У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





є забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:

а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій і судових засідань, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

б) проведення впізнавання особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства;

в) невключення до списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, дійсних анкетних даних про особу, взяту під захист;

г) виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;

д) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковою службою АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.

Конфіденційність в даному разі - це створення умов, за яких відомості, які ідентифікують особистість учасника кримінального судочинства, залишаються повністю невідомими обвинуваченому або підсудному.

Умови забезпечення конфіденційності можуть передбачати накладення заборони на видачу відомостей про таку особу адресними бюро, паспортними службами, підрозділами Державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами. Для цього спеціальний підрозділ судової міліції, надсилає відповідні листи до зазначених служб про накладення тимчасової або постійної заборони на видачу інформації щодо осіб, взятих під захист.

Дев'ятий напрямок у забезпечені безпеки є закритий судовий розгляд. Даний напрямок, безпосередньо не відноситься до діяльності спеціального підрозділу судової міліції, але під час розгляду справи з особою, відносно якої здійснюються заходи безпеки, працівники спецпідрозділу забезпечують охорону громадського порядку у залі суду, а також особисту охорону даної особи.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що забезпечення безпеки осіб, які беруться під охорону, - це система комплексу заходів, які проводяться нарядами спеціальних підрозділів міліції за єдиним планом та під єдиним керівництвом, з метою попередження та безпосереднього захисту осіб від протиправних дій громадян, направлених на спричинення реальної загрози їх життю та здоров'ю.

Виходячи із переліку заходів забезпечення безпеки можна зробити таку класифікацію:

Правові, що включають дві підгрупи:

кримінально-правові - встановлення відповідальності за посягання на життя, здоров'я та майно осіб, яких захищають;

процесуальні - удосконалення процедури отримання інформації від поінформованих осіб.

Соціально-економічні - надання можливості змінити біографічні дані, місце проживання та роботи.

Фізичні - надання охорони, технічний захист жилих і службових приміщень тощо.

Повнота, всебічність і об'єктивність розслідування та судового розгляду справи залежать здебільшого від вибору конкретного заходу безпеки, необхідність застосування якого визначається обставинами справи. Зміст визначених у п. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві" заходів безпеки, умови та процесуальний порядок їхнього здійснення передбачені різними статтями. Але окремо взятий захід забезпечення безпеки ще не дає гарантії його ефективності. Залежно від ситуації, що склалась, потрібно розглядати питання про необхідність комплексного застосування передбачених Законом заходів.

Література:

1. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3782-XII // ВВР України. - 1994. - № 11. - Ст. 51.

2. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3781-XII // ВВР України. - 1994. - № 11. - Ст. 50.

3. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів : Наказ МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622 // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 42. - Ст. 107.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України від 12 січня 1961 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961 р. - № 2. - Ст. 15 (зі змінами та доповненнями).

5. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. № 2135-XII // ВВР України. - 1992. - № 22. - Ст. 303.

6. Про порядок вирішення питань переселення в інше місце проживання, надання житла, матеріальної допомоги та працевлаштування

7. осіб, взятих під державний захист : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 1995 р. № 457 // Офіційний вісник України. - 2008. - № 46. - С. 88. - Ст. 1515.


Сторінки: 1 2 3 4