НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛІСОВИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

УДК: 632.9 : 633.4

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНТОМОФАГІВ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ ГОРОХУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.09 – ЕНТОМОЛОГІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі екології і технології застосування ентомофагів та біологічно активних речовин (БАР) Інституту захисту рослин УААН

Науковий керівник – кандидат біологічних наук,

Тронь Микола Матвійович, провідний

науковий співробітник, Інститут захисту рослин УААН

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук

Шелестова Валентина Сергіївна,

професор кафедри ентомології та зоології

Національного аграрного університету

кандидат сільськогосподарських наук

Пащенко Володимир Миколайович,

головний агроном Агропромислової

корпорації “Велес“, м. Київ

Провідна установа – Полтавський державний сільськогосподарський інститут Міністерства аграрної політики України, кафедра екології та ботаніки, м. Полтава.

Захист дисертації відбудеться “15 ”червня 2001р. о 12 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою : 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус № 10

Автореферат розісланий “14“ травня 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ___________ Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Горох – головна культура в Україні, яка стабілізує проблему рослинного білка. Резервом підвищення урожайності і його якості є захист рослин від шкідників. Перед наукою і практикою постало завдання екологічного захисту гороху на основі раціонального використання природних регулюючих факторів агроценозів, а саме ентомофагів. Це можливо лише після детального вивчення екології, динаміки чисельності фітофагів і корисних комах в посівах гороху та проведення заходів, які підвищують ефективність ентомофагів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках тематичного плану відділу екології і технології застосування ентомофагів і БАР: Завдання 03.03 “ Розробити біологічні способи боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур як складової частини інтегрованого захисту рослин ”, державна реєстрація теми : № 01970012337.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення біоекологічних особливостей ентомофагів основних шкідників гороху і обгрунтування можливості проведення заходів, які підвищують ефективність корисних комах, для одержання якісної продукції та збереження навколишнього середовища.

В завдання роботи входило вивчення видового складу основних шкідників гороху та їх ентомофагів, уточнення синхронності сезонного розвитку і динаміки чисельності фітофагів та ентомофагів, і їх ролі в регулюванні чисельності шкідників гороху, дослідження різних прийомів підвищення ефективності ентомофагів та безпечного застосування хімічних засобів. Обгрунтувати систему захисту гороху, використовуючи різні прийоми в залежності від фази розвитку виду.

Об'єкт дослідження. Горох посівний, його основні шкідники та їх ентомофаги.

Предмет дослідження. Взаємовідносини між рослинами гороху, фітофагами, ентомофагами. Підсилення ролі останніх для обмеження шкідливості фітофагів.

Методи дослідження. Лабораторний – вивчали фази, строки, взаємодію і співвідношення фітофагів та ентомофагів. Лабораторно-польовий – використовували марлеві ізолятори. Польовий - вивчали динаміку чисельності фітофагів і ентомофагів на змішаному посіві з нектароносами, на токсикованих рослинах та на контролі, тобто чистому посіві гороху.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено структуру ентомокомплексу агроценозу гороху. Виявлено 34 види фітофагів, які належать до 7 рядів і 14 родин; 32 види ентомофагів шкідників гороху, що належать до 4 рядів і 9 родин, із яких – 62,5 % хижаки, а 37,5 % – паразити. Найбільш поширені (62,4 %) ентомофаги із родин: Aphidiidae, Coccinellidae, Syrphidae.

Вперше оцінено вплив технологій вирощування і біотичних факторів на сезонну динаміку чисельності шкідників гороху.

Встановлено, що нектароносні рослини сприяють зменшенню чисельності фітофагів на 14-31 % і достовірному зростанню на 27-43% чисельності Aphidius ervi Hal., Syrphus balteatus D., Coccinella 7-punctata L.та ін.

