МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІЙ СПРАВ

ЛАЗОР ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 349.222

ЮРИДИЧНІ І СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;

право соціального забезпечення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Шаповалова Ольга Вікторівна, Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри правознавства

Офіційні опоненти - доктор юридичних наук, професор Ротань Володимир Гаврилович, Українська академія банківської справи, професор кафедри трудового, цивільного і банківського права

кандидат юридичних наук, доцент Гоц Василь Якович, Національний університет внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри трудового, екологічного і аграрного права

Провідна організація - Інститут держави і права ім. В.М.Корецького Національної Академії наук України, відділ з проблем цивільного, трудового і підприємницького права (м. Київ)

Захист відбудеться 30 червня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 64.700.03. в Національному університеті внутрішніх справ МВС України (310080 м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету внутрішніх справ МВС України (310080 м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 28 травня 2001 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В.Є.Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поява нових форм реалізації права на працю обумовила виникнення раніше невідомих проблем, що потребують свого вивчення, наукового обгрунтування й удосконалення законодавства і правозастосовчої практики. Роль трудового договору в регулюванні трудових відносин у свій час досліджувалася й висвітлювалася багатьма авторами, що зробили істотний внесок у її розвиток. Проте в радянські часи всі дослідження проводилися в інших соціально-економічних, політичних і правових умовах на фоні домінування принципу централізації в регулюванні трудових відносин, заборони підприємницької діяльності і наймання працівників фізичними особами.

Реформа трудового законодавства передбачає вирішення багатьох теоретичних та практичних питань, але трудовий договір є одним із найважливіших правових інститутів трудового права, оскільки він забезпечує можливість реалізації права на працю. У даний час багато проблем трудового договору актуалізувалися у зв'язку з тим, що відбуваються істотні зміни в економічній сфері суспільства. За командно-адміністративної системи в теорії трудового договору (школа радянських вчених) послідовно розроблялася лінія щодо надмірного регулювання відносин роботодавця з працівником. У ринкових відносинах актуальною стає проблема правового забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору.

Практика застосування чинного законодавства щодо ролі трудового договору в регулюванні трудових відносин на сучасному етапі розвитку України свідчить про необхідність його глибокого теоретичного дослідження й удосконалення, що є актуальним завданням науки трудового права України як незалежної держави.

Комплексному дослідженню трудового договору присвячені розробки таких авторів: Александрова О. Ф., Зайкіна О. Д., Лівшица Р.3., Процевського О.І., Ставцевої А. І. та інших. Але їх роботи висвітлювали цю тему, виходячи зі старого законодавства, що у даний час уже не діє.

Досить широке розмаїття думок спостерігається в процесі обговорення в цілому проблем трудового права в період переходу від планової до ринкової економіки представниками російської академічної науки: С.О.Івановим, Л.О. Сироватською, В.К.Міроновим, А.І. Шебановою, В.М.Толкуновою, І.К. Дмитрієвим, К.Д.Крилевою, В.М. Скобелкіним, а також вченими-трудовиками, відомими на міжнародній арені своїми працями А.Берекстайн /Швейцарія/, К. Бланк-Жуван /Франція/, В.Блакпен /Бельгія/, П.Верт /Канада/, Ж.Кук'ядіс / Греція/, Т. Зеліньски /Польща/, М.Матей /Польща/, А.Ніл /Англія/, Ж-М. Серве /Бельгія/, Поля Родригес /Уругвай/, Б.Хеппл /Англія/ та ін.

Через призму визначення ролі трудового договору в сучасних умовах схожі теми досліджень старанно розроблялися російськими вченими: К.М.Гусовим, О.С.Пашковим, О.В.Смирновим, Б.О.Шеломовим, І.Я.Кисельовим, Н.Я.Брилліантовою та ін. Проте в їхніх роботах зазначені проблеми вирішуються стосовно російського законодавства. Комплексного дослідження проблем трудового договору на сучасному етапі розвитку України на основі чинного українського законодавства немає.

Вченими України Бару М. І., Процевским О. І, Мацюком А. Р., Прокопенко В. І., Кондратьєвим Р. І., Ротанем В. Г., Лазор Л. І., Венедиктовим В. С., Процевським В. О., Симоротом 3. К., Бураком В. Я., Жигалкіним П. І., Гончаровою Г. М., Карпенком Д.О., Панасюком О. Т., Гоцем В.Я., Новіковим В.М., Пастуховим В. П., Пилипенком П. Д., Субботіним Є. О., Хуторян Н. М., Зубом І.В. та ін. у полеміці щодо концепції нового КЗпП Україні висловлюється чимало суперечливих суджень і пропозицій. Проте, навіть у таких складних умовах розвитку суспільства й осмислення багатьох нових проблем наукою трудового права, у цілому, визначено сутність сучасних трудових відносин -вільна праця у ринкових відносинах.

