СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Большенко СВітлана Федорівна

УДК 65.011.47:66

ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕТОДИ

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

(на прикладі підприємств хімічної промисловості)

Спеціальність 08.06.01 – Економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України
(м. Луганськ).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Кліяненко

Борис Терентійович, Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем регіональної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Недодаєва Наталія Лазарівна, Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), доцент кафедри економіки підприємства.

Провідна установа – Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємств.

Захист відбудеться 29 листопада 2001 р. о 1530 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ,кв. Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний,20-а.

Автореферат розісланий 27 жовтня 2001 року.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління є складним процесом, який має економічний, функціональний, організаційний та соціальний аспекти. Його основні функції у виробничому процесі полягають у плануванні, організації та контролю діяльності людей, активізації їх ініціативи та творчого підходу до вирішення завдань для досягнення спільної мети.

Особливе місце в системі управління займають методи управління. На їх основі здійснюється взаємне збагачування теорії управління та його практики. Наявність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів. Особлива роль методів управління полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології, організації праці і виробництва. У зв’язку з цим необхідно, щоб методи управління відповідали рівню виробничих систем та умовам зовнішнього середовища, що склалися на певний період часу.

Дослідженню питань удосконалення методів управління присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних авторів. Однак аналіз тенденцій розвитку методів управління виробництвом на підприємствах України переконує в тому, що у цій сфері є значні можливості і резерви удосконалення управлінської діяльності. Недостатньою є розробка методів управління виробничою програмою, затратами та цінами в нових умовах господарювання стосовно підприємств хімічної промисловості, які відзначаються високою матеріалоємністю, складністю технологій та організації виробничого процесу. Слід зазначити, що у структурі промислового виробництва України питома вага хімічної продукції складає 6-7%. Від розвитку хімічних виробництв залежить розвиток багатьох інших галузей. Тому на сучасному етапі завдання удосконалення управління такими виробництвами слід віднести до першочергових. У цьому зв’язку виникає необхідність у формуванні теоретичних, методичних підходів та розробці практичних рекомендацій з удосконалення методів управління виробництвом відповідно до вимог часу. Усі ці чинники зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її актуальність та практичну важливість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України відповідно до теми “Організаційні й економіко-правові умови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону (на прикладі Луганської області)” (шифр теми 3.1.10.10, номер державної реєстрації 0199U003648, 1998-2000 рр.) та у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Сєвєродонецького технологічного інституту Східноукраїнського національного університету за темою “Формування ринкових відносин на підприємствах регіону”. За участю здобувача досліджено умови реалізації хімічної продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках збуту та розроблено організаційний супровід збутової діяльності підприємства, який передбачає посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом з метою упорядкування дії збутових служб, скорочення непередбачених витрат та збільшення обсягів продажу.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних, методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення методів управління виробництвом хімічного підприємства.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

розглянуто сутність та досліджено принципи оптимізації управління виробництвом з метою удосконалення прийняття управлінських рішень;

виконано аналіз практики використання оптимізаційних методів у вирішенні завдань управління виробництвом на підприємствах хімічної промисловості;

обґрунтовано можливість використання методів зіставлення валових та граничних показників для визначення оптимальних обсягів продукції;

удосконалено методику визначення оптимальних обсягів виробництва і реалізації продукції з урахуванням географічного сегментування ринку;

обгрунтовано необхідність та показані передумови посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом на підприємствах хімічної промисловості для підвищення ефективності їх збутової діяльності;

розглянуто методи калькулювання собівартості продукції хімічних виробництв і засоби розподілу непрямих витрат між окремими видами продукції товарної групи;

розроблено модель оптимізації товарного асортименту з метою досягнення беззбитковості виробництва;

визначено вплив маркетингової стратегії підприємства на формування організаційної структури служби маркетингу та розроблено практичні рекомендації щодо приведення у відповідність діючої організаційної структури управління підприємством хімічної промисловості до обраної ним стратегії.

Об'єктом дослідження є процес управління виробництвом.

Предметом дослідження вибрані теоретичні та методичні аспекти удосконалення управління виробництвом на підприємствах хімічної промисловості.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є теоретичні положення науки управління і праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів у галузі управління виробництвом, методологія і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. У процесі дослідження використовувалися методи логічного аналізу (при дослідженні форм і методів організаційного забезпечення господарської діяльності і визначення передумов удосконалення методів управління виробництвом); методи угруповань і статистичного аналізу (при аналізі виробничо-господарської діяльності підприємства); порівняльний та графічний методи (при визначенні залежності витрат виробництва від зміни обсягів виробництва); економіко-математичні методи (при побудові моделі оптимізації товарного асортименту).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні економічних і організаційних методів управління виробництвом на підставі оптимізації обсягів виробництва та реалізації продукції і формування гнучкої організаційної структури управління підприємством хімічної промисловості.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у такому:

уточнено основні принципи оптимізації управління виробництвом та визначено суб’єктивний характер їх дії, який залежить від компетентності осіб, що приймають управлінські рішення;

отримали подальший розвиток методи зіставлення валових та граничних показників у визначенні оптимального обсягу виробництва продукції, які враховують умови її реалізації в різних географічних сегментах ринку;

розроблено організаційний супровід збутової діяльності підприємств хімічної промисловості, який передбачає посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом;

розроблено модель оптимізації товарного асортименту продукції хімічних виробництв на підставі розподілу непрямих витрат між окремими її видами, який забезпечує їх беззбитковість;

розроблено гнучку організаційну структуру управління, яка трансформується в залежності від зміни маркетингової стратегії підприємства хімічної промисловості та його позиції на зовнішньому ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, які обгрунтовано автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій з метою удосконалення економічних та організаційних методів управління виробництвом на підприємствах хімічної промисловості. Практична цінність отриманих результатів полягає у такому:

організація процесу прийняття управлінського рішення на основі сформульованих принципів оптимізації управління виробництвом надає можливість уникнути суб’єктивізму у визначенні умов оптимізації і здійснити правильний вибір варіанту управлінського рішення серед інших альтернатив;

подальший розвиток методів зіставлення валових та граничних показників передбачає врахування умов реалізації продукції в різних географічних сегментах ринку і дає можливість визначити оптимальну кількість продажу продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках окремо, що забезпечує підприємству одержання максимально можливого прибутку в умовах, що склалися на певний період;

запропонований організаційний супровід збутової діяльності підприємств хімічної промисловості передбачає упорядкування дії збутових служб у проведенні маркетингових досліджень, розробці плану продажу та закріпленні функцій між виконавцями планових завдань. Це дозволяє підвищити оперативність виконання управлінських рішень, зменшити суму непередбачених витрат, що виникають в процесі реалізації продукції, та збільшити обсяг продажу;

використання запропонованої оптимізаційної моделі у розподілі непрямих витрат між окремими видами продукції створює передумови для визначення конкурентноспроможної ціни кожного виробу, що дає можливість підприємству зберегти товарний асортимент і досягти беззбитковості виробництва;

створення на підприємствах хімічної промисловості запропонованої гнучкої організаційної структури управління дозволяє забезпечити своєчасність та ефективність вирішення необхідних для досягнення стратегічних цілей та завдань.

Отримані результати дисертаційної роботи, які підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій, упроваджені на підприємствах області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації. Основні з них такі:

методи зіставлення валових та граничних показників, які враховують умови реалізації продукції в різних географічних сегментах ринку, використовуються у плануванні обсягів виробництва та реалізації карбаміду на СДВП “Об’єднання Азот”, м.Сєвєродонецьк Луганської області (довідка Гл-02-286 від 27.12.2000 р.);

організаційний супровід збутової діяльності підприємства впроваджено з метою зниження позавиробничих витрат та збільшення обсягів продажу продукції на підприємстві ТОВ СП “Укрзовніштрейдінвест”, м.Сєвєродонецьк Луганської області (довідка 720 від 21.06.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблено основні положення роботи, надано рекомендації, виконано розрахунки, подані в дисертації. Безпосередньо дисертантом визначено суб’єктивний характер дії принципів оптимізації управління виробництвом, удосконалено методи зіставлення валових та граничних показників стосовно можливості ефективного їх використання у визначенні оптимальних обсягів продукції, яку підприємство реалізує в різних географічних сегментах ринку. Розроблено оптимізаційну модель розподілу непрямих витрат між окремими видами виробів, що дозволяє встановити ціни на продукцію, які забезпечують беззбитковість її виробництва. Автором розроблено організаційний супровід збутової діяльності підприємств хімічної промисловості, який дозволяє підвищити оперативність виконання управлінських рішень та зменшити суму непередбачених витрат підприємства. Визначено залежність організаційної структури управління від маркетингової стратегії підприємства та розроблено гнучку організаційну структуру управління для забезпечення умов реалізації маркетингової стратегії підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновків і пропозицій доповідалися і були схвалені на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Ялта, 2000 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми розвитку підприємств регіону” (Ялта-Лівадія, 2000 р.), на техніко-економічній раді СДВП “Об'єднання Азот” (Сєвєродонецьк, 2000 р.). Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час проведення семінарських і практичних занять з дисциплін: “Економічний аналіз”, “Планування діяльності підприємства” в Сєвєродонецькому технологічному інституті.

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 8 працях, серед яких — 1 монографія, 6 статей у збірниках наукових праць і 1 публікація в матеріалах наукової конференції. Загальний обсяг публікацій 8,2 д.а., з яких автору належать 2,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 190 сторінках машинописного тексту, у тому числі 18 таблиць і 12 рисунків, які наведені на 30 сторінках. Список використаних джерел із 233 найменувань подано на 18 сторінках і 2 додатки – на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації за результатами проведених досліджень захищаються нові теоретичні та методичні положення щодо удосконалення організаційних та економічних методів управління виробництвом.