На основі біоценотичного підходу “рослина-живитель <–> фітофаг <–> ентомофаги” розроблено екологічно і економічно виважену систему інтегрованого захисту посівів гороху, що грунтується на використанні стійкого сорту, підсіві та обсіві поля нектароносами, врахуванні характеру заселення поля (крайове, суцільне) і використанні інсектицидів вибіркової дії та безпечному їх застосуванні.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена найбільш виважена для довкілля інтегрована система захисту гороху від основних шкідників, яка забезпечує саморегулюючий процес – “фітофаг <–> ентомофаги” та дозволяє зменшити витрати інсектицидів, в порівнянні з базовою, на 36-40 %. Прибавка врожаю гороху складає 4-5 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у спостереженнях, підготовці та проведенні дослідів, аналітичній роботі, обробці експериментальних даних, апробації та впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на V з'їзді УЕТ в Харкові, Міжнародному симпозіумі ВПС МОББ в Одесі, Республіканській конференції присвядченій 50-й річниці УЕТ в Ніжині, 52-ому Німецькому конгресі по захисту рослин в Вайханштефані ( Німеччина ), на засіданнях вченої ради та методичних комісіях Інституту захисту рослин УААН (1998-2000 рр. ), розширеному засіданні відділу екології і технології застосування ентомофагів та БАР ( 2000 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у десяти наукових працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із загальної характеристики роботи, 4 розділів, висновків, пропозицій виробництву, переліку літературних джерел і додатків. Вона викладена на 148 сторінках друкованого тексту, містить 35 таблиць, 20 рисунків, з них 4 фотознімки, 3 додатки. Перелік літературних джерел охоплює 180 найменувань, у тому числі 31 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Стан вивченості питання

Зроблено аналітичний огляд літератури стосовно ентомофагів основних шкідників гороху в Лісостепу України. Детально проаналізовано особливості біології, екології ентомофагів та їх роль в регулюванні чисельності фітофагів, шляхи підвищення ефективності корисних комах.

2. Місце і методика проведення досліджень

Дослідження проводились з 1998 року по 2000 рік на виробничих посівах гороху в ВАТ “Мирненське” Київської області Бориспільського району, дослідному господарстві “Елітне“ Інституту рослиництва ім. Юр'єва, сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю “Ружичанка“ Хмельницької області.

Досліди провадили на спеціально виділених, вирівняних ділянках з урахуванням ізоляції посівів інших бобових культур. Розміщення варіантів здійснювали за методиками Б.А.Доспєхова (1968), М.К.Фасулаті (1971). Облік шкідливих і корисних комах в вегетаційний період розроблено і використано на підставі методик, описаних в роботах М.П.Дядечка (1964), В.П.Омелюта та ін., (1986), В.А.Тряпіцина, В.В.Шапіро, В.А.Щепетильникової (1965). Дослідження хімічних обробок та ролі нектароносних рослин провадили за методиками Трампана В.Б. (1932), Дядечко М.П. (1982).

Математичну обробку результатів обліку врожаю і чисельності ентомофауни провадили за методикою Б.А.Доспєхова (1979).

3. Видовий склад і біоекологічні властивості шкідників гороху

На посівах гороху ( Київська область, Бориспільський район, 1998-2000рр.) виявлено 34 види фітофагів які належать до 7 рядів і 14 родин ( табл.1)

Таблиця 1 - Кількісний розподіл шкідників гороху по родинах і видах у розрізі рядів ( середнє за 1998 – 2000рр.)

№ п/п Назва ряду Родини Види

кількість % кількість %

1. Coleoptera 2 14,29 7 20,60

2. Lepidoptera 4 28,60 8 23,30

3. Homoptera 2 14,29 3 8,90

4. Thysanoptera 1 7,10 4 11,80

5. Diptera 2 14,29 2 5,90

6. Hemiptera 2 14,29 8 23,30

7. Orthoptera 1 7,14 2 5,90

Всього 14 100,0 34 100,0

Серед них домінуючими були: Acyrtosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus L., та ін., а найбільш поширеним видом – горохова попелиця (Acyrtosiphon pisi Harr.).

