ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

Кушнірик Алла Валеріївна

УДК: 811.111’367.635

МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

(сполучуваність, парадигматика та вживання)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

ОГУЙ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри англійської мови

для неспеціальних факультетів

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ,

Запорізький державний університет,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу

кандидат філологічних наук, доцент

ТЕПЛИЙ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ,

Львівський національний університет

імені Івана Франка кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра англійської філології

Захист відбудеться 25 жовтня 2001р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.051.15 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Львів, вул.Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул.Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 20 вересня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент М.Е.Білинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблема виділення частин мови в мовознавстві бере свій початок ще в далекому минулому. Проте, залишаючись однією з центральних проблем у граматиці протягом усього розвитку науки про мову, вона не отримала й досі задовільного тлумачення як у вітчизняній, так і в зарубіжній лінгвістиці. На противагу основним частинам мови (іменник, прикметник, дієслово), де мовознавці більш-менш одностайні у визначенні їх категорій, навіть існування так званих нових частин мови (до яких належить частка) піддається сумніву.

Вперше частку як окрему частину мови було визначено в російському мовознавстві в кінці ХІХ століття, хоча термін particula вже існував в античній граматиці, яка запозичила його зі східних граматик. Вважається, що найбільше часток зустрічається в російській та німецькій мовах, про що свідчить велика кількість відповідних наукових досліджень. На жаль, в англійській граматиці цій частині мови приділяється незаслужено мало уваги, хоча активне вживання часток вважається однією з ознак доброго володіння мовою (особливо іноземною).

Актуальність теми. Робота присвячена дослідженню сполучуваності, парадигматики та вживанню модальних часток у сучасній англійській мові, які є одним із засобів вираження модальності та входять до складу власне частки як частини мови.

Увагу вчених привертали різноманітні аспекти дослідження часток у різних мовах: їх походження (О.В.Трофімова, 1965; Ю.Г.Скиба, 1980; М.Н.Рассоха, 1982; Е.Kцnig, 1989); граматичні особливості (В.Н.Жигадло, 1956; Б.О.Ільїш, 1971; В.А.Чолкан 1997); семантика (Л.С.Лев, 1987; О.В.Чернцова, 1996, К.Fabricz, 1989; С.Н.Schooneveld, 1989); синтаксичні функції (Т.М.Ніколаєва, 1985; Е.Hentschel, 1986); cтилістика їх вживання (Л.М.Чистякова, 1951); проведення контрастивного аналізу (J.Dahl, 1988; M.Nekula, 1996); класифікація (А.Т.Кривоносов, 1989; H.Weydt, 1989) та ін.

Незважаючи на велику кількість праць, присвячених часткам, існує небагато досліджень узагальнюючого характеру про основні ознаки саме модальних часток (як і часток взагалі) в англійській мові: частотні характеристики, синтагматичні зв’язки та парадигматичні відношення, а також особливості їх вживання в авторському стилі. Майже не висвітлено склад та ознаки модальних часток, їх кількісні параметри: широту сполучуваності, частоту вживання, а також кількість суттєвих синтагматичних і парадигматичних зв’язків у тексті.

Отже, актуальність теми зумовлена:

·

· відсутністю даних про основні параметри модальних часток у сучасній англійській мові, які були б отримані за допомогою об’єктивних методів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота затверджена Вченою Радою Чернівецького національного університету від 27 лютого 1997 р. (протокол №2) та виконана в руслі наукового дослідження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії, номер державної реєстрації 0199U001872.

Основною метою даної дисертації є комплексне дослідження англійських модальних часток та їх класифікація на основі семантичних та синтаксично-граматичних ознак.

Відповідно до поставленої мети виконуються такі основні завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Об’єкт дослідження становлять синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення та кількісні характеристики англійських модальних часток.

Предмет дослідження складає група модальних часток, яка охоплює 15 одиниць.

У роботі використовуються такі методи описового дослідження: контекстуальний, структурний, елементи етимологічного аналізу, трансформаційний, компаративний та дистрибутивно-статистичний. Застосування ряду основних статистичних прийомів та методів (критерію хі-квадрат, коефіцієнта взаємної спряженості та кореляційного аналізу) дає можливість встановити наявність синтагматичних зв’язків та парадигматичних відносин модальних часток та визначити їх міру.