Розділ 1. Теоретичні і методичні основи управління виробництвом.

В умовах сучасного рівня ринкових відносин незмірно ускладнюється орієнтація підприємства, що веде не просто до зростання ролі управління ним, а й до якісних змін в усій структурі і методах управління.

Аналіз практики управління дозволяє виділити методи управління функціональними підсистемами (маркетингом, інноваціями, виробництвом, фінансами, персоналом і т. д.); методи виконання функцій управління (методи планування, організації, координації, контролю і мотивації); методи прийняття управлінських рішень (евристичне програмування, математичні методи, експертні методи, метод колективної генерації ідей, метод “Дельфі”, метод побудови дерева цілей і т. ін.).

У дисертаційній роботі зроблено висновок, що тривале використання одного й того ж самого методу управління, нехай навіть і ефективного спочатку, поступово веде до того, що об'єкт, яким управляють, адаптується до нього і втрачає потрібну реакцію на управляючий вплив. Тому для забезпечення ефективності управління виробництвом, підприємству необхідно постійно удосконалювати методи, прийоми та інструменти управління з урахуванням накопиченого досвіду і вимог часу.

За результатами проведених досліджень обгрунтовано основні завдання управління на сучасному етапі, які полягають у переорієнтації управлінських механізмів на кінцеві результати трудового процесу; розробці альтернативних варіантів організації, режимів роботи з більш гнучкими параметрами, індивідуалізованих умов праці; у розширенні стимулюючого інструментарію і підвищенні ролі важелів активізації новаторської діяльності; у формуванні нового господарського мислення персоналу підприємства, що стимулює динамічні зміни і підприємницький стиль роботи.

Зміни, що постійно відбуваються в економічному середовищі, зумовлюють необхідність перегляду стратегічних цілей підприємства і завдань, вирішення яких в значній мірі залежить від організаційної структури управління, яка може сприяти стратегічному розвитку або затримувати його.

В роботі зроблено висновок, що формування організаційної структури управління повинно здійснюватися відповідно до вибраної підприємством основної стратегії розвитку.

Якісно нові підходи до управління виробництвом припускають введення в сформовану систему економічних і організаційних методів управління таких категорій, як ділове планування, контролінг, управлінський облік, бюджетування.

У дисертаційній роботі визначено, що ділове планування дозволяє, з одного боку, координувати дії осіб, що беруть участь у господарському процесі (суміжників, споживачів, працівників підприємства) при виконанні ними планових завдань, а з іншого боку, здійснювати на них керуючий вплив шляхом укладення взаємовигідних угод, контрактів, договорів.

Постійно виникаючі несподівані проблеми і нетипові ситуації, в яких найчастіше опиняються підприємства, стали основними причинами, які спонукають до постійного контролю і аналізу змін, що відбуваються у середовищі їх функціонування. У зв'язку з цим зросли вимоги до інформаційних систем, що забезпечують процедуру прийняття управлінських рішень. Актуальність даної проблеми визначила створення нової концепції ефективного управління – контролінгу. В дисертації контролінг розглядається як система забезпечення живучості підприємства на етапах стратегічного і тактичного управління. На думку автора, цілі стратегічного контролінгу зводяться, в основному, до проведення антикризової політики підприємства, створення потенціалу його успіху, забезпечення прибутковості і ліквідності.

Матеріали проведених досліджень, впровадження нових методів управління у практику та їх удосконалення дозволяють дійти висновку про вплив на цей процес багатьох факторів. Основні фактори, що діють на застосування та удосконалення методів управлінської діяльності, показано на рис.1.

Серед факторів, що впливають на методи управління, особливої уваги заслуговує людський фактор, який являє собою синтез інтелектуальних, фізичних та духовних сил, що проявляються в професійній діяльності персоналу, готовності сприймати і використовувати підходи до удосконалення методів діяльності.

У дисертаційній роботі визначено, що удосконалення методів управління виробництвом повинно охоплювати коло таких основних питань: формування виробничої програми, облік та планування виробничих витрат, розробку цінової політики, стимулювання збуту, оптимізацію оборотних коштів, побудову системи управління персоналом.

Для впровадження нових, найбільш удосконалених прийомів, способів та методів управління необхідно створити відповідний механізм управління та перебудувати діючу систему управління.

Особливу увагу в роботі приділено оптимізаційним методам управління та планування. Основні із досліджених методів включають: економіко-математичні, моделювання, функціонально-вартісний аналіз, методи зіставлення валових та граничних показників. На основі досліджень уточнено принципи оптимізації управління виробництвом, та встановлено суб’єктивний характер їх дії, який визначається компетентністю осіб, що приймають управлінські рішення.

