ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

ЧЕРКАШИНА Майя Вікторівна

УДК 636.51:338.109.121.2

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ АПК

( за матеріалами птахопідприємств Харківської області )

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського

господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Харківському державному технічному університеті сільського господарства на кафедрі економіки, бізнесу та маркетингу.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Амбросов Володимир Якович,

завідувач Харківського відділу науково-виробничих формувань інституту аграрної економіки УААН

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Рабштина Василь Михайлович

(кафедра економіки та маркетингу

Полтавського державного

сільськогосподарського інституту)

кандидат економічних наук, доцент

Щетінін Микола Дмитрович

(кафедра організації виробництва та менеджменту

Харківського державного технічного університету

сільського господарства)

Провідна установа: Національний аграрний університет

Захист дисертації відбудеться “ 27 “ червня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім.. В.В. Докучаєва.

Автореферат розісланий “ 23 “ травня 2001

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. е. н. Македонський А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Специфічні особливості виробництва продукції птахівництва – стаціонарний тип машин і обладнання, регламентовані часи доби, сезонів і року виконання технологічних процесів обслуговування птиці, обмеженість видів робіт, їх здійснення у приміщеннях, спорудах передбачають доцільність застосування електроенергії, як основної галузі. Вона є основою автоматизації, удосконалення технологій, підвищення продуктивності праці, зниження вартості продукції і тому потребує розробки концепцій її ефективного використання в зазначеній галузі.

Проблемам застосування електроенергії в різних технологічних процесах, а також виявлення впливу її на продуктивні якості присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків: М.А. Асріяна, Д.С. Ахундова, В. Дворжачека, О.Б. Заглядової, І.І. Івко, О.Я. Кокоріна, Л.В. Корватовської, В.Д. Куміна, І.О. Мимріна, С.А. Овчукової, В.Я. Пудова, Ренате Штрошайн, В.К. Резніковського, П.І. Савченка, С.І. Сметнева, В.Ф. Соколова, Т.А. Столяра, В.І. Фісініна, В.В. Шведова, В.Н. Якубовського та інших. Але цілий ряд питань раціонального використання енергоресурсів не знайшов вирішення стосовно до умов ринкового перетворення механізму господарювання.

Аналіз свідчить про те, що важливою передумовою активізації політики енергозбереження є реформування господарського механізму України на підставі соціальної ринкової економіки. Ці питання знаходять досить широке відображення в економічній літературі. До найбільш відомих належать праці В.Я. Амбросова, В.І. Бойка, В.Г. Більського, А.О. Бугуцького, П. Гайдуцького, І.І. Лукінова, В.П. Мартьянова, В.І. Перебийніса, В.М. Рабштини, В.Г. Рижкова, П.Т. Саблука, О. Шпичака та інших.

Сучасна практика використання електроенергії у виробництві птахівничих підприємств, недостатня ефективність якої стала цілком очевидною, поки ще не зазнає змін, хоча існуюча технологія не відповідає новим вимогам господарювання. Немає економічної оцінки застосування енергії в умовах її дефіциту і зростання цін на енергоносії. Спеціалісти і керівники господарств не завжди враховують приховані резерви підвищення економічної ефективності використання енергоресурсного потенціалу, який уже створений і не потребує додаткових інвестицій; не завжди використовують наукові розробки і пропозиції по удосконаленню прийомів, способів і обладнання при використанні окремих робіт і технологічних рішень.

Роботи вчених і практиків, присвячені проблемам використання електроенергії у птахівництві, належать до періоду до ринкового реформування і розкривають окремі аспекти проблеми: оцінка впливу електроенергії на фізіологічні властивості птахів, поведінки, зміни продуктивності, ріст тощо. Перехід до ринкової економіки вимагає озброєння керівників, спеціалістів і товаровиробників птахівництва новим арсеналом знань з проблеми підвищення ефективності використання енергоресурсного потенціалу підприємств та одержання прибутку. Актуальність і недостатня економічна розробка перелічених проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт Харківського державного технічного університету сільського господарства по виконанню комплексної теми: Проблеми формування і функціонування ринку засобів виробництва та послуг, розвиток бізнесу в АПК регіону (ДР №01.86.0032093)

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка пропозиції щодо підвищення сталості та економічної ефективності використання електроенергії у виробництві продукції птахівництва спеціалізованих підприємств в умовах переходу до ринкової економіки господарювання. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких поставлених задач:

- вивчити і узагальнити теоретичні і практичні аспекти формування електротехнічного потенціалу сільськогосподарських підприємств та дослідити тенденції розвитку науки про ефективність застосування електроенергії в господарствах в нашій країні і за рубежем;

- вивчити фактори зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, які впливають на ефективність використання електроенергії в птахівництві;

- здійснити аналіз кількісного і якісного впливу на економічні показники застосування різних технологічних рішень і різного енергетичного обладнання при електрифікації виробничих процесів;

- економічно обґрунтувати шляхи сталості та зниження електроємності продукції птахівництва та зниження вартості електроенергії у загальних витратах;

- запропонувати сучасні організаційно-економічні методи поліпшення використання електроресурсного потенціалу підприємств в ринкових умовах.

Предмет та об’єкт досліджень. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань ефективності використання електроресурсного потенціалу, його сучасний стан, оптимізації та зниження електроємності сільськогосподарської продукції в умовах ринкового реформування АПК. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах птахівничих сільськогосподарських підприємств Харківської області.