4. Видовий склад ентомофагів та їх роль в регулюванні чисельності

основних шкідників гороху

Представлені матеріали з кількісного і якісного складу ентомофагів основних шкідників гороху, динаміка їх чисельності в роки проведення досліджень. Виявлено 32 види ентомофагів, які належать до 4 рядів і 9 родин ( табл.2).

Таблиця 2 - Кількісний розподіл ентомофагів шкідників гороху по родинах і видах у розрізі їх рядів

№ пп Назва ряду Родини Види

кількість % кількість %

1. Coleoptera 2 22,8 12 37,5

2. Diptera 1 11,1 5 15,6

3. Neuroptera 1 11,1 3 9,3

4. Hymenoptera 5 55,5 12 37,5

Всього 9 100,0 32 100,0

Систематична структура ентомофагів виглядає, як показано на рис.1

Рис.1 Систематична структура ентомофагів шкідників горохового агроценозу (середнє за 1998-2000 рр.)

Із них 62,5% становлять хижаки, а 37,5% - паразити.

Найбільш поширеними видами є представники родин Coccinellidae, Aphidiidae, Syrphidae, що становить 62,4% від загальної чисельності ентомофагів.

Чисельність основних груп ентомофагів залежить від гідротермічних умов (середньодобової температури та відносної вологості повітря) і коливається по роках (рис.2).

Рис.2 Коливання чисельності ентомофагів по роках

Найбільш сприятливим для розвитку ентомофагів, окрім сирфід, був 1999р., де домінували паразити (50,4%) і кокцинеліди (43,2%).

Значну різноманітність видів відмічено в родинах Coccinellidae (9), Carabidae (12), Aphidiidae(7), Syrphidae (7).

Важливим є визначення природної ефективності ентомофагів, тобто співвідношення ''фітофаг:ентомофаги'' при якому чисельність шкідника не перевищує економічного порогу шкодочинності. Дослідження в цьому напрямку проведені на гороховій попелиці та сонечку 7-крапковому в лабораторно-польових умовах (марлевих ізоляторах) (табл. 3).

Таблиця 3 - Ефективність Coccinella 7- punctata L. при різних співвідношеннях “хижак: жертва”

Задане співвідношення “хижак:жертва” Кількість попелиць на день обліку Біологічна ефективність Продуктивність однієї рослини

5-ий 10-ий (%) г. % до контролю

1:100 75 65 35 7,2 49,3

1:50 39 10 80 13,8 94,5

1:40 12 7 82,5 26,2 179,4

1:25 3 0 100 41,1 281,5

Природне розмноження попелиць (контроль) 25 103 0 14,6 0

Результати досліджень показали, що при наявності одного жука Coccinella 7- punctata L. на 25 особин Acyrtosiphon pisi Harr.розмноження горохової попелиці уповільнюється на 2-ий день, а на 5-ий день повністю закінчується.

Але маючи такий багатий потенціал, ентомофаги в природніх умовах не спроможні стримувати швидко зростаючу чисельність фітофагів. Це відбувається через зростання плодючості і темпів розмноження горохової попелиці ( 4-5 поколінь за 25-30 діб), та короткого періоду активності ентомофагів на горосі. В зв'язку із цим максимальна чисельність ентомофагів на горосі накопичується перед окриленням і початком міграції попелиць з посівів, коли основна шкода вже нанесена (табл. 4).

Таблиця 4 - Динаміка чисельності горохової попелиці і її ентомофагів на посівах гороху (ос. / 100 п.с.), середнє за 1998-2000рр.

Дата обліку Фаза розвитку гороху Горохова попелиця Кокцинеліди Сирфіди Паразити (афідіус-праон) Співвідношення “фітофаг: ентомофаги”

15.V Бутонізація 32 поод. 0 0,05 640:1

26.V Початок цвітіння 247 1,1 0,3 0,3 145,2:1

8.VI Повне цвітіння 3073 2,1 2,0 1,3 569,0:1

15.VI Воскова стиглість 2634,5 6,5 12,8 5,3 107,0:1

23.VI Дозрівання 1117,3 7,1 14,3 6,7 39,7:1

5.VII Дозрівання 524,3 5,8 6,5 4,2 31,7:1

17.VII Повна стиглість 28 2 0 0,2 12,7:1

5. Вивчення квітучих рослин для приваблення та підживлення ентомофагів

Показана роль нектароносних рослин, які зустрічаються на сусідніх посівах та присадибних ділянках в привабленні, підживленні та накопиченні ентомофагів шкідників гороху, та які культурні рослини мають найбільше значення в підживленні їздців, сирфід, браконід, хризоп, кокцинелід (табл. 5).