У роботі зроблено висновок, що основними цілями ділових проектів повинні бути не максималізація обсягів виробництва, мінімалізація вихідних витрат, технічна ефективність проекту або максималізація доходів, а оптимальне сполучення всіх цих аспектів.

Розділ 2. Дослідження методів управління виробництвом та напрямків їх удосконалення.

Основні напрямки і завдання перспективного розвитку підприємства, виробничо-господарські зв’язки з іншими підприємствами, профіль і ступінь спеціалізації та комбінування виробництва відображаються у його виробничій програмі. У дисертації обгрунтовано, що розробка виробничої програми повинна здійснюватися на основі проведення маркетингових досліджень, які необхідно провадити за такими основними напрямками: вивчення товару, визначення ємності ринку, кон’юнктури ринку, вивчення споживачів та сегментування ринку, аналіз діяльності конкурентів, вивчення основних форм та методів збуту продукції.

У роботі зроблено висновок, що маркетингові дослідження ефективні у тому разі, якщо вони розглядаються не тільки як процес одержання важкодоступної інформації, а й як засіб, що забезпечує керівництво організації аналітичними висновками про зміни маркетингового середовища з метою покращення можливостей системи управління. Визначено роль маркетингу у плануванні виробничої програми, яка полягає у тому, щоб привести виробництво у відповідність з попитом та мінімалізувати витрати виробництва.

Огляд довідково-аналітичних інформаційних джерел і результати проведеного дослідження вказують на те, що формування виробничої програми на багатьох хімічних підприємствах здійснюється інерційно, без чіткого позначення стратегічних орієнтирів і використання сучасних методів управління та планування; продовжується виробництво низькорентабельної чи навіть збиткової продукції, що погіршує фінансове становище підприємств хімічної промисловості.

У дисертації дано загальну оцінку стану і перспектив розвитку хімічної промисловості, зокрема, ринку мінеральних азотних добрив в Україні. Результати аналізу свідчать про те, що цей сектор перебуває у системній кризі, яка охопила всі сфери його функціонування. Основними причинами кризових процесів у секторі є високі ціни на природний газ та інші види сировини, що роблять товарну продукцію українських виробників неконкурентоспроможною в ціновому відношенні; відсутність у підприємств і держави реальних фінансових коштів для модернізації діючого устаткування, впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій, інших заходів для зниження собівартості продукції; недосконалість існуючої схеми державних постачань мінеральних добрив сільському господарству і схеми розрахунків за них, а також відсутність передумов збільшення реалізації добрив за прямими договорами через неплатоспроможність сільськогосподарських споживачів; відсутність диференційованого підходу до товаровиробників сектора відносно встановлення диференційованих тарифів на транспортування природного газу, аміаку в залежності від фактичної відстані; обтяженість більшості підприємств сектора витратами, зв’язаними з утриманням соціальної сфери, нерозв'язаність питань по передачі її в комунальну власність. Результат впливу цих факторів виражається в низькому рівні використання виробничих потужностей, ростом витрат, нестачею оборотних коштів, збільшенням кількості збиткових виробництв.

На сучасному етапі стратегічне завдання підприємств галузі полягає у виробленні різних схем адаптації і виживання в складних економічних умовах. Основними складовими адаптаційної політики є формування оптимальної системи тактичного і стратегічного планування виробництва, ефективний маркетинг, сучасний менеджмент, входження підприємств у корпоративні групи, розширення сфер підприємницької діяльності, найчастіше не пов'язаних з основною діяльністю, але які дають високий прибуток і дозволяють підтримувати робочий стан основної сфери виробництва.

Одне з ключових завдань будь-якого підприємства – зниження витрат виробництва. В роботі зроблено висновок, що пошук способу вирішення цього завдання необхідно здійснювати за трьома основними напрямками: поліпшення системи закупівель матеріальних ресурсів шляхом проведення маркетингових досліджень відносно постачальників і цін; зниження витрат дорогих матеріалів за рахунок підвищення рівня організації виробництва, здійснення контролю за терміном виконання операцій і витратами матеріалів; підвищення ефективності роботи служб збуту і маркетингу.

У роботі досліджено можливості зниження витрат на виробництвах хімічних підприємств – аміаку й азотних добрив. Важливість завдання полягає у тому, що зазначені виробництва характеризуються високим рівнем матеріалоємності, яка впливає на визначення ціни готової продукції. Слід зазначити, що ці продукти мають високу експортну спрямованість, що ставить виробництва у пряму залежність від змін зовнішнього ринку. За девять місяців 2000 р. було експортовано 85 % мінеральних добрив від загального обсягу виробленої продукції.

Аналіз практики управління витратами за рубежем дозволяє виділити серед способів зниження витрат так званий ефект масштабу – явище, коли доходи від спільного використання ресурсів перевищують суму доходів від окремого їх використання (синергізм). У дисертації обгрунтовано можливість використання ефекту синергізму у зниженні витрат виробництва на хімічних підприємствах і приведено класифікацію типів синергізму.

