Дисертацією є рукопис
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
КРИВОРУЧКО Іван Митрофанович
УДК. 631.15 : 63.001.8
ОРГАНІЗАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ
Спеціальність 08.02.03. - Організація управління, планування
і регулювання економікою
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Кропивко Михайло Федорович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри інформаційно-
консультаційного обслуговування АПК
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Крисальний Олександр Васильович,
Інститут аграрної економіки УААН,
завідувач відділу
кандидат економічних наук
Лобанов Микола Іванович,
Таврійська державна агротехнічна академія,
директор інформаційно-консультаційного центру
“Агро-Таврія”
Провідна установа: Інститут економічного прогнозування
Національної академії наук України
Захист дисертації відбудеться 20 листопада 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.
Автореферат розісланий 17 жовтня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук,
професор, член-кореспондент УААН М.Й.Малік
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах трансформації організаційно-правових форм господарювання на селі і створення ринкової інфраструктури існуюча система управління агропромисловим комплексом вже не відповідає новим виробничим відносинам, в основу яких покладено приватну власність на землю і майно. Активізація процесів реформування агропромислового комплексу відповідно до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року зумовила необхідність прискорення структурної перебудови його системи управління.
Важливими елементами такої перебудови є удосконалення системи інформаційного забезпечення органів управління АПК, сільськогосподарських товаровиробників, інших операторів аграрного ринку, впровадження в їх повсякденну роботу сучасної комп’ютерної техніки та створення в АПК єдиного інформаційного простору, зорієнтованого на забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах.
Наукові основи організації управління АПК висвітлені в працях А.Аганбегяна, В.Амбросова, А.Афанасьєва, В.Більського, О.Бугуцького, М.Вітковського, П.Гайдуцького, М.Дем’яненка, Й.Завадського, Ю.Коваленка, О.Крисального, М.Кропивка, І.Лукінова, А.Модіна, В.Месель-Веселяка, П.Саблука, А.Ситника, С.Тивончука, В.Юрчишина, О.Шпичака та інших.
Починаючи з 50 –х років минулого століття для вирішення складних економічних задач почали застосовувати обчислювальну техніку. У дослідженнях, проведених В.Глушковим, А.Німчиновим, Н.Федоренком, В.Міхалевичем, В.Волковичем обґрунтовані теоретичні положення застосування автоматизованих систем в управлінні, розроблені ефективні економіко-математичні моделі економічного планування та прогнозування.
Разом з тим при переході до ринкової економіки питання організації управління АПК вимагають нових підходів і тісно пов’язані з інформаційним забезпеченням управління всіх рівнів. Окремі аспекти цієї проблеми, стосовно умов ринкової економіки, знайшли висвітлення в наукових працях М.Кропивка, Ю.Коваленка, М.Лобанова та інших. Проте системні дослідження проблеми організації інформаційного забезпечення управління АПК за умов ринкової економіки проводились недостатньо. Тому велике наукове і практичне значення проблеми та її специфічність обумовили вибір і актуальність теми, структурну побудову роботи і характер дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою роботи відділу інформатики Інституту аграрної економіки УААН по даній проблемі. В основу дисертаційної роботи покладено результати багаторічних досліджень автора (1974–2001 роки) з питань використання інформаційних технологій та комп’ютерної техніки у сільському господарстві, виконані в рамках: Завдання 01 Проблеми 0.80.07 “Розвинути і ввести в експлуатацію головні АСУ виробництва сільськогосподарської продукції на всіх рівнях управління (АСУ-сільгосп другої черги) з урахуванням взаємодії з галузями агропромислового комплексу”, затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР 4 вересня 1981 року; Програми інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 рр., затвердженої наказом Мінсільгосппроду України від 09.06.97 № 182 (автор є співвиконавцем Програми); науково-технічної програми УААН на 1996–2000 рр. “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”, затвердженої постановою Президії УААН 28 грудня 1996 року № 21 (автор є співвиконавцем підпрограми “Інформатизація агропромислового виробництва в перехідний період до ринку”, № державної реєстрації 199V002408); завдання Національної програми інформатизації на 2000–2002 роки “Створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення агропромислового комплексу”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 липня 2000 року № 1851-ІІІ.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є систематизація та розвиток теоретичних і методологічних положень організації інформаційного забезпечення управління АПК та розробка на цій основі рекомендацій щодо його удосконалення та запровадження.
Виходячи з поставленої мети до задач дослідження входило:
·
вивчення методів та функцій управління АПК за ринкових умов;
·
визначення місця і ролі інформації в ресурсному забезпеченні управління АПК;
·
розкриття особливостей інформаційно-комунікаційних потоків у системі управління АПК;
·
аналіз стану інформаційного забезпечення управління АПК;
·
розробка пропозицій щодо вдосконалення системи інформаційного забезпечення апарату Міністерства аграрної політики України;
·
обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення процесів збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації для забезпечення управлінської діяльності в системі АПК;
·
розробка пропозицій щодо механізмів впровадження нових інформаційних технологій для підвищення ефективності всіх рівнів управління АПК.