Встановлено, що найкраща відвідуваність квітуючих люцерни, гречки та ріпаку у представників родини Syrphidae, а на ріпаку зустрічаються у великій кількості Syrphidae, Aphidiidae та Braconidae.

Відмічено, що нектароносні рослини, висіяні поблизу посівів гороху, відіграють важливе значення як живильне середовище для імаго ентомофагів та їх резервації, а з появою фітофагів на горосі вони відіграють роль регулятора чисельності шкідників.

Таблиця 5 - Привабливість нектароносів для різних груп ентомофагів шкідників гороху (ос./100 п.с.)

Назва рослин Всього зібрано ентомофагів Із них

Aphidiіdae Syrphidae Braconidae Chrysopidae Coccinellidae

Фенхель 19,3 5,3 0,3 13,3 0,4 0,0

Люцерна 33,6 9,1 22,1 1,2 0,4 0,8

Гречка посівна 45,2 7,0 33,2 2,3 1,0 1,7

Ріпак 59,7 12,8 38,8 6,3 0,7 1,1

6. Використання нектароносних рослин сумісно з горохом для захисту його від шкідників

Відсутність в літературі чітких науково-обгрунтованих рекомендацій по підсіву нектароносних рослин в посіви гороху у вигляді різнокомпонентних сумішей послужило причиною проведення досліджень у цьому напрямку. Показано, що в посівах гороху з нектароносами зниження чисельності шкідників, в тому числі й горохової попелиці, відбувалося при підвищенні ефективності ентомофагів, що сприяло збільшенню урожайності зерна на 20-30% в порівнянні з контролем (табл.6).

Таблиця 6 - Вплив різних видів сумішей на співвідношення “фітофаг : ентомофаги”(середнє за 1998- 2000 рр.)

Варіанти суміші Чисельність шкідників Чисельність ентомофагів Співвідношення “горохова попелиця: афідофаги” Урожай-ність, ц/га

всього, ос./ м2 в т.ч. горохова попелиця всього, ос./ м2 в т.ч. афідофаги

ос./ м2 % ос./ м2 %

Горох + фацелія 242,4 172,1 71,0 11,8 6,9 59,3 1 : 24,9 23,2

Горох + вика 369,4 235 63,6 4,0 3,2 80,0 1 : 73,4 19,1

Горох + ріпак 211,0 137,9 65,4 10,4 5,8 55,8 1 : 23,7 22,3

Горох + овес (еталон) 715,0 614,1 85,9 3,2 2,4 75,0 1 : 255 17,0

Горох (контроль) 1200 1010 84,1 3,9 3,2 82,0 1 : 315 18,2

НІР05 42,3 39,4 2,1 1,3 1,1

Досить важливим паразитом яєць Bruchus pisorum H. є Uscana senex Grese, який зосереджується в суцвіттях фацелії, еспарцету та інших нектароносних рослин. Дані спостережень за динамікою зараження яєць брухуса усканою свідчать, що у 1999р. в варіанті з фацелією личинки брухуса пошкодили 4,6% зерен гороху, а на контролі – 38,7%. В результаті урожай становив 28,3 і 17,1 ц/га, відповідно (табл.7).