Накопичені юридичною наукою теоретичні розробки складають основу для аналізу і дослідження нових аспектів трудового договору в ринкових відносинах, проте спеціальні монографічні і дисертаційні дослідження з цієї проблеми відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету відповідно до комплексних цільових програм університету "Дослідження та формування теоретичних основ забезпечення стійкості великомасштабних економічних систем" (номер державної реєстрації 1098У 002864), "Теоретичні дослідження структурної перебудови великих промислових підприємств та управління в умовах нестабільного макроекономічного середовища (номер державної реєстрації 0100У006296).

Мета і задачі дослідження. Мета полягає у тому, щоб відповідно до загальних положень трудового права визначити нові правові основи трудового договору як регулятора суспільних відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією права на працю у ринкових умовах, а також обгрунтувати його нову роль у системі трудового права на сучасному етапі. Реалізація права на вільне економічне самовизначення громадян в умовах формування різноманітних форм власності викликає необхідність закріплення права вільного наймання працівників, що у свою чергу дозволяє розширити коло роботодавців. На стороні роботодавця виступають не тільки юридичні особи, але й особи фізичні. Також набуває розвитку тенденція розширення сфери умов, що виробляється сторонами при укладенні трудового договору. На практиці поширюється контрактна форма регулювання трудових відносин, проте не існує єдиної думки серед вчених щодо застосування даної форми.

Дисертант поставив перед собою такі основні задачі:

1) аналіз соціальної ситуації в Україні і виявлення юридичних засобів зміцнення стабільності трудового договору;

2) узагальнення наявної нормативної бази, у якій закріплена роль трудового договору в регулюванні трудових відносин на сучасному етапі розвитку України й аналіз його гуманістичної сутності;

3) теоретичне осмислення проблем сутності трудового договору і його ролі як правового засобу соціального захисту працівників, узагальнення досвіду використання трудових договорів інших країн із соціально-орієнтованою ринковою економікою;

4) характеристика змін змісту трудового договору в залежності від впливу ринкових умов на визначення правової природи трудового договору в ринкових відносинах через раніше не досліджену ознаку "майновості", властиву трудовому контракту;

5) здійснення теоретичного дослідження механізму правового регулювання переведень на іншу роботу на предмет доцільності його застосування за ринкових умов;

6) визначення явищ, що за сучасних умов суперечать положенням законодавства про трудовий договір і ускладнюють, виключають цілком реалізацію соціальної функції трудового права;

7) узагальнення результатів дослідження і внесення пропозицій щодо розробки механізму збереження гуманістичної спрямованості при припиненні трудового договору з причин економічного характеру.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є правовідносини, що виникають на основі трудового договору. У цьому зв'язку в роботі головна увага приділяється аналізу саме тих норм права, що встановлюють новації основ формування трудових правовідносин на основі трудового договору, що укладається в сучасних умовах.

Предметом дисертаційного дослідження є система нормативних актів України, що регламентують трудовий договір як інститут трудового права, практика їх застосування, нормативні акти окремих зарубіжних держав і практика їх застосування. Автор розраховує привернути увагу до дискусійних проблем трудового договору. Ними є такі: вирішення у законодавчому порядку питань, пов'язаних із визначенням поняття й юридичної природи трудового договору, його відмежування від цивільно-правових договорів, вплив ринку на зміст трудового договору й виділення в ньому ознаки "майновості"; проблеми становлення ринку праці в Україні й забезпечення права на захист від безробіття;

проблеми переведень на іншу роботу у сучасний період; вплив економічного чинника на розірвання трудового договору в ринкових умовах; правові проблеми зберігання гуманістичної спрямованості при припиненні трудового договору.

Їх розгляд має життєважливе значення для визначення теоретичних основ трудового договору на сучасному етапі і його ролі у регулюванні трудових відносин.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертації склали діалектичний метод наукового пізнання, основні засади теорії держави і права, соціологічні та психологічні підходи до проблематики, аналіз матеріалів, нормативних актів, спеціальної літератури здійснено за допомогою загальнонаукових методів -історико-аналітичного, системного, конкретно-соціологічного, функціонального та спеціально-юридичних методів - порівняльно-правового, формально-логічного та інших засобів наукового пізнання.