Методологія і методика досліджень. Теоретичною та методичною

основою дослідження є наукові праці й розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем розвитку електроенергетики, питань ресурсо- та електрозбереження при виробництві продукції птахівництва. Дослідження здійснювались на підставі діалектичного методу пізнання. У процесі дослідження використано системний і монографічний підхід і такі методи: статистично-економічний, групування, співставлення аналогії, екстраполяції, розрахунково-конструктивний, моделювання, експертних оцінок, інтерв’ювання та інші. Інформаційною базою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, звітні оперативні дані управління агропромислового комплексу в Харківській області, дані окремих сільськогосподарських підприємств по виробництву продукції птахівництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в висвітлені особливості формування електроресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме:

- його сутність, важливість, якісна характеристика, організаційно-економічний механізм функціонування, ступінь використання науково-технічного прогресу;

- обґрунтовано принципові рішення до вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання електроенергії в птахівництві на даному етапі ринкових перетворень;

- розкрито сучасний стан електроспоживання в підприємствах, зокрема в птахівництві, економічну суть і важливість основних факторів, які впливають на електроємність продукції птахівництва;

- обґрунтовано методи і форми зниження витрат електроенергії на виробництво продукції, а також шляхи зменшення її вартості в умовах ринкового реформування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці дисертантом рекомендацій щодо удосконалення прийомів і методів аналізу ефективності використання електроенергії, методологічних і практичних аспектів зниження електроємності продукції, зменшення витрат на спожиту енергію. Розроблені методики і пропозиції запропоновані в практику окремих підприємств та навчальний процес.

Особистий внесок здобувача. Виконані дослідження та узагальнення одержаних результатів повністю належать дисертанту. Особистий внесок здобувача полягає у наступному:

- узагальнено сучасні тенденції впровадження і використання електроенергії в птахівничих підприємствах;

- проаналізовано вплив якісних і кількісних характеристик технологічних процесів на ефективність виробництва і зниження електроємності продукції;

- розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічних умов удосконалення виробничих і технологічних процесів з метою зменшення витрат на електроенергію;

- запропоновано методичні рішення і їх практичне застосування по контролю використання щодо підвищення ефективності електроресурсного потенціалу в галузі птахівництва.

Дослідження є розробкою самостійного розділу наукової теми університету.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Харківського державного технічного університету сільського господарства (м. Харків 1997, 1998, 1999 рр.), на науково-практичній конференції молодих вчених Інституту тваринництва УААН ( м. Харків, 1998), на Міжнародній міжвузівській конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів випускних курсів, присвяченій вдосконаленню учбово-методичній, науково-дослідній і виховній роботі в сучасних умовах ( м. Харків - Бєлгород, 1-2 квітня 1999р. ХДАУ), на Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформация механизмов управления в механизмы хозяйствования” ( г. Симферополь, 4-5 мая 2000), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” ( м. Харків, 25-27 травня 2000р.). Повний зміст дисертаційної роботи доповідався на розширеному засіданні кафедри економіки, бізнесу та маркетингу ХДТУСГ ( червень 2000р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 9 наукових працях в т. ч. 6 статей в провідних наукових фахових виданнях (одноосібно).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 165 сторінках комп’ютерного тексту, включає 34 таблиці, 10 рисунків. Список використаних джерел складається з 170 назв на 15 сторінках.

Структура роботи:

Вступ.

Розділ . Електрифікація – фактор інтенсифікації підприємств усіх форм власності. 1.1. Інтенсифікація виробництва фермерських господарств розвинених країн світу. 1.2. Аналіз електрифікації сільського господарства України.

Розділ . Ефективність енергозабезпеченості підприємств по виробництву продукції птахівництва. 2.1. Вимоги до формування енергоресурсного потенціалу господарств в умовах переходу до ринку. 2.2. Структура і ефективність використання енергоресурсів у птахівничих господарствах.

Розділ 3. Підвищення ефективності використання електроресурсного

потенціалу – основа економічної стабілізації галузі птахівництва. 3.1. Обґрунтування перспективних напрямків підвищення ефективності використання електроенергії. 3.2. Вдосконалення організації технологічних процесів з метою скорочення електроємності продукції птахівництва. 3.2.1. Ефективність витрат електроенергії на створення оптимального мікроклімату. 3.2.2. Ефективність витрат електроенергії на здійснення процесів годівлі і напування птиці. 3.2.3. Ефективність освітлювальних приладів. 3.2.4. Ефективність виробництва м’яса птиці в умовах стабільного електропостачання.

Висновки.

Список використаних джерел.

Основний зміст роботи.

У першому розділі роботи “Електрифікація – фактор інтенсифікації підприємств усіх форм власності” на основі вивчення літературних та статистичних даних розглянуті тенденції розвитку електрифікації як основи інтенсифікації підприємств в Україні і в розвинутих країнах світу. Проаналізовані вітчизняні та зарубіжні джерела, які в тій чи іншій мірі розкривають еволюцію наукових і практичних підходів до вирішення проблем електрифікації сільськогосподарського виробництва.