Таблиця 7 - Залежність зараженності яєць брухуса паразитом Uscana senex Grese. від наявності фацелії в посівах гороху

Варіанти Роки Заражено яєць брухуса по датах, % Пошкоджено зерна % Урожайність, ц/га

15.VI 20.VI 24.VI 27.VI 30.VI 11.VII

Горох з підсівом фацелії 1998 0 0 0,2 0,3 0,5 1,2 46,2 19,2

1999 7 15 31 57 60 61 4,6 28,3

2000 0 0,1 0,4 0,6 1,1 1,3 39,4 20,7

середнє 2,3 5,0 10,5 19,3 20,5 21,1 30,0 22,7

Горох без підсіву фацелії 1998 0 0 0 0,01 0,04 0,1 45,3 18,3

1999 0 1,1 1,7 2,6 4,2 3,7 38,7 17,1

2000 0 0,02 0,03 0,03 0,05 0,09 42,1 20,0

середнє 0 0,3 0,5 0,88 1,43 1,2 42,0 18,4

7. Вплив сортових особливостей гороху на формування популяцій шкідливих і корисних комах

Показано роль стійкого сорту Уладівський напівкарлик в зниженні чисельності шкідників та порівняння його з районованим стандартом Богатир чеський. Результати дослідів свідчать, що заселення гороховою попелицею було майже одночасним, але вже з II-ї декади травня чисельність була різною. При цьому співвідношення “фітофаг : ентомофаги“ на стійкому сорті коливалось від 7,3:1 до 52,0:1, а на контролі від 15,7:1 до 255,8:1 (рис. 3). Це вимагало проведення додаткових захисних заходів на контролі, а на стійкому сорті – без додаткових заходів не відмічено суттєвих втрат врожаю.

Рис.3 Динаміка співвідношень “фітофаг : ентомофаги” на сортах гороху, різних за стійкістю ( середнє за 1998-2000 рр.)

8. Раціональне застосування інсектицидів для захисту посівів гороху

В роки з масовим розмноженням фітофагів (коли чисельність вища ЕПШ) ентомофаги не можуть стримувати зростаючу чисельність шкідників. В цьому випадку доцільно раціонально застосовувати інсектициди.

В польових дослідах було використано фосфамід, 1,6% г. шляхом припосівного внесення в рядки. Завданням досліду було визначення впливу інсектициду на шкідників в критичні періоди розвитку гороху і на ступінь збереження ентомофагів. Контролем, окрім ділянок без використання інсектициду і добрив, був варіант з внесенням гранульованого суперфосфату з такими ж нормами внесення як фосфаміду 50, 75, 100 кг/га

Внесення фосфаміду, 1,6% г. в роки з достатнім зволоженням, ГТК>1 (1998 і 2000рр.), обмежувало чисельність горохової попелиці (біологічна ефективність становила 92,7% при нормі внесення по препарату 100 кг/га і д. р. – 1,6 л/га) та було збережено ентомофагів в середньому до 84% і таким чином підвищувалася їхня ефективність (рис. 4).

В 1999р. за значної посухи (ГТК<1) фосфамід, 1,6% г. виявився менш ефективним (до 43%). Тому цей захід слід проводити в вологі роки.

Рис.4 Вплив фосфаміду, 1,6% г. та суперфосфату на горохову попелицю і її ентомофагів (середнє за 1998-2000 рр.)

9. Вплив локальних обприскувань посівів гороху інсектицидами на чисельність шкідників і ентомофагів

В існуючих системах інтегрованого захисту традиційні 2 - 3 разові суцільні обприскування посівів інсектицидами призводять до збіднення агробіоценозу корисними видами комах та до зайвої витрати препаратів.Так як на горосі період максимального розмноження горохової попелиці не перевищує 20 діб за сезон, а то і менше (в пасушливі роки), то доцільно проводити одне обприскування (локальне) з метою збереження ентомофагів, щоб останні змогли регулювати чисельність фітофага на постійному нешкідливому рівні.

Було випробувано крайове, черезсмужне і суцільне обприскування інсектицидом пірімор, 25% в.р.г ( н. в. 0,5 кг/га ). Одержані результати показано на рис. 5. З приведених даних видно, що крайові і черезсмужні обприскування мають переваги перед суцільним, котре призводить лише до тимчасового знищення фітофага, а потім знову чисельність шкідника підвищується, так як майже повністю знищується корисна ентомофауна.

