У поширеному визначенні поняття "закон" мова йде про зв'язки між явищами, речами, їх складовими елементами, між властивостями речей і властивостями в середині речей [3, c. 305]. Але управління - це поєднання діяльності і відносин, останні відіграють дуже велику роль у зв'язку з тим, що і об'єкт, і суб'єкт управління - люди, особистості, які прагнуть реалізувати свої інтереси. Виходячи з цього, доцільним є уточнення визначення змісту категорії "закон управління" і трактування його таким чином: закони управління відображають найбільш суттєві, необхідні, сталі та повторювані зв'язки між елементами системи та учасниками процесів її функціонування та розвитку, що допомагають розкрити їхню природу та внутрішній зміст. Системи управління є відкритими, значний вплив на їх стан справляють фактори зовнішнього оточення, і ця обставина відображена в наведеному визначенні. Учасниками процесів функціонування та розвитку систем управління стають: стосовно підприємства чи організації - депутати верховної Ради, які ухвалюють закони, працівники органів влади, що реалізують їх на практиці; по відношенню до системи державного управління - це представники громадянського суспільства (політичні партії та громадські організації), населення взагалі.

Усі закони, що пропонуються, пов'язані між собою і в комплексі забезпечують функціонування системи, яка завдяки єдності має зберегти основні властивості. Цілеспрямованість побудови і функціонування перетворює сукупність елементів саме в систему, поєднання централізації та децентралізації забезпечує цілісність і гнучкість, взаємозалежність об'єкта і суб'єкта управління відображає внутрішню діалектику, розподіл праці та відповідність повноважень і відповідальності створюють умови для виконання функцій, творча активність людини є саме тією рушійною силою, яка забезпечує рух системи.

Подальші дослідження доцільно спрямувати на поглиблений розгляд змісту та проявів законів, що сформульовані.

Література:

1. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. - изд. 2-е, дополн. - М. : Омега-Л, 2004. - 584 с.

2. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики : [монографія] / В. Д. Бакуменко. - К. : Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.

3. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохоров]; изд. 3-е. - М. : Советская Энциклопедия, 1972.

4. Т. 9 Евклид - Ибсен. - 1972. - 624 с. с илл.

5. Государственное управление: основы теории и организации : учебник / [под ред. В. А. Козбаненко]. - М. : Статут, 2000. - 912 с.

6. Державне управління : [навч. посіб.] / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. - К. : Знання-Прес, 2003. - 343 с.

7. Структурно-функціональне забезпечення діяльності територіальних органів влади / Н. М. Мельтюхова, В. В. Корженко, Г. С. Одінцова та ін.] ; за заг. ред. Н. М. Мельтюхової. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. - 244 с.

8. Державне управління і менеджмент : [навч. посіб. у табл. і схемах] / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов [та ін.] ; за заг. ред. Г. С. Одінцової. - Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. - 492 с