Об’єктом дослідження визначені органи управління галузями, підприємствами й об’єднаннями АПК та організація їх інформаційного забезпечення.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні питання організації інформаційного забезпечення управління АПК та сукупність організаційно-економічних і технічних заходів, спрямованих на підвищення його ефективності.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження послужили діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ринкової економіки, розвитку АПК, удосконалення організації управління та його інформаційного забезпечення, використання системного аналізу, економіко-математичних моделей, нових інформаційних технологій. У дослідженні застосовувались такі методи: історико-еволюційний, абстрактно-логічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, монографічний, експериментальний та ін.
Інформаційною базою дослідження були відповідні законодавчі та правові акти України з питань реформування аграрного сектору економіки України та інформатизації, офіційні дані Держкомстату, Мінагрополітики, літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження проблеми систематизовані теоретичні основи і методологічні принципи організації інформаційного забезпечення управління АПК, що дозволило на їх основі розробити цілісну систему організаційно-економічних і технічних заходів по підвищенню його ефективності.
Наукову новизну основних результатів дисертаційного дослідження становлять:
·
доповнення теоретичних та методологічних аспектів управління щодо складу та змісту базових функцій управління АПК за ринкових умов, а також систематизація методів, за допомогою яких вони реалізуються, і зокрема, обґрунтування доцільності функціонального підходу, уточнення основних функцій Міністерства аграрної політики України та визначення методів управлінської діяльності за ринкових умов господарювання;
·
визначення ролі і місця інформації в системі ресурсного забезпечення управлінської діяльності в нових умовах, систематизація видів інформаційних ресурсів, що використовуються в управлінні АПК та дослідження рівня попиту на них різних рівнів управління АПК;
·
розкриття складових перспективних інформаційних технологій для використання в управлінні АПК з застосуванням телекомунікаційних технологій для оперативного інформування учасників аграрного ринку, і в першу чергу, сільськогосподарських товаровиробників;
·
обґрунтування організаційно-методологічних засад побудови системи інформаційного забезпечення управління АПК з використанням розподіленої бази даних, комп’ютерних мереж та Web-технологій, а також розробка схеми взаємодії функціональних підсистем інформаційної системи (ІС) АПК з розподіленою базою даних та спеціалізованими системами збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації. Новітній характер запропонованої системи полягає в поєднанні функціональних, забезпечуючих підсистем та систем збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації в цілісну систему інформаційного забезпечення управління АПК. В подібній постановці проблема іншими авторами не досліджувалась;
·
розробка організаційно-технологічної структури системи інформаційного забезпечення апарату Мінагрополітики України в складі інформаційно-комунікаційного центру, Web-сервера, локальної комп’ютерної мережі (ЛКМ), автоматизованих робочих місць (АРМ) управлінців з метою організації інформаційної взаємодії структурних підрозділів апарату міністерства з вищими органами державної влади, регіональними рівнями управління через інформаційно-комунікаційний центр та Internet;
·
економічно обґрунтовані технологічні схеми побудови корпоративної телекомунікаційної мультисервісної мережі та на її базі - спеціалізованих систем збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації, зокрема, законодавчої, правової, нормативно-довідкової та основних видів ринкової інформації. Новизна запропонованих схем полягає в обґрунтуванні доцільності створення сільськогосподарських Internet-сервіс-провайдерських центрів (вузлів), організації їх взаємодії з загальнодержавними транспортними телекомунікаціями та користувачами. Запропонований та економічно обґрунтований набір базових послуг такої мережі.
Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції і рекомендації, що містяться в роботі, спрямовані на організацію і удосконалення інформаційного забезпечення управління АПК за умов ринкової економіки. Практичне значення роботи полягає в тому, що основні результати дослідження використані: при розробці проекту Національної програми розвитку агропромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки, розділ “Наукове та інформаційне забезпечення”, при виконанні завдань Мінсільгосппроду України “Про створення інформаційно-аналітичної системи агропромислового виробництва” (наказ від 23 серпня 1996року №264), “Про програму інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 роки” ( наказ від 9 червня 1997року №182 ), Мінагрополітики України “Про вдосконалення роботи Web-серверу міністерства аграрної політики України” ( вказівка від 18 липня 2000року №20) та проекту Програми інформатизації АПК на 2001-2003 роки і на період до 2005 року.
Теоретичні положення та методологічні розробки були використані при підготовці методичних матеріалів, розробці технічних завдань на створення ІС АПК і знайшли практичне втілення у сільськогосподарській практиці при створенні ЛКМ у центральному апараті Мінагрополітики України та телекомунікаційного зв’язку з регіонами.