Матеріалом дослідження послужили 16 творів англійської та американської прози ХХ ст. (загальний обcяг приблизно 1,8 млн. слововживань), а також двомовні, тлумачні та синонімічні словники англійської мови. Відносна похибка вибірки складає менше 5%. Аналізу піддано 6387 випадків вживання модальних часток, що сполучалися з 9 частинами мови та 9 різними групами слів.

Отже, на захист виносяться такі положення:

1.

2.

3.

4.

5.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:

·

· проаналізовано синтагматичні зв’язки та парадигматичні відношення між досліджуваними словами за допомогою статистичних методів;

· встановлено якісну та кількісну характеристики сполучуваності модальних часток в англійській мові;

· уточнено різні класифікації часток та запропоновано власну, враховуючи різні аспекти (їх сполучуваності, позиції в реченні, семантики та частотності);

· запропоновано процедуру визначення ядра та периферії часток;

·

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що проведене в ній дослідження поглиблює та розширює існуючі в сучасній лінгвістиці уявлення про частку як окрему частину мови, про синтагматичні та парадигматичні властивості модальних часток, доповнює відомі засоби їх дослідження новими прийомами та методами.

Практичне значення одержаних результатів. Робота містить результати дослідження групи модальних часток, що складають значні труднощі при вивченні іноземних мов. Ці результати можуть бути використані в практиці викладання англійської мови в школі і вузі, в лексикографії для написання словникових статей, при складанні довідників сполучуваності часток в англійській мові, у курсах лекцій з граматики та лексикології англійської мови і загального мовознавства, в перекладацькій практиці, а також при виконанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці комплексного підходу до опису модальних часток у сучасній англійській мові, в отриманні тих фактичних даних, на яких базується проведене дослідження, у здійсненні статистичної обробки та інтерпретації результатів.

Апробація. Основні результати дослідження, теоретичні положення та висновки були обговорені на спільному засіданні кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства і кафедри англійської мови, науково-теоретичних конференціях і семінарах аспірантів та асистентів Чернівецького національного університету, V Міжнародній науковій конференції Семантика мови і тексту (Івано-Франківськ, 1996), Міжнародній науковій конференції Проблеми зіставної семантики (Київ, 1999), Міжнародній науковій конференції Іноземна філологія на межі тисячоліть (Харків, 2000).

Публікації. Основний зміст дисертаційного матеріалу викладено у 8 публікаціях, які виконані автором самостійно.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Результати ілюструються таблицями та рисунками.

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, встановлено актуальність проведених досліджень та зв’язок роботи з науковими темами, визначено мету, завдання роботи та основні положення, які виносяться на захист, показано наукову новизну, теоретичну значущість і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі Модальні частки як засіб вираження модальності в сучасній англійській мові розглядаються теоретичні питання, пов’язані з проблемою модальності та засобами її вираження, критеріями класифікації слів за частинами мови, частиномовним статусом часток, їх походженням, різними підходами до класифікації часток. На основі вивченої літератури пропонується визначення модальних часток та описуються їх вихідні ознаки.

У другому розділі Лінгвостатистика, її методи та прийоми дослідження лексики розглядаються методи дистрибутивно-статистичного аналізу, в тому числі спеціальні статистичні прийоми та методи вивчення лексики: критерій хі-квадрат, коефіцієнт взаємної спряженості, кореляційний аналіз та методи визначення обсягу вибірки, які необхідні для проведення практичного дослідження

У третьому розділі Синтагматичні та парадигматичні відношення часток у сучасній англійській мові досліджується проблема сполучуваності слів, пропонується новий метод інвентаризації модальних часток. Наводяться дані, отримані в процесі статистичного аналізу та обробки синтагматичних зв’язків досліджуваних модальних часток із різними частинами мови та групами слів. Пропонується новий варіант класифікації на основі даних статистичного аналізу, розглядаються кількісні характеристики та особливості вживання досліджуваних модальних часток у художніх творах англійської та американської літератур. У розділі також досліджено парадигматичні відношення між модальними частками. На основі результатів кореляційного аналізу порівнюються основні групи модальних часток за даними словників та статистичного аналізу, а також розглядаються можливості їх відтворення українською мовою.

