буде забезпечувати попередження в даної категорії військовослужбовців соматичних і професійно-обумовлених захворювань.

ВИСНОВКИ

1.  Професійну діяльність персоналу груп транспортування і заправлення ракетного палива, у період проведення демонтажу і ліквідації ракетних комплексів, супроводжувала наявність у повітрі робочої зони токсичних речовин - 1,1 діметилгідразину й азотного тетраоксиду, що відносяться відповідно до I і III класів небезпеки, у концентраціях перевищуючих гранично припустимі в 3-4, а в короткотривалих випадках і більше разів. Проведені роботи здійснювалися в умовах неукомплектованості особовим складом до 40% з високою інтенсивністю і напруженістю трудового процесу, що перевищували нормативні показники в 1,5-2 рази і супроводжувалися значною нервово-емоційною напругою. Використовувані при цьому засоби індивідуального захисту викликали зниження функціонального стану і призвели до обмеження використання засобів захисту органів дихання протягом усього технологічного циклу. У результаті збільшувалися дозові навантаження компонентів ракетного палива на працюючих.

2.  Зниження рівня стану здоров'я осіб, працюючих при демонтажі ракетних комплексів, викликано поєднаним впливом комплексу професійно-виробничих факторів, головним серед яких є компоненти ракетних палив. Під час проведення робіт мала місце комбінована дія двох токсичних речовин (1,1 діметилгідразину і тетраокису азоту) у сполученні з, так званими, супутніми факторами трудового процесу (у ряді випадків підвищеними фізичними навантаженнями, зміною теплообміну, нервово-емоційною напругою).

3.  У військовослужбовців, зайнятих виконанням основних операцій по зливу компонентів ракетного палива, відзначалося збільшення рівня загальної захворюваності в 4,7 рази, у тому числі по таких класах хвороб, як: інфекційні захворювання (у 3,2 рази), захворювання органів дихання (у 3 рази), захворювання органів кровообігу (у 2,3 рази), захворювання органів травлення (у 5,5 рази). Дані захворювання повинні розглядатися як професійно обумовлена патологія. Основними формами такої патології є: хронічні гастрити і гастродуоденіти, холецистохолангіти і дискінезії жовчовивідних шляхів, атеросклеротичні зміни кровоносних судин, атеросклеротичний кардіосклероз, міокардіодистрофії. Крім цього, в