Повна зміна зовнішності (медичний аспект) повинна застосовуватися як крайній захід лише за клопотанням або за згодою особи, взятої під захист, на договірних умовах з органами, які здійснюють заходи безпеки. У цьому випадку забезпечення безпеки повинно носити комплексний характер - зміна зовнішності мусить бути поєднана із заміною документів, що посвідчують особу, та інших документів, а при необхідності доповнюватись переселенням в інше місце проживання та зміною місця роботи або навчання.

Зазначені заходи можуть бути проведені лише за санкцією прокурора або ухвалою суду і тільки у виняткових випадках за наявності обставин, коли загроза життю та безпеці особи, взятої під захист, не може бути усунута іншими засобами.

Чинним законодавством України питання щодо здійснення заміни документів як заходу забезпечення безпеки не регулюється.

За таких обставин вбачається, що ці питання мають вирішуватися на розсуд органів, що забезпечують безпеку осіб, взятих під захист. Єдиним критерієм для застосування заміни документів і вибору того, які документи, на яких осіб і на який час замінюються, є забезпечення реальної безпеки особи, взятої під захист.

Слід мати на увазі, що заміна документів як окремий захід забезпечення безпеки не дає гарантії повного забезпечення безпеки особи, взятої під захист, тому заміна документів має застосовуватися комплексно, тобто разом з іншими заходами безпеки.

П'ятий напрямок у забезпечені безпеки є зміна місця роботи або навчання.

Якщо забезпечення безпеки особи потребує її переводу до іншого місця роботи або навчання, за клопотанням цієї особи орган, який приймає таке рішення, допомагає їй у влаштуванні на новому місці роботи або навчання.

Це пов'язано переважно з неможливістю подальшого перебування такої особи в колективі (підприємства, організації, навчального закладу та ін.), де вона, наприклад, викриває службових осіб у вчиненні злочинів. Згідно із рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи під 10 вересня 1997р. (R (97) 13 стосовно запобігання тиску на свідків та забезпечення прав захисту) як серйозний ризик розглядається тиск на свідка у разі його належності до обмеженої соціальної групи, через ще він знаходиться в уразливому становищі.

За таких умов забезпечується працевлаштування особи або перевід її до іншого підприємства, організації, закладу або на нове місце навчання (до іншого навчального закладу).

Шостий напрямок у забезпечені безпеки є переселення в інше місце проживання.

Вирішення питань про переселення в інше місце проживання, надання житлової площі, матеріальної допомоги та працевлаштування регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок вирішення питань переселення в інше місце проживання, надання житла, матеріальної допомоги та працевлаштування осіб, взятих під державний захист" від 26 червня 1995 р. № 457 [6].

У разі переселення в інше місце проживання осіб, взятих під державний захист, житло таким особам надається поза чергою за поданням органу, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки, або за клопотанням органу, який здійснює заходи безпеки.

Якщо йдеться про тимчасове переселення такої особи, займана нею до переселення житлова площа підлягає бронюванню за рахунок органу, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки.

Крім того, такій особі орган, що прийняв рішення про застосування заходів безпеки, виплачує компенсацію за час вимушеного прогулу у зв'язку із переселенням в інше місце проживання, але не більше середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, та різницю у зарплаті, якщо заробіток за новим місцем роботи менший, ніж за попереднім.

Указані особи також мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій відповідно до ст. 120 Кодексу законів України про працю.

При цьому час вимушеного прогулу зараховується до загального стажу роботи (п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 1995 р. № 457). А подання органу, що прийняв рішення про застосування заходів безпеки, є підставою для розірвання з такою особою трудового договору або для збереження за нею (за домовленістю сторін) місця роботи на час вимушеного прогулу у зв'язку із здійсненням заходів безпеки. Але, на даний момент постають питання із-за фінансування даного заходу забезпечення безпеки, хоча існує постанова Кабінету Міністрів України, яка врегульовує виникаючі проблемні питання.

Сьомий напрямок у забезпечені безпеки є поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення.

Тимчасові заходи забезпечення безпеки, що застосовуються до неповнолітніх (тобто до осіб віком до 18 років) та повнолітніх непрацездатних осіб (тобто до непрацездатних осіб віком від 18 років, осіб похилого віку, інвалідів та інших, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування).

Стосовно неповнолітніх зазначені заходи безпеки можуть бути як основними, так і додатковими. Участь у кримінальному судочинстві неповнолітніх дітей, які можуть бути єдиним носієм доказової інформації, можлива і необхідна, але її обов'язковою умовою повинно стати виключення будь-якого впливу кримінального характеру стосовно дітей як під час дачі ними свідчень на попередньому слідстві та у суді, так і після розгляду справи у суді.

Заходом забезпечення цієї умови може стати тимчасове поміщення неповнолітніх дітей до дошкільних виховних установ, де їм буде створено належні умови по догляду, вихованню та навчанню. Такий варіант необхідний, наприклад, у разі, коли діти не можуть перебувати в місці, де знаходяться їх батьки або родичі.

Восьмий напрямок у забезпечені безпеки