Значний прогрес електрифікації сільського господарства ряду країн Західної Європи і США досягнуто завдяки наявності міцної енергетичної бази, побудові широкого комплексу електрифікованих машин для окремих виробничих процесів; можливості механізації і автоматизації сільського господарства на базі його електрифікації; вирішення проблем доставки електроенергії для сільських ферм на вигідних умовах для споживача, шляхом підключення сільськогосподарських розподільчих мереж до високовольтних ліній промислового призначення; проведенню енергійних робіт по удосконаленню мереж, підвищенню їх надійності і безперебійності енергопостачання, зниженню їх вартості, за рахунок створення спеціалізованих будівничо-монтажних компаній, застосування індустріальних методів зведення ліній, оскільки вартість сільських мереж повсюди складала біля 2/3 загальних витрат на електрифікацію сільського господарства і тільки 1/3 на генеруючи установки.

Застосування електроенергії, механізація і автоматизація сільськогосподарського виробництва вигідні в першу чергу крупним господарствам. Дрібні сільськогосподарські виробники в цих умовах звичайно не витримують конкурентної боротьби і значна частка їх руйнується. Позитивний вплив на розвиток сільської електрифікації надало будівництво підприємств, які переробляють і зберігають сільськогосподарську продукцію. Це дало можливість спеціалізувати господарства і тим самим раціонально використовувати електроенергію для сільськогосподарських потреб.

В теперішній час у більшості країн ведуться інтенсивні науково-дослідні роботи за подальшим поширенням застосування електроенергії для сільськогосподарських процесів, побудові нових видів обладнання і удосконалення існуючих, автоматичному контролю. Проводяться роботи по вивченню оптимальних умов росту тварин і птиці, залежно від умов середовища: освітлення, температури, ступеню вологості, складу атмосфери.

Електроенергетика України розвивалась високими темпами відповідно до зростаючої потреби народного господарства республіки в складі колишнього СРСР. В 1990 р. був досягнутий пік розвитку паливно-енергетичного комплексу. Електроенергетичний потенціал України склав потужність електростанцій 55,2 млн. кВт., в експлуатації перебувало більш як 1 млн. км ліній електропередачі. Виробництво, споживання і експорт електроенергії дорівнювали відповідно 298,5, 270,5 і 28,1 млрд. кВт-год. На душу населення виробництво електроенергії складало 5700 кВт-год. на рік, споживання – 5170 кВт-год.

Проектування і будівництво ліній електропередачі напругою 35, 10 і 6 кВ, трансформаторних підстанцій напругою 35/6 кВ, які підключались до державних енергосистем і до державних електростанцій, здійснювалось за рахунок коштів держави, а підстанцій напругою 6-10/0,4 кВ і ліній електропередачі напругою 0,4 кВ за рахунок підприємств. За період з 60-х до 90-х років повністю здійснилось повне приєднання сільських споживачів до крупних високовольтних державних енергосистем. Було припинено виробництво електроенергії малими сільськими електростанціями, які були демонтовані.

З 1990 р. В Україні спостерігається негативна тенденція спаду виробництва і споживання електроенергії (рис.1). Сільські електричні мережі, що забезпечують електропостачання соціальної і виробничої сфери села, нині перебувають в критичному становищі. З наявних 676 тис. км сільських електромереж, що перебувають в експлуатації понад 15% відпрацювали ресурс. В тяжкому становищі сільські розподільчі лінії електропередач 10-0,4 кВ і трансформаторні підстанції 10-0,4 кВ – знос яких досягає 70-75%.

З-за незадовільного стану матеріально-технічного розвитку сільської електроенергетики за останні роки в підприємствах усіх форм власності практично не поновлюється електротехніка, деякі технологічні процеси із-за зносу машин і обладнання виконуються вручну. Рівень експлуатації електрообладнання у сільськогосподарських підприємствах не відповідає сучасним вимогам. Реорганізація господарств потягла за собою розвал ремонтно-обслуговуючої бази.

Аналіз економічної ситуації за останні роки показує наявність двох

Рис. 1 Виробництво і споживання електроенергії в Україні

(1965-1995 рр.)

тенденцій: перша – зростаючий спад обсягів виробництва в усіх галузях народного господарства, друга – зростання питомих витрат енергоресурсів на виробництво. Вирішення зазначених проблем треба вирішувати в усіх напрямках, використовуючи приховані резерви.

У другому розділі “Ефективність енергозабезпеченості підприємств по виробництву продукції птахівництва” було проведено аналіз стану розвитку птахівничих комплексів, побудованого в них електроресурсного потенціалу та факторів, які впливають на ефективність його використання.

Аналіз тенденцій розвитку птахівництва свідчить, що формування раціональних господарських систем здійснювалось, починаючи з 60-х років, шляхом побудови спеціалізованих державних, колективних і міжгосподарських підприємств, а також виробничих об’єднань. В Харківській області було створено 17 державних підприємств (птахофабрик), підпорядкованих тресту “Харківптахопром”, 26 колективних господарств, 5 міжгосподарських об’єднань і 26 інкубаторних станцій. В проектах комплексів в основу покладена інтенсивна технологія цілорічного рівномірного виробництва яєць і м’яса птиці, що забезпечується утриманням і вирощуванням птиці в безвіконних пташниках з регулюємим температурно-вологовим і освітлювальним режимами. Впроваджене тільки кліткове утримання усіх статево-вікових груп птиці.

Всі підприємства високо оснащені електрообладнанням і електропристроями і розраховані на споживання електроенергії від державних мереж високої напруги.