По мірі розвитку ринкових відносин і зміцнення розрахунково-платіжних взаємин посилюється роль і значення нормування оборотних фондів. Ефективність використання оборотних фондів на підприємстві в значній мірі визначають джерела їхнього формування. Встановлення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами, обумовленого специфічними особливостями кругообігу фондів того чи іншого суб'єкта, що господарює, є одним з найважливіших завдань управляючої системи. Від успішного рішення цієї задачі залежить хід виробничого процесу, забезпечення його безперервності.

Пошук резервів підвищення ефективності використання оборотних фондів необхідно націлювати, насамперед, на оптимізацію товарно-матеріальних запасів, застосування більш удосконалених методів управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, використання банківського кредиту.

У дисертації зроблено висновок, що оптимізація товарно-матеріальних запасів передбачає не тільки розробку і встановлення науково обгрунтованих норм і нормативів оборотних фондів, але і позбавлення підприємств від зайвих, непотрібних товарно-матеріальних цінностей, наявність яких може бути виявлено шляхом проведення інвентаризації, обліку і контролю використання цих оборотних фондів у виробництві. Мінімалізація запасів без збільшення ризику позапланових зупинок через відсутність сировини або затоварення готовою продукцією на складах, через проблеми збуту можлива за умови налагодження тривалих і тісних зв'язків з постачальниками матеріальних ресурсів і споживачами готової продукції, узгодження взаємовигідних договорів, застосування раціональних форм оплати.

У сучасних умовах господарювання розробка оптимальної виробничої програми, ефективне управління витратами і обіговими коштами забезпечують успіх будь-якому промисловому підприємству. Саме тому у роботі більш детально досліджено питання удосконалення методів управління виробничою програмою, витратами та обіговими коштами підприємства.

Розділ 3. Удосконалення економічних та організаційних методів управління виробництвом.

Для кожного промислового підприємства основним засобом одержання доходу є продаж виробленої продукції. Тому одним із першочергових його завдань є визначення оптимального обсягу продукції, виробництво і продаж якої забезпечить підприємству одержання максимально можливого прибутку, або мінімальних витрат в умовах внутрішнього та зовнішнього середовища, що склалися на певний період. У більшості випадків підприємства реалізують свою продукцію на внутрішньому і на зовнішньому ринках водночас. У зв’язку з цим виникає необхідність у визначенні оптимальних пропорцій при розподілі товарів між різними географічними сегментами ринку. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати методи зіставлення валових та граничних показників і можливості ЕОМ (програму Microsoft Excel).

В дисертаційній роботі виконано розрахунки оптимальних обсягів виробництва карбаміду на СДВП “Об'єднання Азот” з урахуванням умов його реалізації на зовнішньому і на внутрішньому ринках. На підставі одержаних результатів зроблено висновок, що на всьому інтервалі використання виробничої потужності виробництво буде збитковим незалежно від того, на якому ринку реалізується продукція – на внутрішньому чи на зовнішньому. Згідно одержаної матричної моделі, яка містить результативні значення розрахункових показників, мінімальна сума збитку у розмірі 3,3 млн.грн відповідає обсягу реалізації карбаміду 300 тис. тонн за умови постачань його у розмірі 150 тис. тонн на внутрішній ринок і 150 тис. тонн на експорт (табл. 1).

Використання графічного методу дає можливість одержати більш точні результати досліджень. Графік залежності прибутку (збитку) від обсягів реалізації карбаміду на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту має вигляд кривих площин (рис. 2).

Відповідно до результатів, одержаних графічним способом, підприємству доцільно планувати продаж карбаміду на внутрішньому ринку в обсязі близько 170—175 тис. тонн, а на зовнішньому – 150 тис. тонн.

Одержані результати дозволяють вважати запропоновані методи планування обсягів виробництва і реалізації продукції цілком обґрунтованими (зупинка виробництва за несприятливих ринкових умов коштуватиме підприємству 7,2 млн. грн збитків). Крім того, їхнє застосування можливе і на інших промислових підприємствах з урахуванням специфіки виробництва і товарної політики підприємства.

В дисертації обгрунтовано необхідність та показано передумови посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом. У зв’язку з цим запропоновано організаційний супровід збутової діяльності для підприємств хімічної промисловості, який передбачає упорядкування діяльності збутових служб стосовно проведення маркетингових досліджень, розробки плану продажу та закріплення функцій між виконавцями планових завдань.