Правову базу дослідження становлять Конституція України, КЗпП України, інші законодавчі акти, міжнародні стандарти праці. Наукову базу дослідження складає юридична література України та деяких інших країн з питань трудового договору, здійснення права громадян на працю, теорії юридичних фактів, що породжують трудові правовідносини. Висновки і положення, що містяться у роботі, спираються на конституційні норми, аналіз трудового законодавства, досягнення науки теорії права, трудового, цивільного права й інших галузей наук.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

- воно є науковим дослідженням комплексного характеру з проблем деяких аспектів сучасного правового регулювання трудового договору за ринкових відносин;

- поставлено під сумнів правомірність існування старої концепції механізму правового регулювання праці, створеної на основі концепції радянського трудового права, що регулює працю в соціалістичному суспільстві і не підходить за ринкових умов;

- у зв'язку зі зміною характеру економічних відносин запропонована розробка нової, у багатьох відношеннях принципової концепції регулювання трудових відносин з ознакою майновості трудового договору;

- обгрунтована необхідність зміни змісту ст. 21 КЗпП України з метою законодавчого закріплення юридичних гарантій дотримання трудових прав і забезпечення соціального захисту працівника, що вступив у трудові правовідносини;

- аргументовано вилучення з п.6 ст.36 КЗпП вказівки на можливість припинення трудового договору у зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи після зміни суттєвих умов праці.

Саме відсутність нової концепції регулювання трудових відносин є причиною труднощів із кодифікацією законодавства про працю України. Концепція трудового договору у нових ринкових відносинах - це складова частина нової національної моделі правового регулювання праці в умовах багатоукладної ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичне значення сформульованих у дисертації висновків і пропозицій полягає, насамперед, у виробленні рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання і практики застосування трудового договору. Це знайшло свій відбиток у запропонованих автором проектах ряду нормативних актів, що були направлені у Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, у Верховну Раду України. Деякі положення і висновки дослідження знайшли свій відбиток у пропозиціях щодо удосконалення трудового законодавства, розроблених у відділах Інституту держави і права НАН України.

Слід зазначити, що теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться у дисертації, вже використовуються на практиці при формуванні змісту трудового договору на підприємствах Луганської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним автором особисто. Автором сформульовані й обгрунтовані основні положення.

Узагальнення серед ознак трудового договору нової ознаки майновості. Визначення трудового договору як угоди, що відрізняється індивідуалізованим спільно з роботодавцем обов'язком працівника виконувати трудову функцію у загальному процесі праці й особистим обов'язком роботодавця організовувати даний процес та обсяг роботи, систематично винагороджуючи працівника за установленими у трудовому договорі нормами. Пропозиції щодо удосконалення ознак і сфери трудового договору. Визначення критерію соціально-економічного положення роботодавця (представника малого бізнесу) як основи для диференціації законодавства про трудовий договір. Обгрунтування теоретичної моделі трудового договору, правова природа котрого у ринкових умовах дозволяє виділити такий його обов'язковий елемент, як активна роль держави у гуманізації його соціальної сутності при припиненні трудових відносин. Модель зміцнення законності умов трудового договору з метою усунення протиріччя між формальною і фактичною стороною угоди про працю працівника й роботодавця. Визначення поняття примусової праці у трудовому законодавстві. Обгрунтування наукових основ регулювання трудового договору, базовим принципом якого є те, що у змісті трудового договору в ринкових умовах повинні превалювати соціальне спрямування і гуманістична сутність. Класифікація критеріїв відмежування трудового від цивільно-правових договорів за механізмом утворення і сукупності властивостей за ринкових умов і відображення їх відмінних ознак. Висновок про необхідність запровадження нових форм узгодження інтересів працівника і роботодавця при припиненні трудового договору з економічних мотивів. Систематизація підстав переведення на іншу роботу прийнятних і неприйнятних до ринкових умов. Обгрунтування ознаки майновості у трудовому договорі.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету.

Апробація результатів здійснена при використанні отриманих висновків і рекомендацій для розвитку науки трудового права і такого його інституту, як трудовий договір, а також у навчальному процесі на кафедрі правознавства, в магістратурі державних службовців і в Центрі післядипломної освіти Східноукраїнського національного університету.

Основні теоретичні висновки і практичні пропозиції відображені в опублікованих автором роботах (статтях, навчальних посібниках та інших роботах, зазначених в авторефераті). Ряд теоретичних висновків і пропозицій дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях. Наукові розробки, отримані результати і внесені пропозиції сприяють зміцненню стабільності трудового договору на підприємствах різноманітних форм власності. Положення, сформульовані в дисертаційному дослідженні і отримані на їхній основі результати, можуть сприяти: подальшому розвитку трудового права; законодавчій роботі - при розробці нового КЗпП, а також процесу удосконалення нормативних актів. Значимість дисертаційної роботи у сфері освіти полягає у тому, що здобувачем розроблені навчальні посібники для вивчення курсу "Трудового права".

Публікації. Результати дисертації опубліковані у дев'яти наукових журналах і збірниках наукових праць.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми, показуються її актуальність і рівень розробленості, визначаються мета і задачі дослідження, його теоретична і практична значимість, а також наукова новизна, викладаються положення, що виносяться на захист, наведено дані про впровадження і перелік результатів дослідження.