В цілому по Харківському тресту “Птахопром” в 1990 р. середньорічне поголів’я птиці складало близько 2950 тис. голів, валове виробництво яєць 665,7 млн. шт., м’яса птиці понад 22,7 тис. т, на курку-несучку одержано 225 яєць, витрати праці на 1000 яєць складали 1,5 люд.-год., витрати кормів 1,86 ц кормових одиниць. Рентабельність птахівництва в господарствах складала 35-60%. Але в послідовні роки до 1998 року спостерігається різке скорочення поголів’я птиці в 2,5 рази, виробництва яєць в 2,8 рази, витрати праці і кормів на 1000 яєць збільшились відповідно в 3 і в 1,6 рази. Різко підвищилась собівартість, а галузь птахівництва перетворилась із високорентабельної у збиткову.

Слід підкреслити, що падіння виробництва та його ефективності в таких господарствах були значно відчутнішими, ніж в багатогалузевих. Ось чому в господарствах промислового типу необхідні нові шляхи реструктуризації господарств, які б враховували спадкоємність розвитку галузевого виробництва, а також використання набутого досвіду інтенсифікації, спеціалізації і концентрації виробництва на базі кооперації та інтеграції виробництва. Зараз же спостерігається інше.

Так групування підприємств виробничого об’єднання “Харківптахопром” за признаками електрозабезпечення та електроємності продукції (за даними 1997 року) свідчить про те, що господарства, які споживають електроенергії більше і мають вищу електрооснащеність, мають значно нижчу продуктивність праці і виробляють на одиницю витрачених ресурсів менше продукції ( табл. 1).

Таблиця 1

Вплив електрозабезпечення на електроємність продукції птахівничих підприємств виробничого об’єднання “Харківптахопром” (1997 р.)

Показники | Групи підприємств з електроємністю виробництва продукції кВт-год./1 грн | Показники 3 групи в % до 1 групи

менше 1,00 | 1,01-2,00 | понад 2,00

Кількість підприємств Електроємність продукції,

кВт-год/1 грн.

Електрооснащеність робітників, кВт /чол.

Виробництво валової продукції (в порівняльних цінах 1996 р.), грн.:

на 1 га сільгоспугідь

на 1 га ріллі

на 1 робітника сільгоспвиробництва | 8

0,59

4,6

1249

1577

13971 | 4

1,28

6,7

805

966

9438 | 5

2,93

7,5

416

505

4699 | х

497

163

33

32

34

Це свідчить про те, що є міцний енергооснащений потенціал, є трудові ресурси, але скорочені обсяги виробництва продукції, заради якої побудовані ці комплекси. Продукція тваринництва і птахівництва в підприємствах 1 групи складає в загальному обсязі 79,5%, 2 групи 64,1%, а 3 групи лише 38,2%. Але поряд з цим, завдяки монографічному обстеженню підприємств, виявлено, що господарства по різному підходять до більш ефективного використання електроенергії в технологічних процесах і окремих операціях, про що свідчить розмах коливань електроємності валової продукції від 0,33 кВт-год./грн. (Охочанська птахофабрика) до 5,49 кВт.-год./грн. (Токарівська птахофабрика). Електроспоживання в цих підприємствах складає відповідно 5330 і 12349 кВт-год./чол., а продуктивність праці, тобто виробництво продукції на одного робітника 19056 і 2250 гривень.

Розбіг наведених показників має місце і в підприємствах з однаковими умовами виробництва (табл.2).

Таблиця 2

Ефективність використання електроенергії в різних підприємствах ВО “Харківптахопром” (1997 р.)

Показники |

Підприємство

Пересі-чанське | “Зоря” | Харків-ське | Богоду-хівське

Електроємність продукції,

кВт-год./грн

Електрооснащеність робітників електропотужностями, кВт/чол.

Трудоємність виробництва 1000 яєць, люд.-год.

Виробництво валової продукції на 1 робітника, грн.

Питома вага продукції тваринництва в загальному обсязі,%

Собівартість 1000 яєць, грн.

Фінансова діяльність підприємств в галузі тваринництва і птахівництва, тис. грн.: прибуток

збиток |

0,45

5,35

1,78

15324

89

99,02

48,3

- |

0,72

9,86

2,00

10218

95

139,36

-

1660 |

1,13

8,97

3,67

8539

70

158,74

-

1027 |

2,65

15,56

5,20

5186

73

190,45

-

535

Дані таблиці свідчать про те, що навіть з однаковою структурою виробництва підприємства мають різний рівень споживання електроенергії, різний рівень трудомісткості виробництва продукції птахівництва, а в наслідок і різні результати фінансової діяльності. Тому треба шукати шляхи скорочення витрат як енергетичних, так і матеріально-грошових безпосередньо в кожному підприємстві, як в організації та технології виробництва, так і в окремих процесах і операціях.

Монографічне обстеження Харківської птахофабрики висвітлює фактори, які негативно впливають на ефективність використання електроресурсного потенціалу в підприємствах індустріального типу. З різким падінням виробництва (рис.2) відбулися зрушення в спеціалізації господарства. Підвищилась питома вага рослинництва і молочного

скотарства і значно скоротилась питома вага птахівництва з 78% до 49% в загальному обсязі валової продукції.

