діяльності владних органів розуміють законодавчі відправні засади, керівні ідеї, загальні положення, які слугують базисом для формування, організації та реалізації завдань органів публічної влади [14, с. 48]. Залежно від масштабу дії їх класифікують на загальні та спеціальні (інституційні). У свою чергу, загальні принципи залежно від форми юридичного закріплення поділяються на дві групи. До першої відносять фундаментальні принципи, закріплені в першому розділі Конституції України: унітаризм, найвища соціальна цінність людини, народовладдя, гуманізм, законність, демократизм, верховенство права, поділ влади [1]. Іншу групу складають принципи, які підпорядковані основам конституційного ладу: професіоналізм і компетентність, ефективність, рівний доступ до служби, самостійність, поєднання державних і місцевих інтересів, колегіальності та єдиноначальства [14, с. 54]. На думку окремих учених, до загальних принципів організації й діяльності більшості органів публічної влади віднесено принцип гласності, який реалізується через такі елементи демократії, як прозорість їх діяльності, врахування думки громадськості в процесі розробки, прийняття й реалізації відповідних рішень, обов'язок щодо інформування населення про результати діяльності [12].
Принципи організації й діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають відмінності, зумовлені специфікою їх діяльності. Зокрема, відмінності принципів владних органів обумовлені вихідними основами, що визначають властивості, ознаки, завдання та їх функції. Базові положення діяльності органів місцевого самоврядування як специфічна форма публічної влади закріплені в Європейській хартії місцевого самоврядування, а більша їх конкретизація визначена в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" [2; 3]. Зокрема, у ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється на таких принципах: народовладдя; законності; колегіальності; виборності; гласності; поєднання місцевих і державних інтересів; матеріально-фінансової, правової, організаційної самостійності в межах повноважень; підзвітності органів і посадових осіб перед територіальною громадою; державної підтримки гарантії та судового захисту прав.
В окремих працях принципи функціонування місцевого самоврядування поділяють за ступенем узагальнення на загальні (засади здійснення публічної влади в Україні) та такі, які характеризують місцеве самоврядування як специфічну самостійну форму влади [13, с. 40-42]. За такою класифікацією до загальних відносять принципи: народовладдя, законності, демократизму, верховенства права, гуманізму.
У свою чергу, такі принципи, які характеризують здійснення влади як специфічної самостійної форми влади поділяють на загальні: колегіальність; гласність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборність; матеріально-фінансова, правова, організаційна самостійність у межах повноважень визначених законом; підзвітність і відповідальність органів та посадових осіб перед територіальною громадою; державна підтримка, гарантії та судовий захист прав місцевого самоврядування. До даної групи принципів віднесено також положення щодо визнання за місцевим самоврядуванням власної компетенції та самостійне вирішення територіальною громадою питань місцевого значення, що, на нашу думку, відбито в таких загальних положеннях, як матеріально-фінансова, правова, організаційна самостійність у межах повноважень, визначених законом; підзвітність і відповідальність органів і посадових осіб перед територіальною громадою.
Спеціальні принципи виокремлюються з-поміж загальних як специфічної форми влади, оскільки їм притаманні вихідні положення для окремо взятих сфер місцевого самоврядування. Однак наведені як приклад такі спеціальні принципи у сфері місцевих фінансів, як "збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів; фінансування державою витрат, пов'язаних зі здійсненням органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади, самостійність місцевих бюджетів, фінансову підтримку місцевого самоврядування державою" [13 с. 42] є, на нашу думку, відображенням таких загальних принципів як специфічної форми влади: поєднання місцевих і державних інтересів; матеріально-фінансова, правова, організаційна самостійність у межах повноважень, визначених законом; державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування.
В інших працях до спеціальних принципів організації та діяльності місцевого самоврядування відносять такі: колегіальність; виборність; гласність; поєднання місцевих і державних інтересів; матеріально-фінансової, правової, організаційної самостійності в межах повноважень; підзвітності органів та посадових осіб перед територіальною громадою; державної підтримки гарантії та судового захисту прав [5, с.196]. На нашу думку, даний перелік спеціальних принципів організації й діяльності місцевого самоврядування найбільш повно характеризує його як специфічну форму здійснення влади.
На районному рівні до органів публічної влади управління, що належать до системи місцевого самоврядування, належать районні ради та сільські й селищні ради. Останні виконують широкий спектр компетенційних повноважень, у тому числі й функцію щодо соціально-економічного розвитку відповідних територій.
У зв'язку із заснуванням на базі виконавчо-розпорядчих органів районних та обласних рад відповідних місцевих органів виконавчої влади, інститут народовладдя змушений делегувати окремі повноваження, в тому числі й забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку місцевим державним адміністраціям. Таке розмежування мало на меті "створити єдину систему виконавчих органів на місцях на чолі з Президентом України; розмежувати функції та повноваження між місцевими державними органами (адміністраціями) та такою самостійною формою реалізації публічної влади, як місцеве та регіональне самоврядування. Інституційні зміни щодо делегування частини повноважень органам виконавчої влади породили явище "двовладдя" та протистояння між двома гілками влади [8, с. 150, 151].
На районному рівні до системи органів державної влади належить районна державна адміністрація, яка здійснює виконавчу владу на місцях та виконує делеговані їй повноваження районною радою. Вихідні положення діяльності місцевих державних адміністрацій деталізовано у ст. 3 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" і окреслено такими принципами: відповідальність перед людиною й державою за свою діяльність; законності; верховенство права; гласність; пріоритетність прав людини; поєднання державних і місцевих інтересів [4]. Із визначених законом принципів діяльності місцевих державних адміністрацій до загальних, які