За безпосередньою участю здобувача розроблені: Концепція інформатизації сільського господарства України, 1993 р.; Технічне завдання на автоматизовану систему інформаційно-обчислювального забезпечення сільського господарства України (держава-товаровиробник), №3416 від 30.12.1993 р.; Галузевий Web-вузол з виходом у світовий інформаційний простір (робоча документація №3538 від 16.12.1997 р.); Технічне завдання на створення інформаційно-комунікаційного центру Мінсільгосппроду України, 1997 р.; Технічне завдання на створення системи цінового моніторингу продовольчого ринку України, 1997 р.; Технічне завдання на удосконалення системи соціально-економічного моніторингу, 1997 р.; Комп’ютерні мережі центрального апарату Мінагрополітики України (робоча документація № 3587 від 30.12.2000 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати і висновки, одержані в дисертації, є особистими розробками автора. По окремих публікаціях з питань застосування обчислювальної техніки в АПК, досвіду створення автоматизованих систем управління та інформатизації окремих галузей сільського господарства виділений особистий конкретний внесок автора по кожній публікації в списку робіт. Практичне впровадження та використання одержаних в дисертації результатів підтверджено довідками Мінагрополітики, Держкомстату України, Головного управління сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації, управління сільського господарства і продовольства Менської райдержадміністрації Чернігівської області, ВАТ “Красноколядинське” Талалаївського району Чернігівської області.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати досліджень оприлюднено на:
- науково-практичній конференції “Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин”, Київ, 6-7 червня 1995 р.;
- Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві України”, Київ, 21-22 жовтня 1998 р.;
- семінарі “Комп’ютерні технології в організаційній, навчальній та методичній роботі вищих аграрних закладів освіти”, Миколаїв, 13-15 жовтня 1999 р.;
- семінарі “Прикладні комп’ютерні програми для навчальної, наукової та організаційної роботи у вищих аграрних навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації”, Суми, 1-3 листопада 2000 р.;
- нараді-семінарі “Стан впровадження нових інформаційних технологій в центральному апараті Мінагрополітики України”, Київ, 21 березня 2001 р.;
- семінарі представників вищих аграрних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації “Можливості та організація впровадження інформаційно-пошукової системи законодавчих та правових документів “Право-М”, Київ, ВАТ “Агропромсистема”, 25-26 січня 2001 р.;
- міжнародній конференції “Роль аграрної інформації в процесі Європейської інтеграції”, Київ, 21–25 травня 2001 р.
Крім того, результати дослідження доповідались на засіданнях відділу інформатики Інституту аграрної економіки УААН, науково-технічних рад та колегій Мінагрополітики України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції висвітлені в 14 публікаціях по темі роботи (в т.ч. 1 монографія), загальним обсягом 5,3 друкованих аркуша. З них - 5 публікацій у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел із 158 найменувань, у т.ч. 7 іноземною мовою, додатків. Дисертація викладена на 170 сторінках комп’ютерного тексту, містить 36 таблиць і схем, 5 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі - “Теоретичні і методологічні засади організації інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом” - розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань організації інформаційного забезпечення управління АПК в перехідний період до ринкової економіки, обґрунтовується положення про те, що управління АПК, як керуюча система і форма суспільних відносин держави з сільгоспвиробниками, далеко виходить за межі лінійного адміністрування і є одним із найскладніших видів менеджменту в силу специфічних особливостей агропромислового виробництва (територіальна розосередженість, сезонність, велика кількість суб’єктів різних форм господарювання, значний ресурсний потенціал і т.п.). За умов переходу до ринкової економіки методи та функції управління АПК постійно розвиваються і поглиблюються. Так, виконані за методикою фундатора вітчизняної кібернетики В.М.Глушкова розрахунки показують, що загальна складність задач управління АПК у 2000 році порівняно з 1990 роком збільшилась щонайменше у 5 разів.
За умов переходу до ринкових відносин основною вимогою до системи управління є максимальне сприяння прояву мобілізуючого потенціалу приватного інтересу при збереженні можливостей централізованого впливу на формування макроекономічних пропорцій. Дотримання цієї вимоги забезпечується раціональним розподілом завдань і відповідальності між органами державного та господарського управління, підприємствами й об’єднаннями та органами громадського самоуправління у вигляді професійних і міжпрофесійних інституцій. Функції Мінагрополітики України, як провідної організації в мережі управлінських установ АПК, мають забезпечуючий характер і зосереджуються: на визначенні та реалізації засад аграрної політики; регулюванні продовольчого ринку за допомогою забезпечених фінансами державних програм; інспекційній діяльності; веденні обліку та аналізу сільськогосподарського виробництва; організації сервісного, науково-дослідного, інформаційно-консультаційного та кадрового забезпечення АПК (рис.1).
