До двох місяців не можна було показувати дитину чужим людям. Якщо навіть в цей час приходили гості, то вони не повинні були дивитися на дитину. Протягом шести тижнів мати не повинна була нікуди ходити, а тим паче набирати воду з чужого колодязя. Приходити до породіллі в гості з пустими руками також не можна. В подарунок часто несли крижму, хустку або, навіть, цукерки. Крім того, вагітній жінці заборонялося ходити на кладовище, позичати щось тощо.

Хрестили дітей потайки, іноді навіть запрошували священика додому або хрестили у нього дома. В куми брали людей близьких - сусідів або родичів. Брати кумів з однієї сім'ї не дозволялося. Як приходили до церкви, кум обов'язково платив за хрестик та за сам обряд, а хрещена мати мала заздалегідь купити крижму, в яку замотували дитину після купання в купелі. Хрестини пишно ніхто не справляв, збиралися в тісному сімейному колі - батьки, куми [5, арк.8].

Безугла Марія Василівна, 1931 року народження, мешканки с. Гюнівка Приморського району Запорізької області згадує, що, коли починалися пологи, до породіллі кликали бабку. Це могла бути не обов'язково літня жінка, але й молода. На третій день після народження дитини пекли коржі із прісного тіста - «топла турта» та скликали в гості всіх сусідів. Кожен із запрошених мав принести подарунок для матері. Вважалося, що після народження дитини мати не має права нікуди ходити. Вважається, що там, де вона ступить до 40 днів не ростиме навіть трава. Коли дитина починала ходити, пекли калачі, мазали їх медом та роздавали сусідам, щоб вона добра ходила [8, арк.4].

Крім того, у болгар було також свято баби - 21 січня, який так і називався «Бабин день». В цей день всі породіллі йдуть до жінки, яка приймає пологи і обов'язково несуть їй подарунки. Це міг бути відріз тканини на сукню, шматок мила тощо. Обов'язково готували страви, а потім влаштовувалося гуляння та катання на тачанці [10, арк.3]. Люди називали це свято - святом акушера, який зберігався в селі до 1939 року, до появи в селі освіченого медпрацівника.

Наступним обрядом було хрещення. Зазвичай болгарські сім'ї брали хрещених батьків з однієї родини. Хрещені батьки мали завжди допомагати дитині, вони вважалися близькими родичами. А під час весілля хрещеним батькам відводилася найпочесніша місія - керувати всіма весільними обрядами [3, арк.3].

Отже, проаналізувавши інтерв'ю респондентів, можна зробити висновок, що традиційна весільна та родильна обрядовість українського та болгарського населення Південної України в 20-40-х роках ХХ століття не зазнала суттєвих змін порівняно з попередніми роками. Виняток становила заміна обряду вінчання на громадянську реєстрацію шлюбу. Саме ж святкування весілля зберегло основні свої обряди.

Відсутність кваліфікованих медпрацівників в селах або недовіра їм населення сприяло популярності серед селян послуг повитух. Після встановлення радянської влади обряд хрещення іноді відбувався таємно. Іноді діти довгий час залишалися нехрещеними.

Джерела та література

Диханов В.Я. Основные праздники календарного обрядового комплекса болгар и гагаузов Украины. 2. Гергьовден (Идерлес) и Димитровден (Касым): Обрядность // Записки історичного факультету. - Вип.7. - Одеса, 1998.

Пачев С.І. Возникновение болгарских сел в Северном Приазовье (1861-1863). - Мелитополь, 2007.

Петрова Н.О., Кушнір В.Г. Весільна обрядовість українців південно-західної України: порівняльний аналіз // Проблеми етнології, фольклористики, мистецтвознавства Поділля та Південно-Східної Волині: історія і сучасність. Науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 2002.

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Буцанова Надія Василівна. (20.01).

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Лисенко Раїса Іллінішна. (3.01).

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2007 р.). Білаш Ніна Микитівна. (28.12).

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Мирошниченко Галина Федорівна. (5.01).

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Безугла Марія Василівна. (12.01).

Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Новакова Надія Миколаївна. (19.01). 10. Архів кафедри історії України БДПУ (історико-етнографічні експедиції 2008 р.). Буцанов Іван Степанович. (20.01).

Дерман И. П. Свадебная и родильная обрядность украинского и болгарского населения Южной Украины в 20 - в начале 40-х гг. ХХ ст. (на материалах устной истории)

Автор статьи излагает особенности свадебной и родильной обрядности украинского и болгарского населения Южной Украины в 20 - в начале 40-х гг. ХХ века. Автор пытается показать общие и отличительные черты в обрядах обоих народов. В статье исследовано и проанализированы изменения, которые испытали традиции во времена установления советской власти. Ключевые слова: Южная Украина, свадьба, сватовство, родильная обрядность.

Derman I. P. Wedding and maternity ceremonialism of the Ukrainian and Bulgarian population of Southern Ukraine in 20 - at the beginning of 40th XX century (on the materials of oral history)

The author of the article states peculiarities of wedding and maternity ceremonialism of the Ukrainian and Bulgarian population of Southern Ukraine in 20 - at the beginning of 40th XX century. The author tries to show the common and different traits in the ceremonies of both peoples. The changes of traditions at the time of the establishment of the Soviet authority are investigated in the article.

Key words: Southern Ukraine, wedding, courtship, maternity ceremonialism.