Чисельність фітофагів при крайовому і черезсмужному обприскуваннях знижується і утримується на постійному нешкідливому рівні із-за переселення ентомофагів з оброблених смуг на необроблені. За рахунок підвищення чисельності ентомофагів значно знижується чисельність фітофагів на всьому полі, а співвідношення ''фітофаг:ентомофаги'' досягає оптимального рівня 1: 20-25 ( див. рис. 5).

Рис. 5 Співвідношення "фітофаг : ентомофаг" в залежності від способу обприскування інсектицидом пірімор, 25% в.р.г. (середнє за 1998-2000 рр.)

10. Система захисту гороху в залежності від фази динаміки шкідника ( на прикладі горохової попелиці )

Захист посівів гороху від шкідників повинен грунтуватись на знаннях закономірностей динаміки чисельності фітофагів та ентомофагів, коливанні їх чисельності в фазу цвітіння та співвідношенні “фітофаг:ентомофаги”, що має економічне і природозберігаюче значення. Протягом 3-х років проводились дослідження з припосівного внесення фосфаміду, 1,6 % г., крайовому та черезсмужному обприскуванню посівів гороху у вигляді системи на прикладі горохової попелиці ( табл. 8).

Таблиця 8 - Захист посівів гороху за різних фаз динаміки горохової попелиці

Фаза динаміки популяції виду Характер заселення посівів Співвідно-шення “фітофаг: ентомофаги” Ступінь шкодочинності Урожай гороху за різних прийомів захисту посівів, ц/га НІР05

Крайове чи черезсмужне обприскування пірімором,25% в.р.г. Висів нектароносів (діяльність ентомофагів) Припосівне внесення фосфаміду, 1,6% г.

Депресія Крайове чи локальне 84:1 Незнач- ний 20,3 20,1 19,1 FФ<FТ

Наростан- ня чисельності Крайове 95:1 Початок шкодо-чинності 26,3 22,4 25,0 1,6

Масове розмножен-ня Суцільне 337:1 Макси- мальний 25,2 17,1 24,3 1,4

ВИСНОВКИ

1. В умовах Лісостепу України виявлено 34 види шкідників гороху, які відносяться до 7 рядів і 14 родин. Домінуючими шкідниками посівів гороху є 6 видів : Acyrthosiphon pisі Harr., Bruchus pisorum L., Sitona lineatus L., S. crinitus Hrbst., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz., а найбільш поширеним є горохова попелиця (Acyrthosiphon pisі Harr.).

2. Встановлено, що чисельність фітофагів обмежують 32 види ентомофагів , з яких 12 належить до ряду – Coleoptera, 5 – до Diptera, 3 – до Neuroptera, 12 – до Hymenoptera , серед яких домінували Coccinella 7 – punctata L. та Aphidius ervi Hal.

3. Афідіуси і сирфіди більш ефективно знижували чисельність горохової попелиці в вологі роки, а кокцинеліди в посушливі

4. Рівень ефективності головного хижака горохової попелиці – сонечка 7 – крапкового проявляється при співвідношенні “хижак : жертва” – 1: 25.

5. При вирощуванні стійкого сорту Уладівський напівкарлик достатньо однієї хімічної обробки, а в роки з ГТК<1 повна відмова від них.

6. Ефективність ентомофагів підвищували такі заходи: висів гороху сумісно з нектароносами – ріпаком і фацелією, що забезпечило додатковий врожай в 4,6 ц/га.

7. Внесення в рядки при посіві гороху фосфаміду, 1,6% г., повністю захищало посіви гороху від пошкодження гороховою попелицею, не впливаючи негативно на ентомофагів.

8. В роки з різним рівнем чисельності горохової попелиці необхідно використовувати слідуючі прийоми захисту гороху:

·

· в роки підйому чисельності – крайове обприскування або внесення фосфаміду, 1,6% г. при кількості опадів більше 30 мм за місяць;

· в роки масового розмноження – крайове чи черезсмужне обприскування або внесення фосфаміду, 1,6% г.