Рис.2 Падіння виробництва продукції на підприємстві “Харківська птахофабрика” (в % до 1991 р.)

В структурі собівартості яєць (табл.3) питома вага амортизації зросла в 1,9 рази, витрати на водопостачання в 1,6 рази, опалення в 2 рази, на електроенергію в 2,7 рази, витрат на транспорт в 5,8 рази.

Таблиця 3

Зміни в структурі собівартості яєць на “Харківській птахофабриці” (в%)

Статті витрат | 1991 | 1997 | 1997р. + або – до 1991р.

Собівартість яєць

в т.ч. заробітна плата

корми

амортизація

поточний ремонт

водопостачання

опалення

електроенергія

транспорт

накладні витрати

збитки від реалізації | 100

4,13

65,73

3,86

2,71

0,77

1,59

0,85

1,36

4,54

9,65 | 100

2,71

55,40

13,56

5,03

1,23

3,23

2,32

7,93

4,21

- | -

-1,42

-10,33

+9,70

+2,32

+0,76

+1,64

+1,47

+6,57

-0,33

-9,65

Негативні зрушення в структурі собівартості галузі птахівництва пов’язані перш за все з тим, що високо оснащені обладнанням приміщення пустують із-за недостачі коштів на придбання кормів, поголів’я птиці, пального, на оплату електроенергії і інших ресурсів. Виробництво скорочується, тоді як амортизаційні відшкодування цілком лягають на ту незначну кількість продукції, яка виробляється. Не на повну потужність використовуються і інші споруди: водопостачання, котельна, цех сушіння, очисні споруди і таке інше. Поряд з цим є резерви скорочення витрат електроенергії за рахунок застосування нових технологічних рішень виконання окремих технологічних процесів: освітлення, опалення, вентиляції, водопостачання, роздавання кормів, підвищення мотивації робітників в споживані і поліпшенні обліку витрат енергії.

У третьому розділі “Підвищення ефективності використання електроресурсного потенціалу – основа економічної стабілізації галузі птахівництва” обґрунтовано організаційно-технологічні фактори підвищення ефективності використання електроенергії, створення оптимального мікроклімату, годівлі і напування птиці, освітлення приміщень, застосування різних приладів.

Запропонована принципова схема організаційно-економічного зниження електроємності продукції птахівництва (рис.2), відображений зв’язок біологічних, технологічних, організаційних і економічних груп чинників. При висвітленні наведених питань нами використані методи статистичного аналізу, розрахунково-графічний, конструювання, моделювання, екстраполяції та інші.

На ефективність підвищення рівня і надійності використання енергоресурсного потенціалу підприємств впливають безліч факторів, які можна розподілити на два види: фактори зовнішнього і фактори внутрішнього середовищ. Фактори зовнішнього середовища формуються за межами підприємства. Це надійність і стабільність постачання якісного струму, встановлення пільгових тарифів в години “провалів” графіків електричних навантажень, поліпшення інформації про дії постачальників електроенергії у випадках передбачених змін графіків постачання. Подальше вдосконалення взаємовідносин споживачів і постачальників електроенергії на основі забезпечення економічної рівноваги в виконанні складних умов договорів з компенсацією збитків сторін, тобто розміри штрафних санкцій, у випадку невиконання договірних обов’язків, повинні в повному обсязі компенсувати недоотриману вигоду потерпілого боку. Потрібно застосовувати методики, які б враховували недовипуск продукції при зниженні якості напруги, тимчасового віялового виключення струму, невикористання наданої енергії. Нижче пропонується схема організаційно-економічного механізму зниження електроємності продукції по птахофабрикам.

В собівартості продукції птахівництва витрати на електроенергію займають невелику питому вагу (2-4%) і менеджери не завжди надають належну увагу їх скороченню. Тут треба підійти до проблеми з точки зору зменшення електроємності продукції і відповідно можливості оптимального співіснування галузей виробництва продукції і виробництва електроенергії.

Хоча вартість електроенергії в загальних витратах на виробництво продукції незначна, порушення балансу співіснування двох систем (збої в постачанні електроенергії) призводить до повного припинення роботи виробничого підприємства, а відповідно до значного зниження ефекту від використання інших важливих ресурсів (кормів, приміщень, людських

Рис.3 Принципова схема організаційно-економічного механізму зниження електроємності продукції птахівництва

ресурсів), тому що у разі непогодженості електропостачання з біоритмами живих організмів (порушення циклічності освітлення, годування, напування, опалення, вентиляції) призводить до затяжних зривів продуктивності птиці. А перевантаження електросистеми призводить до виходу з ладу.

В обох галузях був побудований потужний потенціал: у виробництві – виробничі комплекси, які працюють з застосуванням електроенергії; в енергетиці – потужна система енергопостачання, яка має обмежений обсяг виробництва електроенергії. При співіснуванні двох галузей треба вирішити два важливих питання: 1. Як підвищити надійність постачання і ефективність використання електроенергії у виробництві; 2. Як забезпечити безперебійну ефективну роботу енергосистем.

Проведені нами досліди спрямовані на вирішення зазначених питань при одночасному підвищенні ефективності використання електроенергії і збільшення прибутковості галузі птахівництва. За методами монографічного обстеження господарств і проведення хронографії, використання результатів дослідів вчених із літературних джерел і екстраполяції в проведенні розрахунків і визначенні економічної ефективності нами обґрунтовані перспективні напрямки підвищення ефективності використання електроенергії при виконанні енергоємних технологічних процесів: створення оптимального мікроклімату, годівлі і напування птиці, освітлення приміщень.