Рис.1. Функції Міністерства аграрної політики України в їх взаємозв’язку
При цьому мають застосовуватись переважно консультативно-орієнтуючий, програмно-цільовий та координаційно-узгоджувальний методи управління, які опосередковано впливають на господарські формування й орієнтують їх підприємницьку діяльність на основі прогнозування, індикативного державного планування та розробки і реалізації забезпечених фінансами програм розвитку галузей і регіонів АПК, регулювання продовольчих ринків, науково-консультаційного та інформаційного забезпечення виробничих структур.
Одним з основних завдань органів управління, науково-дослідних і навчальних установ системи АПК, професійних і міжпрофесійних об‘єднань, інших операторів аграрних ринків за нових умов господарювання стає створення, систематизація і розповсюдження сільськогосподарських інформаційних ресурсів з метою формування прозорого ринкового середовища та забезпечення ефективного управління діяльністю сільськогосподарських товаровиробників, інших операторів ринків продовольства і матеріально-технічних ресурсів.
Організаційно це можна вирішити за рахунок створення спеціалізованих систем збору та розповсюдження сільськогосподарської інформації і, зокрема, законодавчої, правової, нормативно-довідкової, цінової (кон’юнктурної), статистичної, оперативної, науково-технічної.
З огляду на забезпечуючий характер діяльності та значне ускладнення задач управління, підвищення ефективності діяльності персоналу міністерства і регіональних органів управління АПК, а також міжпрофесійних та професійних об‘єднань можна досягти лише за умов освоєння й використання ними елементів автоматизації їх праці шляхом застосування нових інформаційних технологій. Опитування керівників і спеціалістів господарств Менського та Талалаївського районів, управління сільського господарства і продовольства Менської райдержадміністрації Чернігівської області, Головного управління сільського господарства і продовольства Чернігівської облдержадміністрації, Мінагрополітики України показали, що на господарському рівні переважає інтерес до ринкової інформації (ціни на пальне, послуги, сільськогосподарську продукцію, матеріально-технічні ресурси для села), у той час як на районному - крім ринкової підвищеним попитом користується науково-технічна, оперативна та статистична інформація. На обласному рівні переважає використання науково-технічної, законодавчої та ринкової інформації, а на рівні міністерства –законодавчої, науково-технічної та оперативної інформації (рис.2).
Рис.2. Рівень попиту управлінських структур АПК на сільськогосподарські інформаційні ресурси
Аналіз світового досвіду використання та тенденцій у розвитку нових інформаційних технологій і систем забезпечення управлінської діяльності, а також результати вивчення попиту управлінців на окремі види інформаційних ресурсів свідчать, що основними складовими цих технологій мають бути:
·
спеціалізовані системи збору і розповсюдження сільсько-господарської інформації: законодавчої, правової та нормативно-довідкової, ринкової (цінової, статистичної, оперативної, науково-технічної);
·
розподілені бази (банки) даних;
·
комп‘ютерні технології обміну інформацією (в т.ч. локальні та розподілені комп‘ютерні мережі - Intranet, Internet, WEB – технології);
·
АРМи управлінців, економіко-математичні методи і моделі та програмні засоби підготовки управлінських рішень.
Інформатизація управління АПК є невід’ємною складовою аграрної та адміністративної реформ. Її розвиток передбачає побудову на єдиній методологічній і програмній платформі інформаційної системи та підготовку персоналу органів управління до роботи за умов глобальної інформатизації суспільства.
У другому розділі - “Сучасний стан і особливості організації системи інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом” - проаналізований стан інформаційного забезпечення органів управління АПК України, функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні аспекти побудови інформаційної системи.
Аналіз показує, що рівень оснащеності персональними комп’ютерами підприємств і організацій, що входять до сфери впливу Мінагрополітики України надто низький, в них із 22 управлінців лише 1 забезпечений персональним комп’ютером (табл. 1).
Таблиця 1
Забезпеченість персональними комп’ютерами управлінської діяльності окремих галузей АПК України
Галузі | Наявність ПК *
(шт.) | Темпи росту оснащеності ПК
за 1999 рік | Чисельність управлінців** (тис. чол.) | На скількох управлінців приходиться 1 ПК
на 1 січня 1999 р. | на 1 січня
2000 р. | на 1 січня 1999 р. | на 1 січня
2000 р.