У висновках узагальнюються висловлені в роботі міркування та спостереження, підводяться підсумки проведеного дослідження та пропонуються шляхи подальшого вивчення проблемних питань.

У додатках подано шість таблиць. Повний обсяг дисертації складає 186 сторінок. Дисертація містить 17 таблиць і 22 рисунки. З них 11 таблиць і 18 рисунків включені до тексту дисертації. Бібліографія нараховує 207 назв (разом зі списком цитованих літературних джерел 223).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. Модальні частки як засіб вираження модальності

в сучасній англійській мові

Модальність, як ніяка інша мовна категорія, є предметом тривалих наукових суперечок. У результаті цього донині не існує єдиного загальновизнаного її визначення та важко знайти двох авторів, які б розуміли цю категорію однаково. Однак у сучасній лінгвістичній літературі модальність вважається функціонально-семантичною категорією, що виражає відношення висловлювання до дійсності, а також різні види суб’єктивної класифікації того, що повідомляється. Одним із лексичних засобів її вираження є частки.

Частки з’явилися в мові значно пізніше, ніж інші частини мови. Вони почали виділятися лише в середньоанглійській мові. Становлення часток в першу чергу пов’язане зі зміною сполучуваності деяких прислівників (М.Н.Рассоха). Основна частина часток (крім формотворчої to та заперечних not, no) має водночас модальні, емоційно-експресивні та інші відтінки і виражає їх нероздільно (Б.Е.Зернов), хоча з різним ступенем інтенсивності. Оскільки частки є одним із лексичних засобів вираження модальності, вважатимемо за доцільне визначити їх як модальні, беручи до уваги основну семантико-синтаксичну функцію цих часток, а саме вираження ставлення мовця до того, що повідомляється.

Згідно з цим, частки можна поділити на дві групи: 1) граматичні; 2) модальні. До граматичних належить формотворча частка to, яка виконує суто граматичні функції, та заперечні частки not, no, які не можна віднести до другої групи, оскільки заперечення має логічний характер, а не модальний (М.Гепл). Решту часток можна вважати модальними, а саме: even, only, just, also, too, almost, quite, simply, merely, else, right, then, either, alone, still, yet, solely, but...

Модальні частки мають послаблене лексичне значення, розмиту семантику, яка виявляється лише у зв’язку з іншими частинами мови та групами слів. У реченні вони вживаються з окремими словами або групами слів та займають препозиційне або постпозиційне положення.

Враховуючи результати основних досліджень та наявний у нас матеріал, модальні частки характеризуються:

1)

2)

3)

4)

Отже, серед англійських часток існує група слів, які за вищезгаданими ознаками можна вважати модальними частками.

РОЗДІЛ 2. Лінгвостатистика,

її методи та прийоми вивчення лексики

Будь-який науково-дослідницький метод, за В.І.Кодуховим, містить у собі саму методику (техніку, процедуру) використання прийомів та правил, останні складаються як із правил збирання матеріалу, одержання експериментальних даних, так і з правил їх обробки та отримання висновків. Найбільша складність опису лінгвістичного матеріалу полягає в пошуку оптимальних способів оперування ним. Для опису змістових якостей лінгвістичного знаку, який має як форму, так і зміст, часто використовуються формальні характеристики, тобто такі, які безпосередньо пов’язані з планом змісту (синтагматика, парадигматика). Завдяки цьому перевіряються інтуїтивні припущення та об’єктивно встановлюються змістові характеристики.

Лексичний склад мови можливо досліджувати за допомогою статистичних методів та прийомів, для встановлення певних закономірностей та надання тим або іншим висновкам доказової сили. З цією метою в роботі використовується критерій хі-квадрат (2), що служить для визначення наявності синтагматичних зв’язків модальних часток із різними частинами мови та групами слів. За допомогою його можна виявити існування як розбіжностей, так і відповідностей між частотами величин, що досліджуються. Для визначення 2 ми користувалися такою формулою:

2=, (2.1)

де a, b, c та d емпіричні величини, отримані при аналізі текстів; N загальна кількість спостережень.