Аналіз внутрішніх факторів, які формуються в самому підприємстві показав, що основна маса втрат електроенергії може бути зменшена за рахунок поліпшення обліку, контролю і підвищення виробничої дисципліни, впровадження у виробництво наукових досягнень і розробок, підвищення технічного стану обладнання, більш повне завантаження електричного а також технологічного обладнання, раціонального використання вентиляційних систем, освітлення, водопостачання, переробки і роздачі кормів, підвищення мотивації робітників за низький рівень витрат електроенергії при здійсненні кожного технологічного процесу.

Із наведених в дисертації досліджень можна підкреслити що основними перспективними напрямками підвищення ефективності використання електроенергії є: скорочення витрат електроенергії у виробництві за рахунок застосування економічного обладнання, скорочення тривалості виконання технологічних процесів і скорочення вартості спожитої електроенергії. Окремий і комплексний вплив перелічених факторів визначений при вдосконаленні освітлення пташників (табл.4, рис.4).

В табл.4 за допомогою індексного методу у 1-му варіанті визначений вплив на рівень витрат електроенергії застосування різних типів ламп в порівнянні з типом освітлення ламп розжарювання; у 2-му варіанті – вплив двох факторів, а саме застосування різних ламп та скорочення світлового періоду в пташнику з 16 до 11 годин; у 3-му варіанті – вплив трьох факторів – застосування різних ламп, скорочення світлового періоду в пташнику з 16

Таблиця 4

Динаміка індексів витрат електроенергії, її вартості і приведених витрат для різних ОУ в порівнянні з ЛН і в різних технологічних умовах

Варіанти | Типи ламп і світильників

ЛН

Г-300 “Астра” | ЛЛ

ЛБ-40 ПВЛМ | ДРЛ-50

РКУ | ДРЛ-

80

РКУ | ДРЛ-

125

РКУ | ДНаТ-70

ЖКУ | ДНаТ-100

ЖКУ | ДРІ-

125

ГСП

Витрати електроенергії

1 | 1.000 | 0,127 | 0,242 | 0,28 | 0,280 | 0,157 | 0,142 | 0,282

2, 3 | 0,557 | 0,070 | 0,135 | 0,156 | 0,169 | 0,088 | 0,079 | 0,160

Вартість електроенергії

1 | 1.000 | 0,127 | 0,242 | 0,28 | 0,280 | 0,157 | 0,142 | 0,282

2 | 0,557 | 0,070 | 0,135 | 0,156 | 0,169 | 0,088 | 0,079 | 0,160

3 | 0,294 | 0,037 | 0,071 | 0,082 | 0,089 | 0,046 | 0,042 | 0,083

Приведені витрати

1 | 1.000 | 0,593 | 0,606 | 0,580 | 0,528 | 0,541 | 0,432 | 0,974

2 | 0,623 | 0,545 | 0,509 | 0,468 | 0,410 | 0,472 | 0,367 | 0,858

3 | 0,403 | 0,515 | 0,457 | 0,407 | 0,344 | 0,437 | 0,336 | 0,797

до 11 годин та застосування різних тарифів на спожиту електроенергію в різні періоди доби. Розрахунки показують що впровадження люмінесцентних і натрієвих ламп дає можливість скоротити витрати електроенергії на освітлення у порівнянні з освітленням лампами розжарювання в 12-14 разів. Вартість спожитої електроенергії за рахунок застосування люмінесцентних, галогенних і натрієвих ламп і використання електроенергії по низьким тарифам (нічні години) в 22-25 разів.

Але економічний ефект від застосування різних освітлювальних установок залежить і від їх вартості. В умовах ринкових відносин важливим показником є приведені витрати (рис.4). За цим показником найбільш ефективним є застосування освітлювальних установок РКУ з лампами

ДРЛ-125.

В дисертації висвітлені напрямки скорочення витрат електроенергії на виконання інших технологічних процесів.

В підрозділі 3.2.4 наведено техніко-економічне обґрунтування побудови комплексу по виробництву м’яса птиці та ефективності його функціонування в умовах стабільного електропостачання.

ВИСНОВКИ

1. Основою інтенсифікації сільського виробництва, і особливо тваринництва і птахівництва, в більшості держав і в Україні сільські

Рис.4 Динаміка індексів приведених витрат на освітлення

електричні мережі є частиною великих енергосистем і постачаються на 99,9% електроенергією від потужних станцій. В процесі електрифікації мало місце витіснення дрібних сільських електростанцій, як не конкурентноздатних.

2. Починаючи з 60-х років спостерігалась тенденція поступового здійснення спеціалізації, концентрації виробництва. Галузі тваринництва і птахівництва замикались як в окремих підприємствах так і набували розвиток на базі кооперації і агропромислової інтеграції шляхом створення об’єднань по виробництву яєць, м’яса птиці, свинини, яловичини, молока, переробки кормів і т. і. Собівартість продукції ведучих галузей тут була нижча на 18-20%, витрати праці, завдяки впровадженню механізації і електрифікації, в 2-3 рази менші у порівнянні з неспеціалізованими господарствами. Електроозброєність робітників була вища в 4-5 разів.

