майна. Свою відмову вони мотивували страхом у випадку повернення австрійських військ, оскільки за допомогу російській адміністрації їм загрожували шибениця або розстріл, а в кращому випадку інтернування. Населення краю боялося повторення репресій з боку австрійських властей. Це була одна з причин того, що значне число галичан відійшло разом з відступаючими російськими військами, збільшуючи потік біженців [3].
Першим комендантом Львова, після відступу російських військ з Галичини в 1915 р., став генерал- майор Ф.Римль. У рапорті головнокомандувачу австрійської армії він писав, що русофіли є державними зрадниками, яких слід було б знищити. Єдиним засобом для їх виправлення він вважав застосування нещадного терору. Разом з австрійською армією в Галичину повернулися військово-польові суди. Терор проти мирного населення продовжувався [16; 20].
У березні 1917 р. цісар Карл І видав розпорядження про звільнення в'язнів Талергофу. Виправдовуючи політику австрійських властей - терор, репресії, жорстокість, беззаконність він заявив, що інтернування неблагонадійних громадян було розраховане на нетривалий час і переслідувало мету запобігти спробам перешкодити проведенню мобілізації [17]. Така мотивація засвідчила недовіру не тільки до заяв провідників українського політичного табору, зроблених на початку війни, але й до самих українців, які були лояльними в переважній більшості до монархії.
Факти репресій і знущань над українським населенням під час відступу австрійської армії з Галичини на початку світової війни стали предметом обговорення в парламенті у 1917 р., коли з промовою виступив посол В.Загайкевич, в якій розповів про масові репресії у Галичині. Згаданий виступ спричинився до політичного скандалу.
Австрійська адміністрація в Галичині, під впливом польських політичних чинників та діяльності у краї москвофільської партії та її товариств розглядала увесь український національний рух як ненадійного союзника у мабутньому протистоянні з Росією. Місцеві чиновники трактували галицьких українців як "п'яту колону", проводячи масові арешти і репресивні акції, а для інтернованих українців були створені табори Талергоф і Терезін. Австрійська влада почасти ігнорувала і звернення українських політиків щодо визволення інтернованих та належного ставлення військових до мирного українського населення.
Джерела та література
Центральний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІА України у Львові). - Ф.146. - Оп.4. - Спр.5887. - Арк.1,105,107-108,110.
ЦДІА України у Львові.- Ф.146.- Оп.4.- Спр.3090. - Арк.3,17.
ЦДіА України.- Ф.361. - Оп.1. - Спр.220. - Арк.185; Спр.677. - Арк.19.
Прикарпатская Русь.1914.-21 ноябр.
Прикарпатская Русь.- 1914.- 23 ноябр.
Прикарпатская Русь.- 1914.- 17 авг.; 7,13 ноябр.; 1919.- 12 февр.
Прикарпатская Русь.- 1919.- 12 февр.
Прикарпатская Русь.- 1914.- 11 окт.;
Прикарпатская Русь.- 1919.- 12 февр.
Прикарпатская Русь.- 1915.- 3 февр.
Прикарпатская Русь.- 1914.- 25, 26 окт.
Прикарпатская Русь.- 1919.- 12 февр.
Прикарпатская Русь.- 1914.- 4 дек., 17 окт.
Прикарпатская Русь.- 1915.- 27 апр.
Талергофский альманах.- Львов, 1924.- Вып.1.- С.43.
Талергофский альманах.- Вып.1. - С.31.
Талергофский альманах.- Вып.1. - С.81.
Талергофский альманах. Пропамятная книга австрийских жестокостей изуверств и насилий над карпато-русским народом во время всемирной войны 1914-1917 гг. (далі - Талергофский альманах).- Львов, 1925. - Вып.11. - С.25.
Талергофский альманах. - Львов, 1932.- Вып.1У. - Ч.11. - С.138.
Талергофский альманах. - Вып.11. - С.64.
Талергофский альманах. - Вып.111.- Львов, 1932. - Ч.1.- С.90-91.
Талергофский альманах. Пропамятная книга австрийских жерстокостей, изуверств и насилий над карпато-русским народом во время всемирной войны 1914-1917 гг. // Русская Галиция и мазепинство. - М., 2005.
Берест І.Р. Соціальне становище населення Східної Галичини і Західної Волині в роки Першої світової війни / Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - Львів, 2009.
Ваврик В.Р. Терезин и Талергоф: к 20-летней годовщине трагедии Галицко-Русского народа. - М., 2001.
Кучера І.В. Політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині у 1914-1917 рр.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. - Чернівці, 2005.
Лисяк-Рудницький І. Нариси з історії нової України. - Львів, 1991. - С.36.
Михайлівський Т. Візія Української держави митрополита А.Шептицького //Визвольний шлях. - Лондон. - Кн.9,
nsnuL -іотп 1 ги -і п-і о
Пашаева Н.М. Очерки истории русского звижения в Іаличине ХІХ-ХХ вв. - М., 2007.
Ронге М. Разведка и контразведка. - СПб, 2004.
Див.: Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ - початку ХХ ст. 2-е видання, доповнене. - Львів, 1999. - С.87-88.
Fras Z. Florian Ziemialkowski (1817-1900). Biografia polityczna.- Wroclaw; Warszawa; Krakow.- 1991.
Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. - К.,1993.- С.54.
Zygmunt L. Polacy w austrjackich obozach barakowych dla uchodzcow i internowanych. - Krakow, 1929.- S.101,103.
Сухый А.Н., Лозинская И.Г. Положение украинского населения в Галичине в начале Первой мировой войны и репрессии австрийской власти
В статье проанализировано положение украинцев в Галичине на начальном этапе Первой мировой войны и репрессии местной администрации и военных в отношении к украинскому гражданскому населению; интернирование галицких украинцев в концентрационные лагеря Талергоф и Терезин. Выяснено отношение украинских политиков к репрессивным акциям.
Ключевые слова: Галичина, Первая мировая война, репрессивные акции, военно-полевые суда, Талергоф, Терезин
Sukhyy O., Lozynska I. The Situation of Ukrainian Population of Galicia at the Beginning of the First World War and the Repression of the Austrian Authorities
The article deals with the analyses of the Ukrainians' situation in Galicia at the initial stage of the First World War and the local administration's and officer's repression against the Ukrainian civilian population; Galician Ukrainian internment to the concentration camps Talergof and Terezin. Ukrainian politicians found out