Наявність ПК в Україні (всього) |
425331 |
472427 |
11,1 |
Х |
Х |
Х
На підприємствах і в ор-ганізаціях, що входять до сфери впливу Мін-агрополітики України |
13628 |
14486 |
10,6 |
330,5 |
313,7 |
21,7
В т.ч. по галузях:
- сільськогосподарське виробництво | 3072 | 3208 | 10,4 | 311,6 | 285,1 | 89,2
- харчова та переробна
промисловість | 10234 | 10270 | 11,4 | 19,9 | 19,1 | 1,9
Відношення кількості ПК в системі Мінагро-політики України до за-гальної кількості ПК в Україні (%) |
3,2 |
3,0 |
Х |
Х |
Х |
Х
*) - за даними державної статистичної звітності “Звіт про наявність парку обчислювальної техніки”
(форма 2-інф., поштова - річна);
**) - за даними державної статистичної звітності “Звіт про чисельність, склад і рух працівників, які
займають посади керівників та спеціалістів” (форма 1-К, поштова - річна).
При цьому темпи збільшення комп’ютерного парку в агропромисловому виробництві (10,6%) нижчі, ніж в цілому по державі (11,1%). В Головних управліннях сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій 1 комп’ютер припадає в середньому на 9 управлінців. Рівень оснащеності апарату Мінагрополітики України – 1 комп’ютер на 1,8 управлінця.
Разом з тим використання комп’ютерної техніки не досить ефективне. Вона зовсім не застосовується для моделювання та підготовки управлінських рішень, оптимізаційних розрахунків з метою програмування і планування розвитку АПК. Повільно впроваджуються комп’ютерні технології обміну інформацією між рівнями управління. Цілісної системи збору та розповсюдження сільськогосподарської інформації ще не створено. Саме тому система управління АПК у цілому зорієнтована на роботу в “ручному режимі” і базується, в основному, на висновках і пропозиціях фахівців, експертів без достатнього кількісного обґрунтування програм.
Основні причини цього – недостатнє використання в управлінській роботі нових інформаційних технологій, відсутність чіткого плану з координації робіт щодо інформатизації управлінської діяльності та належної уваги до цієї проблеми з боку органів управління АПК, керівників господарських формувань.
На підставі теоретичних розробок з побудови автоматизованих систем управління, враховуючи тенденції розвитку і використання інформаційних технологій, та виходячи із вимог часу обґрунтовані методологічні засади формування прогресивної системи інформаційного забезпечення управління АПК (рис.3).
Рис. 3. Схема взаємодії компонентів ІС агропромислового комплексу
Її основні складові:
·
розподілена база даних, розміщена на файл-серверах системи;
·
комп’ютерні мережі та Internet-технології обміну інформацією;
·
функціональні підсистеми інформаційної підтримки управління (прогнозування та планування розвитку АПК, фінансово-кредитної і податкової політики, реформування й підтримки ринкових механізмів, науково-технічної та соціальної, галузевої і регіональної політики);
·
забезпечуючі підсистеми (організаційного, математичного, технічного, телекомунікаційного забезпечення та електронного документообігу);
·
спеціалізовані системи збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації.
Опрацьована організаційно-технологічна структура системи інформаційного забезпечення діяльності апарату Міністерства аграрної політики України в складі інформаційно-комунікаційного центру, WEB–сервера, файл-серверів ЛКМ, АРМів (рис.4).
Рис.4. Структурна схема локальної комп’ютерної мережі
Мінагрополітики України
У третьому розділі - “Напрями удосконалення організації інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом” - визначено комплекс організаційно-економічних і технологічних заходів по удосконаленню організації і підвищенню ефективності інформаційного забезпечення управління АПК і, зокрема, по створенню телекомунікаційного середовища, організації збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації та вдосконаленню механізмів організації впровадження системи інформаційного забезпечення управління АПК, опрацьована технологічна схема побудови корпоративної телекомунікаційної мультисервісної мережі та інфраструктури сервісних формувань з надання послуг щодо інформування і комунікаційного обслуговування органів управління АПК, сільськогосподарських товаровиробників та інших операторів аграрного ринку (рис.5).
Рис.5. Структурна схема телекомунікаційної мультисервісної мережі агропромислового комплексу України
На базі використання можливостей цієї мережі економічно обґрунтовані організаційні схеми формування спеціалізованих систем збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації в АПК, зокрема: законодавчої, правової, нормативно-довідкової, цінової (кон’юнктурної), статистичної, оперативної, науково-технічної.
Для висвітлення роботи органів управління АПК та розповсюдження сільськогосподарської інформації масового використання опрацьовані організаційні, інформаційні, технічні і технологічні аспекти створення та розвитку WEB-серверу Мінагрополітики України, WEB-сторінок регіональних органів управління АПК.
По кожній із спеціалізованих систем проведені розрахунки прямого економічного ефекту від їх впровадження за методикою, розробленою автором. Основним чинником економічного ефекту у розрахунках прийнята економія витрат праці та коштів від впровадження систем. У загальному вигляді вона визначається за формулами:
,
де- річна економія часу пошуку документів після впровадження системи; - чисельність управлінських працівників і-го рівня управління (господарський, районний, обласний, державний); - кількість звертань до інформаційних ресурсів систем одного управлінця і-го рівня (за день); - час пошуку одного документа до впровадження системи (у хвилинах); - час пошуку одного документа після впровадження системи (у хвилинах); - річна економія коштів на пошук документів від впровадження системи; - середня погодинна оплата управлінського працівника і–го рівня; 224 - середній річний баланс робочого часу управлінських працівників (в днях); 60 - кількість хвилин у годині.
