громадян, зокрема, жіноцтва перепліталися із жахливими сталінськими кампаніями, Голодомором 19321933 рр., контролем "народної ініціативи", обмеженням демократії, грубими порушеннями законності. Як наслідок, на думку Б. Кравченка, "Було встановлено тоталітарний режим, за якого держава та її репресивний апарат зруйнувала все те, що утворювало подобу громадянського суспільства" [11, с.149].
Таким чином, радянська влада практично з моменту свого ствердження на теренах колишньої Російської імперії, аби легітимізувати свій режим, була вимушена піти на укладання певного "суспільного договору з жінками", допустивши їх до республіканських, місцевих органів влади, зрівнявши їх у правах із чоловіками. Рівні права із чоловіком докорінно змінили уявлення про соціальну роль жінки, котра отримала реальні можливості горизонтальної і вертикальної мобільності у суспільстві.
Освіта стала доступною для усіх верств населення, але прерогатива належала вихідцям із робітничо- селянського середовища. Залучення жінок в освітньо-професійну діяльність відповідало гострій потребі підйому науково-технічного потенціалу суспільства. За даними перепису 1926 р., неосвічених жінок було 65,5%, а вже відповідно до перепису 1939 р. - залишилося 17, 8%.
У 20-30-х роках влада провела цілу низку заходів, спрямованих на залучення жінок до суспільно- громадського життя. Законодавча база, що декларувала рівність, руйнувала патріархальні уявлення про жінку. Участь жінок у роботі громадських організацій повинна була зламати традиційну жіночу аполітичність. Проте жінки майже не мали доступу до відповідальних партійних та державних посад. Ситуація погіршилася на початку 30-х років. Припинили своє існування жіночі ради. Представництво жінок почали обмежувати переважно місцевими органами й посадами заступників.
Хоча рівність передбачала однакове ставлення до кожної людини, у соціальній політиці радянської влади таке ставлення не завжди означало "справедливе ставлення". Політика залишалася прерогативою чоловіків.
На селі радянська влада намагалася соціалізувати жінку переважно насильницькими методами, ламаючи звичний уклад життя її родини, включаючи до системи нових соціальних зв'язків і відносин, руйнуючи традиційні моральні устої. Варто відзначити активність українських жінок початку 30-х років у боротьбі за права своєї родини та збереження традиційних форм господарювання.
Джерела та література
Державний архів Вінницької області. - Ф. П. 29. - Оп. 1. - Спр. 284.
Державний архів Хмельницької області. - Ф. П. 458. - Оп. 1. - Спр. 324.
Арзуманов Т. Громадсько-політичне життя в УСРР та РСФРР в першій половині 20-х рр. ХХ ст. (за матеріалами Харківської та Воронезької губерній: порівняльний аналіз): Автореф. дис. канд. істор. наук / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Х., 2005.
Большая Советская энциклопедия. - Т.9. - М., 1972.
Бондаренко Н.О Розвиток прав жінок в УРСР: національні та міжнародні аспекти: Автореф. дис. кандидата юридичних наук / Національна юридична академія України імені Я. Мудрого. - Х., 2004.
Гайденко В. Поворот к феминистской эпистемологии: Постнекласика - феминизм - наука: Монографія. - Суми, 2003.
Голод та голодомор на Поділлі 1920-1940 рр. Збірник документів та матеріалів / Обласна редколегія науково- документальної серії книг "Реабілітовані історією" (голова І. Гамрецький, заступник голови В. Лациба, С. Нешик та ін. / Автори-упорядники: Р. Подкур, В. Васильєв, П. Кравченко, В. Лациба, І. Мельничук, В. Петренко. - Вінниця, 2007.
Журбелюк Г.В. Соціальні програми щодо жіноцтва Поділля (20-ті рр. ХХ ст.) // Матеріали Х-ої Подільської історико- краєзнавчої конференції / Ред. кол.: Винокур І.С., Баженов Л.В., Блажевич Ю.І. та ін. - Кам'янець-Подільський, 2000.
Історія педагогіки / Навч. посібн. для пед. ін-т. Української РСР; М.С. Гриценко, Б.М. Митюров, М.О. Григор'єв та ін. - К., 1973.
Коллонтай А.М. Социальные основы женского вопроса. - СПб., 1909.
Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст. - К., 1997.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918-1991). - К., 2005.
Педагогічна енциклопедія. - Москва, 1965.
Політичний терор і тероризм в Україні. XIX-XX ст. Історичні нариси / Д.В. Архієрейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін. Відповід. ред. В.А. Смолій. - К., 2002.
Розсекречена пам'ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. - К., 2008.
Сорокина Н.Д. Образование как фактор социальной дифференциации и социальной мобильности в российском обществе // Вестник Московского университета. - 1996. - Серия. 18. - №3.
Сталін Й. Промова на ХІІІ з'їзді РКП(б) 24 травня 1924 року // Повне зібрання творів. - Т.6.
Сталін Й. Промова на І Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 року // Повне зібрання творів. - Т.13.
Українська Радянська енциклопедія. - К., 1979. - Т. 4.
Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т.: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К., 2000. - Т. 2
Маркова С. В. "Женский вопрос" как фактор расширения социальной базы советской власти (20-30-е годы XX в.)
Исследуется место и роль женщин в контексте проведения большевистских партийных кампаний, расширения социальной базы советской власти. Выявляются механизмы, при помощи которых женщины участвовали в государственном строительстве. Анализируются масштабы и следствия этой кампании в 20-30-е годы.
Ключевые слова: советская власть, большевистская партия, социальная база, женщины, гендер.
Markova S. V. "Woman's question" as a factor of social base soviet power (1920-1930th)
The article studies woman's place and role in the context of the bolshevic party campaign regarding enlargement of social base of soviet power. It is revealed mechanisms of women involvement into the state development. Scales