3. Побудована потужна матеріально-технічна база для подальшого розвитку електрифікації сільськогосподарського виробництва в Україні має у порівнянні з країнами Західної Європи і США свої особливості. За рубежем питання забезпечення електроенергією фермерських господарств і рідко населених пунктів здійснювалось збільшенням довжини електромереж, які складають в розрахунку на 100 чоловік, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, 6,2-10,7 км. В Україні, навпаки, ліквідувались малі села і хутори, створювались великі населені пункти, будувались крупні господарські комплекси, а відповідно концентрувались електромережі, трансформаторні потужності і електроприлади, а довжина електромереж в розрахунку на 100 чоловік складає лише 3,6 км. Зараз це стримує розвиток малих та середніх підприємницьких структур, особливо, фермерських господарств.

4. В наслідок достатнього обсягу дешевої електроенергії і низької питомої ваги її в структурі собівартості продукції (1-2%) ефективності її споживання в господарствах приділялось мало уваги і витрачалась вона майже безконтрольно. Тому продукція тваринництва і птахівництва мала велику енергоємність, яка перевищувала цей показник інших країн в 4-5 разів. Держава утримувала на балансі і витрачала кошти на утримання всієї електросистеми.

5. З переходом господарств в ринкові умови, зміною форм власності були порушені технологічні зв’язки. В господарствах спостерігається різкий спад виробництва і споживання електроенергії. Сільські електромережі нині перебувають в критичному становищі. В багатьох регіонах є перебої в роботі електромереж, із яких 15% відпрацювали ресурс. Сільські розподільчі лінії електропередач 10/0,4 кВ і трансформаторні підстанції 10/0,4 кВ мають знос 70-75%. Деконцентрація крупних виробничих комплексів, птахофабрик і переробних підприємств, зміна їх власника спонукають переглянути питання електрифікації виробництва продукції сільського господарства і переробних підприємств, накреслити шляхи підвищення надійності постачання і використання електроенергії в нових умовах.

6. Зростання цін на енергоносії в 10-15 разів, дефіцит енергоносіїв і особливо електроенергії змушують підвищити ефективність використання їх у виробництві в напрямку: а) зміцнення надійності енергопостачання, забезпечення безперебійної ефективної роботи енерговиробників і постачальників електроенергії; б) підвищення ефективності використання електроенергії, зменшення витрат коштів на її споживання, зниження енергоємності продукції у сільськогосподарському виробництві і окремо в птахівництві.

7. Електрозабезпечення сільських районів характеризується досить несприятливим графіком навантаження і малою кількістю годин використання приєднаної до розподільчих мереж потужності. Треба вжити заходи по випрямленню графіків навантаження і більш економному використанню перетворювальних підстанцій і мереж шляхом представлення пільгових годин під час нічних провалів графіка, застосування спеціальних тарифів, або їх диференціювання за видами використання електроенергії. Зараз випрямлення графіків навантаження здійснюється за рахунок додаткового підключення в мережу або відключення окремих джерел, виробляючих електроенергію. В останні роки застосоване віялове відключення окремих підприємств, виробництв, населених пунктів і навіть районів, що робити недоцільно, оскільки господарства несуть значні збитки.

8. Проведені нами дослідження і аналіз підтверджують, що господарства ВО “Харківптахопром” мають значні резерви підвищення ефективності електроресурсного потенціалу, свідком чому є розмах коливань електроємності виробництва валової продукції від 0,33 кВт-год/грн. до 5049 кВт-год/грн., електроозброєність від 5330 до 12350 кВт-год/чол., а продуктивність праці від 19056 до 2250 грн/чол. Розбіг наведених показників має місце як в підприємствах з різними так і з однаковими умовами виробництва. Розроблена нами принципова схема організаційно-економічного зниження електроємності продукції дозволяє розмежувати і визначити вплив на організацію виробництва зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємств.

9. Позитивний вплив чинників зовнішнього середовища на підвищення ефективності використання електроресурсного потенціалу можна здійснити шляхом вдосконалення механізму взаємовідносин постачальників і споживачів на підставі договорів і праві постачання та використання електроенергії; підвищення якості поданого виробником струму; застосування диференційованих тарифів на електроенергію, що дає можливість вирівнювати напругу в електромережах, споживати сільським виробникам електроенергію протягом доби і року в періоди низьких тарифів, а в наслідок вартість спожитої електроенергії зменшити на 45%.

10. Ситуаційний і комплексний підхід до визначення впливу чинників внутрішнього середовища підприємств дозволив прийти до висновку, що за рахунок вирішення комплексної системи заходів для зниження електроємності і собівартості продукції птахівництва шляхом вдосконалення організації і технології виробництва є можливість зменшити витрати електроенергії: за рахунок скорочення тривалості і застосування переривчатого світлового періоду доби в пташнику на 45%; використання освітлювальних приладів люмінесцентними і натрієвими лампами замість ламп розжарювання на 85%; застосування економічних способів утримання, годівлі, напування, вентиляції і опалення приміщень на 56%, а взагалі на птахівничому комплексі 600 тис. курей-несучок скоротити приведені витрати на електроенергію в 2,5-3 рази проти існуючого рівня. Річний економічний ефект від впровадження перелічених пропозицій складе 93-115 тис. грн.