Тлумачення отриманого результату залежить від числа ступенів свободи, яке для багатопільних таблиць при розрахунках 2 вираховується за формулою:

df = (r1)(c1), (2.2)

де r число горизонтальних рядків у таблиці; с число вертикальних стовпчиків. Для df=1 критичне значення 2=3,84, нижче якого отримані дані вважаються статистично несуттєвими.

Сума 2 дозволяє лише визначити існування або відсутність зв’язку, однак не його міру. Міру зв’язку між досліджуваними словами можна визначити за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості (К):

К= (2.3)

для чотирипільних таблиць формула може трансформуватися наступним чином:

К=. (2.5)

Крім критерію 2 та коефіцієнта взаємної спряженості (К) ми використовували для дослідження парадигматичних зв’язків також кореляційний аналіз, який проведено за допомогою формули:

(2.6)

де r коефіцієнт лінійної кореляції; сума величин, одержаних за результатом тієї або іншої операції; xі значення першої ознаки (тобто показник першого слова); yі значення другої ознаки (тобто показник другого слова); середня (теоретична) величина значень першої ознаки; середня величина другої ознаки.

Величина коефіцієнта кореляції коливається в межах від -1 до +1 або, іншими словами, від нуля до одиниці зі знаком “плюс“ або “мінус”. Якщо між ознаками немає ніякої статистичної залежності, величина коефіцієнта кореляції буде дорівнювати нулю або бути близькою до нуля. Якщо, навпаки, між дослідженими явищами спостерігається дуже сильна залежність, величина коефіцієнта кореляції буде наближатися до 1. Максимальною величиною коефіцієнта кореляції може бути одиниця. Чим ближче показник до його максимальної величини, тим тісніші семантичні зв’язки слів. Отже, величина коефіцієнта кореляції вказує на ступінь зв’язку між явищами, а його знак на характер такого зв’язку.

Названі статистичні методи ми використали при дослідженні синтагматичних зв’язків, парадигматичних відносин та особливостей вживання англійських модальних часток.

РОЗДІЛ 3. Синтагматичні та парадигматичні відношення часток у сучасній англійській мові

У роботі запропонована процедура інвентаризації часток, яка базується на традиційному розподілі слів за частинами мови. Було проаналізовано 15 слів, які традиційно вважаються частками в англійській мові, а саме: even, only, just, also, too, almost, quite, simply, merely, else, right, alone, still, either. Крім того, до цієї групи, на наш погляд, необхідно включити модальну частку then, яка згадується в працях зарубіжних авторів (D.Nehls), де вважається, що німецька модальна частка denn відповідає англійській then, наприклад: Was sagst du, heiЯt er nicht Peter? Wie heiЯt er denn? = What did you say, his name is not Peter? What’s his name then?

До розряду модальних часток, згідно з встановленими нами ознаками, належать такі слова: even, only, just, also, too, almost, quite, simply, merely, else, right, alone, still, either, then. Вибір саме цих часток (хоча в англійській мові існує більше модальних часток) для подальшого лінгвістичного дослідження визначено такими міркуваннями:

·

· Найбільш чітким відокремленням функціональних ознак цих часток з їх омонімами, які належать до інших частин мови.

· Всі ці модальні частки відносяться дослідниками до різних семантичних підгруп. Частки only, almost, merely, alone обмежувальні; even, just, quite, simply, else, right, then, still підсилюючі; also, too, either зв’язуючі.

Як відомо, частки мають здатність приєднуватись не тільки до окремих слів, але й до груп слів. Вони можуть надавати додаткового значення як слову, так і цілому реченню, тому в цій частині дослідження розглядається сполучуваність часток як із різними частинами мови, так і з групами слів, що оптимально простежується на текстовому матеріалі. Тому наступним кроком нашого дослідження було звернення до літературних текстів. Матеріалом статистичного аналізу стала суцільна вибірка обсягом 6387 словосполучень. Із текстів були виписані речення, де вживаються модальні частки з різними частинами мови та різночастиномовними групами слів. Так була сформована дистрибутивна картотека, яка складалася з 6387 речень. Усі слова картотеки, які сполучалися з частками, були поділені за належністю до різних частин мови у традиційному тлумаченні (наприклад: Part+Pron (only you)). Оскільки синтагматичні зв’язки модальних часток обмежувалися не тільки сполучуваністю з окремими словами, а також і з групами слів, то всі різночастиномовні групи слів були поділені за принципом тотожності конструкцій: Part+Adj+Noun (even bigger animal).