Разом з тим при визначенні прямого економічного ефекту кожної із спеціалізованих систем враховані й інші фактори.
Результати розрахунків прямого економічного ефекту від впровадження вищенаведених систем (табл.2) показують, що економія витрат праці за рік становитиме понад 7500 тис. годин, а економія коштів понад 15635 тис. гривень.
Таблиця 2
Підсумкові показники розрахункового прямого економічного
ефекту від впровадження систем збору і розповсюдження
сільськогосподарської інформації
Види інформації | Економія
витрат праці
за рік, тис. год | Економія
коштів за рік,
тис. грн.
Законодавча та правова | 603,9 | 3725,3
Нормативно-довідкова | 3856,8 | 2495,6
Статистична | 1219,0 | 66,0
Оперативна про стан АПК | 1545,5 | 2962,6
Цінова (кон’юнктурна) продовольчого ринку України | 241,5 | 6233,6
Науково-технічна | 33,6 | 152,4
Всього: | 7500,3 | 15635,5
Опосередкований річний економічний ефект від впровадження ІС АПК дорівнюватиме 22 – 23 млн. грн.
Проведені також розрахунки показників ефективності вкладення інвестицій у створення корпоративної мультисервісної мережі для обслуговування АПК (строк окупності, внутрішня норма прибутковості, рентабельність), що дозволило визначити етапи та черговість робіт по формуванню інформаційної системи АПК.
Ці розрахунки використані при розробці на замовлення Мінагрополітики України проекту Програми інформатизації АПК на 2001-2003 роки і на період до 2005 року.
ВИСНОВКИ
1.Основною вимогою до системи управління АПК в ринкових умовах є максимальне сприяння мобілізуючому приватному інтересу при збереженні можливостей централізованого впливу на формування макроекономічних пропорцій. Дотримання цієї вимоги забезпечується за рахунок раціонального розподілу завдань і відповідальності між органами державного, господарського та громадського управління АПК, активним використанням важелів непрямого впливу на дії учасників аграрного ринку та створення розвинутої системи інформаційного забезпечення.
2.З огляду на забезпечуючий характер діяльності, органи державного і громадського управління мають застосовувати переважно консультаційно-орієнтуючий, програмно-цільовий та координаційно-узгоджувальний методи впливу на господарські формування й орієнтувати їх розвиток на основі прогнозів, індикативних планів, розробки та реалізації забезпечених фінансами програм розвитку галузей і регіонів АПК, регулювання ринків продовольства та матеріально-технічних ресурсів, організації системи інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.
3.Підвищення ефективності управління за сучасних умов можливе лише на базі освоєння і використання нових інформаційних технологій. Складовими цих технологій мають бути: системи збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації за видами інформаційних ресурсів, розподілені бази (банки) даних, комп‘ютерні технології обміну інформацією, АРМи управлінців, економіко-математичні методи і моделі та програмні засоби підготовки управлінських рішень.
4.Аналіз стану інформатизації органів управління АПК свідчить, що цілісної системи збору та розповсюдження сільськогосподарської інформації в АПК ще не створено, а в управлінні використовуються лише окремі елементи нових інформаційних технологій.
5.В зв’язку з викладеним опрацьовані і пропонуються:
5.1.Систематизація видів інформації у ресурсному забезпечені управлінської діяльності;
5.2.Організаційно - методологічні засади побудови системи інформаційного забезпечення управління АПК з використанням розподіленої бази даних, комп’ютерних мереж та Web-технологій;
5.3.Схема взаємодії функціональних підсистем ІС АПК з розподіленою базою даних та спеціалізованими системами збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації;
5.4.Організаційно-технологічна структура системи інформаційного забезпечення апарату Міністерства аграрної політики України з використанням інформаційно-комунікаційного центру, Web-сервера, ЛКМ та АРМів управлінців;
5.5.Технологічні схеми побудови корпоративної телекомунікаційної мультисервісної мережі та на її базі - спеціалізованих систем збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації, зокрема, законодавчої, правової, нормативно-довідкової та основних видів ринкової інформації (кон’юнктурної, статистичної, оперативної, науково-технічної);
5.6.Розрахунки окупності інвестицій на створення корпоративної телекомунікаційної мультисервісної мережі та спеціалізованих систем збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації. Термін окупності становитиме 2,5 роки при нормі прибутку на інвестований капітал - 0.397. Опосередкований річний економічний ефект від впровадження системи інформаційного забезпечення управління АПК може бути в обсязі 22 - 23 млн. грн., а щорічна економія поточних витрат на управління - 15 млн. грн.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Швиденко М.З., Криворучко І.М., Гайдуцький П.І. Обчислювальна техніка і її застосування в АПК //Монографія. – К. : Вища шк., 1992. – 167 с., 8, 82 др. арк., (в т.ч. автора – С.6-20, С.141-166, особисто автором викладені стан та основні напрямки організації інформаційно-обчислювального забезпечення АПК, запропоновані АРМи агронома, зоотехніка, ветеринара, бухгалтера).