11. Впровадження у виробництво вітчизняних і зарубіжних досягнень та пропозицій стосовно зниження енергоємності продукції, як підтверджують наші розрахунки, дасть можливість скоротити витрати електроенергії на виконання трудомістких технологічних процесів в 2-3 рази. В умовах стабільного електрозабезпечення можливе створення конкурентоспроможних високорентабельних комплексів по виробництву продукції птахівництва.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черкашина М.В. Енергоресурсний потенціал господарства та ефективність його використання // Економіка АПК. – 1999. - №3. – С. 67-70.

2. Черкашина М.В. Реструктуризация производства и использования энергоресурсов // Бизнес информ. – 1999. - №15-16. – С. 100-102.

3. Черкашина М.В. Вплив реструктуризації виробництва на ефективність використання енергоресурсів господарства // Науковий вісник Національного аграрного університету. Вип. 14 – К.,1999. – С. 284-289.

4. Черкашина М.В. Ринкові вимоги щодо підвищення ефективності використання освітлювальних приладів // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнева – К., 2000. – Т. 2. - С. 397-400.

5. Черкашина М.В. Організаційно-технологічні фактори енергозабезпечення в галузі птахівництва // Вестник международного славянского университета. – 2000. – т. 3. - №5.- С. 51-52.

6. Черкашина М.В. Влияние организационно-технологических процессов на сокращение электроемкости и себестоимости продукции птицеводства // Информационный листок. – Харьков, 2000. - № 62-2000.

7. Черкашина М.В. Эффективность использования осветительных приборов в птицеводстве // Информационный листок. – Харьков, 2000. - №63-2000.

8. Черкашина М.В. Напрямки удосконалення економічного механізму енергоспоживання в підприємстві // Экономика и управление. – Симферополь, 2000. - №2-3 (21-22). – С. 44-45.

9. Черкашина М.В. Электрообеспечение и эффективность производства продукции птицеводства // Науково-технічний бюлетень №77. – 2000. – С. 98-100.

АНОТАЦІЯ

Черкашина М.В. Економічна ефективність поліпшення використання електроресурсного потенціалу підприємств АПК (за матеріалами птахопідприємств Харківської області).

Дисертація є рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за

спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства та АПК. Харківський державний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва. Харків, .

Головним змістом роботи є вивчення сучасної практики використання електроенергії у виробництві птахівничих підприємств, аналіз ефективності використання електроенергії на виконання окремих технологічних процесів. Теоретично і практично обґрунтовані перспективні напрямки підвищення ефективності використання електроенергії у виробництві в умовах енергетичної кризи і переходу до ринкових відносин. Розроблено принципову схему організаційно-економічного механізму зниження електроємності продукції птахівництва, відображений зв’язок біологічних, технологічних і економічних груп чинників.

Ключові слова: собівартість електроенергії, енергоспоживання, енергоємність продукції птахівництва, енергетичні витрати, енергозбереження, організаційно-економічний механізм зниження енергоємності продукції птахівництва.

Черкашина М.В. Экономическая эффективность улучшения использования электроресурсного потенциала предприятий АПК (по материалам птицеводческих предприятий Харьковской области)

Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – Экономика сельского хозяйства и АПК. Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2001.

В работе рассмотрены тенденции развития электрификации как основы интенсификации предприятий в Украине и в развитых странах мира. Проанализированы отечественные и зарубежные источники, которые раскрывают научные и практические подходы к решению проблем электрификации сельскохозяйственного производства.

Главным содержанием работы является изучение современной практики использования электроэнергии в производстве птицеводческих предприятиях, анализ эффективности использования электроэнергии на выполнение отдельных технологических процессов, изучение факторов внешней и внутренней среды, которые влияют на эффективность использования электроэнергии в птицеводстве. Теоретически и практически обоснованы перспективные направления повышения эффективности использования электроэнергии в производстве в условиях энергетического кризиса и перехода к рыночным отношениям. Разработано принципиальную схему организационно-экономического механизма снижения электроемкости продукции птицеводства, отображена связь биологических, технологических и экономических групп факторов. Приведено технико-экономическое обоснование комплекса по производству мяса птицы и эффективности его функционирования в условиях стабильного электроснабжения.

Ключевые слова: себестоимость электроэнергии, энергопотребление, энергоемкость продукции птицеводства, энергетические затраты, энергосбережение, энергоемкость продукции птицеводства.

Cherkashina M.V. Economic efficiency of increase of use of electroresource potential of the enterprises of an agroindustrial complex (on a material of the enterprises of the Kharkov area)

Thesis for a Candidate Degree in Economics by specialty 08.07.02 – Economics of Agriculture and AIC. – Kharkov State V.V. Dokuchyaev Agrarian University, Kharkov, 2001.

The main point of work is the research of modern practice of using electrical energy in the production of poultry farms and analysis of effectiveness of using electrical energy in the realization of separate technological processes. The perspective directions of increasing effectiveness using electrical energy in the terms of energy crisis and implementation of market relations are well grounded theoretically and practically. The principal scheme of the economical mechanism decreasing poultry production’s electrical capacity is worked out and the connection of biological, technological and economical groups of factors is shown.

Key words: cost price of electrical energy, energy consumption, poultry production’s electrical capacity, power inputs, power-saving, managing and economical mechanism decreasing poultry production’s electrical capacity.

Відповідальний за випуск

доктор економічних наук,

професор Рижков В.Г.