На основі прикладів було складено дві багатопільні таблиці, за якими визначено широту сполучуваності досліджених часток. Так, наприклад, частка only має найбільший показник широти сполучуваності 1, тобто вона сполучається з усіма частинами мови та з усіма групами слів (далі just (0,89), even, also та simply (0,78)). Широта сполучуваності часток either та then із різними частинами мови дорівнює 0 (цим часткам властиво приєднуватись до груп слів). Таким чином, сполучуваність модальних часток має вибірковий характер. Було встановлено, що вона знаходиться в тісному зв’язку з позицією частки в реченні за принципом: чим довільніша позиція, тим більший показник широти сполучуваності.

Наступний етап дослідження вивчення синтагматичних відносин модальних часток з використанням статистичних методів: критерію хі-квадрат (2) та коефіцієнта взаємної спряженості (К).

Проаналізувавши результати, отримані за допомогою об’єктивних методів дослідження, ми запропонували декілька можливих класифікацій модальних часток: за кількістю статистично релевантних величин 2 та К; за вживаністю з певною частиною мови;

за позицією.

Зупинимося на першій класифікації. За кількістю статистично релевантних величин 2 та К виявлено 4 групи модальних часток: до першої належать частки універсального вжитку, які мають статистично релевантні зв’язки з усіма частинами мови. Це лише найчастотніша частка only, що, ймовірно, пояснюється її вільною позицією в реченні.

Друга група це частки, що мають чотири і більше статистично суттєвих зв’язків: even, just, almost, quite.

До третьої групи можна віднести частки, що мають статистично суттєві зв’язки лише з трьома й менше частинами мови (also, too, simply, merely, else, right, alone, still).

Четверту групу складають частки, які не мають жодних статистично суттєвих зв’язків із частинами мови: then, either. Відсутність статистично релевантних зв’язків пов’язана з низькою частотністю вживання часток у текстах художніх творів або з тим, що ці частки приєднуються до груп слів, а не до окремого слова.

Що стосується другої можливої класифікації, тобто вживаності часток із певною частиною мови, то аналіз засвідчує, що деякі частки мають дуже тісні домінуючі зв’язки з якоюсь однією частиною мови. Так, наприклад, частку else можна назвати займенниковою, бо в конструкції займенники + else вона отримує релевантні 2= 2451,37 та К= 0,7. Ця частка має ще один статистично суттєвий зв’язок iз прислівниками, проте зі значно меншим К= 0,03. З іншими частинами мови синтагматичні зв’язки або взагалі відсутні, або дуже нечисленні. За цим принципом, тобто за величинами 2 та К, на нашу думку, частки доказово можна класифікувати таким чином:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

На кількість статистично суттєвих зв’язків вплинуло, в першу чергу, частотність вживання часток та їх позиція в реченні. Чим сильніше зафіксована позиція часток у реченні, тим менше статистично релевантних зв’язків. Що стосується другої класифікації, то на вживаність часток з певною частиною мови, ймовірно, впливає їх етимологія. Так, у певних випадках (наприклад у реченні: You are quite right) дуже складно визначити, чи слово quite характеризує дію або означає якості та ознаки як прислівник, чи лише підсилює слово, до якого воно відноситься. Це пояснюється тим, що, “дієслівні” та “прикметникові” частки не втратили семантичного зв’язку з прислівниками.

Оскільки частки мають властивість сполучатися не тільки з окремими частинами мови, а й iз різними групами слів, то слід враховувати і їх сполучуваність з останніми. Слова even, only, too, then, either статистично значущі в кінці речення або секції речення (під секцією речення ми розуміємо підрядне речення, яке містить у собі підмет та присудок). Крім того, even, only, too мають статистично суттєві зв’язки і з іншими групами слів. Частки just, almost, quite, merely мають 1-2 статистично релевантні зв’язки в середині речення, проте жодного на його початку або в кінці. Відзначимо, що для alone та else взагалі не характерно приєднуватись до груп слів, тому поодинокі випадки сполучуваності цих часток із групами слів є статистично несуттєвими.