Перший розділ - "Юридична та соціальна природа трудового договору в ринкових умовах" присвячений дослідженню змін сутності й змісту трудового договору, основних етапів і напрямків розвитку трудового договору, критеріїв його відмежування від суміжних цивільно-правових. Викладено питання співвідношення договірного і централізованого регулювання в змісті трудового договору, реалізації принципу "свобода трудового договору", дана характеристика основних підходів до визначення сутності трудового договору за сучасних умов.

Здобувач зробив висновок, що трудовому договору з його змістовного боку властиві певні хиби, обгрунтував наявність нової ознаки сучасного трудового договору, що можна назвати ознакою майновості в трудовому договорі. Критично оцінені окремі положення концепції сутності юридичної природи трудового договору, розробленої О.С. Пашковим. Зокрема, викликає заперечення визначення як об'єкта трудового договору товару особливого роду - робочої сили. На думку здобувача, використання термінології цивільного права невиправдане при розгляді специфічного питання трудового права про юридичну природу трудового (а не цивільного) договору. А формулювання "трудовий договір - є угода про наймання праці" виключає урахування людського чинника в трудових відносинах і не сприяє удосконаленню наукового підходу до відмежування трудового договору від суміжних цивільних. Спонукальні мотиви діяльності працівника недоцільно відокремлювати від правової сфери регулювання праці.

Досягненню ефективної взаємодії у сфері праці рівних соціальних партнерів - працівника і роботодавця - не сприяє трансформація трудового договору в договір трудового найму.

Безперервність трудових відносин може гарантуватися трудовим договором, а не договором трудового найму. У цьому зв'язку здається сумнівним повернення до "найму праці" і виділення як характеристики юридичної природи трудового договору суто цивілістичних моделей. Зазначена обставина визначає актуальність концептуального положення, відповідно до якого елементом юридичної природи трудового договору в ринкових умовах перехідного періоду повинен стати комплекс правових гарантій забезпечення лояльності його умов у процесі трудових відносин.

За ринкових умов, які розвиваються, багато сучасних чинників справляють ефект розмивання сутності трудового договору.

Поряд із традиційними ознаками підвищення ролі соціального чинника у трудовому договорі даному напрямку сприяє закріплення обов'язку організації праці й індивідуалізація обов'язків майнового характеру у вигляді родової ознаки трудового договору за ринкових умов.

Дисертант зіставляє думку вчених Л.С.Таля, К.О.Граве, П.Р. Стависького, Н.П. Петрова, В.І. Прокопенко, О.П. Епштейна, Л.І. Лазор, Ф.І. Левіан, Р.З. Лівшица, С.О. Іванова, Ю.П. Орловського, О.С. Пашкова та ін. про зміст суспільно-трудових відносин із позиції товарно-грошового характеру і вартісної форми оцінки і робить висновок про те, що вчені по-різному вирішують питання про характер родових ознак, що визначають трудовий договір, і про вплив закону вартості й товарно-грошових відносин на суспільно-трудові відносини.

Також визначено позицію здобувача, відповідно до якої для всебічного й об'єктивного дослідження правових проблем відмежування трудового договору від суміжних цивільно-правових договорів необхідно звернутися до історичного досвіду, коли на початку XX ст. був переглянутий цілий ряд цивільно-правових визначень і принципів.

Обгрунтовано думку, що метод правового регулювання, властивий цивільному праву, із його диспозитивністю дуже ефективний в умовах ринкових відносин. Таким чином, на сучасному етапі розвитку України об'єктивною необхідністю варто визнати наявність договорів, у яких тісно поєднані трудові відносини із майновими. Вони мають право на існування за певних умов:

1) на основі оцінки родових ознак трудового договору варто виділяти критерії розмежування трудового й цивільного договорів (предмет, організація праці, включення працівника у діяльність трудового колективу та ін.);

2) родове поняття трудового договору служить об'єднанню різноманітних угод про працю, розмаїтість яких відбиває багатоукладний характер економіки, а природа трудового договору дозволяє формувати юридичну базу для закріплення гарантій справедливості й лояльності трудового договору за нових умов господарювання;

3) родові ознаки трудового договору доцільно закріплювати у трудовому праві шляхом включення відповідних норм у трудове законодавство.

Здобувач робить висновок про те, що труднощі правореалізації багатьох положень трудового договору пов'язані з відсутністю у трудовому комплексному законодавстві нормативного закріплення узагальнених ознак, які відмежовують трудовий договір від суміжних цивільних. З цією метою ч. 1 ст.21 КЗпП України було б доцільно посилити наступним положенням: "Трудовий договір відрізняє особистий обов'язок працівника виконувати трудову функцію у загальному процесі праці й особистий обов'язок роботодавця організовувати даний процес та обсяг роботи, систематично винагороджувати працівника за установленими у трудовому договорі нормами. Роботодавець у зв'язку з тим, що він несе відповідальність за організацію і результати праці, підлягає контролю з боку представників працівників й уповноважених державою органів".

