Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





КУЗЬМЕНКО О

КУЗЬМЕНКО О.Б., к.т.н., доцент, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили.

ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ГУМУСУ В ҐРУНТАХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті обґрунтовано визначальну роль гумусу, що надає ґрунту властивості предмета та засобу праці. Досліджено, що разом зі зменшенням його рівня нижче критичного, земля перестає бути головним засобом виробництва у сільському господарстві. Акцентується увага на тому, що відновлення гумусності ґрунтів досягається шляхом внесення органічних добрив і вдосконалення структури посівних площ.

The article is devoted to the significant role of humus that gives to a soil simultaneously the qualities both of a subject and a means of labor. The article shows that humus loss below critical level the soil will cease to be the main means of production in agriculture. The attention of the research is stressed on the fact that the restoring of humus can be reached by entering of organic fertilizers and by improvement of the structure of areas under crops.

У сільському господарстві земля виступає одночасно як предмет і засіб праці, набуваючи при цьому якості головного засобу виробництва.

Звернемо увагу на дослідження таких вчених, як В.Г. Андрійчук, В.В. Горлачук, С.Л. Дуса- новський, В.І. Мацибора, В.П. Мертенс, І.Н. То- піха та інших, які у своїх працях обґрунтовували ці питання [2, 3, 4, 5, 6, 7] з точки зору класичного змісту землі як засобу виробництва і об'єкта на який спрямована праця. Але, існує ще і речовий елемент, який визначає сільськогосподарські угіддя як засіб виробництва. Власне цей аспект недостатньо теоретично обґрунтований у сучасних наукових працях. Поглиблення цих теорети- ко-методологічних положень і є метою проведеного дослідження.

Властивість землі як предмета праці полягає в тому, що одержання сільськогосподарської продукції є результатом праці, дії людини на землю. При обробітку поверхневого шару ґрунту (глибиною 20-30 см) оранкою, культивацією, боронуванням, правильним внесенням органічних і мінеральних добрив, підвищується родючість ґрунту, створюються необхідні умови для оптимального росту і розвитку сільськогосподарських рослин. Ця властивість землі відзначена ще в працях Уїльяма Петті - відомого вченого класичної школи економічної теорії: "Праця - батько багатства, земля - його мати" [1].

Будь-який предмет праці частково або повністю за допомогою праці перетворюється у готову продукцію. Аналогічну роль відіграє ґрунт у процесі створення продукції рослинництва. Для формування біомаси рослини використовують з ґрунту органо-мінеральні сполучення елементів живлення (азот, фосфор, калій, магній, різні мікроелементи), воду, кисень та ін. Останні два можна не розглядати з точки зору переносу речовини безпосередньо з ґрунту в рослини, оскільки вода потрапляє до ґрунту у вигляді опадів, зрошення, утримується там і надходить до кореневої системи сільськогосподарських культур, а основним джерелом кисню є атмосфера повітря. Іншими словами, ґрунт є провідником і накопичувачем води та кисню в їх природному колообігу. Таким чином, з ґрунту рослини отримують органо- мінеральні елементи живлення, які і залишаються в сільськогосподарській продукції. Основним носієм цих елементів є гумус, який утворюється внаслідок розкладання органічної речовини.

У процесі сільськогосподарського виробництва земля одночасно виступає і як засіб праці. Враховуючи цю властивість землі, людина з метою одержання врожаю впливає на механічні, фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту, які визначають його родючість, тобто здатність ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу для забезпечення нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин.

Родючість є результатом складної взаємодії та взаємовпливу властивостей і режимів ґрунту: фізичних (механічний склад; щільність; пористість; теплові, водні, повітряні режими та ін.), хімічних (гумусний стан; валовий хімічний склад; макро- і мікроелементи та ін.), фізико- хімічні (окислювально-відновлювальні процеси; ємність поглинання; ступінь насиченості основами та ін.), біологічні (кількість мікроорганізмів, нітріфікаційна і азотофіксуюча здібність, ферментаційна активність та ін.). Крім того родючість ґрунту є результатом складного перетворення мінеральних сполук, процесів мінералізації та гуміфікації органічної речовини, активності різних груп мікроорганізмів у ґрунтовій фауні, впливу лужно-кислотних умов ґрунтового середовища, динаміки окислювально-відновлю- вальних процесів, водно-повітряного, температурного режимів та ін.

У свою чергу, окислювально-відновлювальний режим залежить від вмісту і форм органічної речовини, фізичних властивостей ґрунту, які визначають умови аерації, гідротермічних параметрів розвитку мікробіологічних процесів тощо.

Структура ґрунту, з якою пов'язані водно- повітряний, окислювально-відновлювальний режими, агрофізичні показники ґрунту, у свою чергу, залежить від вмісту гумусу, його кількісного складу, фізико-хімічних властивостей, розвитку окислювально-відновлювальних процесів тощо.

Таким чином, гумус є невід' ємною складовою формування режимів і властивостей ґрунту. Тому очевидним є те, що ігнорування цього важливого елемента ґрунту призведе до порушення всього механізму, який формує його родючість.

Не випадково спостерігається пряма кореляція між урожаєм сільськогосподарських культур і потужністю гумусового шару та запасами гумусу в ньому.

Тому продуктивність земель сільськогосподарського призначення, як засобу праці, напряму залежить від вмісту гумусу в ґрунті.

Постійне вилучення органічної речовини в процесі аграрного виробництва призводить до зменшення кількості гумусу в ґрунті. Так, за даними А.М. Гринченко, Г.Я. Чесняк, О.Я. Чесняк [8] вміст гумусу в типовому чорноземі в горизонті А при розміщенні зернопросапної сівозміни зменшується з 9,4 % - на цілині до 7,8 % у сівозміні - через 12 років; до 7,3 % - через 37 років; до 5,9 %


Сторінки: 1 2 3





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ЛАНДШАФТОЗНАВЧИМ АНАЛІЗ БАСЕЙНОВОЇ ГЕОСИСТЕМИ ОЗЕРА ОЗЕРСЬКЕ (ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ) ДЛЯ ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ - Стаття - 7 Стр.
МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА - ВАГОМИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ - Стаття - 3 Стр.
МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ У ҐРУНТАХ ПОЛІСЬКОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЛАНДШАФТНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ - Стаття - 5 Стр.
РОЛЬ ЛЮЦЕРНИ У ВИРОБНИЦТВІ ВИСОКОЯКІСНИХ КОРМІВ І ПОЛІПШЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ - Стаття - 8 Стр.
ВЕРТИКАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ 137Cs ТА 90Sr В ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ СУПІЩАНОМУ ГРУНТІ - Стаття - 6 Стр.
ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ СУМЩИНИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОЛІПШЕННЯ - Стаття - 6 Стр.
ВПЛИВ АГРОХІМІЧНИХ КОНТРЗАХОДІВ НА ВМІСТ ЦЕЗІЮ-137 У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ПРОДУКЦІЇ НА ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ - Стаття - 8 Стр.