Необхідно зазначити, що зв’язуюча частка also (як відомо, вона може бути як препозиційною, так і постпозиційною) це єдина частка, що є статистично релевантною на початку речення (2= 371,02; К=0,509), тобто підсилює ціле речення та виділена комою на письмі. З іншими групами слів її зв’язки несуттєві.

У ході дослідження було встановлено також, що частки можуть займати різні позиції в реченні: прислівну або детермінантну (тобто, за Н.В.Гуйванюк, виступати ускладнюючим компонентом загальної семантичної структури речення). З цієї точки зору досліджені частки можна розподілити на такі групи: частки, що можуть займати прислівну та детермінантну позиції: even, only, also, too; детермінантні частки: then, either; прислівні частки: just, almost, quite, simply, merely, else, right, alone, still.

Отже, врахувавши позицію та сполучуваність модальних часток як із різними частинами мови, так і з групами слів, ми запропонувати свої варіанти їх класифікації.

Далі в роботі розглядаються особливості вживання модальних часток у творах англійських та американських письменників. Одне з завдань це встановлення залежності кількості часток у творі від періоду його написання та визначення деяких відмінностей у вживанні модальних часток у творах англійських порівняно з творами американських письменників. Отже, результати такі:

·

· Частка almost має статистичну значущість тільки у творах англійців, на противагу right в американців.

Наступний етап це визначення міри парадигматичних зв’язків слів за допомогою кореляційного аналізу. Можна відзначити, що хоча досліджувані частки характеризуються великою кількістю синтагматичних зв’язків, проте порівняно невеликою парадигматичних. Найбільша кількість парадигматично суттєвих зв’язків у частки almost. Частки alone, right, else не мають жодного статистично релевантного парадигматичного зв’язку.

Очевидно, що кількість парадигматичних зв’язків є результатом складної взаємодії частоти вживання слова, широти сполучуваності, числа його синтагматичних зв’язків. Так, наприклад, only (також even та just) має високу частотність вживання, велику кількість синтагматичних та парадигматичних зв’язків. Саме ці слова складають ядро групи, тобто, за В.Я.Плоткіним, субстантні якості only, even та just найбільш адекватні функціональній природі модальних часток.

Частки too та quite відзначаються середніми показниками частотності та порівняно великою кількістю синтагматичних зв’язків, проте вони мають лише 2 статистично релевантних парадигматичних зв’язки. Ці слова, мабуть, знаходяться на межі ядра та периферії групи, тобто певні ознаки дозволяють їм входити до ядра групи (частотність, кількість синтагматичних зв’язків тощо), інші (число парадигматичних зв’язків, вибіркова сполучуваність та інше) не дозволяють їм потрапити до ядра.

Цікаво, що хоча almost та also середньочастотні частки, проте вони майже вдвічі менше зустрілись в опрацьованих нами творах порівняно з too та quite. За своєю вживаністю almost та also мають багато синтагматичних і парадигматичних зв’язків, тобто вони можуть вживатися з різними членами речення та приєднуватись до більшості частин мови та груп слів. Все це, на нашу думку, дає підставу для їх входження до ядра. Simply та merely з тих самих міркувань теж вважаємо ядровими.

Решта часток else, right, alone, still, either, then, на наш погляд, знаходяться на периферії на різних відстанях від ядра. З одного боку, вищезгадані ознаки цих слів дозволяють їх входження до групи модальних часток, з іншого особливості семантики, синтагматичні, парадигматичні властивості та кількісні характеристики перешкоджають їх проникненню до ядра.

За результатами кореляційного аналізу, в цілому, можна зазначити, що проаналізована група модальних часток демонструє не досить тісну лексико-синтаксичну єдність, що підтверджується великою кількістю слабких парадигматичних зв’язків та величинами коефіцієнтів кореляції зі знаком мінус. Мабуть, це викликано тим, що проаналізовані частки належать до різних семантичних підгруп та відзначаються не зовсім подібною дистрибуцією.