Автор досліджує позиції багатьох вчених, на основі яких визначає, що при формуванні змісту трудового договору на сучасному етапі значно збільшується обсяг індивідуально-договірного регулювання його умов. На думку автора, дана обставина вказує на гуманістичну спрямованість реформи трудового законодавства в нашій державі. У той же час не варто відмовлятися від можливості встановлення за допомогою централізованого регулювання відповідного рівня гарантій дотримання трудових прав, що виникають на основі трудового договору.

Спроби відродження колективних трудових відносин, на нашу думку, передчасні. Вони будуть виправдані після вироблення механізму диспозитивного регулювання трудового договору. Найбільшу соціальну цінність для працівника в регулюванні трудових правовідносин несе індивідуально-договірне, а не колективне регулювання.

Звертається увага на те, що життєдіяльність людей у процесі виробництва виявляється у різноманітних зв'язках та відносинах. Тому об'єктивні чинники, умови та засоби досягнення поставленої у нормах трудового права мети, які детермінують діяльність людей у процесі праці, мають моральне забарвлення. Законодавець звертає увагу на це й у ст. 2371 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушуються його законні права. Врахувати проблеми дотримання роботодавцем права на честь, гідність та ділову репутацію в индивідуально-трудових правовідносинах - це означає забезпечення ефективності змісту трудового договору.

Здобувач робить висновок, що за умов ринку потреби, інтереси, цілі трудових відносин широко залучені до механізму регуляції людського чинника у трудовому договорі. Тому проблема відшкодування моральної шкоди при порушенні права на честь, гідність та ділову репутацію в трудовому праві не втрачає своєї актуальності й має перспективу розвитку з метою захисту трудових прав працівника.

Другий розділ - "Проблеми потребування трудового договору та зміна трудової функції працівника за умов безробіття" - присвячений дуже актуальній для України проблемі розкриття деяких причин, що знижують ефективність законотворчої діяльності і законовиконання при зміні змісту трудового договору, переведеннях і переміщеннях, звільненні працівників у зв'язку з економічним реформуванням виробничої сфери, а також при забезпеченні зайнятості населення.

Констатується серйозне відставання законотворчості в сфері забезпечення зайнятості. У зв'язку з цим посилюється роль стабільного трудового договору як перешкоди необгрунтованому безробіттю. У боротьбі із даним негативним соціальним явищем неприпустимі тенденції сліпого копіювання деяких законодавчих актів країн Західної Європи, що виключають пріоритет соціального захисту працездатного населення у ринкових умовах.

У зв'язку з цим дисертант на основі аналізу публікацій досвіду держав ринкового типу і історії становлення і розвитку України визначає завдання сучасної науки трудового права в дозволі на ефективне використання працівника як суб'єкта трудового відношення в ринкових умовах у вигляді сукупності позитивних рішень правового характеру на користь захисту конституційного права на працю. Здобувач обґрунтовує свою позицію на користь того, що в умовах загострення проблем працевлаштування особлива увага повинна приділятися питанням правового забезпечення жорсткого порядку зміни змісту трудового договору.

Група соціальних явищ, що охоплюються поняттям "переведення на іншу роботу", стає все більш різнорідною, саме ж поняття - все більш умовним. Його зміст вже давно не цілком відповідає прийнятій формі. У цьому зв'язку з теоретичних позицій розглянутий зміст основного універсального принципу незмінності договірних умов, свободи праці і трудового договору. З урахуванням положень Постанови Пленуму Верховного суду України "Про використання Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. аналізуються такі аспекти проблеми, як порядок зміни змісту трудового договору, правові гарантії при переведенні і при переміщенні працівника на іншу роботу, суттєві ознаки переведення на іншу роботу й зміни змісту трудового договору.

У ході дослідження цілей, значення і процедури зміни змісту трудового договору співставлені різноманітні точки зору вчених, що досліджують особливості зміни змісту трудового договору залежно від ініціативи роботодавця й працівника. Наведено результати соціологічного дослідження на підприємствах Донецької, Луганської, Запорізької областей.

Аргументовано, що всі переведення можна класифікувати не тільки за традиційними ознаками (за терміном та місцем переведення), а також за інтересом: переведення з ініціативи працівника, з ініціативи роботодавця.

За сучасних умов у трудовому законодавстві неправомірною є наявність елементів притягнення працівника до роботи, що містить примус, якщо це не пов'язано з організацією суспільної праці й усуненням перешкод, що мають масовий характер і загрожують життю, здоров'ю людей або можуть призвести до тяжких наслідків економічного, екологічного й організаційного характеру. Примусова праця такого рівня примусу не суперечить природі суспільно-трудових відносин, і його використання повинно бути врегульовано відповідним чином у новому КЗпП. Підхід до даного врегулювання є предметом самостійного дослідження.