Таблиця 1

Фінансові результати підприємства в залежності від структури продажу

(млн. грн)

Обсяг реалізації продукції, тис. тонн | Фінансові результати

при реалізації на внутрішньому ринку

0 | 50 | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 350

при реалізації на експорт | 0 | -7,2 | -9,8 | -8,3 | -6,1 | -5,2 | -7,4 | -14,4 | -31,8

50 | -14,5 | -13,3 | -9,5 | -6,1 | -4,9 | -7,3 | -17,5 | -

100 | -16,8 | -13,4 | -8,4 | -4,6 | -3,6 | -9,2 | - | -

150 | -16,8 | -12,2 | -6,8 | -3,3 | -5,5 | - | - | -

200 | -15,7 | -10,7 | -5,6 | -5,2 | - | - | - | -

250 | -14,2 | -9,5 | -7.5 | - | - | - | - | -

300 | -13,0 | -11,5 | - | - | - | - | - | -

350 | -16,6 | - | - | - | - | - | - | -

На прикладі СДВП “Об'єднання Азот” визначено основні завдання, які необхідно вирішувати в процесі розробки плану продажу та його реалізації. Їх перелік складає: дослідження характеристик ринків і сегментів збуту, асортименту і якості товарів, існуючих систем збуту і розподілу продукції по сегментах ринку, реклами і можливостей стимулювання збуту; розробка прогнозів кон'юнктури ринку; формування поточної і перспективної політики товарного асортименту; формування і подача заявок на потребу і замовлень на виробництво товарів; інтеграція торгової і виробничої політики шляхом участі в розробці асортиментних концепцій, стимулювання працівників, що займаються збутовою діяльністю; контроль і оцінка ефективності збутової діяльності. В дисертаційній роботі досліджено характер витрат на хімічному підприємстві, розглянуто методи калькулювання собівартості продукції та ціноутворення. Визначено, що збитковість окремих видів продукції зумовлена перевищенням їх собівартості над ціною, яка склалася на ринку. Встановлено, що найчастіше причиною високої собівартості продукції є непрямі витрати, які розподіляються між виробами відповідно до обраної бази розподілу. У зв’язку з цим виникає необхідність визначення такої бази розподілу непрямих витрат, яка б забезпечила беззбитковість виробництва кожного виробу. З метою вирішення цього завдання розроблено модель оптимізації товарного асортименту продукції, яка дозволяє здійснювати розподіл непрямих витрат між окремими виробами не пропорційно обсягам виробництва чи основній заробітній платні, як прийнято у вітчизняній практиці, а з урахуванням забезпечення рентабельності кожного виду продукції, що випускається (рис. 3).

У роботі обгрунтовано, що при зниженні ринкової ціни на один із продуктів товарної групи нижче рівня його собівартості, визначену суму накладних витрат, що припадають на нього, варто включити в собівартість виробів з високим рівнем рентабельності. Такий спосіб розподілу витрат дасть можливість підприємствам хімічної промисловості зберегти товарний асортимент у період падіння попиту на окремі продукти і досягти беззбитковості їх виробництва.

Оперативність у виконанні поточних та стратегічних завдань на виробництві у значній мірі залежить від організаційної структури управління. У роботі проаналізовано організаційну структуру управління СДВП “Об'єднання Азот” і виявлено її недосконалість у плані організаційного забезпечення збутової діяльності підприємства. Висока експортна орієнтація продукції хімічних виробництв зумовлює необхідність створення служби збуту на кожному такому виробництві.

У дисертації запропоновано варіант організаційної структури служби збуту на прикладі виробництва мінеральних добрив (рис. 4) та схему цілеполягання і функціонального навантаження.

Як засіб досягнення максимально ефективної координації взаємодії різних виробничих підрозділів підприємства, у роботі запропоновано сформувати планово-координаційний комітет.

Створення такого координуючого органу необхідно для коригування планів реалізації, координації взаємодії підрозділів служби реалізації, рішення в оперативному порядку виникаючих конфліктів з розподілу ресурсів, особливо на підприємствах, що знаходяться в перехідному стані і випускають продукцію у широкому асортименті, різні види якої конкурують не тільки з продукцією інших товаровиробників, але і між собою.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування і рішення науково-практичного завдання щодо удосконалення економічних і організаційних методів управління виробництвом на підприємствах хімічної промисловості. Основні висновки і результати, отримані в ході досліджень, зводяться до такого:

1. Визначено основні завдання управління сучасним виробництвом, які включають переорієнтацію управлінських механізмів на кінцеві результати трудового процесу, розробку альтернативних варіантів організації, режимів роботи з більш гнучкими параметрами, індивідуалізованих умов праці, розширення стимулюючого інструментарію і підвищення ролі важелів активізації новаторської діяльності, формування нового господарського мислення персоналу підприємства, що стимулює динамічні зміни і підприємницький стиль роботи.

2. Встановлено, що існує тісний зв’язок між стратегією підприємства та його організаційною структурою управління. Зроблено висновок, що для забезпечення своєчасності та ефективності вирішення завдань, які виникають в процесі управління виробництвом на хімічному підприємстві, необхідно створити гнучку організаційну структуру управління, орієнтовану на маркетинг. Вирішення цього завдання передбачає впровадження в діючу організаційну структуру управління служб збуту на виробництвах, які мають високу експортну спрямованість.