2.Криворучко І.М. Використання комп’ютерних технологій в державному управлінні агропромисловим виробництвом //Економіка АПК. 2000. – № 3. - С.23-28.
3.Криворучко І.М. Використання світових інформаційних ресурсів для потреб аграрного ринку України //Економіка АПК. 2000. – № 8. - С.80-89.
4.Криворучко І.М. Стан і перспективи технічного оснащення і програмного забезпечення інформаційної системи АПВ України //Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць. – К, 1999. – С.41-45.
5.Власенко В.О., Криворучко І.М. Проблеми входження інформаційно-аналітичної системи АПК у світовий інформаційний простір //Науково-технічна інформація. 2000. - №1. – С.20-25, особисто автором розроблена схема телекомунікаційної мережі Мінагрополітики України та проаналізовані діючі сільськогосподарські Web-сервери країн світу.
6.Шинкарук В.Ф., Криворучко И.М., Доляновская Л.К., Григорьев В.С. Опыт создания ОАСУ Госкомсельхозтехники Украинской ССР. - К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР,1984. – 16С., особисто автором викладені склад та зміст основних підсистем галузевої АСУ Держкомсільгосптехніки УРСР.
7.Криворучко И.М., Козис А.Н., Кашутин В.Н. Программный комплекс обмена данными между ЭБМ “Искра-555”, ЭБТ “Нева-501” и “ЕС ЭВМ” //Механизация и автоматизация управления. 1987. - № 4. – С. 35-36, особисто автором запропонована загальна схема міжмашинного обміну даними між ЄС ЕОМ, ЕБМ “Іскра-555” та ЕБТ “Нева-501”.
8.Гаца О., Криворучко І. Шляхи підвищення ефективності використання обчислювальної техніки в Держагропромі УРСР //Економіка Радянської України. 1988. - № 3. – С. 46-50, особисто автором проаналізований стан та запропоновані шляхи підвищення ефективності використання обчислювальної техніки в Держагропромі УРСР.
9.Криворучко І.М., Кривенко А.В. Раціони може оптимізувати комп’ютер //Пропозиція. 1999. - № 10. – С. 44-45, особисто автором розроблені алгоритми оптимізації годівлі худоби.
10.Криворучко І.М. Використання телекомунікацій та Web-технологій у забезпеченні навчальних закладів аграрної освіти інформаційними ресурсами //Прикладні комп’ютерні програми для навчальної, методичної та організаційної роботи у вищих аграрних навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації (Доповіді, виступи та повідомлення семінару 1-3 листопада, м.Суми). - К. : Аграрна освіта, 2001. - С. 33-37.
11.Криворучко І.М. Досвід впровадження та перспективи розвитку комп’ютерних технологій в аграрному виробництві //Комп’ютерні технології в організаційній, навчальній та методичній роботі вищих аграрних закладів освіти. Доповіді, виступи та повідомлення семінару 13-15 жовтня 1999 р., м. Миколаїв. К, 1999. – С. 26-31.
12.Криворучко І.М. Шляхи підвищення ефективності інформаційних технологій у сільськогосподарському виробництві // Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин. Матеріали науково-виробничої конференції. - К, 1995. - С. 14-15.
13.Криворучко І.М. Організація впровадження нових інформаційних технологій в Міністерстві аграрної політики України //Тези доповідей міжнародної конференції “Роль аграрної інформації в процесі Європейської інтеграції”, Київ, 21–26 травня 2001 року. В електронній формі - адреса , 8th Round table.
14.Криворучко І.М., Кривенко А.В., Борисенко В.Г. Система оперативного управління процесами годівлі птиці та вирощування кормових культур //Птахівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Випуск 51. Борки, 2001. – С.455-458, автором розроблені алгоритми розрахунку рецептів комбікормів і оптимально збалансованих раціонів годівлі птиці.
АНОТАЦІЇ
Криворучко І.М. Організація інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом.
Дисертацією є рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою, Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.
В дисертаційній роботі викладені основні результати комплексного дослідження теоретичних та методичних підходів організації системи інформаційного забезпечення управління АПК в умовах переходу до ринкових відносин, висвітлені концептуальні особливості участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні сільгосптоваровиробників. Узагальнені та обґрунтовані функціональні, організаційні, інформаційні і технологічні засади створення інформаційної системи АПК, обґрунтовані шляхи і механізми реформування інформаційної системи, опрацьовані рекомендації по її впровадженню, що дасть можливість удосконалити управління АПК, трансформувати інформаційні потоки між рівнями управління.