Здобувач визначає, що подальше реформування відносин у сфері праці повинно супроводжуватися не тільки впровадженням ефективних економічних моделей, але й активною законотворчою діяльністю в сфері правового оформлення нових форм трудових відносин: проблем зайнятості, працевлаштування, безробіття. Сьогодні залишається дуже актуальним завдання щодо вироблення системи правових норм, які б на практиці визначили законність механізмів реалізації проголошених у новій Конституції України прав громадян в сфері праці і трудових відносин.

У цьому зв'язку зроблено спробу наукового осмислення ролі трудового договору у забезпеченні зайнятості населення через механізм юридичної відповідальності роботодавця у зв'язку з економічно необгрунтованим звільненням, а також забезпечення працездатному населенню можливості використання найбільше прийнятних форм і режимів праці.

У той же час не можна не брати до уваги відсутність світового досвіду регулювання забезпечення зайнятості за допомогою трудового договору в країнах перехідної від соціалізму до капіталізму економіки, а Україна знаходиться саме на цій історичній стадії формування.

Проаналізована наявна в Україні законодавча база щодо забезпечення зайнятості і засоби боротьби з безробіттям, а також відповідні підзаконні акти. Аналіз зазначених актів проводиться у порівнянні з наявною міжнародною практикою у країнах близького й далекого зарубіжжя, а також основними міжнародними актами - стандартами праці у даній сфері. У роботі широко використані результати соціологічних досліджень, проведених на підприємствах Донбаського регіону.

Третій розділ - "Організаційно-правові засоби захисту інтересів працівника при розірванні трудового договору" - присвячений розробці правових проблем зберігання гуманістичної спрямованості при припиненні трудового договору в сучасних умовах, розгляду окремих обставин, що впливають на розірвання трудового договору у ринкових відносинах, і обгрунтуванню шляхів зміцнення законності при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця.

Розірвання трудового договору відбувається, коли підприємство відмовляється від послуг працівника, а він зацікавлений у продовженні дії трудового договору. На відміну від повної свободи звільнення за власним бажанням працівника можливості роботодавця істотно обмежені. У цьому полягає відмітна риса законоположень про розірвання трудового договору, що виражає гуманістичну спрямованість. Правові особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у сукупності з підставами розірвання трудового договору є вагомими гарантіями для робітників.

Автор пропонує розглядати відправним критерієм об'єктивні (або суб'єктивні) обставини, що не можуть (або можуть) бути поставлені у провину працівнику, із яким припиняється трудовий договір з ініціативи роботодавця. У ході соціологічного дослідження встановлено, що значна кількість трудових відносин припиняється з порушенням не тільки матеріальних, але і процедурних норм трудового законодавства. Неточне формулювання роботодавця, з ініціативи якого проводиться припинення трудових відносин поряд із такими негативними наслідками, як наступні труднощі при обчисленні трудового стажу, оформлення права на пенсію та ін., має властивість "введення в оману" працівника й органів, що уповноважені розглядати трудовий спір.

З метою усунення перешкод на шляху захисту трудових прав працівника пропонується внести відповідні доповнення до трудового законодавства, що породжували б певні негативні наслідки для роботодавця, який припускає термінологічну неточність у формулюванні підстав припинення трудових відносин із працівником. Серед засобів захисту трудових прав і інтересів працівників, на думку дисертанта, особливе місце займає закріплене в ст.237' КЗпП України їхнє право на відшкодування моральної шкоди.

Застосування законодавства, що регулює відшкодування моральної шкоди, має певні труднощі у зв'язку з тим, що це законодавство вводить новацію у регулювання змісту моральної шкоди. При встановленні факту виникнення шкоди необхідно керуватися критеріями, обумовленими загальнолюдськими цінностями. Вони можуть мати двоїстий характер. З одного боку - ті, що обумовлені суб'єктивним сприйняттям потерпілого (честь, гідність, авторитет і т.ін.). Вони визначаються самим потерпілим, ступенем його сприйняття заподіяної травми та її наслідків. З іншого боку - ті, що обумовлені обставинами об'єктивного характеру, але виражаються у негуманному прояві стосовно працівника. Здобувач обгрунтував доцільність підвищення рівня забезпеченості трудових прав працівників у ринкових умовах шляхом виплати вихідної допомоги: по-перше, при звільненні з ініціативи роботодавця (крім викликаних винними діями працівників), а по-друге, у будь-яких випадках припинення трудового договору за наявності поважних причин, визнаних законодавством, трудовим контрактом, колективним договором й іншими локальними актами.

Спеціальному дослідженню цей факт заподіяння моральної шкоди й одержання у цьому зв'язку права на підвищену вихідну допомогу в юридичній літературі дотепер не піддавався.

На підставі вищевикладеного у теорії трудового права необхідно чітко визначити коло відносин, пов'язаних із відшкодуванням моральної шкоди за допомогою виплати вихідної допомоги, коли, приміром, моральна шкода полягає й у реальній втраті можливості потерпілого повноцінно жити внаслідок звільнення у зв'язку з банкрутством підприємства.