3. У роботі уточнено суть та основну роль контролінгу в системі управління виробництвом, яка полягає у своєчасному забезпеченні керівників необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень. Впровадження контролінгу в систему управління створює умови для проведення антикризової політики підприємства, забезпечення прибутковості і ліквідності в умовах невизначеності економічного середовища.

4. Систематизовано фактори, які впливають на розвиток методів управління виробництвом, і зроблено висновок, що особливу увагу заслуговує людський фактор, який являє собою синтез інтелектуальних, фізичних та духовних сил, що проявляються в професійній діяльності персоналу, готовності сприймати і використовувати підходи до удосконалення методів діяльності.

5. Уточнено основні принципи оптимізації управління виробництвом і встановлено, що вибір критерію оптимальності та методу вирішення оптимізаційної моделі процесу або об’єкту, який досліджується, значно залежить від компетентності осіб, що розробляють управлінські рішення. Організація процесу прийняття управлінського рішення на основі сформульованих принципів оптимізації управління виробництвом надає можливість уникнути суб’єктивізму у визначенні умов оптимізації і здійснити правильний вибір варіанту управлінського рішення серед інших альтернатив.

6. Визначено основні причини дефіциту власних оборотних коштів на хімічних підприємствах і запропоновано напрямки виходу із кризи. Основні з них такі: формування раціональної структури джерел коштів, оптимізація товарно-матеріальних запасів, застосування найбільш удосконалених і ефективних методів управління дебіторською і кредиторською заборгованістю.

7. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування методів зіставлення валових та граничних показників, які передбачають врахування умов реалізації продукції в різних географічних сегментах ринку, у визначенні оптимального обсягу продажу продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках окремо. Це дає можливість підприємству одержати максимальний прибуток в умовах, що склалися на певний період.

8. Розгляд теоретичних і практичних аспектів організації збутової діяльності на підприємствах хімічної промисловості дозволив виявити низький рівень її результативності і зробити висновок, що в умовах створення діючого ринкового механізму необхідний комплексний підхід до здійснення збутової діяльності, переорієнтації на ринок, на споживача. З метою вирішення цього завдання розроблено організаційний супровід збутової діяльності хімічного підприємства, який передбачає посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом.

9. Розроблено модель оптимізації товарного асортименту продукції хімічних виробництв, в основу побудови якої покладено механізм розподілу непрямих витрат між окремими продуктами, орієнтований на забезпечення рентабельності кожному з них. Використання моделі дає можливість хімічним підприємствам встановити конкурентоспроможні ціни на продукцію та забезпечити беззбитковість її виробництва.

10. Максимально ефективну координацію взаємодії різних підрозділів підприємства на довгостроковій основі може бути досягнуто шляхом створення планово-координаційного комітету, основні функції якого полягають в коригуванні планів реалізації продукції, координації взаємодії підрозділів служби збуту, прийнятті в оперативному порядку рішень щодо виникаючих конфліктів, особливо на підприємствах, які знаходяться у перехідному стані та випускають широкий асортимент продукції, різні види якої можуть конкурувати не тільки з продукцією інших виробників але й між собою.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ
ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Большенко С.Ф. О необходимости совершенствования методов управления предприятием // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2001. – №1(35). –
С.13-15.

2. Большенко С.Ф. Проблемы развития химической промышленности: региональный аспект // Проблемы комплексного развития региона: хозяйственно-правовые и социально-экономические аспекты. Сб. науч. трудов ИЭПИ НАН Украины. – Донецк: ИЭПИ, 1999. – С. 268-274.

3. Большенко С.Ф., Турчанина А.Е. Оптимизация управления производством в условиях рыночной неопределенности // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Випуск 3. – Луганськ: СНУ, 2000.– С.194 - 199.

Особистий внесок автора: уточнено принципи оптимізації управління промисловим підприємством в умовах ринкових відносин.

4. Большенко С.Ф., Швец Н.В. Проблемы экологической безопасности в условиях развития рыночных отношений в Украине // Вісник Східноукраїнського державного університету.– 2000.- № 4. – С.121-125.

Особистий внесок автора: визначено заходи з підвищення економічної ефективності діяльності підприємств з екологічно-небезпечними виробництвами.

5. Клияненко Б.Т., Большенко С.Ф., Основные проблемы и современные методы управления внешнеэкономической деятельностью (на примере предприятий химической промышленности) // Вісник Донецького національного університету. Серія В “Економіка і право”. – 2000. - № 2. - С.167 — 172.

Особистий внесок автора: розроблено рекомендації щодо визначення оптимальних обсягів продукції хімічного підприємства, яка реалізується на зовнішньому і внутрішньому ринках одночасно.

