Наукова законопроектна експертиза проектів регуляторних актів. В Україні здійснюється низкою державних та неурядових недержавних організацій. Серед них передусім Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Це управління є одним із ключових структурних підрозділів українського парламенту, на яке покладається надзвичайно важлива функція — науково-правове забезпечення законодавчого процесу. Воно має такі відділи: з конституційних питань та державного будівництва; з гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнами ЄС та захисту прав людини; із соціальних питань і праці; з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва; з аграрних, екологічних питань та природокористування; з питань бюджету, оподаткування та банківської діяльності; з питань макроекономіки та промислового розвитку; з питань національної безпеки, оборони, правоохоронної діяльності та боротьби із злочинністю.

Експертна служба укомплектована працівниками високого фахового рівня всіх галузей права. І якщо профільні комітети Верховної Ради України першого та другого скликань зверталися до Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не часто, то вже парламентські комітети третього скликання завжди приймали рішення щодо законопроекту з урахуванням висновку цього управління.

Основним завданням управління є здійснення наукової експертизи законопроектів на предмет оцінки їх концептуального рівня; правової, економічної, соціальної доцільності прийняття закону, його відповідності Конституції України, міжнародним договорам України, відповідності сучасному рівню наукових знань, принципам і засадам державної політики; прогнозування наслідків їх прийняття. Результати експертизи законопроектів фахівці відображають у висновку, який управління надсилає до профільних комітетів, а перед розглядом законопроекту на сесії парламенту цей документ роздають усім народним депутатам України для врахування позиції експертів при прийнятті щодо нього рішення [115].

До державних установ, що здійснюють наукову експертизу законопроектів належить також Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) — урядова установа, яка вивчає широкий спектр питань, пов'язаних з регуляторною політикою у сферах безпеки, міграції та регіональних зв'язків, зокрема між Україною та країнами Центральної Європи, які ведуть переговори щодо приєднання до ЄС. Інститут виконує поглиблену роботу у сфері відносин Україна — ЄС. Його економічний підрозділ здійснює аналітико-прогнозований супровід діяльності Ради національної безпеки і оборони України [223]. Він стежить за розвитком національної та міжнародної економічної політики, у тому числі питаннями, пов'язаними із СОТ, відкритістю ринку та розвитком експорту, готує пропозиції до урядових регуляторних актів.

Експертна оцінка законопроектів у межах компетенції здійснюється відомствами, наприклад Державною податковою адміністрацією [224]. До експертизи залучаються міжнародні групи експертів, які активно співпрацюють із країнами — потенційними членами ЄС, у тому числі з Україною, оскільки заінтересовані у гармонізації українських нормативно-правових актів із законодавством ЄС [225].

До здійснення наукової експертизи проектів правових актів залучаються і неурядові організації, наприклад Інститут проблем законодавства імені Ярослава Мудрого (ІПЗЯМ), Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД).

ІПЗЯМ — приватна організація, яка має особливе офіційне визнання. Цей інститут — єдина організація поза урядом і парламентом, яка представлена в Міжвідомчій комісії з питань вступу України до СОТ. Він є також членом Консультативної ради Верховної Ради з питань вступу України до СОТ. Інститут працює переважно у сфері економічного та податкового законодавства, хоча поширив свою діяльність на питання місцевого фінансування та соціальної політики. Інститут регулярно надає консультації щодо проектів законів, інших регуляторних актів здебільшого (але не лише) у випадках, коли проект, який був поданий на розгляд до Верховної Ради, надсилається після першого читання для детальної перевірки в комітет. Коментарі інституту передаються на розгляд до Верховної Ради в цілому, але він надає також поради окремим депутатам для використання їх у дебатах. ІПЗЯМ вивчено всі пов'язані із СОТ закони України і надано рекомендації щодо роботи над ними. Він аналізує та надає критичні зауваження стосовно нинішніх проектів законів, пов'язаних зі вступом у СОТ, які подаються на розгляд до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (МЕЄІ). Решта — дослідні структури, зосереджені на національних та міжнародних економічних дослідженнях, кожна у своїй пріоритетній сфері. ІПЗЯМ має спеціальній статус як член Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ та консультант Верховної Ради з питань законодавства, пов'язаного із СОТ. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій обговорює з МЕЄІ, яким чином його економічна експертиза може бути повніше використана у формуванні регуляторної політики у сфері торгівлі та політики щодо СОТ.