Далі обґрунтовується актуальність проблеми впливу економічного чинника на розірвання трудового договору у ринкових відносинах. У ході дослідження дисертант визначає, що, по-перше, саме праця є тим фокусом, в якому концентрується більшість широкомасштабних економічних завдань, що стоять перед суспільством в умовах переходу до ринкових регуляторів розподілу; по-друге, саме в праці одночасно поєднуються економічний і соціальний чинники, баланс котрих необхідно підтримувати за допомогою правових важелів; по-третє, у сучасних умовах в Україні значно зросло число розірваних трудових договорів за мотивами ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємств, а також у зв'язку зі звільненням працівників внаслідок переходу на нові методи господарювання;

по-четверте, деякі перетворення ,що пов'язані з переходом до ринкової економіки з ініціативи роботодавця, ущемлюють соціальні інтереси значного числа працівників (наприклад, тривале припинення робіт з причин труднощів адаптації виробництва до нових економічних умов спричиняє відсутність заробітної плати у працівника і змушує його звільнятися за власним бажанням).

Отже, вплив економічного чинника на розірвання трудового договору у ринкових умовах - гостра наукова проблема, актуальність якої обгрунтована у ході цього дослідження. Проте, в силу політичної нестабільності в Україні вона залишена поза увагою авторитетних вчених. У таких умовах дана проблема досліджується з політичної, а не з наукової точки зору. До того ж публікації політиків з даної проблеми відрізняються кон'юнктурністю й тенденційністю. У зв'язку з цим дисертант вважає своєчасною постановку проблеми, що досліджується у цьому розділі, і пропонує у чинному законодавстві встановити загальні тенденції контролю з боку держави за процедурою розірвання трудового договору з економічних мотивів: із зміною форми власності; у зв'язку з невиплатою зарплати, що викликала нібито власне бажання працівника розірвати трудовий договір та ін.

На підставі вищевикладеного, на думку здобувача, у чинне законодавство, що регулює питання розірвання трудового договору, необхідно внести доповнення такого змісту: "обов'язковою умовою звільнення з економічних мотивів незалежно від того, яка зі сторін є ініціатором розірвання трудового договору, слід визнати наявність висновку представника Міністерства праці і соціальної політики України (або уповноваженого ним органа профспілки). У висновку зазначаються наслідки правового характеру, що наступають для роботодавця і працівника у зв'язку зі звільненням з економічних мотивів. Наявність висновку є обов'язковою незалежно від форми власності підприємства”.

Далі досліджуються проблеми зміцнення законності при розірванні трудового договору і пропонуються певні шляхи зміцнення гарантій реалізації працівником конституційного права на працю. Зміцнення законності при розірванні трудового договору у нових умовах значно ускладнюється з таких причин: із переліку об'єктів прокурорського нагляду невиправдано вилучаються підприємства, установи, організації; розширення локального і договірного регулювання праці в ринкових умовах створює можливості порушення роботодавцем трудового законодавства не тільки при застосуванні, але й при встановленні умов праці на локальному рівні, а також у договорах і угодах;

положення ст.9 КЗпП України про недопущення погіршення становища працівника в порівнянні з законодавством не забезпечено юридичними гарантіями їхнього дотримання. У цьому зв'язку виникає необхідність глибокого теоретичного переосмислення проблем зміцнення законності при розірванні трудового договору в ринкових умовах.

На думку дисертанта, за таких умов працівникам має бути забезпечено режим законності при реалізації свого права на працю, що включає і право на термінологічну неточність у формулюванні підстав припинення трудових відносин із працівником. Серед засобів захисту трудових прав і інтересів працівників, на думку дисертанта, особливе місце займає закріплене в ст.237' КЗпП України їхнє право на відшкодування моральної шкоди.

Застосування законодавства, що регулює відшкодування моральної шкоди, має певні труднощі у зв'язку з тим, що це законодавство вводить новацію у регулювання змісту моральної шкоди. При встановленні факту виникнення шкоди необхідно керуватися критеріями, обумовленими загальнолюдськими цінностями. Вони можуть мати двоїстий характер. З одного боку - ті, що обумовлені суб'єктивним сприйняттям потерпілого (честь, гідність, авторитет і т.ін.). Вони визначаються самим потерпілим, ступенем його сприйняття заподіяної травми та її наслідків. З іншого боку - ті, що обумовлені обставинами об'єктивного характеру, але виражаються у негуманному прояві стосовно працівника. Здобувач обгрунтував доцільність підвищення рівня забезпеченості трудових прав працівників у ринкових умовах шляхом виплати вихідної допомоги: по-перше, при звільненні з ініціативи роботодавця (крім викликаних винними діями працівників), а по-друге, у будь-яких випадках припинення трудового договору за наявності поважних причин, визнаних законодавством, трудовим контрактом, колективним договором й іншими локальними актами.