6. Развитие внешнеэкономических связей на основе иностранных инвестиций и лизинга / Б.Т.Клияненко, А.В.Козаченко, Г.Н.Маслова, А.П Осыка, Л.Я. Миленина, В.О. Грицишин, Ю.В. Зиминский, Н.Э.Ткаченко, С.Ф. Большенко, Я.А.Cамарская. – Луганск: СУДУ, 2000.– 96 с.

Особистий внесок автора: наведено результати дослідження умов зовнішньоекономічної діяльності хімічних підприємств України.

7. Большенко С.Ф. Некоторые вопросы формирования товарной политики на предприятиях региона // Тези доповідей ІV міжнародної наук.-практ. конф. “Маркетинг: теорія і практика”. Т. ІІ. – Луганськ: СУДУ, 2000. – С. 45–46.

8. Твердохлєбов Г.М., Агеєв Ф.Г. Большенко С.Ф. Енерготехнологічна установка зменшення викидів парів розчинників // Автоматизація технологічних процесів та промислова екологія: Наук.-техн. зб. Східноукраїнського державного університету. Випуск 1. – Луганськ: СУДУ, 1996. – С. 84–86.

Особистий внесок автора: наведено методику розрахунку економіко-екологічної ефективності установки зменшення викидів парів розчинників.

АНОТАЦІЯ

Большенко С. Ф. Економічні та організаційні методи управління виробництвом (на прикладі підприємств хімічної промисловості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка підприємства та організація виробництва. – Східноукраїнський національний університет, Луганськ, 2001 р.

Дисертація містить дослідження теоретичних і методичних положень та практичні рекомендації щодо удосконалення методів управління виробництвом на підприємствах хімічної промисловості. Розкрито сутність управління, досліджено особливості та визначено основні завдання управління хімічними виробництвами в умовах ринку. Виявлено проблеми, що виникають у підприємств при плануванні збуту продукції, формуванні виробничих програм, оптимізації товарного асортименту, управлінні витратами та цінами. Систематизовано фактори, які впливають на розвиток методів управління. Уточнено основні принципи оптимізації управління виробництвом і визначено суб’єктивний характер їх дії. Запропоновано організаційний супровід збутової діяльності хімічного підприємства, який передбачає посилення маркетингової орієнтації в управлінні виробництвом. Удосконалено методи визначення оптимального обсягу виробництва продукції з урахуванням умов її реалізації в різних географічних сегментах збуту. Розроблено модель оптимізації товарного асортименту продукції хімічних виробництв на підставі розподілу непрямих витрат між окремими її видами, який забезпечує їх беззбитковість. Надано організаційну структуру служби збуту, яку рекомендовано для хімічних виробництв, що мають високу експортну спрямованістю з метою підвищення гнучкості організаційної структури управління підприємством.

Ключові слова: економічні та організаційні методи, управління, оптимізація, резерви, витрати, організаційна структура управління, хімічна промисловість.

АННОТАЦИЯ

Большенко С. Ф. Экономические и организационные методы управления производством (на примере предприятий химической промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика предприятия и организация производства. - Восточноукраинский национальный университет, Луганск, 2001.

Диссертация содержит исследование теоретических и методических положений, практические рекомендации по совершенствованию методов управления производством на предприятиях химической промышленности.

Раскрыта сущность управления производством, выполнен анализ и обобщен опыт практики управления на отечественных и зарубежных предприятиях. Представлена классификация методов управления, в основу которой положен системный, комплексный подход к решению задач управления. Определены особенности управления химическим производством в условиях неопределенности экономической среды, постоянно меняющихся требований потребителей к качественным характеристикам продукции, высокого коммерческого и финансового рисков. На основе выполненных исследований сформулированы новые задачи управления производством, решение которых необходимо для достижения экономической эффективности хозяйственной деятельности предприятия. Предложены качественно новые подходы к управлению предприятием, предполагающие внедрение в сложившуюся систему экономических и организационных методов управления таких категорий как бизнес-планирование, управленческий учет, контроллинг, ситуационное планирование, бюджетирование. Указано на необходимость обязательного внедрения в практику управления предприятием делового планирования. Планирование является эффективным организационно-экономическим методом, позволяющим координировать действия участвующих в хозяйственном процессе лиц (смежников, потребителей, работников предприятия) при выполнении ими плановых заданий и оказывать на них управляющее воздействие путем заключения взаимовыгодных соглашений, контрактов, договоров. Сформулированы основные принципы оптимизации управления производством, которые основаны на альтернативном и системном подходах, конкретности формализации решаемых задач и компетентности лиц, которые принимают решения. Рассмотрены методы оптимизации, проведен анализ практики их применения в планировании объемов производства и реализации продукции, формировании оборотных средств предприятия. Определены возможности снижения издержек и повышения эффективности управления оборотными средствами на предприятии химической промышленности. Дана общая оценка состояния и перспектив развития химической промышленности. Проведено исследование рынка минеральных азотных удобрений. Отмечено, что данный сектор вовлечён в системный