Щорічне спостереження за шкідниками з метою встановлення ступеня їх загрози. Для цього порівнюють їх чисельність з економічними порогами шкодочинності (ЕПШ).

Для підвищення ефективності природних ентомофагів необхідно проводити такі заходи: підсів в горох нектароносів – фацелії та ріпаку з нормою висіву 4 кг/га суцільно або смугами; збереження навколо поля квітуючого різнотрав'я на протязі всього періоду вегетації гороху.

В роки масового розмноження того чи іншого виду фітофага проводять локальні обробки посівів гороху інсектицидами вибіркової дії, що дозволяє підсилювати процеси саморегуляції.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Лісовий М.М. Заходи підвищення ефективності основних шкідників гороху // Вісник аграрної науки. – 2001. – № 3 – С.81.

2. Лісовий М.М. Ентомофаги на горосі Прийоми збереження в умовах Лісостепу // Захист рослин. – 2000. – № 5. – С. 21.

3. Лісовий М.М. Ентомофауна посівів гороху Вплив агротехнічних прийомів на чисельність у Лісостепу // Захист рослин. – 2000. – № 8. – С. 6 -7.

4. Лісовий М.М. Активність ентомофагів на гроросі // Захист рослин. – 2001. – № 2. – С. 12.

5. Роль энтомофагов в ограничении численности вредителей сельскохозяйственных культур / Н.М.Тронь, Т.В. Крыжановская, Н.М. Лесовой, С.Н. Давиденко / Вестник зоологии. – 1998. – № 9. – С. 173-175. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, формулювання висновків).

6. Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Лесовой Н.М. Мониторинг энтомофагов с целью определения стабильности комплекса вредителей зернобобовых культур: Сб. научн.тр. ВПС МОББ.- О., 1999. – С.205-208. (Особистий внесок здобувача 75%.Проведення досліджень і узагальнення даних).

7. Лісовий М.М. Роль ентомофагів в регулюванні чисельності шкідників гороху./Вчимося господарювати Мат. наук.-практ. сем. мол. вч.– К., 1999. – С. 94-95.

8. Лісовий М.М. Вплив сортових особливостей гороху на формування популяцій шкідливих видів комах.// Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів наук.-виробн. конф.2000. – К. – С. 41-42.

9. Тронь М.М., Лісовий М.М. Шляхи підвищення ефективності ентомофагів шкідників гороху.// Республіканська ентомологічна конференція, присвячена 50-й річниці заснування УЕТ Тези доп. - Н., 2000. - С. 126.

10. Tron,N.M., Lesovoy, N.M. Integriertes Schutzsystem gegen Schadlinge bei Erbsen in der Ukraine.// 52. Deutsche Pflanzenschutztagung in Freising – Weihenstephan. Heft 376. Berlin 2000.- S.-349.

Лісовий М.М. Шляхи підвищення ефективності ентомофагів основних шкідників гороху в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03. 00.09 – ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Вивчено фауну шкідників гороху – комах-фітофагів, число видів яких складає 34. Із них в період проведення досліджень шкодочинними виявились: Аcyrthosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus Hrbst., S. lineatus L., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz., а найбільш поширеним видом горохова попелиця (Аcyrthosiphon pisi Harr.).Вивчено біологію цих видів.

Встановлено видовий склад ентомофагів шкідників гороху – паразитів та хижаків загальним числом 32 види. Із них найбільш ефективними були такі види: Aphidius ervi Hal., Coccinella 7-punctata L., Sirphus balteatus D. Вивчено їх біологію.

Розроблено заходи що підвищують ефективність ентомофагів. Це створення змішаних посівів гороху з нектароносними рослинами, на яких ентомофаги живляться в імагінальній фазі, та організація резервацій для ентомофагів, де вони виживають під час зимівлі та посухи.

Розроблено систему інтегрованих заходів щодо захисту гороху від шкідників, що включає вирощування стійкого проти ряду шкідників сорту, обмежене використання інсектицидів (крайове або черезсмужне обприскування посівів) та сприяння природному збереженню ентомофагів.