Далі у дослідженні окремо розглядається кожна семантична підгрупа модальних часток. Так, до зв’язуючих часток входять also, too, either, які мають певні характерні ознаки. За своїм вживанням ці частки переважно постпозиційні (крім also), тобто знаходяться після слова або групи слів, до якої вони належать; частка also може з’являтися в різних синтаксичних позиціях, тоді як either тільки в кінці речення, а too в кінці речення та після підмета. Сполучуваність цих часток вибіркова та залежить від їх позиції в реченні, тобто also з менш фіксованою позицією має значно більшу кількість статистично суттєвих зв’язків, яка підтверджується кількістю релевантних величин 2, а either значно меншу; у середині групи існує лише один сильний парадигматичний зв’язок tooeither; частотність їх вживання середня; всього зв’язуючі частки становлять 14,64 % від загальної кількості досліджених часток; зв’язуючі частки прислівно-детермінантні за позицією (крім either, яка є суто детермінантною).

Підсилюючі частки це найчисленніша група. До неї належать even, just, quite, simply, else, right, still та then, які мають такі ознаки: за своїм вживанням вони переважно препозиційні (крім постпозиційних else та then); сполучуваність підсилюючих часток вибіркова; у середині групи існують такі сильні парадигматичні зв’язки: evensimply, evenjust, simplyjust, quitesimply; частотність вживання even та just висока, quite, simply, else середня, right, still та then низька; підсилюючі частки складають 54,58% всіх досліджених слів; за позицією вони прислівні (крім even прислівно-детермінантної та then детермінантної). Група підсилюючих часток розпадається на такі підгрупи: видільно-підсилюючі частки (even, just, simply), уточнюючу (right), емоційно-експресивнi (still, quite), емфатичну (then), доповнюючу (else).

Ще одна семантична група обмежувальні частки only, almost, merely та alone, які характеризуються тим, що за своїм вживанням переважно препозиційні (крім постпозиційної alone); частка only може з’являтися в різних синтаксичних позиціях, almost, merely та almost перед словами, які вони пояснюють, alone після іменника або займенника; обмежувальна частка almost це єдина модальна частка, з вилученням якої речення змінює свій зміст на протилежний; сполучуваність цих часток також вибіркова, вона теж залежить від їх позиції в реченні; у межах групи існує три сильних парадигматичних зв’язки onlyalmost, merelyonly, almostmerely; оnly найчастотніша частка, аlmost та merely середньочастотні, alone низькочастотна; у середньому відношення загальної кількості обмежувальних часток до решти в нашому дослідженні становить 29,58%; за позицією всі частки прислівні (крім only, яка є прислівно-детермінантною).

У роботі також розглядаються можливості відтворення модальних часток українською мовою. В лінгвістиці існує твердження про принципову неможливість перекладу часток. Певною мірою вживання часток необхідно не стільки засвоїти, як опанувати (Т.М.Ніколаєва). Проаналізувавши переклад художніх творів, ми прийшли до висновку, що кожна модальна частка має свій відповідник в українській мові, який вживається при перекладі, хоча часто частки перекладаються за допомогою різних лексичних засобів, щоби якомога точніше передати зміст та різні модальні відтінки речення.

Підсумовуючи результати дослідження, відобразимо основні характеристики модальних часток в єдиній інтегруючій таблиці:

Таблиця 1

Ознаки модальних часток

Част-ки | Позиція | Семантика | Сполучу-

ваність | Частот-

ність

even | препозиційна

прислівно-

детермінантна | підсилююча

(видільно-

підсилююча) | універсально-

частиномовна | високо-

частотна

only | препозиційна

прислівно-

детермінантна |

обмежувальна | універсально-

частиномовна | високо-

частотна

just | препозиційна

прислівна | підсилююча

(видільно-

підсилююча) | універсально-

частиномовна | високо-

частотна

also | препозиційно-

постпозиційна

прислівно-

детермінантна |

зв’язуюча |

дієслівна |

середньо-

частотна

too | постпозиційна

прислівно-

детермінантна |

зв’язуюча |

займенникова | середньо-

частотна

almost | препозиційна

прислівна | обмежувальна | універсально-

частиномовна | середньо-

частотна

quite | препозиційна

прислівна | підсилююча

(емоційно-

експресивна) |

прикметни-

кова | середньо-

частотна

simply | препозиційна

прислівна | підсилююча

(видільно-

підсилююча) |

дієслівна | середньо-

частотна

merely | препозиційна

прислівна | обмежувальна | дієслівна | середньо-

частотна

else | постпозиційна

прислівна | підсилююча

(доповнююча) | займенникова | середньо-

частотна

right | препозиційна

прислівна | підсилююча

(уточнююча) | прийменни-

кова | низько-

частотна

alone | постпозиційна

прислівна | обмежувальна | іменникова | низько-

частотна

still | препозиційна

прислівна | підсилююча

(емоційно-

експресивна) | прикметни-

кова | низько-

частотна

either | постпозиційна

детермінантна | зв’язуюча | приєднується до групи слів | середньо-

частотна

then | постпозиційна

детермінантна | підсилююча

(емфатична) | приєднується до групи слів | низько-

частотна

У висновках узагальнюються міркування й спостереження, підводяться підсумки проведеного дослідження.

Отже, проведене нами дослідження модальних часток дало можливість встановити на об’єктивній формалізованій основі:

·

· кількість синтагматичних і парадигматичних зв’язків модальних часток;

· особливості вживання досліджуваних часток;

·

· можливості відтворення модальних часток українською мовою.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Кушнірик А.В. Модальні частки в сучасній англійській мові (сполучуваність, парадигматика та вживання). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 германські мови. Львівський національний університет. Львів, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню сполучуваності, парадигматики та вживанню англійських модальних часток.

Послідовно розглядаються проблема модальності, основні підходи та критерії поділу слів за частинами мови, походження і визначення часток, їх модальні ознаки та принципи класифікації.

На основі елементів описового методу (контекстуального та дистрибутивно-статистичного) проводиться інвентаризація групи, визначається її ядро та периферія, установлюються частотні характеристики.

У роботі здійснюється компаративних аналіз синтагматичних зв’язків та парадигматичних відносин між досліджуваними словами та порівнюються особливості вживання модальних часток в авторському стилі, на основі цього пропонується об’єктивна класифікація модальних часток та визначаються їх характерні ознаки.

Ключові слова: модальність, частка, статистичні прийоми та методи, сполучуваність, синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення, ядро, периферія.

АННОТАЦИЯ

Кушнирик А.В. Модальные частицы в современном английском языке (сочетаемость, парадигматика и употребление). Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 германские языки. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2001.

Диссертация посвящена исследованию сочетаемости, парадигматики и употреблению английских модальных частиц.

Последовательно рассматриваются проблема модальности, основные подходы и критерии деления слов на части речи, происхождение и определение частиц, их модальные признаки и принципы классификации.

На основе элементов описательного метода (контекстуального и дистрибутивно-статистического) проводится инвентаризация группы, определяется её ядро и периферия, устанавливаются частотные характеристики.

В роботе проводится компаративный анализ синтагматических связей и парадигматических отношений между исследуемыми словами, а также сравниваются особенности употребления модальных частиц в авторском стиле, на основе этого предлагается объективная классификация модальных частиц и определяются их характерные признаки.

Ключевые слова: модальность, частица, статистические приёмы и методы, сочетаемость, синтагматические связи, парадигматические отношения, ядро, периферия.

RESUME

Kushniryk A.V. Modal Particles in Modern English (Valency, Paradigmatics and Usage). Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10.02.04 Germanic Languages. Ivan Franko National University in L’viv, 2001.

The thesis presents a statistical investigation of modal particles in Modern English.

These particles as means of expressing modality have such peculiarities:

·

· Omission of a modal particle (except almost) doesn’t change the content of a sentence, but makes it only less emotional (ex: Just do it now = Do it now).

· Each modal particle is translated into any foreign language not only by one and the same equivalent but with the help of various lexical, syntactical, phonetical, etc. means;

· The modal particles can’t be modified by any other word (except another particle).

The modal particles are divided into three semantic groups: connecting (also, too, either), restrictive (only, almost, merely, alone) and intensifying which include emphasising (even, just, simply), specifying (right), emotional expressive (still, quite), emphatic (then), additive (else).

In the sentence the modal particles just, almost, quite, simply, merely, else, right, alone, still occupy contact position (when the particle is placed just before the word it intensifies). Some particles, among them then, either, are only used in determinant position (when the particle intensifies the whole sentence),