МЦПД — приватний дослідний інститут, щоквартально видає економічні та статистичні бюлетені та прогнози, стосовно яких тісно співпрацює з урядом, здійснює економічні дослідження для приватних клієнтів, займається аналізом торговельної політики, зокрема наслідків від застосування правил СОТ для України. В центрі його уваги — регуляторна політика у сфері взаємовідносин України з ЄС, зокрема наслідки поширення на Центральну та Східну Європу Шен- генської території ЄС (вільне пересування людей). Центр надає допомогу міністерствам щодо питань адаптації нормативних актів до законодавства ЄС.

Правові послуги народним депутатам щодо розроблення законопроектів надають провідні юридичні компанії. Так, "Юренерго" здійснює моніторинг нормативно-правових актів; аналіз проектів нормативно-правових актів на їх відповідність чинному законодав- ству та інтересам клієнта; розроблення проектів нормативно-правових актів та відповідних супровідних документів; супроводження розроблених проектів нормативно-правових актів у Верховній Раді України та в органах державної влади, а також бере участь у робочих групах, створених у Верховній Раді України та в органах державної влади для розроблення проектів нормативно-правових актів [226].

В Україні створюються громадські експертні фахові структури для захисту своїх інтересів у законодавчому процесі через комплексне лобіювання законопроектів. Це є одним із напрямів роботи аналітично- експертної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України. Іншими напрямами є: комплексний аналіз законопроектів, що стосуються розвитку законодавства, визначення пріоритетних законопроектів для аналізу, економічний аналіз та аналіз існуючої законодавчої бази для виявлення причинно- наслідкових зв'язків, підготовка пропозицій для вирішення існуючих проблем тощо [89].

Діяльність відділу законодавчого розвитку Центру комерційного права передбачає: здійснення моніторингу нормативно-правових актів та оцінку стану комерційного права; розроблення прогнозів і рекомендацій щодо запровадження відповідної реформи в Україні; розроблення законопроектів та надання практичної допомоги робочим групам і розробникам проектів законів та інших нормативних актів; проведення експертизи у розробленні законопроектів на прохання Адміністрації Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку України та громадськості; сприяння гармонізації законодавства України у сфері комерційного права із законодавством ЄС [228].

Експертиза законопроектів, яка здійснюється Головним науково- експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, Національним інститутом стратегічних досліджень, перерахованими неурядовими організаціями, належить, на нашу думку, до наукової. На сьогодні на законодавчому рівні ця експертиза не урегульована. Ст. 6.3.4. Регламенту Верховної Ради України передбачається, що Верховна Рада (за своєю ініціативою або за поданням головної комісії) спрямовує за необхідності законодавчу пропозицію або законопроект на наукову, юридичну чи іншу експертизу, здійснення інформаційного пошуку чи наукового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені. Але в інших статтях розділу 6 "Законодавча процедура" зазначеного документа пояснення необхідного випадку, а також відмінностей між експертизою, інформаційним пошуком та науковим дослідженням ми не знаходимо, як і розкриття змісту видів експертизи, вони лише називаються — "наукова, правова чи інша". Отже, в юридичній літературі наукова експертиза інколи розглядається досить вузько як правова, в окремих випадках значно ширше — як наукова [119, 35], у процесі якої проект перевіряється на відповідність певним вимогам (юридичним, економічним, науково-технічним, лінгвістичним, екологічним та ін.). Не врегульовано також терміни здійснення перевірок. Згаданий вище відомий правник А. Заєць звертає увагу на відсутність механізму моніторингу за розглядом у Верховній Раді України урядових законопроектів, які пройшли перевірку на відповідність законодавству ЄС. Іншими словами, урядові законопроекти перевіряються на відповідність законодавству ЄС лише на ранній стадії законодавчого процесу [58, 97-98].

Водночас у проекті Закону України "Про закони і законодавчу діяльність в Україні" пропонується регламентація наукової експертизи проектів законів. Так, у ст. 24 цього проекту "Основні етапи підготовки, організація роботи та контролю за підготовкою проектів законів" серед основних етапів підготовки проекту закону зазначається його наукова експертиза, а у ст. 25 "Наукова експертиза проекту закону" дається визначення цієї експертизи, міститься регламент її здійснення. Так, під науковою експертизою проекту закону мається на увазі діяльність компетентних органів, установ, спеціалізованих експертних організацій, окремих експертів та груп експертів, що охоплює дослідження і оцінку наукового рівня, юридичних якостей проекту