Ключові слова: горох, шкідники, ентомофаги, видовий склад, ефективність, нектароноси, сортова стійкість, інсектициди, способи застосування.

Лесовой Н.М. Пути повышения эффективности энтомофагов основных вредителей гороха в Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 – энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена биоценотическому обоснованию путей повышения эффективности энтомофагов с целью уменьшения химических средств защиты гороха.

Изучено фауну вредителей гороха – насекомых-фитофагов, число видов которых составляет 34. Из них в период проведения опытов вредоносными были виды Аcyrthosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus Hrbst., S. lineatus L., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz., а наиболее распространённым видом гороховая тля (Аcyrthosiphon pisi Harr.).Изучено биологию этих видов.

Установлено видовой состав энтомофагов вредителей гороха – паразитов и хищников общим числом 34 вида. Из них наиболее эффективными были: Aphidius ervi Hal., Coccinella 7-punctata L., Syrphus balteatus D. Изучено их биологию.

В лабораторных условиях определён уровень эффективности основного хищника гороховой тли – 7-точечной божьей коровки (Coccinella 7-punctata L.), при соотношении “фитофаг : энтомофаги“ 25:1.

Подтверждено, что энтомофаги отстают в развитии и заселении посевов от фитофагов. Это снижает их эффективность.

Для зоны исследований разработаны приёмы способствующие повышению эффективной деятельности энтомофагов:

·

· выращивание устойчивого сорта снижает численность вредителей за счёт физиологического состояния сорта и деятельности энтомофагов. В результате сокращаются химические обработки до одной, а в годы депрессии вредителя, нет потребности в применении химических средств защиты;

· когда численность фитофагов превышает экономический порог вредоносности (ЭПВ) целесообразно рациональное применение гранулированных инсектицидов. Это снижает численность вредителя до 90, 0% и сохраняет численность природных энтомофагов до 80%;

· в годы массового размножения вредителей также целесообразно применение инсектицидов избирательного действия локальными способами ( краевое или полосное опрыскивание).

На основании данных исследования динамики численности вредителей усовершенствовано систему интегрированных приёмов защиты гороха от вредителей, которая включает обязательное выращивание устойчивого сорта, обсев и подсев нектароносов, использование инсектицидов избирательного действия, внесение гранулированных инсектицидов в почву. Это способствует повышению урожайности на 20-25% , получению экологически чистой продукции, сохранению стабильности окружающей среды.

Ключевые слова: горох, вредители, энтомофаги, видовой состав, эффективность, нектароносы, сортовая устойчивость, инсектициды, способы применения.

Lisovyi M.M. Ways of Exhancing of Effectivity of Entomophagous Organisms on the Main Pest Insects of the Pea in the Forrest – Steppe Zone of Ukraine. – Мanuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.09 – entomology, National Agrarian University, Kyiv, 2001.

Fauna of pest insects on the pea – phytophagous organisms has been studied, the number of these species includes 34. Among them during this study were more harmful such species: Аcyrthosiphon pisi Harr., Bruchus pisorum L., Sitona crinitus Hrbst., S. lineatus L., Laspeyresia nigricana F., Kakothrips robustus Uz. and more widely-distributed one was Аcyrthosiphon pisi Harr. The biology of these species has been studied.

The species composition of entomophagous organisms of pest insects on the pea – parasites and predators with the total quantity 32 species was determined. Among them the most effective were such species: Aphidius ervi Hal., Coccinella 7-punctata L., Sirphus balteatus D. Their biology has been studied.

The factors of promotion of effectivity of entomophagous organisms have been worked out, which include creating of mixed pea crops with nectaroferous plants, on which entomophagous organisms feed in Image stage and organization of reservation for entomophagous organisms during wintering and drought.

The Integrated system of protection of the pea against pest insects has been worked out, including the growing of pea varieties resistant to some pests, limited usage of insecticides (spraying of edges of pea fields) and promotion of the entomophagous organisms.

Key words: pea, pests, entomophages, species composition, effectiveness, nectaripherous plants, varieties resistant, insecticides, methods of usage.