Пропозиції і рекомендації, що містяться в роботі, спрямовані на вдосконалення організації інформаційного забезпечення АПК в умовах переходу до ринкової економіки. Результати дослідження широко апробовані і впровадженні у виробництво.
Ключові слова: організація, агропромисловий комплекс, управління, інформатизація, інформаційне забезпечення, система, моніторинг, комп’ютерна мережа.
Криворучко И.М. Организация информационного обеспечения управления агропромышленным комплексом.
Диссертацией является рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой, Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2001.
В диссертационной работе изложены основные результаты комплексного исследования теоретических и методических подходов к системе организации информационного обеспечения управления агропромышленным комплексом в условиях перехода к рыночным отношениям, раскрыты концептуальные особенности участия государства в информационно-консультационном обеспечении сельхозпроизводителей на основе интегрированной многоотраслевой системы автоматизированного сбора и обработки информации на разных уровнях. Такая целостная система создается из разных организационно-экономических систем при соблюдении единых требований к программному обеспечению, технологии и развитию технической базы. Управление АПК, как управляющая система, является одним из наиболее сложных видов менеджмента, поскольку и само производство имеет специфику (территориальная расредоточенность, сезонность, большое количество субъектов разных форм хозяйствования, значительный ресурсный потенциал и пр.) и управление, как форма общественных отношений органов управления с сельскохозяйственными товаропроизводителями, выходит далеко за пределы линейного администрирования. Информатизация управления АПК является неотъемлемой составной аграрной и административной реформ. Проанализированы спрос на информационные ресурсы и организация использования информационных технологий в системе управления АПК на хозяйственном, районном, областном уровнях и в министерстве. Предложена схема организации системы информационного обеспечения управления АПК в составе функциональных, обеспечивающих подсистем, а также специализированных систем сбора и распространения сельскохозяйственной информации. Исследованы особенности организации системы информационного обеспечения аппарата министерства аграрной политики Украины и даны предложения по ее совершенствованию на базе использования АРМов, распределенного банка данных, ЛКМ и Web-технологий. Обобщены и обоснованы функциональные, организационные, информационные и технологические основы создания информационной системы АПК, предложены механизмы реформирования информационной системы, даны рекомендации по ее внедрению, что даст возможность усовершенствовать управление АПК, трансформировать информационные потоки между уровнями управления. Рассмотрены особенности организации создания современной телекоммуникационной сети АПК, набора ее базовых услуг и этапов внедрения. На основе использования возможностей такой сети обоснованы организационные схемы формирования специализированных систем сбора и распространения сельскохозяйственной информации в АПК, в частности законодательной, правовой, нормативно-справочной, ценовой (конъюнктурной), статистической, оперативной, научно-технической. Предложен комплекс организационно-экономических и технологических решений по совершенствованию организации и повышению эффективности информационного обеспечения управления АПК.
Предложения и рекомендации, содержащиеся в работе, направлены на совершенствование организации информационного обеспечения АПК в условиях перехода к рыночной экономике. Результаты исследований в достаточной мере апробированы и внедрены в производство.
Ключевые слова: организация, агропромышленный комплекс, управление, информатизация, информационное обеспечение, система, мониторинг.
Krivoruchko I.M. Organization of the informational supply for the management of AgroIndustrial complex.
The dissertation is the manuscript.
The dissertation on the receiving of scientific degree of the candidate of economics sciences on speciality 08.02.03 - The Organization of Management, Planning and Regulation of Economic, Institute of Agrarian Economics of UAAS, Kiev, 2001.
The theses contain main results of complex research on theoretical and methodical approaches to creation a system of informational supply for the management of agroindustrial complex (AIC) in the conditions of transition to the market relations; covered conceptual features of state participation in the information-consulting supply of agricultural producers; summarized and substantiated functional, organizational, informational and technological bases of creation of AIC information-analytical system; justified the ways and mechanisms of reforming the information system; given recommendations for its implementation that will give a possibility to improve the management of AIC, to transform information flows between the levels of management.
The proposals and recommendations, which are given in the work, are aimed on the improvements to organization of the informational supply of AIC in the conditions of transition to the market economy. The results of the research are widely tested and introduced into the production.
Key words: organization, agroindustrial complex, management, informatization, information-analytical supply, system, monitoring, computer network.
Підписано до друку 25 вересня 2001 року.
Формат 60 х 84 1/16. Папір друк.
Ум. друк. арк. 1,0. Обл. – вид. арк. 1,0.
Тираж 100 прим. Зак. № 287.
БОП ВАТ “Агропромсистема”.
02094, м.Київ-94, пр-кт Гагаріна, 23.
