Серед дієвих засобів селекційного поліпшення тварин визнається формування і ефективне використання розведення молочної худоби за лініями [2]. У досліджуваних стадах української чорно-рябої молочної худоби використовували переважно чистопорідних голштинських бугаїв канадської селекції сучасних ліній.

У племзаводі "Васильки"останні 10 років використовували плідників ліній Старбака 352790, Елівейшна 1491007, Валіанта 1650414, Чіфа 1427381 і Віс Бек Айдіала 1013415. Середня продуктивність їхніх матерів складала 12321 кг молока жирністю 4,2 %. Вищою молочною продуктивністю відзначаються корови ліній Віс Бек Айдіала 1013415 і Елівейшна 1491007. Надій і вихід молочного жиру тварин лінії Віс Бек Айдіала 1013415 за першу, другу, третю, вишу і останню лактації становить 4820, 4779, 5696, 6911 та 6779 кг і 178, 173, 206, 254 та 252 кг, лінії Елівейшна 1491007 - відповідно 5098, 5940, 6565, 6565 та 6037 кг і 176, 216, 240, 240 та 219 кг.

Стадо корів племзаводу "Полянка" представлено тваринами ліній Чіфа 1427381, Хеневе 1629391, Старбака 352790, Валіанта 1650414 і Метта 1392858. Порівняно вищою продуктивністю відзначаються тварини лінії Валіанта 1650414, від яких за ураховані лактації одержано в середньому по 6102, 5859, 6648, 7158 і 5371 кг молока або 230, 219, 259, 276 і 203 кг молочного жиру.

Селекційно доцільним вбачається не лише високий рівень продуктивності, а й відносне звуження внутрігрупової мінливості (фенотипова консолідованість) внутріпорідних селекційних формувань [6]. Порівняльний аналіз у стаді української червоної молочної породи племзаводу "Колос" засвідчує вищий рівень фенотипової консолідованості за основними господарськи корисними ознаками жирномолочного внутріпорідного типу (0,046... 0,063 проти -0,140...-0,202 - у голштинізо-ваного). Розширене відтворення голштинізо-ваного типу зумовило підвище-ний рівень внутрігрупової мінливості на першому етапі його формування у досліджуваному стаді. Подальше селекційне поліпшення тварин цього типу має враховувати потребу підвищення ступеня фенотипової консолідованості. Бажаним при формуванні генеалогічної структури заводських стад є поєднання високої продуктивності тварин різних ліній з достатнім рівнем фенотипової консолідації. У досліджуваних стадах української чорно-рябої молочної породи таким вимогам відповідає лінія Віс Бек Айдіала 1013415. Порівняно вищого рівня фенотипової консолідованості досягнуто також у лініях Елівейшна 1491007, Метта 1392858 і Чіфа 1427381. При цьому остання відзначається підвищеною консолідо-ваністю за молочною продуктивністю в обох досліджуваних стадах. Лінії Валіанта 1650414 і Старбака 352790 в обох стадах виявились наразі неконсолідованими.

Розведення за лініями передбачає переважно внутрілінійний підбір у племінних заводах задля запобігання стихійних інбридингів за ротації ліній у товарних господарствах і одержання, таким чином, можливого гетерозису. Внутрілінійне розведення визнається також одним з можливих шляхів підвищення відносної консолідованості за основними господарськи корисними ознаками [2]. Зазначена гіпотеза знайшла своє підтвердження за молочною продуктивністю корів племзаводу "Полянка". За надоєм ступінь фенотипової консолідованості корів від внутрілінійного підбору становив 0,582 (Кі) і 0,606 (К2), за виходом молочного жиру - відповідно 0,207 і 0,257, що значно перевищує коефіцієнти фенотипової консо-лідації при кросі ліній (відповідно 0,114, -0,052, 0,122 і -0,049).

Важливим є також те, що фенотипова консолідація за внутрілінійного підбору відбувається на більш високому рівні продуктивності корів. Надій корів від внутрілінійного підбору за досліджуваними лактаціями сягає 5649, 6375, 6304, 7093 і 6195 кг, що перевищує відповідні показники тварин від кросу ліній на 272, 564 (Р<0.05), 83, 222 і 321 (Р<0.05) кг.

Отже, результати досліджень дозволяють дійти висновків про вищу порівняно з жирномолочним ефективність розведення і конкурентоспроможність більш перспективного голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи. Його подальше розширене відтворення є бажаним за одночасного підвищення фенотипової консолідованості у процесі подальшого селекційного поліпшення. Для української чорно-рябої молочної породи у степовій зоні України (південний внутріпорідний тип) оптимальною, з огляду на вищий рівень продуктивності, є умовна кровність за поліпшувальною голштинською породою до 87,5 %. Кваліфікований внутрілінійний підбір не знижує молочної продуктивності корів і сприяє підвищенню рівня фенотипової консолідації за

ЛІТЕРАТУРА

Бащенко М.І., Хмельничий Л.М. Фенотипова консолідація селекційних груп тварин української червоно-рябої молочної породи за екстер'єрним типом // Вісник Черкаського ІАТІВ. - Черкаси, 2006.-Вип. 6.-С. 101-115.

Буркат В.П., Полупан Ю.П. Розведення тварин за лініями: генезис понять і методів та сучасний селекційний контекст. - К.: Аграрна наука, 2004. - 68 с.

Зубець М.В., Буркат В.П. Про радикальний перегляд теорії селекції // Вісник сільськогосподарської науки. - 1987. - № 7. - С. 54-62.

Петренко І.П. До теорії консолідації порід у скотарстві // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 1999. - Вип. 31-32. - С. 185-189.

Полупан Ю.П. Оценка степени фенотипической консолидации генетических груп животных // Зоотехния. - 1996. -№ 10. - С. 13-15.

Полупан Ю.П. Проблеми консолідації різних селекційних груп тварин // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 12. - С. 42-46.

Полупан Ю.П. Методи визначення ступеня фенотипної консолідації селекційних груп тварин 11 Методики наукових досліджень із селекції, генетики і біотехнології у тваринництві. - К.: Аграрна наука, 2005. - С. 52-61.

Програма селекції української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби на 20032012 роки / Ю.Ф. Мельник, Д.М. Микитюк, В.Л. Пищолка та ін. Заг. ред. В.П. Бурката. - К., 2003.-84 с.

Семенова Е.І. Щодо "консолідації" в породоутворенні // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 1999. -Вип. 31-32.