Спеціальному дослідженню цей факт заподіяння моральної шкоди й одержання у цьому зв'язку права на підвищену вихідну допомогу в юридичній літературі дотепер не піддавався.

На підставі вищевикладеного у теорії трудового права необхідно чітко визначити коло відносин, пов'язаних із відшкодуванням моральної шкоди за допомогою виплати вихідної допомоги, коли, приміром, моральна шкода полягає й у реальній втраті можливості потерпілого повноцінно жити внаслідок звільнення у зв'язку з банкрутством підприємства.

Далі обґрунтовується актуальність проблеми впливу економічного чинника на розірвання трудового договору у ринкових відносинах. У ході дослідження дисертант визначає, що, по-перше, саме праця є тим фокусом, в якому концентрується більшість широкомасштабних економічних завдань, що стоять перед суспільством в умовах переходу до ринкових регуляторів розподілу; по-друге, саме в праці одночасно поєднуються економічний і соціальний чинники, баланс котрих необхідно підтримувати за допомогою правових важелів; по-третє, у сучасних умовах в Україні значно зросло число розірваних трудових договорів за мотивами ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємств, а також у зв'язку зі звільненням працівників внаслідок переходу на нові методи господарювання;

по-четверте, деякі перетворення ,що пов'язані з переходом до ринкової економіки з ініціативи роботодавця, ущемлюють соціальні інтереси значного числа працівників (наприклад, тривале припинення робіт з причин труднощів адаптації виробництва до нових економічних умов спричиняє відсутність заробітної плати у працівника і змушує його звільнятися за власним бажанням).

Отже, вплив економічного чинника на розірвання трудового договору у ринкових умовах - гостра наукова проблема, актуальність якої обгрунтована у ході цього дослідження. Проте, в силу політичної нестабільності в Україні вона залишена поза увагою авторитетних вчених. У таких умовах дана проблема досліджується з політичної, а не з наукової точки зору. До того ж публікації політиків з даної проблеми відрізняються кон'юнктурністю й тенденційністю. У зв'язку з цим дисертант вважає своєчасною постановку проблеми, що досліджується у цьому розділі, і пропонує у чинному законодавстві встановити загальні тенденції контролю з боку держави за процедурою розірвання трудового договору з економічних мотивів: із зміною форми власності; у зв'язку з невиплатою зарплати, що викликала нібито власне бажання працівника розірвати трудовий договір та ін.

На підставі вищевикладеного, на думку здобувача, у чинне законодавство, що регулює питання розірвання трудового договору, необхідно внести доповнення такого змісту: "обов'язковою умовою звільнення з економічних мотивів незалежно від того, яка зі сторін є ініціатором розірвання трудового договору, слід визнати наявність висновку представника Міністерства праці і соціальної політики України (або уповноваженого ним органа профспілки). У висновку зазначаються наслідки правового характеру, що наступають для роботодавця і працівника у зв'язку зі звільненням з економічних мотивів. Наявність висновку є обов'язковою незалежно від форми власності підприємства”.

Далі досліджуються проблеми зміцнення законності при розірванні трудового договору і пропонуються певні шляхи зміцнення гарантій реалізації працівником конституційного права на працю. Зміцнення законності при розірванні трудового договору у нових умовах значно ускладнюється з таких причин: із переліку об'єктів прокурорського нагляду невиправдано вилучаються підприємства, установи, організації; розширення локального і договірного регулювання праці в ринкових умовах створює можливості порушення роботодавцем трудового законодавства не тільки при застосуванні, але й при встановленні умов праці на локальному рівні, а також у договорах і угодах;

положення ст.9 КЗпП України про недопущення погіршення становища працівника в порівнянні з законодавством не забезпечено юридичними гарантіями їхнього дотримання. У цьому зв'язку виникає необхідність глибокого теоретичного переосмислення проблем зміцнення законності при розірванні трудового договору в ринкових умовах.

На думку дисертанта, за таких умов працівникам має бути забезпечено режим законності при реалізації свого права на працю, що включає і право на гарантію правомірного розірвання трудового договору. Обов'язок держави щодо об'єктивного захисту конституційних прав громадян України (у тому числі трудових прав працівника) повинен бути покладений на органи прокуратури й суди.

ВИСНОВКИ

У висновках відзначено, що у розвинених ринкових країнах Європи на практиці нерідко вдаються до встановлення специфічних умов трудового договору у вигляді надання у користування працівнику автомобіля, житла, ділянки землі для особистого користування й інших матеріальних благ. Для більшості громадян України, що значно зубожіли у зв'язку з перетвореннями ринкового характеру, придбання багатьох матеріальних благ у зв'язку з інфляційними процесами стає проблематичним.

Відповідно до принципу свободи формування трудового договору умови майнового характеру у договорі можуть бути